Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||
Лунда — ранньодержавне утворення, що існувало наприкінці XVI — 2-ї половини XIX ст. на території південних саван, у верхній частині басейну Конго — від берегів Кванго до верхів'їв Замбезі. В літературі відоме також під назвою Мвата-Ямво (за титулом правителя). Столиця — Мусумба.
Утворення
Етнічним ядром держави були лунда, які розселились наприкінці XV ст. вздовж берегів Касаї й у кінці XVI ст. почали підкорення сусідніх племен на сучасній території півдня Демократичної Республіки Конго, сходу Анголи та півночі Замбії.
За легендою, Чибінда Ілунгу, брат правителя держави Луба, на чолі загону воїнів рушив на захід шукати щастя. Він підкорив плем'я бунгу, найвпливовіше серед лунда. Акт завоювання був скріплений шлюбом Чибінда Ілунгу з правителькою бунгу Луежи. Чибінда Ілунгу отримав з рук дружини пожиттєве право на управління її землями. Факт утворення нової держави зафіксований лише в усній традиції й не може бути точно датований. Але держава Лунда була відома в історичній традиції ще до 1680 р., тобто заснована вона була якийсь час раніше.
Політична історія
Чибінда Ілунга правив близько 25 років, за його правління невеличке князівство перетворилося на велику державу. Його наступники продовжували політику експансії. Військові експедиції супроводжувались міграціями лунда на захід та північний захід, спостерігалося також повільне просування на південь та схід. Силою або шляхом встановлення матримоніальних зв'язків вже на початок XVII ст. Лундою була зібрана велика територія, володіння держави простягалися від річки Кванго на заході до річки Луапула на сході.
Вже в XVII ст. Лунда відігравала помітну роль у работоргівлі. Цей фактор мав значний вплив на соціальну структуру та органи політичної влади країни. Першість у торгівлі з португальцями на Атлантичному узбережжі в XVIII ст. належала племені імбангала та його державі Касанже. Імбангала організували систему караванної торгівлі, один із головних торгових шляхів вів з Касанже до столиці Лунди. Вважається, що торгівля з Касанже розпочалась близько 1650 року. Вона була прибутковою для правителів Лунди. Лунда отримували тканини, намиста, посуд та інші європейські товари. Водночас більшу частину рабів Касанже отримувала саме з території Лунди.
Протягом усього XVII ст. потік мігрантів лунда продовжував поширюватись землями (ловале) в межиріччі Касаї та Кванго. Тут було створено багато дрібних князівств, які очолили вожді лунда. Найважливішим серед них виявилося Чокве. (каніока) визнали владу Лунда й погодились платити данину. Для Лунди чокве були важливі як металурги, кваліфіковані різьбярі, зброярі та мисливці. Далі на північний захід балунда за часів Мутеби I завоювали князівства народів, організованих на взірець держави Конго, зокрема близько 1724 року були підкорені (яга). Місцеві політичні структури на північному заході були збережені, але до них лунда додали паралельні посади кілоло, представника центральної влади. Місцеві князівства мали напівнезалежний характер. Подібною була ситуація й на півночі, де був сильним політичний вплив народу .
Протягом XVII—XVIII ст. правителі Лунда регулярно спрямовували великі військові загони на завоювання південних та східних земель. Відбувається широке розселення лунда просторами савани й заснування ряду держав-данників. Перша експедиція вирушила на південний схід у бік соляних покладів на річці Луалаба поблизу сучасного Колвезі ще до 1700 р. Згодом лунда рушили далі на схід в напрямку мідних копалень і далі до багатої долини річки Луапула. Вони змогли здолати армію Луби й закріпилися на Луапулі. Близько 1700 року група воїнів лунда вирушила на південь у сучасну Замбію й на землях автохтонів мбуела (лучазі) створила державу в районі Ндембу. Деякі лунда, можливо, ще раніше брали участь у формуванні держави Лозі. У другій половині XVIII ст., за правителя Янво Ноежи (Навежи), були завойовані північні землі на річці Лулуа та створені «князівства охоронців кордонів», які захищали Лунду від нападів луба.
