Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайлів день — день народного календаря слов'ян, православні слов'яни відзначають 8 листопада, тоді як слов'яни-католики святкують Михайлів день 29 вересня. Назва дня походить від імені Архангела Михаїла.
| Михайлів день | |
|---|---|
 | |
| Дата | 8 листопада |
| Пов'язаний з | собором архистратига Михаїла |
 Михайлів день у Вікісховищі | |
«Михайлів день — веселе і ситне свято, оскільки хліба поки багато, що виручені гроші за коноплю і овес, та й роботи основні закінчені». У багатьох слов'янських традиціях день зв'язувався з початком зими.
Інші назви
рос. Михаил, День Михаила-архангела, Архистратиг Михаил, Михаил Грязник, Михайловские оттепели, Михайловские грязи; біл. Міхайла, Міхаіл, Міхайла Архайла, Міхайла Рахайла, Міхайлаў дзень, Міхаіл Страхадзёр; болг. Архангеловден, Арангеловден, Рангеловден, Св. Рангел, Събор на св. архангел Михаил,; мак. Събор на св. архангел Михаил, Свети Рангила; серб. Аранђеловдан.
Звичаї
У народів, які сповідують православ'я, з цим днем не пов'язано ніяких особливих звичаїв, хоча до нього приурочені громадські та сімейні свята, пов'язані з культом предків і роду. В Поліссі відзначали Михайлів день «від грому»: не рубали сокирою, чи не різали ножем, не ткали, щоб Михайло не образився. У Білорусі архангела шанували як управителя природних стихій: грому і вітрів. Дотримувалися заборони на роботу, оскільки вважали Михайла злим (він «дахи рве»), а в Слуцькому районі в цей день чекали шквального вітру, який зриває стріхи. Основну спрямованість цього свята у південних слов'ян визначило повір'я, згідно з яким св. Михайло був одним з шести братів-юнаків, що поділили між собою небо, землю і весь світ. Михайлу випало керувати мертвими душами. Тому день його пам'яті святкували «для легкої смерті» (болг. заради умирачката). У Сербії перед його іконою залишали дари, щоб уникнути хвороб і важкої смерті. Вважалося, що якщо св. Михайло встане біля помираючого, то той одужає, якщо у ніг — помре (серб., Болг.). Однак якщо святий стоїть в головах, але в правій руці у нього меч, а в лівій — яблуко, смерть неминуча (серб.) .
У цей день, за народним звичаєм, частують дворовика . Він вважається молодшим братом домовика, але його намагаються задобрити, щоб він залишився жити у дворі і не прислав замість себе лихого. Для цього після проголошення спеціального заговору у дворі проводиться дьогтем смуга, за яку дворового просять не виходити. Ставлять йому вечерю в хліві. Крім того, за звичаєм, між Кузьминками і Михайловим днем справляли «курячі іменини». Для того щоб догодити лихого, домовика і дворовика відразу, вибирали найстарішого і худого півня і іржавою тупою сокирою відсікали йому голову, приносячи в жертву «дрібним бісам» .
В інших місцях просили домовика за худобою доглядати і залишали йому вечерю в хліві .
В Поліссі з цим днем пов'язаний один з календарних поминальних свят — Михайлівські діди (четвер, п'ятниця, субота перед Михайловим днем), для яких готували кутю, напередодні, борщ, кисіль та інші страви .
У Свіслоцькому районі Гродненської області Білорусі вважали, що на «Михайла Архайла» ведмеді йдуть в сплячку .
Подекуди з цього дня починалася Куделиця — час, коли жінки, дівчата, дівчатка готували кужіль — очищене від багаття волокно льону або конопель, приготоване для прядіння .
Приказки та прикмети
- З Михайлова дня зима стоїть, земля мерзне .
- З дня Михайла Архангела зима морози кує .
- З Архистратига Михаїла худобу заганяють на зимовий корм .
- Якщо Михайло в снігу, то і Великдень в снігу, а ні — то й ні (біл. Калі Міхайла ў снягу, то і Пасха ў снягу, а як не — дык і не .
- Не дивно, що пиво зварено, а дивно, що не випито .
