Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Лучний собачка мексиканський | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Cynomys mexicanus Merriam, 1892 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Лучний собачка мексиканський (Cynomys mexicanus)— вид гризунів родини Вивіркові (Sciuridae) роду Лучний собачка (Cynomys). Часто використовуються місцевим населенням в їжу. Самці значно більші за самок.
Поширення
Мексиканський лучний собачка має досить обмежене поширення, він зустрічається тільки у частині Мексики. Ареал включає південь штату Коауїла та північ штату Сан-Луїс-Потосі на півночі країни.
Мексиканські лугові собачки живуть в рівнинних районах (долини і прерії) на висоті від 1600 до 2200 метрів. Вони використовують для риття нір і життя тільки глибокі ґрунти, вільні від скель і покриті зеленню і травами.
Опис
Мексиканські лучні собачки мають найбільш виражений статевий (сексуальний) диморфізм, причому самці трохи крупніші і важчі, ніж самиці. Довжина тіла коливається від 385 до 440 мм. Забарвлення хутра у самців і самок однакове, вони покриті світлою шерсткою з окремими чорними волосками. У них в перебігу року шубки бувають двох типів, одна світла і легка влітку і інша з товстим теплим підшерстям протягом зими. Дистальна половина хвоста чорна, що відрізняє їх за зовнішнім виглядом від більшості інших видів роду.
Розмноження
Самці приносять потомство тільки раз на рік, але вони можуть зробити це в будь-який час, починаючи з кінця зими і до літа. За тривалістю вагітності цей вид схожий на інші види роду — вагітність становить приблизно один місяць, а народжувати самиця здатна приблизно протягом близько п'яти років. Малюки народжуються сліпими і голими, вони повністю покриваються шерсткою у віці близько 4 тижнів, а їх очі відкриваються незабаром після цього. Відлучення малюків від материнських грудей відбувається у віці від 40 до 50 днів, а у віці 5 місяців неповнолітні малюки досягають дорослого розміру.
Спосіб життя
Мексиканський лучний собачка — дуже соціальний вид. Вони мешкають у колоніях, що складається з кількох дорослих самців і самиць, а також підлітків різних віків. Розмір групи варіюється залежно від наявності місць проживання. Така колонія може бути досить великою, і в ній може бути більше кількох сотень особин.
Мексиканські лучні собачки живуть у норах, які опускаються або по спіралі або прямо вниз від поверхні до приблизно одного метра під землю, а потім розходяться у горизонтальну систему тунелів. Викопана з нір земля зазвичай складена у насип навколо входу в нору. І тварини часто використовують цей пагорб, для спостереження за хижаками. Якщо в полі зору потрапляє потенційний хижак (такий, як койот, борсук, ласка чи хижий птах), тут же видається тривожний умовний сигнал і мексиканські лугові собачки ховаються в нору, де відчувають себе в повній безпеці. Тварини активні протягом усього світлового дня і, ймовірно, протягом усього року.
Живлення
Екологія цього виду досі інтенсивно не вивчалась, так що мало відомо про їх живлення. Вони, ймовірно, їдять різні трави та іншу зелень.
Економічне значення для людини
Негативне
Ці тварини вважаються у деяких районах сільськогосподарськими шкідниками. Також, як і інші види ховрахів, вони можуть бути кормителями і розповсюджувачами бліх, які передають людині збудника бубонної чуми.
Позитивне
У районах, де мексиканські лучні собачки численні, вони грають важливу роль в екосистемі, так як вони є джерелом живлення для багатьох хижих видів.
Охоронний статус
Хоча рівень чисельності цього виду недостатньо добре відомі, але вони мають обмежене поширення і не зустрічаються у надлишку. Їхні місця проживання за площею були значно скорочені в результаті людської діяльності, таких, як землеробство і скотарство великої рогатої худоби, і, незважаючи на їх статус як охоронюваних, цілі колонії іноді знищують шляхом отруєнням, оскільки вони вважалися шкідниками сільськогосподарських культур.
