Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людвиг Вільгельм нім Ludwig Wilhelm von Baden Baden 8 квітня 1655 4 січня 1707 24 й маркграф Баден Бадену в 1677 1707 ро

Людовік Вільгельм (макрграф Баден-Бадена)

Людовік Вільгельм (макрграф Баден-Бадена)

Людвиг Вільгельм (нім. Ludwig Wilhelm von Baden-Baden; 8 квітня 1655 — 4 січня 1707) — 24-й маркграф Баден-Бадену в 1677—1707 роках, військовий діяч Священної Римської імперії. Мав прізвисько «Турецький Луї».

Людвиг Вільгельм
нім. Ludwig Wilhelm von Baden-Baden
image
Народився8 квітня 1655(1655-04-08)[1]
Париж, Королівство Франція[1][2]
Помер4 січня 1707(1707-01-04)[1] (51 рік)
Раштат[1]
ПохованняБаден-Баден
Країнаimage Маркграфство Баден
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникФранко-голландська війна 1672—1678
Титулмаркграф
Військове званнягенерал
РідЦерінгени
Батькоd
Матиd
У шлюбі зd
Дітиd[4], Августа Баден-Баденська і d[4]
Нагороди
image
image

Життєпис

Молоді роки

Походив з династії Церінгенів. Син принца Фердинанда Максиміліана Баден-Баденського і принцеси Луїзи Христини Савойської-Каріньян. Народився 1655 року в Парижі. У віці 6 місяців разом з батьком перебрався до Бадену.

У 1668 році після смерті батька від гангрени опинився під опікою діда — , маркграфа Баден-Бадену. Отримав гарну освіту в Безансоні, досконало оволодівши французькою, англійською, голландською, італійською мовами, латиною, здобувши знання з права, військової справи. Відвідав Женеву, Мілан, Флоренцію, Рим, Венецію, Інсбрук.

Голландська війна

1674 року вступив до імперської армії, де під орудою Раймунда Монтекуколі брав участь в Голландській війні. У 1676 році відзначився при облозі Філіппсбурга, отримавши звання полковника і полк в командування.

У 1677 році після смерті діда успадкував маркграфство Баден-Баден. Втім більше цікавився військовою кар'єрою, призначивши намісника. У тому ж році брав участь в обороні Фрайбурга, обложеного французами. 1678 року був поранений в битві при Штауффені в Брейсгау. 1679 отримав звання генерал-фельдвахтмейстра (на кшталт генерал-майора). Після укладення 1679 року Німвегенського миру повернувся до свого маркграфства. 1682 року стає фельдмаршал-лейтенантом імперії.

Велика турецька війна

У 1683 році очолив імперські війська в обложеному османами Відні. Зробивши вилазку, де особисто звитяжно бився, пробився назустріч військам короля Яна III Собеського, завдяки чому ворогові було завдано поразки. Після чого брав участь в битві за звільнення міста і в дводенній битві під Парканами в жовтні того року. В останній битві, на чолі кінноти вчасно підійшов на допомогу армії Яна III, чим сприяв загальному успіху. 22 листопада отримав чин генерала кавалерії. Спільно з Карлом V Лотаринзьким взяв в облогу Буду, але не зміг його захопити.

1685 року Людвиг Вільгельм сприяв перемозі в битві під Естергомом, де командував правим крилом. Потім спільно з Карлом V та польськими військами завдав поразки османам в Першій битві біля Естергому. За цим захоплено низку фортець в Угорщині. У вересні 1686 році разом з Карлом Лотаринзьким захопив Буду. За цим взяв Печ. 13 грудня 1686 року отримав звання фельдмаршала.

1687 року брав участь у Другій битві при Могачі. У 1688 році після перемоги під Костайніцею завоював Славонію. 1688 року завдав поразки османам у битві біля Дервенту, зайнявши північну Боснію. Того ж року спільно з Максиміліаном II Баварським захопив Белград.