- Михайло — усім святкам запихайло (біл. Міхайло — усім святком запіхайло .
Див. також
Примітки
- Кашуба, 1978, с. 217.
- Некрылова, 1991, с. 406.
- Валенцова, Узенёва, 2004, с. 257.
- Некрылова, 1991, с. 405.
- Ермолов, 1901, с. 529.
- Ховратович, 1994, с. 154.
- Невский, 1990, с. 73.
- Лозка, 2002, с. 206.
- Беларускі народны каляндар [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Белорусский государственный университет [Архівовано 26 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Валенцова, Узенёва, 2004, с. 255.
- Коринфский, 1901, с. 470.
- Рожнова, 1992, с. 39.
- Валенцова, Узенёва, 2004, с. 256.
- Ващенко, 1962, с. 37.
- Александров и др., 1999, с. 619.
- Коринфский, 1901, с. 468.
- Васілевіч, 1992, с. 595.
Література
- Михаил св. / Валенцова М. М., Узенёва Е. С. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2004. — Т. 3: К (Круг) — П (Перепёлка). — С. 254—257. — ISBN 5-7133-1207-0.
- Ермолов А. С. [1] — СПб. : Типография А.С.Суворина, 1901. — Т. 2. Всенародный меяцеслов. — 528 с. Архівовано з джерела 20 вересня 2021
- Золотые правила народной культуры / О. В. Котович, И. И. Крук. — Мн. : Адукацыя i выхаванне, 2010. — 592 с. — 3000 прим. — .
- Кашуба, М. С. Народы Югославии // [2] — М. : Наука, 1978. — С. 200—222. Архівовано з джерела 14 вересня 2021
- Коринфский А. А. Михайлов день // Народная Русь: Круглый год сказаний, поверий, обычаев и пословиц русского народа. — М.: Издание книгопродавца М. В. Клюкина, 1901. — С. 468—474.
- Будни и праздники старой России: старобытовой календарь. — Л. : Гос. музей истории религии, 1990. — 106 с.
- Некрылова А. Ф. Круглый год. — М. : Правда, 1991. — 496 с. — .
- Погодой год припоминается: русский народный земледельческий календарь / Б. Ховратович. — Красноярск : Красноярское книжное изд-во, 1994. — 206 с. — .
- [3] — СПб. : Терра — Азбука, 1995. — 176 с. — . Архівовано з джерела 17 березня 2013
- Обереги Полины // Наука и религия. — М., 1992. — № 1 (1 вересня). — С. 32—35, 39. — ISSN 0130-7045.
- [4] / Отв. ред. В. А. Александров, И. В. Власова, Н. С. Полищук. — М. : Наука, 1999. — 725 с. — . Архівовано з джерела 25 березня 2013
- Полесский народный календарь. — М. : Индрик, 2005. — 600 с. — (. Современные исследования) — .
- Васілевіч Ул. А. Беларускі народны каляндар // Паэзія беларускага земляробчага календара. Склад. Ліс А.С.. — Мн., 1992. — 1 верасня. — С. 554—612. Архівовано з джерела 11 травня 2012.(біл.)
- Ващенко В. С. З історії та географії діалектних слів: Матеріали до вивчення лексики говорів середньої та нижньої Наддніпрянщини. — Харків, 1962. — 174 с.(укр.)
- Лозка А. Ю. Беларускі народны каляндар. — Мн. : Полымя, 2002. — 238 с. — .(біл.)
Посилання
- ПЦУ переходить на новий календар: усі дати православних свят на 2023 рік. 24 травня 2023. Архів оригіналу за 9 липня 2023. Процитовано 21 липня 2023.
