Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мазове́цьке князі́вство (пол. Księstwo Mazowieckie) — феодальна монархічна держава в Мазовії у XII—XVI ст. Засноване як польське удільне князівство 1138 року після смерті польського князя Болеслава ІІІ Кривоустого, який розділив спадщину між синами і віддав мазовецькі землі Болеславу. Керувалося князями з роду . Декілька разів змінювало столицю — Плоцьк (1138—1262), Черськ (1262—1413), Варшава (1413—1526). До 1275 року зберігало політичну єдність, після чого неодноразово дробилося між представниками правлячого дому на так звані : , , , Варшавське. Було незалежним від Польщі у 1295—1355 роках, після чого прийняло польський сюзеренітет. До того мало тісні зв'язки із Тевтонським орденом і Руським королівством. Панівною релігією був католицизм, проте частина населення сповідувала православ'я. Основне населення складали поляки (мазури), у містах переважали німці. Через густу заселеність регіону, частина населення князівства мігрувала до Пруссії та Волині. Мовою діловодства була латина, побутовою мовою — мазовецька. По частинах інкорпороване до Корони Польської: Равське і Плоцьке князівства перетворені на Равське і Плоцьке воєводства (1462), решта Мазовії — на Мазовецьке воєводство (1526). Частина мазовецької шляхти переселилася до українських земель, де служила місцевим князям-магнатам або козакувала.
| Мазовецьке князівство | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Плоцьк (1138—1262) Черськ (1262—1413) Варшава (1413—1526) | ||||
| Мови | латина, мазовецька | ||||
| Релігії | Християнство | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| князі | |||||
| - 1138—1173 | Болеслав (перший) | ||||
| - 1524—1526 | (останній) | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1138 | ||||
| - Самостійсність | 1295 | ||||
| - Васал Польщі | 1355 | ||||
| - Приєднання до Польщі | 1526 | ||||
| |||||
Назва
Історія
Заснування
Мазовецьке князівство утворилося 1138 року, коли за заповітом польського князя Болеслава ІІІ Кривоустого його держава була розділена між його синами: старший Володислав отримав Сілезію, другий Болеслав — Мазовію і Східну Куявію, третій Мешко ІІІ — Західну Великопольщу із Познанню, а молодший Генріх — Сандомир і Люблін. Центральні землі – Краківська, Серадзька, Ленчицька, а також Західна Куявія, Східна Великопольща і Помор’я – утворювали особливий уділ, яким мусив був керувати старший князь із династії Пястів, що отримував титули князя краківського і старшого князя Польщі. Таким чином у Польщі сформувалася система сеньйорату.
Болеслав (1138—1173)
Першим мазовецьким князем став Болеслав Кучерявий, а старшим князем польським – його брат Володислав. Останній прагнув повернути уділи братів під свою владу й розпочав із ними війну. Володислав на короткий час захопив Мазовію, але через об’єднання його політичних опонентів, до яких приєднався гнезненський архієпископ Якуб з Жніна, зазнав поразки і втік з Польщі. За підтримки шляхти і духовенства новим старшим князем Польщі став Болеслав, який одночасно залишався князем Мазовії до своєї смерті в 1173 році.
Лешек І (1162—1186)
Другим мазовецьким князем став Лешек І. Він був сином Болеслава від руської князівни Вячеслави, доньки новгородського князя Всеволода Мстиславича. За неповноліття Лешека Мазовією керував його дядько Казимир ІІ, молодший брат Болеслава. 1177 року Казимир ІІ став новим старшим князем Польщі, після того як його попередника Мешка ІІІ скинула невдоволена знать. Тоді ж Лешек став правити самостійно в Мазовії, проте як зазначає Вікентій Кадлубек, в силу немічності князя реальне управління здійснював магнат Жирон, креатура Казимира ІІ. 1184 року Лешек підтримав Мешко ІІІ і призначив його сина, Мешка, управителем Мазовії. Але вже наступного, 1185 року, він змінив курс і визнав спадкоємцем своїх володінь дядька Казимира ІІ.