У 1689 році, отримавши командування імперською армією, вдерся до Сербії. Здобув перемогу над сераскіром Араб-Реджеб-пашею в боях під Бетуджіном і Нішем, взяв Відін і захопив Малу Волощину. В результаті більшість Сербії опинилася під владою імперського війська, було забезпечено захист Угорщини.

Втім 1690 року не отримував достатніх підкріплень, маючи 12 тис. регулярного війська та загони сербських, албанських та болгарських гайдуків. Цим скористався великий візир Фазіл Мустафа Кепрюлю, що рішучо перейшов у наступ, змусивши імперську армію відступити з Сербії та Волощини. Того ж року в Раудніци пошлюбив представницю Лауенбурзьких Асканіїв.

1691 року Людвига Вільгельма було призначено генерал-фельдмаршалом — командувачем усієї імперської армії в 66 тис., він отримав право незалежних дій від . Того ж року у вирішальній битві біля Сланкамену завдав поразки османському війську Кара-Мустафа паші (успіху в багато в чому сприяла загибель великого візира). Протягом 1692 року намагався захистити підступи до Славонії та Угорщини, зміцнити владу Австрії в Трансильванії. Було захоплено міста Ліппа, Гросвардай, Градишка, Брод.

Війна Аугсбурзької ліги

З огляду на це 1693 року кращі війська на чолі із Людвигом Вільгельмом були дислоковані на Рейн, оскільки імперія вела проти Франції нову війну. Очолив Швабський округ, намагаючись недопустити просунення французів на правий берез Рейну. Втім не зміг завадити плюндруваню Баден-Бадену ворожою армією під керівництвом Гі Алдонса II де Дюрфора.

В битвах біля Горкгайму та Ільсфельді зумів зупинити французів, а потім змусив їх відступити за Рейн. Наступного року здійснив рейд до Ельзау, але без значних наслідків. Людвиг Вільгельм залишався на цій посаді до 1697 року і укладення Рісвікського миру. 1697 року після смерті Яна III Собеського висував себе на трон Речі Посполитої, проте марно.Королем став курфюст Саксонії Август II Фрідріх.

Війна за іспанську спадщину

У 1701 році з початком війни за іспанську спадщину очолив імперську армію. 1702 року зайняв Ландау. Того ж року у битві при Фрідлінгені зазнав поразки від французької армії на чолі із Клодом де Вілларом, але відступив у повному порядку до Штауффена.

Протягом 1703 року успішно обороняв Бюль-Штойгофенські укріплення. За це отримав звання рейхсгенерал-фельдмаршала (на кшталт генералісимуса). 1704 року, незважаючи на усі зусилля, на зміг завадити з'єднанню французів на чолі із Каміллом де Талларом з баварським герцогом Максиміліаном II.

Слідом за цим Людвиг Вільгельм Баден-Баденський з'єднався з іншим імперським військом на чолі із Євгеном Савойським та англійцями під орудою Джона Черчилля, герцога Мальборо. Верховне командування поперемінно здійснювали Людвиг Вільгельм і Мальборо. У битві біля Шелленбергу, де командував герцог Мальборо, Людвиг Вільгельм був поранений.

Джон Черчилль і Євген Савойський звинуватили Людвига Вільгельма в бездіяльності і повільності. Йому було доручено осадити Інгольштадт. Натомість Мальборо і Савойський завдали поразки франко-баварській армії у Другій битві при Гохштедті. Після цього Людвиг Вільгельм зняв облогу, залишивши тільки невелику частину військ перед Інгольштадтом і приєднався до союзників. Під командуванням імператора Йосифа I він успішно керував облогою фортеці Ландау.

У 1705 році вступив у конфлікт з герцогом Мальборо, внаслідок чого той перемістив свою армію до Нідерландів. В свою чергу Людвиг Вільгельм вирішив залишити посаду командувача імперської армії, але на прохання імператора залишився. У вересні того ж року перейшовши через Рейн, витіснив французів з укріплень на Моттері і під Лаутербургом, зайняв Гагенау. Його армія розташувалася на зимові квартири по обох берегах Рейну.

1706 року протягом літа тримався проти французької армії на Бюль-Штольгофенських укріпленнях. Помер 1707 року в замку в Раштаті. Йому спадкував старший син .

Творчість

В доробку є військові і політичні листи про війну за іспанську спадщину, інструкція військам «Поведінка під час, до і після бою».

Родина

Дружина — Франциска Сибіла Августа, донька Юлія Франца Асканія, герцога Саксен-Лауенбургу

Діти:

  • Леопольд Вільгельм (1695—1696)
  • Шарлотта (1696—1700)
  • Карл Йосиф (1697—1703)
  • Вільгельміна (1700—1702)
  • Луїза (1701—1707)
  • (1702—1761), маркграф Баден-Бадена
  • Вільгельм Георг (1703—1709)
  • Августа (1704—1726), дружина герцога Людовика Орлеанського
  • (1706—1771), маркграф Баден-Бадена

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118729500 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

  • Otto Flake: Türkenlouis. Gemälde einer Zeit (= Fischer 5788). Ungekürzte Ausgabe, 6.–7. Tausend. Fischer-Taschenbuch-Verlag 1988,
  • Uwe A. Oster: Markgraf Ludwig Wilhelm von Baden. Der «Türkenlouis». Feldherr im Schatten von Prinz Eugen (= Bastei Lübbe. Bd. 61467 Biographie). Bergisch Gladbach 2000, .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyudvig Vilgelm nim Ludwig Wilhelm von Baden Baden 8 kvitnya 1655 4 sichnya 1707 24 j markgraf Baden Badenu v 1677 1707 rokah vijskovij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Mav prizvisko Tureckij Luyi Lyudvig Vilgelmnim Ludwig Wilhelm von Baden BadenNarodivsya8 kvitnya 1655 1655 04 08 1 Parizh Korolivstvo Franciya 1 2 Pomer4 sichnya 1707 1707 01 04 1 51 rik Rashtat 1 PohovannyaBaden BadenKrayina Markgrafstvo BadenDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movnimeckaUchasnikFranko gollandska vijna 1672 1678TitulmarkgrafVijskove zvannyageneralRidCeringeniBatkodMatidU shlyubi zdDitid 4 Avgusta Baden Badenska i d 4 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Ceringeniv Sin princa Ferdinanda Maksimiliana Baden Badenskogo i princesi Luyizi Hristini Savojskoyi Karinyan Narodivsya 1655 roku v Parizhi U vici 6 misyaciv razom z batkom perebravsya do Badenu U 1668 roci pislya smerti batka vid gangreni opinivsya pid opikoyu dida markgrafa Baden Badenu Otrimav garnu osvitu v Bezansoni doskonalo ovolodivshi francuzkoyu anglijskoyu gollandskoyu italijskoyu movami latinoyu zdobuvshi znannya z prava vijskovoyi spravi Vidvidav Zhenevu Milan Florenciyu Rim Veneciyu Insbruk Gollandska vijna 1674 roku vstupiv do imperskoyi armiyi de pid orudoyu Rajmunda Montekukoli brav uchast v Gollandskij vijni U 1676 roci vidznachivsya pri oblozi Filippsburga otrimavshi zvannya polkovnika i polk v komanduvannya U 1677 roci pislya smerti dida uspadkuvav markgrafstvo Baden Baden Vtim bilshe cikavivsya vijskovoyu kar yeroyu priznachivshi namisnika U tomu zh roci brav uchast v oboroni Frajburga oblozhenogo francuzami 1678 roku buv poranenij v bitvi pri Shtauffeni v Brejsgau 1679 otrimav zvannya general feldvahtmejstra na kshtalt general majora Pislya ukladennya 1679 roku Nimvegenskogo miru povernuvsya do