На кінець XVIII ст. держава Лунда ще не втратила військової міці, її володіння поширювались від річки Кванза на заході до озера Танганьїка на сході. Проте центральна ввлада отримувала з цих великих територій лише доволі нерегулярну данину. Реальна влада правителя обмежувалась річкою Касаї на заході, витоками Лулуа й озером Ділоло на півдні та верхньою течією Луалаби на сході. Частина держав-данників швидко стала фактично незалежними. Вже до 1750—1760 рр. сильні дочірні держави сформувались від Яка на річці Кванго на заході до Казембе на річці Луапула на сході.
Роль Лунди все більше й більше зводилась до країни-постачальника рабів правителям Касанже та Казембе, держав-посередників у работоргівлі з португальцями. Наведжи II, що правив у першій половині XIX ст. (помер 1851 або 1852 року), вів численні війни, але його метою було не розширення володінь держави, а захоплення полонених, яких продавали у рабство. Пряма торгівля з португальцями, що розпочалась із середини XIX ст., проводилась у варварський спосіб. Коли караван работорговців прибував до резиденції Навежи II, він відбирав усі привезені ним товари, а в обмін називав села, які віддавав на пограбування. Жителів таких сіл работорговці захоплювали й виводили на узбережжя Атлантичного океану, де продавали в рабство. Розширення Лунди врешті призвело до спустошення величезних територій. Низька щільність населення в південному Кванго та східній Анголі, ймовірно, частково була обумовлена саме набігами лунда.
Державна структура
До приходу Чибінда Ілунга на території Лунди існувало декілька надобщинних матрилінійних протодержавних утворень, кожне під владою вождя з обмеженими повноваженнями. Луба започаткували ряд нових титулів і посилили владу правителя. Водночас самі вони швидко розчинилися серед лунда. В результаті лубанського завоювання в Лунді склалася своєрідна форма влади — співправління верховного правителя мвата ямво та його дружини лукокеши. Опорою мвата ямво були силові структури (суд, казна, армія), а лукокеши — представники традиційної знаті лунда. Хоча відбувалося поступове зміцнення влади мвата ямво, двовладдя міцно трималося в Лунді протягом століть. Боротьба між цими двома гілками влади продовжувалась і в XIX ст.
У державі Лунда виникла оригінальна концепція «вічної держави». Наступник правителя «ставав своїм попередником»: приймав його ім'я, дружин, дітей та інших родичів, його обов'язки та прерогативи. Ця система заперечувала рух часу, щоб забезпечити незмінну згуртованість та наступність усього соціального порядку. Вона дозволила увічнити владні стосунки, що випливали з подружніх союзів, завоювань, інтеграції та взаємних чи «братських» угод між вождями. Вона стала потужним інструментом керування справжньою імперією, об'єднання далеких земель під владою Лунди. Всі чиновники держави були пов'язані між собою «родинними» зв'язками. Нових керівників можна було включити до цієї системи, надавши їм родинні зв'язки з уже існуючими особами владної династії, тільки так вони могли отримати стабільну позицію в імперії.
XVII ст. для держави Лунда було часом формування органів державної влади та управлінського апарату. Мвата ямво з лукокешею спиралися на раду верховної титулованої знаті читенга. До її складу входили 15 старійшин давніх громад бунгу. Ці сановники здійснювали й сакральні обов'язки. Давня спадкова посада першого радника (мвітіа) перетворилася на охоронця казни та голову збирачів податків та данини. Головою судової влади був мвата ямво, але існувала ще посада верховного судді. Залишивши за собою функцію верховної влади, мвата ямво створив посаду верховного головнокомандувача, яку займав старший син від першої дружини, брат або племінник правителя.
Територія держави була поділена на відносно невеликі області, на чолі яких стояли посадові особи білоло (в однині кілоло). Вони призначалися зі столиці. Головним обов'язком кілоло було збирання податків. Крім того, він займався організацією видобутку руди, виплавки металу, видобутку солі, золи тощо. В кінці XIX ст. посада кілоло стала спадковою. Для контролю за білоло існували спеціальні чиновники туквата, які ходили по селах з військовим загоном і змушували білоло до сплати данини.
Кожна область, що перебувала під владою білоло, складалася із землеробських громад. В сільських громадах залишилася сильна влада місцевих старійшин (мбай). Цю посаду могли займати лише нащадки засновника села. Старійшина-жрець сприймався як живе втілення духа предка-засновника. Зберігався матрилінійний принцип успадкування майна та влади. У своїй діяльності старійшина спирався на раду старійшин, представників усіх розширених сімей, що жили в селі. Якщо лінія старійшини-жерця припинялася, влада згори призначала нового старійшину з числа членів громади, але такий керівник вже не мав священного ореолу й не був жерцем. Хоча нижча ланка державного управління, сільські старости, залишилася такою, як була раніше, мвата ямво мав право змістити їх. Вони ж були суддями першої інстанції. До всіх територіальних одиниць мвата ямво призначав своїх суддів (другої інстанції).
Держава Лунда складалася з низки напівсамостійних областей. Верховний правитель — мвата-ямво вважався сувереном усього об'єднання. Але фактично правитель та двір жили переважно за рахунок надходження данини з центральних земель. Саме тут виробляли їжу, яку споживали в столиці, звідси мобілізувалися люди, які мали підтримувати порядок у хатах та на вулицях. Правителі периферійних областей лише періодично платили данину центру. Дуже сильними були позиції воєначальників (казембе), що очолювати експедиційні сили у віддалених районах. Вони володіли всією повнотою влади на території оперативних дій. Але як тільки завойовані землі включалися до складу імперії, казембе втрачав свій статус, але він міг отримати посаду кілоло.
Найбільшою самостійністю користувалась область Казембе, розташована на півдні Катанги та півночі сучасної Замбії. Країна була багата на родючі землі, рибу, слонів, мідну руду, сіль. Основу економіки становило натуральне господарство землеробів, важливу роль відігравали також полювання, ремесла. У другій половині XVIII ст. Казембе стало доволі сильною державою, налагодило тісні зв'язки з португальцями на річці Замбезі й брало активну участь у посередницькій работоргівлі.
На заході, на землях народу яка лунданський полководець Касонго створив власну державу, прийнявши титул кіанфу, або мвене путу. До 1750 року йому належала вся долина в середній течії Кванго, він поступово просувався на північ, захід та схід. Кіанфу воював із сусідами й захоплював рабів. Він намагався встановити контроль над работоргівлею між своєю столицею та Анголою. Невдовзі після 1800 року кіанфу придбав багато вогнепальної зброї, завдяки чому отримав абсолютну перевагу в своєму регіоні.
Занепад
Наприкінці XVIII ст. Лунда поступово приходить у занепад. Работоргівля виснажила й знекровила державу. Останні її правителі — Мулажи II а Мбала (1852—1857), Мутеба II (1857—1874), Мбумба (1874—1883) — ледве втримували владу. Міжусобиці стали нормою життя країни. Кожен новий претендент на владу звертався по допомогу до військових вождів чокве. Починаючи із середини XIX ст. чокве, що жили біля витоків річок Касаї та Кванго й мали славу «грабіжників караванів», все активніше втручалися у внутрішні справи Лунди. На кінець XIX ст. правителі Лунди зберігали владу лише над історичним центром своєї держави — районом Капанга.
Наприкінці XIX ст. держава втратила свою самостійність в результаті війн з європейськими колонізаторами та розпалася на декілька князівств, територія яких увійшла до складу володінь Португалії, Великої Британії та Бельгії.
Культура
Лунда були в першу чергу мисливцями й виявляли мало інтересу до землеробства. Всі мандрівники, що відвідували країну, починаючи із середини XVIII ст., відзначали величезну роль полювання в житті місцевого населення та велике різноманіття зброї, включаючи й дерев'яну. Основною мисливською зброєю були лук та стріли, але стріли не мали металевого наконечника. Водночас лунда, на відміну від сусідів, не використовували лук та стріли як бойову зброю. Озброєння воїна складалося з важкого ударного списа та метального списа з металевим наконечником. Ще в середині XVIII ст. лунда зневажали вогнепальну зброю, покладаючись на свою силу, відвагу та мужність. Вогнепальна зброя отримала поширення лише в XIX ст.