- Михайлов день [Архівовано 21 вересня 2021 у Wayback Machine.] (publiclibrary.ru)
- 21 листопада в православному календарі [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.] (days.pravoslavie.ru)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajliv den den narodnogo kalendarya slov yan pravoslavni slov yani vidznachayut 8 listopada todi yak slov yani katoliki svyatkuyut Mihajliv den 29 veresnya Nazva dnya pohodit vid imeni Arhangela Mihayila Mihajliv denData8 listopadaPov yazanij zsoborom arhistratiga Mihayila Mihajliv den u Vikishovishi Mihajliv den vesele i sitne svyato oskilki hliba poki bagato sho virucheni groshi za konoplyu i oves ta j roboti osnovni zakincheni U bagatoh slov yanskih tradiciyah den zv yazuvavsya z pochatkom zimi Inshi nazviros Mihail Den Mihaila arhangela Arhistratig Mihail Mihail Gryaznik Mihajlovskie ottepeli Mihajlovskie gryazi bil Mihajla Mihail Mihajla Arhajla Mihajla Rahajla Mihajlay dzen Mihail Strahadzyor bolg Arhangelovden Arangelovden Rangelovden Sv Rangel Sbor na sv arhangel Mihail mak Sbor na sv arhangel Mihail Sveti Rangila serb Aranђelovdan ZvichayiU narodiv yaki spoviduyut pravoslav ya z cim dnem ne pov yazano niyakih osoblivih zvichayiv hocha do nogo priurocheni gromadski ta simejni svyata pov yazani z kultom predkiv i rodu V Polissi vidznachali Mihajliv den vid gromu ne rubali sokiroyu chi ne rizali nozhem ne tkali shob Mihajlo ne obrazivsya U Bilorusi arhangela shanuvali yak upravitelya prirodnih stihij gromu i vitriv Dotrimuvalisya zaboroni na robotu oskilki vvazhali Mihajla zlim vin dahi rve a v Sluckomu rajoni v cej den chekali shkvalnogo vitru yakij zrivaye strihi Osnovnu spryamovanist cogo svyata u pivdennih slov yan viznachilo povir ya zgidno z yakim sv Mihajlo buv odnim z shesti brativ yunakiv sho podilili mizh soboyu nebo zemlyu i ves svit Mihajlu vipalo keruvati mertvimi dushami Tomu den jogo pam yati svyatkuvali dlya legkoyi smerti bolg zaradi umirachkata U Serbiyi pered jogo ikonoyu zalishali dari shob uniknuti hvorob i vazhkoyi smerti Vvazhalosya sho yaksho sv Mihajlo vstane bilya pomirayuchogo to toj oduzhaye yaksho u nig pomre serb Bolg Odnak yaksho svyatij stoyit v golovah ale v pravij ruci u nogo mech a v livij yabluko smert neminucha serb U cej den za narodnim zvichayem chastuyut dvorovika Vin vvazhayetsya molodshim bratom domovika ale jogo namagayutsya zadobriti shob vin zalishivsya zhiti u dvori i ne prislav zamist sebe lihogo Dlya cogo pislya progoloshennya specialnogo zagovoru u dvori provoditsya dogtem smuga za yaku dvorovogo prosyat ne vihoditi Stavlyat jomu vecheryu v hlivi Krim togo za zvichayem mizh Kuzminkami i Mihajlovim dnem spravlyali kuryachi imenini Dlya togo shob dogoditi lihogo domovika i dvorovika vidrazu vibirali najstarishogo i hudogo pivnya i irzhavoyu tupoyu sokiroyu vidsikali jomu golovu prinosyachi v zhertvu dribnim bisam V inshih miscyah prosili domovika za hudoboyu doglyadati i zalishali jomu vecheryu v hlivi V Polissi z cim dnem pov yazanij odin z kalendarnih pominalnih svyat Mihajlivski didi chetver p yatnicya subota pered Mihajlovim dnem dlya yakih gotuvali kutyu naperedodni borsh kisil ta inshi stravi U Svislockomu rajoni Grodnenskoyi oblasti Bilorusi vvazhali sho na Mihajla Arhajla vedmedi jdut v splyachku Podekudi