Джерела
- ARKive —
- Animal Info: Mexican Prairie Dog [ 23 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- DesertUSA: Prairie Dogs [ 4 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Prairie dogs videos (in English) [ 3 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Pronatura Noreste in the Chihuahuan Desert[недоступне посилання з квітня 2019]
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luchnij sobachka meksikanskij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Nadryad Grizuni Rodentia Ryad Mishopodibni Muriformes Pidryad Vivirkovidi Sciuromorpha Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Luchnij sobachka Cynomys Vid Luchnij sobachka meksikanskij Binomialna nazva Cynomys mexicanus Merriam 1892 Posilannya Vikishovishe Cynomys mexicanus EOL 313021 ITIS 632340 MSOP 6089 NCBI 99826 Fossilworks 45499 Luchnij sobachka meksikanskij Cynomys mexicanus vid grizuniv rodini Vivirkovi Sciuridae rodu Luchnij sobachka Cynomys Chasto vikoristovuyutsya miscevim naselennyam v yizhu Samci znachno bilshi za samok PoshirennyaMeksikanskij luchnij sobachka maye dosit obmezhene poshirennya vin zustrichayetsya tilki u chastini Meksiki Areal vklyuchaye pivden shtatu Koauyila ta pivnich shtatu San Luyis Potosi na pivnochi krayini Meksikanski lugovi sobachki zhivut v rivninnih rajonah dolini i preriyi na visoti vid 1600 do 2200 metriv Voni vikoristovuyut dlya rittya nir i zhittya tilki gliboki grunti vilni vid skel i pokriti zelennyu i travami OpisMeksikanski luchni sobachki mayut najbilsh virazhenij statevij seksualnij dimorfizm prichomu samci trohi krupnishi i vazhchi nizh samici Dovzhina tila kolivayetsya vid 385 do 440 mm Zabarvlennya hutra u samciv i samok odnakove voni pokriti svitloyu sherstkoyu z okremimi chornimi voloskami U nih v perebigu roku shubki buvayut dvoh tipiv odna svitla i legka vlitku i insha z tovstim teplim pidsherstyam protyagom zimi Distalna polovina hvosta chorna sho vidriznyaye yih za zovnishnim viglyadom vid bilshosti inshih vidiv rodu RozmnozhennyaSamci prinosyat potomstvo tilki raz na rik ale voni mozhut zrobiti ce v bud yakij chas pochinayuchi z kincya zimi i do lita Za trivalistyu vagitnosti cej vid shozhij na inshi vidi rodu vagitnist stanovit priblizno odin misyac a narodzhuvati samicya zdatna priblizno protyagom blizko p yati rokiv Malyuki narodzhuyutsya slipimi i golimi voni povnistyu pokrivayutsya sherstkoyu u vici blizko 4 tizhniv a yih ochi vidkrivayutsya nezabarom pislya cogo Vidluchennya malyukiv vid materinskih grudej vidbuvayetsya u vici vid 40 do 50 dniv a u vici 5 misyaciv nepovnolitni malyuki dosyagayut doroslogo rozmiru Sposib zhittyaMeksikanskij luchnij sobachka duzhe socialnij vid Voni meshkayut u koloniyah sho skladayetsya z kilkoh doroslih samciv i samic a takozh pidlitkiv riznih vikiv Rozmir grupi variyuyetsya zalezhno vid nayavnosti misc prozhivannya Taka koloniya mozhe buti dosit velikoyu i v nij mozhe buti bilshe kilkoh soten osobin Meksikanski luchni sobachki zhivut u norah yaki opuskayutsya abo po spirali abo pryamo vniz vid poverhni do priblizno odnogo metra pid zemlyu a potim rozhodyatsya u gorizontalnu sistemu tuneliv Vikopana z nir zemlya zazvichaj skladena u nasip navkolo vhodu v noru I tvarini chasto vikoristovuyut cej pagorb dlya sposterezhennya za hizhakami Yaksho v poli zoru potraplyaye potencijnij hizhak takij yak kojot borsuk laska chi hizhij ptah tut zhe vidayetsya trivozhnij umovnij signal i meksikanski lugovi sobachki hovayutsya v noru de vidchuvayut sebe v povnij bezpeci Tvarini aktivni protyagom usogo svitlovogo dnya i jmovirno protyagom usogo roku ZhivlennyaEkologiya cogo vidu dosi intensivno ne vivchalas tak sho malo vidomo pro yih zhivlennya Voni jmovirno yidyat rizni travi ta inshu zelen Ekonomichne znachennya dlya lyudiniNegativne Ci tvarini vvazhayutsya u deyakih rajonah silskogospodarskimi shkidnikami Takozh yak i inshi vidi hovrahiv voni mozhut buti kormitelyami i rozpovsyudzhuvachami blih yaki peredayut lyudini zbudnika bubonnoyi chumi Pozitivne U rajonah de meksikanski luchni sobachki chislenni voni grayut vazhlivu rol v ekosistemi tak yak voni ye dzherelom zhivlennya dlya bagatoh hizhih vidiv Ohoronnij statusHocha riven chiselnosti cogo vidu nedostatno dobre vidomi ale voni mayut obmezhene poshirennya i ne zustrichayutsya u nadlishku Yihni miscya prozhivannya za plosheyu buli znachno skorocheni v rezultati lyudskoyi diyalnosti takih yak zemlerobstvo i skotarstvo velikoyi rogatoyi hudobi i nezvazhayuchi na yih status yak ohoronyuvanih cili koloniyi inodi znishuyut shlyahom otruyennyam oskilki voni vvazhalisya shkidnikami silskogospodarskih kultur DzherelaARKive Animal Info Mexican Prairie Dog 23 kvitnya 2020 u Wayback Machine DesertUSA Prairie Dogs 4 chervnya 2013 u Wayback Machine Prairie dogs videos in English 3 lyutogo 2007 u Wayback Machine Pronatura Noreste in the Chihuahuan Desert nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi