Лунда (балунда) — народ, що проживає на північному сході Анголи, північному заході Замбії та на півдні Демократичної Республіки Конго. Більшість лунда спілкуються . Найбільша частина (бл. 520 тисяч осіб) проживають у Замбії, за іншими даними — у ДР Конго.
Лунда | |
---|---|
Кількість | 1 030 000 |
Ареал | Демократична Республіка Конго Ангола Замбія |
Раса | Негроїди |
Мова |
Історія
Народність виникла за часів існування ранньодержавного утворення Лунда наприкінці XVI — початку XIX століття в районі верхньої течії річки Касаї. У період з 1600 до 1750 року групи лунда заснували численні поселення. Держава Лунда складалась з основного адміністративного центру, кільця ближніх провінцій, кільця дальніх провінцій, які сплачували податок, але були автономними, й віддалених сіл, що мали общинну культуру лунда. Таким чином кордони держави визначались у загальних рисах.
У XVII—XIX століттях тривав розвиток торгівлі, лунда експортували рабів і слонову кістку, нове королівство успішно розширяло свої кордони до самого приходу європейців. Балунда активно опирались їхньому проникненню, але були змушені підкоритись, хоч стара знать донині зберігає вплив.
Традиції
Родини лунда є малими. Переважають шлюби між родичами. Розлучення безболісні. Полігінія існувала тільки у знаті. Жінки мають економічну самостійність.
Традиційне поселення — невелике село кругового плану. Житло — кругла плетена хатина з конічним дахом з пальмових гілок чи соломи.
Одягаються лунда у поясний незшитий одяг з обробленої шкіри (у знаті — з тканини).
Більшість лунда є християнами-католиками. Утім існують і традиційні вірування. Основним серед них є культ природних сил і пращурів.
Зберігається усна історична традиція та фольклор. З прикладних мистецтв розвинуто різьблення деревом, популярними є акробатичні та мімічні танці (мунгонго).
Основні заняття
Нині лунда в основному займаються землеробством і рибальством. Значної майстерності набуло ковальське ремесло.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- Енциклопедія Британіка
- . Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2009. Процитовано 4 січня 2015.
Література
- Лунда // Народи світу. Історично-етнографічний довідник / гол. ред. Ю. В. Бромлєй. — Москва : Советская Энциклопедия, 1988. — С. 261, 262.
- Львова Е. С. Лунда // Народы и религии мира / гол. ред. В. О. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999. с. 297.
- Собченко А. И. Этнический состав Конго // Африканский этнографический сборник. т. 4, М.-Л., 1962.
- Корочанцев В. А. Бой тамтамов будит мечту // О народах Западной и Центральной Африки. М.: 1987.
- История тропической Африки с древнейших времен до 1870 года / Отв. ред. Ольдероге Д. А./ Перев. Матвеевой Г. А., Кальщикова Е. Н. М.: «Наука», 1984.
- Джеймс Стюарт Олсон. Лунда // Народи Африки: етноісторичний словник. Greenwood Publishing Group, 1996.с. 322 (ISBN 978031327918)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lunda balunda narod sho prozhivaye na pivnichnomu shodi Angoli pivnichnomu zahodi Zambiyi ta na pivdni Demokratichnoyi Respubliki Kongo Bilshist lunda spilkuyutsya Najbilsha chastina bl 520 tisyach osib prozhivayut u Zambiyi za inshimi danimi u DR Kongo LundaKilkist1 030 000ArealDemokratichna Respublika Kongo Angola ZambiyaRasaNegroyidiMova U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lunda znachennya IstoriyaNarodnist vinikla za chasiv isnuvannya rannoderzhavnogo utvorennya Lunda naprikinci XVI pochatku XIX stolittya v rajoni verhnoyi techiyi richki Kasayi U period z 1600 do 1750 roku grupi lunda zasnuvali chislenni poselennya Derzhava Lunda skladalas z osnovnogo administrativnogo centru kilcya blizhnih provincij kilcya dalnih provincij yaki splachuvali podatok ale buli avtonomnimi j viddalenih sil sho mali obshinnu kulturu lunda Takim chinom kordoni derzhavi viznachalis u zagalnih risah U XVII XIX stolittyah trivav rozvitok torgivli lunda eksportuvali rabiv i slonovu kistku nove korolivstvo uspishno rozshiryalo svoyi kordoni do samogo prihodu yevropejciv Balunda aktivno opiralis yihnomu proniknennyu ale buli zmusheni pidkoritis hoch stara znat donini zberigaye vpliv TradiciyiRodini lunda ye malimi Perevazhayut shlyubi mizh rodichami Rozluchennya bezbolisni Poliginiya isnuvala tilki u znati Zhinki mayut ekonomichnu samostijnist Tradicijne poselennya nevelike selo krugovogo planu Zhitlo krugla pletena hatina z konichnim dahom z palmovih gilok chi solomi Odyagayutsya lunda u poyasnij nezshitij odyag z obroblenoyi shkiri u znati z tkanini Bilshist lunda ye hristiyanami katolikami Utim isnuyut i tradicijni viruvannya Osnovnim sered nih ye kult prirodnih sil i prashuriv Zberigayetsya usna istorichna tradiciya ta folklor Z prikladnih mistectv rozvinuto rizblennya derevom populyarnimi ye akrobatichni ta mimichni tanci mungongo Osnovni zanyattyaNini lunda v osnovnomu zajmayutsya zemlerobstvom i ribalstvom Znachnoyi majsternosti nabulo kovalske remeslo Primitki Arhiv originalu za 4 sichnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015 Enciklopediya Britanika Arhiv originalu za 4 sichnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015 Arhiv originalu za 8 travnya 2009 Procitovano 4 sichnya 2015 LiteraturaLunda Narodi svitu Istorichno etnografichnij dovidnik gol red Yu V Bromlyej Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1988 S 261 262 Lvova E S Lunda Narody i religii mira gol red V O Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 s 297 Sobchenko A I Etnicheskij sostav Kongo Afrikanskij etnograficheskij sbornik t 4 M L 1962 Korochancev V A Boj tamtamov budit mechtu O narodah Zapadnoj i Centralnoj Afriki M 1987 Istoriya tropicheskoj Afriki s drevnejshih vremen do 1870 goda Otv red Olderoge D A Perev Matveevoj G A Kalshikova E N M Nauka 1984 Dzhejms Styuart Olson Lunda Narodi Afriki etnoistorichnij slovnik Greenwood Publishing Group 1996 s 322 ISBN 978031327918 Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi