Макс Ріхтер

Макс Ріхтер (нім. Max Richter; нар. 22 березня 1966, Гамельн) — британський композитор і піаніст німецького походження. Він працює в межах постмінімалістичного та сучасного класичного стилів. Ріхтер має класичну освіту, закінчив композиторський факультет Единбурзького університету, Королівську академію музики в Лондоні, а також навчався у Лучано Беріо в Італії.

Макс Ріхтер
нім. Max Richter
Зображення
Основна інформація
Дата народження	22 березня 1966(1966-03-22) (58 років)
Місце народження	Гамельн, Нижня Саксонія, ФРН
Роки активності	1994 — дотепер
Громадянство	Велика Британія
Професія	Композитор, піаніст, продюсер
Освіта	Единбурзький університет і ^d
Інструменти	фортепіано^[1]
Жанр	Сучасна академічна музика, ембієнт, мінімалізм, постмінімалізм
Лейбл	Studio Richter-Mahr, Deutsche Grammophon, 130701, FatCat, Universal, Universal Classics and Jazz, Late Junction, Mute, Delabel, Milan, CAM, Colosseum, JADE, Fontana, Silva Screen, 7hings
Нагороди	^d (2008) Q113031066? (2013)
maxrichtermusic.com
Файли у Вікісховищі

Ріхтер аранжує, виконує та пише музику для сцени, опери, балету та екрану. Як митець, він зазначав, що натхнення черпає з того, що відбувається навколо нас у повсякденному житті. Він планує створити музичний твір про це. Ріхтер співпрацював з іншими музикантами, а також артистами перформансу, інсталяцій та медіа-художниками. Він записав вісім сольних альбомів, і його музика широко використовується в кіно, наприклад, музика до анімаційного воєнного фільму Арі Фолмана Вальс із Баширом (2008).

Станом на грудень 2019 року Ріхтер перевищив мільярд прослуховувань музики на стрімінгових сервісах і мільйон продажів альбомів.

Біографія

Народився 22 березня 1966 в Гамельні, Нижня Саксонія, ФРН. Він виріс в Бедфорді, Велика Британія, навчався в Бедфордській сучасній школі та Бедфордському коледжі вищої освіти.

Ріхтер вивчав композицію та гру на фортепіано в Единбурзькому університеті та Королівській академії музики, а також у Лучано Беріо у Флоренції. Після закінчення навчання Ріхтер став одним із засновників секстету піаністів «Piano Circus», у складі якого протягом десяти років виконував твори новітньої академічної музики. Ансамбль підписав контракт з Decca / Arqo, випустивши п'ять альбомів.

В 1996 році Ріхтер працював з «Future Sound of London» над їх альбомом «Dead Cities». Ріхтер співпрацював з ними протягом двох років. У 2002 році Макс випустив свій перший сольний альбом «Memoryhouse».

Роботи для кіно та телебачення

Перша робота на телебаченні ― музика до фільму «Geheime Geschichten» (2003), дебют в повнометражному кіно відбувся в кінокартині «Надія» (2007). Однією з найбільш значущих робіт Ріхтера є музика до фільму «Вальс з Баширом» (2008). За роботу над цією стрічкою Макс Ріхтер отримав премію «European Film Award» і номінацію на «Енні».

Серед інших робіт композитора, музика до таких фільмів як «Мей і Лонг» (2008), «Перша лінія» (2009), «Мої слова, моя брехня, моя любов» (2009), «Чужа» (2010), «Черево» (2010), «Її звуть Сара» (2010), «Остання любов на Землі» (2011) та інші.

Дискографія

Студійні альбоми

• Memoryhouse (2002)
• The Blue Notebooks (2004)
• Songs from Before (2006)
• 24 Postcards in Full Colour (2008)
• Infra (2010)
• Recomposed by Max Richter: Vivaldi — The Four Seasons (2012)
• Sleep (2015)
• Three Worlds: Music from Woolf Works (2017)
• Voices (2020)
• Voices 2 (2021)
• Exiles (2021)
• The New Four Seasons (2022)

Саундтреки

Назва	Рік	Режисер	Примітки
Gender Trouble	2003	Роз Мортимер	Короткометражний фільм
The Rope	2005	Філіп Андре	Короткометражний фільм
Geheime Geschichten	2003	Крістін Віґанд	Фільм
Soundproof	2006	Едмунд Култард	Фільм
Work	2006	Джим Госкінг	Фільм
Butterfly	2007	Трейсі Ґардінер	Короткометражний фільм
Hope	2007	Станіслав Муха	Фільм
Frankie Howerd: Rather You Than Me	2008	Джон Александер	Фільм
Henry May Long	2008	Ренді Шарп	Фільм. Альбом саундтреків вийшов 29 вересня 2017 року.
Вальс із Баширом	2008	Арі Фольман	Фільм
Lost and Found	2008	Філіп Хант	Фільм
Penelope	2009	Бен Ферріс
La vie sauvage des animaux domestiques	2009	Домінік Гарінг і Фредерік Гупіль
The Front Line	2009	Ренато Де Марія
My Words, My Lies — My Love	2009	Ален Гспонер
When We Leave	2010	Фео Аладаг	Зі Стефаном Мушою.
My Trip to Al-Qaeda	2010	Алекс Ґібні
Черево	2010	Бенедек Флігауф
Sarah's Key	2010	Жиль Паке-Бреннер
The Gift	2010	Ендрю Ґріффін	З Гільдур Ґуднадоттір і Кітом Кенніффом (Goldmund)
How to Die in Oregon	2010	Пітер Д. Річардсон
Остання любов на Землі	2011	Девід Маккензі
Незавершений роман	2011	Андре Тешіне
Nach der Stille	2011	Стефані Бюргер, Юле Отт та Манал Абдаллах	З Свеном Кайзером
Citizen Gangster	2011	Нейтан Морландо
Jiro Dreams of Sushi	2011	Девід Ґелб	З Дзіро Оно
The Patience Stone/Syngue Sabour	2012	Атік Рагімі
Spanien	2012	Аня Саломоновіч
Lore	2012	Кейт Шортленд
Ваджда	2012	Хайфа аль-Мансур
Роз'єднання	2012	Генрі Алекс Рубін
The Nun	2013	Ґійом Ніклу
Конгрес	2013	Арі Фолман
Ланчбокс	2013	Рітеш Батра
Останні дні на Марсі	2013	Руарі Робінсон
The Mark of the Angels — Miserere	2013	Сильвен Вайт
Prison Terminal: The Last Days of Private Jack Hall	2013	Едґар Баренс
The Green Prince	2014	Надав Ширман
96 hours	2014	Фредерік Шендорфер
Escobar: Paradise Lost	2014	Андреа Ді Стефано
Спогади про майбутнє	2014	Джеймс Кент
Залишені	2014–2017	Деймон Лінделоф, Том Перротта	Телесеріал. Альбоми саундтреків вийшли 2 грудня 2014 року (1 сезон), 19 лютого 2015 року (2 сезон) та 2 червня 2017 року (3 сезон, мініальбом).
В ліс	2015	Патриція Розема
Морган	2016	Люк Скотт
Чорне дзеркало	2016	Джо Райт	Серія («Під укіс»). Альбом саундтреків вийшов 21 жовтня 2016 року.
Прибуття	2016	Дені Вільнев	Фільм. «On the Nature of Daylight» використана як тема. Саундтрек Йоганна Йоганнссона.
Небезпечна гра Слоун	2016	Джон Медден
Табу	2017	Крістоффер Нюголм, Андерс Енгстрем	Телесеріал. Альбом саундтреків вийшов 15 вересня 2017 року.
Повернення в Монток	2017	Фолькер Шлендорф
The Sense of an Ending	2017	Рітеш Батра
Guerrilla	2017	Джон Рідлі, Сем Міллер	Телесеріал.
Вороги	2017	Скотт Купер
Білий хлопець Рік	2018	Янн Деманж
Робота без авторства	2018	Флоріан Генкель фон Доннерсмарк	Фільм. Альбом саундтреків вийшов 5 жовтня 2018 року.
Марія — королева Шотландії	2018	Джозі Рурк	Фільм. Альбом саундтреків вийшов 7 грудня 2018 року.
My Brilliant Friend	2018–дотепер	Саверіо Костанцо	Телесеріал. Альбоми саундтреків вийшли 7 грудня 2018 року (1 сезон) та 1 травня 2020 року (2 сезон).
До зірок	2019	Джеймс Грей
Вторгнення	2021–дотепер	Саймон Кінберг, Девід Вайл	Телесеріал.
Астронавт	2024	Юган Ренк

Визнання

• (2008) за саундтрек до фільму Вальс із Баширом.

Примітки

1. Montreux Jazz Festival Database
   d:Track:Q99181182
2. Composer Richter on Virginia Woolf inspired ballet. BBC News. BBC News. 12 May 2015. Процитовано 3 березня 2024.
3. Currin, Grayson. Max Richter Memoryhouse. Pitchfork. Процитовано 3 березня 2024.
4. Falcone, Jon. . www.drownedinsound.com. Архів оригіналу за 19 July 2014. Процитовано 3 березня 2024.
5. Joy, Sarah. Max Richter: "I just love handling sound. It's what gets me out of bed in the mornings". The Line Of Best Fit. Процитовано 3 березня 2024.
6. . FatCat Records. Архів оригіналу за 11 November 2014. Процитовано 3 березня 2024.
7. Tingen, Paul. Max Richter: Recording The Blue Notebooks. Sound on Sound. Процитовано 3 березня 2024.
8. Funk, Mia (23 квітня 2023). MAX RICHTER. The Creative Process (амер.). Процитовано 3 березня 2024.
9. Crack Magazine. www.crackmagazine.com. Процитовано 3 березня 2024.
10. Ilic, Vel (3 October 2014). PREVIEW: Max Richter. The Quietus. Процитовано 3 березня 2024.
11. Paine, Andre (9 December 2019). Max Richter launches imprint, renews deals with UMG's Decca and Deutsche Grammophon. Music Week. Процитовано 3 березня 2024.
12. . WHO'S WHO & WHO WAS WHO. 2015. doi:10.1093/ww/9780199540884.013.U284091. ISBN . Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
13. . FatCat Records. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
14. . maxrichtermusic.com. Архів оригіналу за 23 August 2018. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
15. Pappenheim, Mark (24 листопада 1993). MUSIC / Many hands make light work. The Independent. London. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)

Посилання

• Офіційний сайт
• Макс Ріхтер на сайті IMDb (англ.)