Казимир
Після смерті Лешека в 1186 році третім мазовецьким князем сттав Казимир ІІ. За його правління Мешко ІІІ зміг захопити Куявію, що належала Мазовецькому князівству, оскільки її князям був визнаний його син Болеслав. Казимир ІІ помер 1194 року.
Конрад і Земовит
Четвертим мазовецьким князем був Конрад, молодший син Казимира ІІ. 1205 року він успадкував куявський престол, і в союзі зі своїм страшим братом Лешком Білим, розбив війська володимирського князя Романа Мстиславича у битві при Завихості. З метою унебезпечити себе від спустошливих набігів язичників-пруссів, мазовецький князь здійснив ряд походів у Пруссію, а 1226 року запросив до Східної Європи Тевтонський орден, якому дарував Хелмінську землю. 1228 року, з тією ж метою, Конрад створив Добжинський орден, який отримав Добжинську землю. 1233 року князь заповідав Мазовію старшому синові Болеславу, а Куявію – Казимиру. 1247 року Конрад помер, а за рік помер і Болеслав, п’ятий мазовецький князь.
1248 року шостим мазовецьким князем став Земовит, третій син Конрада. 1262 року він загинув під час походу литовців до Мазовії. Нападники спалили мазовецьку столицю Плоцьк, внаслідок чого наступний князь Конрад ІІ, син Земовита, був змушений перенести столицю до Черська.
Самостійність і роздробленість
Конрад ІІ і його молодший брат Болеслав ІІ вступили у війну за краківський престол із Куявськими і Сілезькими Пястами. Коли 1295 року Пшемисл ІІ був коронований польським королем, Мазовецьке князівсто лишилося незалежним.
Після смерті Болеслава ІІ в 1313 році Мазовецьке князівство розділили його сини: Земовит ІІ отримав Равську землю (до 1345), Тройден І – Черську (1341), Венцеслав – Плоцьку (до 1336). По смерті плоцького князя Болеслава ІІІ, сина Венцеслава, Мазовію об’єднав Земовит ІІІ, син Тройдена. Відтоді князівство стало васалом Польського королівства.
Васал Польщі
1381 року, внаслідок смерті Земовита ІІІ, Мазовське князівство знову розділили: старший син Януш І отримав Черськ і Варашаву, яка стала резиденцією князя; молодший Земовит IV – Раву і Плоцьк. Через вигасання старшої гілки династії Пястів мазовецькі князі претендували на польський королівський трон, але здобути його не змогли.
Після обрання королем Польщі великого князя литовського Ягайла, і об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського на умовах Кревської унії, Мазовія опинилася в оточенні володінь Ягеллонів. Мазовецькі князі були змушені підтримувати свого сюзерена-короля Ягайла у війні з Тевтонським орденом.
1391 року Януш І скористався міжуосбицями в Литві й захопив Підляшшя з Дорогичином. Згодом його повернув собі литовський князь Вітовт.
У 1388 – 1462 роках Мазовецькі Пясти також правили васальним Белзьким князівством у Русі.
Поглинання Польщею
1462 року померли останні плоцькі і равські князі – Володислав ІІ і Земовит VI, онуки Земовита IV. Їхні володіння відійшли до Корони Польської й були перетворені на Равське і Плоцьке воєводства.
1495 року Конрад ІІІ Рудий, онук Януша І, об’єднав решту мазовецьких земель під своєю владою у єдине Мазовецьке князівство. Проте його син Януш ІІІ не залишив потомства, внаслідок чого 1526 року Мазовія була приєднана до земель Польської корони і перетворена на Мазовецьке воєводство.