Сільське господарство на території Лунди було слабко розвинене. Бідним був перелік сільськогосподарського реманенту, землю обробляли невеликою дворучною мотикою. Асортимент культур, які вирощували лунда, був обмеженим. Землі швидко виснажувались, і села часто переносили на нове місце. Майже повністю були відсутні домашні тварини.
У кінці XIX ст. лунда вже знали багато видів домашніх промислів: ткацтво, плетіння, металургія, обробка дерева, гончарство.
Хоча держава Лунда була значним центром работоргівлі, рабство в місцевому суспільстві не отримало поширення, існувало лише домашнє рабство, та й те в незначних масштабах.
Вірування лунда були засновані на культу героїв-предків, пов'язаних із вождями та землею. З духами предків зв'язок підтримувався через посередників-чаклунів. Крім того, лунда вірували в потойбічну силу, яку називали Калунга. Калунга був для них уособленням сліпої Долі. Усе зло, за місцевими поняттями, виходило від дій чаклунів та заклинателів. Були детально розроблені обряди ініціації юнаків та дівчат.
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. -671с. с. 82: Лунда [ 30 серпня 2018 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Ю. Н. Винокуров, А. С. Орлова, В. А. Субботин. История Заира в новое и новейшее время. Москва: «Наука», Главная редакция восточной литературы, 1982, с. 25-26, 41-44, 65-69. (рос.)
- Ольдерогге Д. А. (ред.). История Тропической Африки (с древнейших времён до 1800 г.). Пер. с фр. Г. А. Матвеевой, Е. Н. Кальщикова. — М.: Наука, 1984, Часть ІІ. Глава 10. Цивилизация южных саванн (Я. Вансина) [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.], с. 272-291. (рос.)
- General History of Africa. Volume V: Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century (Editor B. A. Ogot) [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.], pp. 588-607: Ndaywelè Nziem. The political system of the Luba and Lunda: its emergence and expansion (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lundakinec XVI st 1887Teritoriya derzhavi Lunda poznachena kosimi riskami i susidnih z neyu derzhav u seredini XIX st Stolicya MusumbaMova i Religiya tradicijna religiyaForma pravlinnya monarhiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lunda derzhava U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lunda znachennya Lunda rannoderzhavne utvorennya sho isnuvalo naprikinci XVI 2 yi polovini XIX st na teritoriyi pivdennih savan u verhnij chastini basejnu Kongo vid beregiv Kvango do verhiv yiv Zambezi V literaturi vidome takozh pid nazvoyu Mvata Yamvo za titulom pravitelya Stolicya Musumba UtvorennyaEtnichnim yadrom derzhavi buli lunda yaki rozselilis naprikinci XV st vzdovzh beregiv Kasayi j u kinci XVI st pochali pidkorennya susidnih plemen na suchasnij teritoriyi pivdnya Demokratichnoyi Respubliki Kongo shodu Angoli ta pivnochi Zambiyi Za legendoyu Chibinda Ilungu brat pravitelya derzhavi Luba na choli zagonu voyiniv rushiv na zahid shukati shastya Vin pidkoriv plem ya bungu najvplivovishe sered lunda Akt zavoyuvannya buv skriplenij shlyubom Chibinda Ilungu z pravitelkoyu bungu Luezhi Chibinda Ilungu otrimav z ruk druzhini pozhittyeve pravo na upravlinnya yiyi zemlyami Fakt utvorennya novoyi derzhavi zafiksovanij lishe v usnij tradiciyi j ne mozhe buti tochno datovanij Ale derzhava Lunda bula vidoma v istorichnij tradiciyi she do 1680 r tobto zasnovana vona bula yakijs chas ranishe Politichna istoriyaChibinda Ilunga praviv blizko 25 rokiv za jogo pravlinnya