svogo markgrafstva 1682 roku staye feldmarshal lejtenantom imperiyi Velika turecka vijna U 1683 roci ocholiv imperski vijska v oblozhenomu osmanami Vidni Zrobivshi vilazku de osobisto zvityazhno bivsya probivsya nazustrich vijskam korolya Yana III Sobeskogo zavdyaki chomu vorogovi bulo zavdano porazki Pislya chogo brav uchast v bitvi za zvilnennya mista i v dvodennij bitvi pid Parkanami v zhovtni togo roku V ostannij bitvi na choli kinnoti vchasno pidijshov na dopomogu armiyi Yana III chim spriyav zagalnomu uspihu 22 listopada otrimav chin generala kavaleriyi Spilno z Karlom V Lotarinzkim vzyav v oblogu Budu ale ne zmig jogo zahopiti 1685 roku Lyudvig Vilgelm spriyav peremozi v bitvi pid Estergomom de komanduvav pravim krilom Potim spilno z Karlom V ta polskimi vijskami zavdav porazki osmanam v Pershij bitvi bilya Estergomu Za cim zahopleno nizku fortec v Ugorshini U veresni 1686 roci razom z Karlom Lotarinzkim zahopiv Budu Za cim vzyav Pech 13 grudnya 1686 roku otrimav zvannya feldmarshala 1687 roku brav uchast u Drugij bitvi pri Mogachi U 1688 roci pislya peremogi pid Kostajniceyu zavoyuvav Slavoniyu 1688 roku zavdav porazki osmanam u bitvi bilya Derventu zajnyavshi pivnichnu Bosniyu Togo zh roku spilno z Maksimilianom II Bavarskim zahopiv Belgrad U 1689 roci otrimavshi komanduvannya imperskoyu armiyeyu vdersya do Serbiyi Zdobuv peremogu nad seraskirom Arab Redzheb pasheyu v boyah pid Betudzhinom i Nishem vzyav Vidin i zahopiv Malu Voloshinu V rezultati bilshist Serbiyi opinilasya pid vladoyu imperskogo vijska bulo zabezpecheno zahist Ugorshini Vtim 1690 roku ne otrimuvav dostatnih pidkriplen mayuchi 12 tis regulyarnogo vijska ta zagoni serbskih albanskih ta bolgarskih gajdukiv Cim skoristavsya velikij vizir Fazil Mustafa Kepryulyu sho rishucho perejshov u nastup zmusivshi impersku armiyu vidstupiti z Serbiyi ta Voloshini Togo zh roku v Raudnici poshlyubiv predstavnicyu Lauenburzkih Askaniyiv 1691 roku Lyudviga Vilgelma bulo priznacheno general feldmarshalom komanduvachem usiyeyi imperskoyi armiyi v 66 tis vin otrimav pravo nezalezhnih dij vid Togo zh roku u virishalnij bitvi bilya Slankamenu zavdav porazki osmanskomu vijsku Kara Mustafa pashi uspihu v bagato v chomu spriyala zagibel velikogo vizira Protyagom 1692 roku namagavsya zahistiti pidstupi do Slavoniyi ta Ugorshini zmicniti vladu Avstriyi v Transilvaniyi Bulo zahopleno mista Lippa Grosvardaj Gradishka Brod Vijna Augsburzkoyi ligi Z oglyadu na ce 1693 roku krashi vijska na choli iz Lyudvigom Vilgelmom buli dislokovani na Rejn oskilki imperiya vela proti Franciyi novu vijnu Ocholiv Shvabskij okrug namagayuchis nedopustiti prosunennya francuziv na pravij berez Rejnu Vtim ne zmig zavaditi plyundruvanyu Baden Badenu vorozhoyu armiyeyu pid kerivnictvom Gi Aldonsa II de Dyurfora V bitvah bilya Gorkgajmu ta Ilsfeldi zumiv zupiniti francuziv a potim zmusiv yih vidstupiti za Rejn Nastupnogo roku zdijsniv rejd do Elzau ale bez znachnih naslidkiv Lyudvig Vilgelm zalishavsya na cij posadi do 1697 roku i ukladennya Risvikskogo miru 