Поділи князівства
| 1138–1275 | Мазовецьке князівство | ||||||||||||||
| 1275–1294 | Черське | Плоцьке | |||||||||||||
| 1294–1310 | Мазовецьке | ||||||||||||||
| 1310–1313 | Черське | Мазовецьке | |||||||||||||
| 1313–1345 | Варшавське | Равське | Плоцьке | ||||||||||||
| 1345–1349 | Варшавсько-Равське | ||||||||||||||
| 1349–1351 | Варшавське | Равське | |||||||||||||
| 1351–1355 | до Польщі | ||||||||||||||
| 1355–1370 | Варшавсько-Равське | ||||||||||||||
| 1370–1381 | Мазовецьке | ||||||||||||||
| 1381–1434 | Варшавське | Плоцько-Равське | |||||||||||||
| 1434–1442/59 | Равське | Плоцьке | Белзьке | ||||||||||||
| 1442/59–1462 | Плоцько-Равське | ||||||||||||||
| 1462–1471 | Мазовецьке | ||||||||||||||
| 1471–1488 | Черське | Варшавське | Плоцьке | ||||||||||||
| 1488–1495 | Черсько-Варшавське | ||||||||||||||
| 1495–1526 | Мазовецьке | ||||||||||||||
Князі
- Єдине князівство
- 1138—1173: Болеслав IV Кучерявий
- 1173—1186: Лешек І Мазовецький
- 1186—1194: Казимир II Справедливий
- 1194—1200: Лешко I Білий
- 1194—1247: Конрад I Мазовецький (до 1200 — регенша Олена Зноймо)
- 1247—1248: Болеслав I Мазовецький
- 1248—1262: Земовит І
- 1262—1275: Конрад II Черський і Болеслав II Мазовецький (до 1264 — регенти Переяслава Данилівна і Болеслав Побожний)
- Поділ 1275
|
|
- Об єднання 1294
- 1294–1313: Болеслав II Мазовецький
- Поділ 1313
| Плоцьке князівство
| Черське (Варшавське) князівство
|
- Об єднання 1355
- 1355–1381: Земовит III
- Поділ 1381
Плоцько-Равське князівство
| Варшавське князівство
|
- Поділ 1471
Плоцьке князівство
| Черське князівство
| Варшавське князівство
|
- Об єднання 1495
- 1495–1503: Конрад III Рудий
- 1503–1524: і (до 1518 — регентша Ганна Радзивілл)
- 1524–1526:
- 1526:
Землі та міста
Бібліографія
Монографії
- Balzer, O. Genealogia Piastów. Kraków: Akademia Umiejętności, 1895.
- Grabowski, J. Dynastia Piastów mazowieckich. Kraków: Avalon, 2012.
- Dymek, D. Historia i kultura Mazowsza do 1526 r. Warszawa: Wyższa Szkoła Rozwoju Lokalnego, 2005.
- Dymek, D. Udzielne Księstwo Mazowieckie: 1247—1381: zarys dziejów. Warszawa: Wydawn. MOBN, 1996.
- Jasiński, K. Rodowód Piastów mazowieckich. Poznań-Wrocław: Wydawnictwo Historyczne, 1998.
- Kozłowski, F. A. Dzieje Mazowsża za panowania książat [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.]. Warszawa, 1858.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мазовецьке князівство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mazoviya Mazove cke knyazi vstvo pol Ksiestwo Mazowieckie feodalna monarhichna derzhava v Mazoviyi u XII XVI st Zasnovane yak polske udilne knyazivstvo 1138 roku pislya smerti polskogo knyazya Boleslava III Krivoustogo yakij rozdiliv spadshinu mizh sinami i viddav mazovecki zemli Boleslavu Keruvalosya knyazyami z rodu Dekilka raziv zminyuvalo stolicyu Plock 1138 1262 Chersk 1262 1413 Varshava 1413 1526 Do 1275 roku zberigalo politichnu yednist pislya chogo neodnorazovo drobilosya mizh predstavnikami pravlyachogo domu na tak zvani Varshavske Bulo nezalezhnim vid Polshi u 1295 1355 rokah pislya chogo prijnyalo polskij syuzerenitet Do togo malo tisni zv yazki iz Tevtonskim ordenom i Ruskim korolivstvom Panivnoyu