nevelichke knyazivstvo peretvorilosya na veliku derzhavu Jogo nastupniki prodovzhuvali politiku ekspansiyi Vijskovi ekspediciyi suprovodzhuvalis migraciyami lunda na zahid ta pivnichnij zahid sposterigalosya takozh povilne prosuvannya na pivden ta shid Siloyu abo shlyahom vstanovlennya matrimonialnih zv yazkiv vzhe na pochatok XVII st Lundoyu bula zibrana velika teritoriya volodinnya derzhavi prostyagalisya vid richki Kvango na zahodi do richki Luapula na shodi Afrikanski derzhavi v basejni Kongo naprikinci XVIII st Vzhe v XVII st Lunda vidigravala pomitnu rol u rabotorgivli Cej faktor mav znachnij vpliv na socialnu strukturu ta organi politichnoyi vladi krayini Pershist u torgivli z portugalcyami na Atlantichnomu uzberezhzhi v XVIII st nalezhala plemeni imbangala ta jogo derzhavi Kasanzhe Imbangala organizuvali sistemu karavannoyi torgivli odin iz golovnih torgovih shlyahiv viv z Kasanzhe do stolici Lundi Vvazhayetsya sho torgivlya z Kasanzhe rozpochalas blizko 1650 roku Vona bula pributkovoyu dlya praviteliv Lundi Lunda otrimuvali tkanini namista posud ta inshi yevropejski tovari Vodnochas bilshu chastinu rabiv Kasanzhe otrimuvala same z teritoriyi Lundi Protyagom usogo XVII st potik migrantiv lunda prodovzhuvav poshiryuvatis zemlyami lovale v mezhirichchi Kasayi ta Kvango Tut bulo stvoreno bagato dribnih knyazivstv yaki ocholili vozhdi lunda Najvazhlivishim sered nih viyavilosya Chokve kanioka viznali vladu Lunda j pogodilis platiti daninu Dlya Lundi chokve buli vazhlivi yak metalurgi kvalifikovani rizbyari zbroyari ta mislivci Dali na pivnichnij zahid balunda za chasiv Mutebi I zavoyuvali knyazivstva narodiv organizovanih na vzirec derzhavi Kongo zokrema blizko 1724 roku buli pidkoreni yaga Miscevi politichni strukturi na pivnichnomu zahodi buli zberezheni ale do nih lunda dodali paralelni posadi kilolo predstavnika centralnoyi vladi Miscevi knyazivstva mali napivnezalezhnij harakter Podibnoyu bula situaciya j na pivnochi de buv silnim politichnij vpliv narodu Protyagom XVII XVIII st praviteli Lunda regulyarno spryamovuvali veliki vijskovi zagoni na zavoyuvannya pivdennih ta shidnih zemel Vidbuvayetsya shiroke rozselennya lunda prostorami savani j zasnuvannya ryadu derzhav dannikiv Persha ekspediciya virushila na pivdennij shid u bik solyanih pokladiv na richci Lualaba poblizu suchasnogo Kolvezi she do 1700 r Zgodom lunda rushili dali na shid v napryamku midnih kopalen i dali do bagatoyi dolini richki Luapula Voni zmogli zdolati armiyu Lubi j zakripilisya na Luapuli Blizko 1700 roku grupa voyiniv lunda virushila na pivden u suchasnu Zambiyu j na zemlyah avtohtoniv mbuela luchazi stvorila derzhavu v rajoni Ndembu Deyaki lunda mozhlivo she ranishe brali uchast u formuvanni derzhavi Lozi U drugij polovini XVIII st za pravitelya Yanvo Noezhi Navezhi buli zavojovani pivnichni zemli na richci Lulua ta stvoreni knyazivstva ohoronciv kordoniv yaki zahishali Lundu vid napadiv luba Na kinec XVIII st derzhava Lunda she ne vtratila vijskovoyi mici yiyi volodinnya poshiryuvalis vid richki Kvanza na zahodi do ozera Tanganyika na shodi Prote centralna vvlada otrimuvala z cih velikih teritorij lishe dovoli neregulyarnu daninu Realna vlada pravitelya obmezhuvalas richkoyu Kasayi na zahodi vitokami Lulua j ozerom Dilolo na pivdni ta verhnoyu techiyeyu Lualabi na shodi Chastina derzhav dannikiv shvidko stala faktichno nezalezhnimi Vzhe do 1750 1760 rr silni dochirni derzhavi sformuvalis vid Yaka na richci Kvango na zahodi do