z cogo dnya pochinalasya Kudelicya chas koli zhinki divchata divchatka gotuvali kuzhil ochishene vid bagattya volokno lonu abo konopel prigotovane dlya pryadinnya Prikazki ta prikmetiZ Mihajlova dnya zima stoyit zemlya merzne Z dnya Mihajla Arhangela zima morozi kuye Z Arhistratiga Mihayila hudobu zaganyayut na zimovij korm Yaksho Mihajlo v snigu to i Velikden v snigu a ni to j ni bil Kali Mihajla y snyagu to i Pasha y snyagu a yak ne dyk i ne Ne divno sho pivo zvareno a divno sho ne vipito Mihajlo usim svyatkam zapihajlo bil Mihajlo usim svyatkom zapihajlo Div takozhMihajlove chudo Sobor Arhistratiga MihayilaPrimitkiKashuba 1978 s 217 Nekrylova 1991 s 406 Valencova Uzenyova 2004 s 257 Nekrylova 1991 s 405 Ermolov 1901 s 529 Hovratovich 1994 s 154 Nevskij 1990 s 73 Lozka 2002 s 206 Belaruski narodny kalyandar Arhivovano 20 listopada 2016 u Wayback Machine Belorusskij gosudarstvennyj universitet Arhivovano 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine Valencova Uzenyova 2004 s 255 Korinfskij 1901 s 470 Rozhnova 1992 s 39 Valencova Uzenyova 2004 s 256 Vashenko 1962 s 37 Aleksandrov i dr 1999 s 619 Korinfskij 1901 s 468 Vasilevich 1992 s 595 LiteraturaMihail sv Valencova M M Uzenyova E S Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 2004 T 3 K Krug P Perepyolka S 254 257 ISBN 5 7133 1207 0 Ermolov A S 1 SPb Tipografiya A S Suvorina 1901 T 2 Vsenarodnyj meyaceslov 528 s Arhivovano z dzherela 20 veresnya 2021 Zolotye pravila narodnoj kultury O V Kotovich I I Kruk Mn Adukacyya i vyhavanne 2010 592 s 3000 prim ISBN 978 985 471 335 9 Kashuba M S Narody Yugoslavii 2 M Nauka 1978 S 200 222 Arhivovano z dzherela 14 veresnya 2021 Korinfskij A A Mihajlov den Narodnaya Rus Kruglyj god skazanij poverij obychaev i poslovic russkogo naroda M Izdanie knigoprodavca M V Klyukina 1901 S 468 474 Budni i prazdniki staroj Rossii starobytovoj kalendar L Gos muzej istorii religii 1990 106 s Nekrylova A F Kruglyj god M Pravda 1991 496 s ISBN 5 253 00598 6 Pogodoj god pripominaetsya russkij narodnyj zemledelcheskij kalendar B Hovratovich Krasnoyarsk Krasnoyarskoe knizhnoe izd vo 1994 206 s ISBN 5 7479 0447 7 3 SPb Terra Azbuka 1995 176 s ISBN 5 300 00114 7 Arhivovano z dzherela 17 bereznya 2013 Oberegi Poliny Nauka i religiya M 1992 1 1 veresnya S 32 35 39 ISSN 0130 7045 4 Otv red V A Aleksandrov I V Vlasova N S Polishuk M Nauka 1999 725 s ISBN 5 88590 309 3 Arhivovano z dzherela 25 bereznya 2013 Polesskij narodnyj kalendar M Indrik 2005 600 s Sovremennye issledovaniya ISBN 5 85759 300 X Vasilevich Ul A Belaruski narodny kalyandar Paeziya belaruskaga zemlyarobchaga kalendara Sklad Lis A S Mn 1992 1 verasnya S 554 612 Arhivovano z dzherela 11 travnya 2012 bil Vashenko V S Z istoriyi ta geografiyi dialektnih sliv Materiali do vivchennya leksiki govoriv serednoyi ta nizhnoyi Naddnipryanshini Harkiv 1962 174 s ukr Lozka A Yu Belaruski narodny kalyandar Mn Polymya 2002 238 s ISBN 98507 0298 2 bil PosilannyaPCU perehodit na novij kalendar usi dati pravoslavnih svyat na 2023 rik 24 travnya 2023 Arhiv originalu za 9 lipnya 2023 Procitovano 21 lipnya 2023 Mihajlov den Arhivovano 21 veresnya 2021 u Wayback Machine publiclibrary ru 21 listopada v pravoslavnomu kalendari Arhivovano 27 sichnya 2013 u Wayback Machine days pravoslavie ru