religiyeyu buv katolicizm prote chastina naselennya spoviduvala pravoslav ya Osnovne naselennya skladali polyaki mazuri u mistah perevazhali nimci Cherez gustu zaselenist regionu chastina naselennya knyazivstva migruvala do Prussiyi ta Volini Movoyu dilovodstva bula latina pobutovoyu movoyu mazovecka Po chastinah inkorporovane do Koroni Polskoyi Ravske i Plocke knyazivstva peretvoreni na Ravske i Plocke voyevodstva 1462 reshta Mazoviyi na Mazovecke voyevodstvo 1526 Chastina mazoveckoyi shlyahti pereselilasya do ukrayinskih zemel de sluzhila miscevim knyazyam magnatam abo kozakuvala Mazovecke knyazivstvo 1138 1526 Prapor Gerb Mazoviyi istorichni kordoni na kartiMazoviya na karti polskih knyazivstv Stolicya Plock 1138 1262 Chersk 1262 1413 Varshava 1413 1526 Movi latina mazovecka Religiyi Hristiyanstvo Forma pravlinnya monarhiya knyazi 1138 1173 Boleslav pershij 1524 1526 ostannij Istoriya Zasnovano 1138 Samostijsnist 1295 Vasal Polshi 1355 Priyednannya do Polshi 1526 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mazovecke knyazivstvoNazvaMazovecke knyazivstvo pol ksiestwo Mazowieckie Mazovecke gercogstvo abo gercogstvo Mazoviya pol Herzogtum Masowien Mazovecka zemlya lat terra Mazoviensis IstoriyaZasnuvannya Dokladnishe Zapovit Boleslava III Krivovustogo Mazovecke knyazivstvo utvorilosya 1138 roku koli za zapovitom polskogo knyazya Boleslava III Krivoustogo jogo derzhava bula rozdilena mizh jogo sinami starshij Volodislav otrimav Sileziyu drugij Boleslav Mazoviyu i Shidnu Kuyaviyu tretij Meshko III Zahidnu Velikopolshu iz Poznannyu a molodshij Genrih Sandomir i Lyublin Centralni zemli Krakivska Seradzka Lenchicka a takozh Zahidna Kuyaviya Shidna Velikopolsha i Pomor ya utvoryuvali osoblivij udil yakim musiv buv keruvati starshij knyaz iz dinastiyi Pyastiv sho otrimuvav tituli knyazya krakivskogo i starshogo knyazya Polshi Takim chinom u Polshi sformuvalasya sistema senjoratu Boleslav 1138 1173 Dokladnishe Boleslav IV Kucheryavij Pershim mazoveckim knyazem stav Boleslav Kucheryavij a starshim knyazem polskim jogo brat Volodislav Ostannij pragnuv povernuti udili brativ pid svoyu vladu j rozpochav iz nimi vijnu Volodislav na korotkij chas zahopiv Mazoviyu ale cherez ob yednannya jogo politichnih oponentiv do yakih priyednavsya gneznenskij arhiyepiskop Yakub z Zhnina zaznav porazki i vtik z Polshi Za pidtrimki shlyahti i duhovenstva novim starshim knyazem Polshi stav Boleslav yakij odnochasno zalishavsya knyazem Mazoviyi do svoyeyi smerti v 1173 roci Leshek I 1162 1186 Dokladnishe Leshek Mazoveckij Drugim mazoveckim knyazem stav Leshek I Vin buv sinom Boleslava vid ruskoyi knyazivni Vyacheslavi donki novgorodskogo knyazya Vsevoloda Mstislavicha Za nepovnolittya Lesheka Mazoviyeyu keruvav jogo dyadko Kazimir II molodshij brat Boleslava 1177 roku Kazimir II stav novim starshim knyazem Polshi pislya togo yak jogo poperednika Meshka III skinula nevdovolena znat Todi zh Leshek stav praviti samostijno v Mazoviyi prote yak zaznachaye Vikentij Kadlubek v silu nemichnosti knyazya realne upravlinnya zdijsnyuvav magnat Zhiron kreatura Kazimira II 1184 roku Leshek pidtrimav Meshko III i priznachiv jogo sina Meshka