1697 roku pislya smerti Yana III Sobeskogo visuvav sebe na tron Rechi Pospolitoyi prote marno Korolem stav kurfyust Saksoniyi Avgust II Fridrih Vijna za ispansku spadshinu U 1701 roci z pochatkom vijni za ispansku spadshinu ocholiv impersku armiyu 1702 roku zajnyav Landau Togo zh roku u bitvi pri Fridlingeni zaznav porazki vid francuzkoyi armiyi na choli iz Klodom de Villarom ale vidstupiv u povnomu poryadku do Shtauffena Protyagom 1703 roku uspishno oboronyav Byul Shtojgofenski ukriplennya Za ce otrimav zvannya rejhsgeneral feldmarshala na kshtalt generalisimusa 1704 roku nezvazhayuchi na usi zusillya na zmig zavaditi z yednannyu francuziv na choli iz Kamillom de Tallarom z bavarskim gercogom Maksimilianom II Slidom za cim Lyudvig Vilgelm Baden Badenskij z yednavsya z inshim imperskim vijskom na choli iz Yevgenom Savojskim ta anglijcyami pid orudoyu Dzhona Cherchillya gercoga Malboro Verhovne komanduvannya popereminno zdijsnyuvali Lyudvig Vilgelm i Malboro U bitvi bilya Shellenbergu de komanduvav gercog Malboro Lyudvig Vilgelm buv poranenij Dzhon Cherchill i Yevgen Savojskij zvinuvatili Lyudviga Vilgelma v bezdiyalnosti i povilnosti Jomu bulo dorucheno osaditi Ingolshtadt Natomist Malboro i Savojskij zavdali porazki franko bavarskij armiyi u Drugij bitvi pri Gohshtedti Pislya cogo Lyudvig Vilgelm znyav oblogu zalishivshi tilki neveliku chastinu vijsk pered Ingolshtadtom i priyednavsya do soyuznikiv Pid komanduvannyam imperatora Josifa I vin uspishno keruvav oblogoyu forteci Landau U 1705 roci vstupiv u konflikt z gercogom Malboro vnaslidok chogo toj peremistiv svoyu armiyu do Niderlandiv V svoyu chergu Lyudvig Vilgelm virishiv zalishiti posadu komanduvacha imperskoyi armiyi ale na prohannya imperatora zalishivsya U veresni togo zh roku perejshovshi cherez Rejn vitisniv francuziv z ukriplen na Motteri i pid Lauterburgom zajnyav Gagenau Jogo armiya roztashuvalasya na zimovi kvartiri po oboh beregah Rejnu 1706 roku protyagom lita trimavsya proti francuzkoyi armiyi na Byul Shtolgofenskih ukriplennyah Pomer 1707 roku v zamku v Rashtati Jomu spadkuvav starshij sin TvorchistV dorobku ye vijskovi i politichni listi pro vijnu za ispansku spadshinu instrukciya vijskam Povedinka pid chas do i pislya boyu RodinaDruzhina Franciska Sibila Avgusta donka Yuliya Franca Askaniya gercoga Saksen Lauenburgu Diti Leopold Vilgelm 1695 1696 Sharlotta 1696 1700 Karl Josif 1697 1703 Vilgelmina 1700 1702 Luyiza 1701 1707 1702 1761 markgraf Baden Badena Vilgelm Georg 1703 1709 Avgusta 1704 1726 druzhina gercoga Lyudovika Orleanskogo 1706 1771 markgraf Baden BadenaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118729500 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaOtto Flake Turkenlouis Gemalde einer Zeit Fischer 5788 Ungekurzte Ausgabe 6 7 Tausend Fischer Taschenbuch Verlag 1988 ISBN 3 596 25788 3 Uwe A Oster Markgraf Ludwig Wilhelm von Baden Der Turkenlouis Feldherr im Schatten von Prinz Eugen Bastei Lubbe Bd 61467 Biographie Bergisch Gladbach 2000 ISBN 3 404 61467 4

Дата публікації:
Топ