upravitelem Mazoviyi Ale vzhe nastupnogo 1185 roku vin zminiv kurs i viznav spadkoyemcem svoyih volodin dyadka Kazimira II Kazimir Pislya smerti Lesheka v 1186 roci tretim mazoveckim knyazem sttav Kazimir II Za jogo pravlinnya Meshko III zmig zahopiti Kuyaviyu sho nalezhala Mazoveckomu knyazivstvu oskilki yiyi knyazyam buv viznanij jogo sin Boleslav Kazimir II pomer 1194 roku Konrad i Zemovit Chetvertim mazoveckim knyazem buv Konrad molodshij sin Kazimira II 1205 roku vin uspadkuvav kuyavskij prestol i v soyuzi zi svoyim strashim bratom Leshkom Bilim rozbiv vijska volodimirskogo knyazya Romana Mstislavicha u bitvi pri Zavihosti Z metoyu unebezpechiti sebe vid spustoshlivih nabigiv yazichnikiv prussiv mazoveckij knyaz zdijsniv ryad pohodiv u Prussiyu a 1226 roku zaprosiv do Shidnoyi Yevropi Tevtonskij orden yakomu daruvav Helminsku zemlyu 1228 roku z tiyeyu zh metoyu Konrad stvoriv Dobzhinskij orden yakij otrimav Dobzhinsku zemlyu 1233 roku knyaz zapovidav Mazoviyu starshomu sinovi Boleslavu a Kuyaviyu Kazimiru 1247 roku Konrad pomer a za rik pomer i Boleslav p yatij mazoveckij knyaz 1248 roku shostim mazoveckim knyazem stav Zemovit tretij sin Konrada 1262 roku vin zaginuv pid chas pohodu litovciv do Mazoviyi Napadniki spalili mazovecku stolicyu Plock vnaslidok chogo nastupnij knyaz Konrad II sin Zemovita buv zmushenij perenesti stolicyu do Cherska Samostijnist i rozdroblenist Konrad II i jogo molodshij brat Boleslav II vstupili u vijnu za krakivskij prestol iz Kuyavskimi i Silezkimi Pyastami Koli 1295 roku Pshemisl II buv koronovanij polskim korolem Mazovecke knyazivsto lishilosya nezalezhnim Pislya smerti Boleslava II v 1313 roci Mazovecke knyazivstvo rozdilili jogo sini Zemovit II otrimav Ravsku zemlyu do 1345 Trojden I Chersku 1341 Venceslav Plocku do 1336 Po smerti plockogo knyazya Boleslava III sina Venceslava Mazoviyu ob yednav Zemovit III sin Trojdena Vidtodi knyazivstvo stalo vasalom Polskogo korolivstva Vasal Polshi 1381 roku vnaslidok smerti Zemovita III Mazovske knyazivstvo znovu rozdilili starshij sin Yanush I otrimav Chersk i Varashavu yaka stala rezidenciyeyu knyazya molodshij Zemovit IV Ravu i Plock Cherez vigasannya starshoyi gilki dinastiyi Pyastiv mazovecki knyazi pretenduvali na polskij korolivskij tron ale zdobuti jogo ne zmogli Pislya obrannya korolem Polshi velikogo knyazya litovskogo Yagajla i ob yednannya Polskogo korolivstva i Velikogo knyazivstva Litovskogo na umovah Krevskoyi uniyi Mazoviya opinilasya v otochenni volodin Yagelloniv Mazovecki knyazi buli zmusheni pidtrimuvati svogo syuzerena korolya Yagajla u vijni z Tevtonskim ordenom 1391 roku Yanush I skoristavsya mizhuosbicyami v Litvi j zahopiv Pidlyashshya z Dorogichinom Zgodom jogo povernuv sobi litovskij knyaz Vitovt U 1388 1462 rokah Mazovecki Pyasti takozh pravili vasalnim Belzkim knyazivstvom u Rusi Poglinannya Polsheyu 1462 roku pomerli ostanni plocki i ravski knyazi Volodislav II i Zemovit VI onuki Zemovita IV Yihni volodinnya vidijshli do Koroni Polskoyi j buli peretvoreni na Ravske i Plocke voyevodstva 1495 roku Konrad III Rudij onuk Yanusha I ob yednav reshtu mazoveckih zemel pid svoyeyu vladoyu u yedine Mazovecke knyazivstvo Prote jogo sin Yanush III ne zalishiv potomstva vnaslidok chogo 1526 roku Mazoviya bula priyednana do zemel Polskoyi koroni i peretvorena na Mazovecke voyevodstvo Podili knyazivstva 1138 1275 Mazovecke knyazivstvo 1275 1294 Cherske Plocke 1294 1310 Mazovecke 1310 1313 Cherske Mazovecke 1313 1345 Varshavske Ravske Plocke 1345 1349 Varshavsko Ravske 1349 1351 Varshavske Ravske 1351 1355 do Polshi 1355 1370 Varshavsko Ravske 1370 1381 Mazovecke 1381 1434 Varshavske Plocko Ravske 1434 1442 59 Ravske Plocke Belzke 1442 59 1462 Plocko Ravske 1462 1471 Mazovecke 1471 1488 Cherske Varshavske Plocke 1488 1495 Chersko Varshavske 1495 1526 MazoveckeKnyaziDokladnishe Yedine knyazivstvo 1138 1173 Boleslav IV Kucheryavij 1173 1186 Leshek I Mazoveckij 1186 1194 Kazimir II Spravedlivij 1194 1200 Leshko I Bilij 1194 1247 Konrad I Mazoveckij do 1200 regensha Olena Znojmo 1247 1248 Boleslav I Mazoveckij 1248 1262 Zemovit I 1262 1275 Konrad II Cherskij i Boleslav II Mazoveckij do 1264 regenti Pereyaslava Danilivna i Boleslav Pobozhnij Podil 1275 1275 1294 Konrad II Cherskij 1275 1294 Boleslav II Mazoveckij Ob yednannya 1294 1294 1313 Boleslav II Mazoveckij Podil 1313 1313 1345 Zemovit II 1341 1349 Zemovit III i Kazimir I 1349 1355 Zemovit III Plocke knyazivstvo 1313 1336 Vaclav Plockij 1336 1351 Boleslav III Plockij do 1340 regenti Zemovit II i Trojden I Cherske Varshavske knyazivstvo 1310 1341 Trojden I 1341 1349 Zemovit III i Kazimir I Varshavskij 1349 1355 Kazimir I Varshavskij Ob yednannya 1355 1355 1381 Zemovit III Podil 1381 Plocko Ravske knyazivstvo 1381 1426 Zemovit IV 1426 1427 Trojden II 1426 1434 Kazimir II Belzkij Vladislav I Plockij Zemovit V 1434 1442 Kazimir II Belzkij Belzke knyazivstvo 1434 1442 Zemovit V Ravske knyazivstvo 1434 1455 Vladislav I Plockij Plocke knyazivstvo 1434 1455 Vladislav I Plockij 1455 1461 Zemovit VI i Vladislav II Plockij do 1459 regenti Pavlo Gizhickij i Anna Oleshnicka 1462 Vladislav II Plockij regenti Pavlo Gizhickij i Anna Oleshnicka Varshavske knyazivstvo 1381 1429 Yanush I Starshij 1429 1454 Boleslav IV Varshavskij do 1436 regentsha Anna Fedorivna 1454 1471 Kazimir III Plockij Konrad III Rudij Boleslav V Varshavskij Yanush II Plockij do 1462 regenti Barbara Olelkivna i Pavlo Gizhickij Podil 1471 Plocke knyazivstvo 1471 1475 Kazimir III Plockij 1475 1495 Yanush II Plockij Cherske knyazivstvo 1471 1495 Konrad III Rudij Varshavske knyazivstvo 1471 1488 Boleslav V Varshavskij Ob yednannya 1495 1495 1503 Konrad III Rudij 1503 1524 i do 1518 regentsha Ganna Radzivill 1524 1526 1526 Zemli ta mistaDobrinska zemlyaBibliografiyaMonografiyi Balzer O Genealogia Piastow Krakow Akademia Umiejetnosci 1895 Grabowski J Dynastia Piastow mazowieckich Krakow Avalon 2012 Dymek D Historia i kultura Mazowsza do 1526 r Warszawa Wyzsza Szkola Rozwoju Lokalnego 2005 Dymek D Udzielne Ksiestwo Mazowieckie 1247 1381 zarys dziejow Warszawa Wydawn MOBN 1996 Jasinski K Rodowod Piastow mazowieckich Poznan Wroclaw Wydawnictwo Historyczne 1998 Kozlowski F A Dzieje Mazowsza za panowania ksiazat 1 sichnya 2014 u Wayback Machine Warszawa 1858 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mazovecke knyazivstvo