Kazembe na richci Luapula na shodi Rol Lundi vse bilshe j bilshe zvodilas do krayini postachalnika rabiv pravitelyam Kasanzhe ta Kazembe derzhav poserednikiv u rabotorgivli z portugalcyami Navedzhi II sho praviv u pershij polovini XIX st pomer 1851 abo 1852 roku viv chislenni vijni ale jogo metoyu bulo ne rozshirennya volodin derzhavi a zahoplennya polonenih yakih prodavali u rabstvo Pryama torgivlya z portugalcyami sho rozpochalas iz seredini XIX st provodilas u varvarskij sposib Koli karavan rabotorgovciv pribuvav do rezidenciyi Navezhi II vin vidbirav usi privezeni nim tovari a v obmin nazivav sela yaki viddavav na pograbuvannya Zhiteliv takih sil rabotorgovci zahoplyuvali j vivodili na uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu de prodavali v rabstvo Rozshirennya Lundi vreshti prizvelo do spustoshennya velicheznih teritorij Nizka shilnist naselennya v pivdennomu Kvango ta shidnij Angoli jmovirno chastkovo bula obumovlena same nabigami lunda Derzhavna strukturaDo prihodu Chibinda Ilunga na teritoriyi Lundi isnuvalo dekilka nadobshinnih matrilinijnih protoderzhavnih utvoren kozhne pid vladoyu vozhdya z obmezhenimi povnovazhennyami Luba zapochatkuvali ryad novih tituliv i posilili vladu pravitelya Vodnochas sami voni shvidko rozchinilisya sered lunda V rezultati lubanskogo zavoyuvannya v Lundi sklalasya svoyeridna forma vladi spivpravlinnya verhovnogo pravitelya mvata yamvo ta jogo druzhini lukokeshi Oporoyu mvata yamvo buli silovi strukturi sud kazna armiya a lukokeshi predstavniki tradicijnoyi znati lunda Hocha vidbuvalosya postupove zmicnennya vladi mvata yamvo dvovladdya micno trimalosya v Lundi protyagom stolit Borotba mizh cimi dvoma gilkami vladi prodovzhuvalas i v XIX st U derzhavi Lunda vinikla originalna koncepciya vichnoyi derzhavi Nastupnik pravitelya stavav svoyim poperednikom prijmav jogo im ya druzhin ditej ta inshih rodichiv jogo obov yazki ta prerogativi Cya sistema zaperechuvala ruh chasu shob zabezpechiti nezminnu zgurtovanist ta nastupnist usogo socialnogo poryadku Vona dozvolila uvichniti vladni stosunki sho viplivali z podruzhnih soyuziv zavoyuvan integraciyi ta vzayemnih chi bratskih ugod mizh vozhdyami Vona stala potuzhnim instrumentom keruvannya spravzhnoyu imperiyeyu ob yednannya dalekih zemel pid vladoyu Lundi Vsi chinovniki derzhavi buli pov yazani mizh soboyu rodinnimi zv yazkami Novih kerivnikiv mozhna bulo vklyuchiti do ciyeyi sistemi nadavshi yim rodinni zv yazki z uzhe isnuyuchimi osobami vladnoyi dinastiyi tilki tak voni mogli otrimati stabilnu poziciyu v imperiyi XVII st dlya derzhavi Lunda bulo chasom formuvannya organiv derzhavnoyi vladi ta upravlinskogo aparatu Mvata yamvo z lukokesheyu spiralisya na radu verhovnoyi titulovanoyi znati chitenga Do yiyi skladu vhodili 15 starijshin davnih gromad bungu Ci sanovniki zdijsnyuvali j sakralni obov yazki Davnya spadkova posada pershogo radnika mvitia peretvorilasya na ohoroncya kazni ta golovu zbirachiv podatkiv ta danini Golovoyu sudovoyi vladi buv mvata yamvo ale isnuvala she posada verhovnogo suddi Zalishivshi za soboyu funkciyu verhovnoyi vladi mvata yamvo stvoriv posadu verhovnogo golovnokomanduvacha yaku zajmav starshij sin vid pershoyi druzhini brat abo pleminnik pravitelya Teritoriya derzhavi bula podilena na vidnosno neveliki oblasti na choli yakih stoyali posadovi osobi bilolo v odnini kilolo Voni priznachalisya zi stolici Golovnim obov yazkom kilolo bulo zbirannya podatkiv Krim togo vin zajmavsya organizaciyeyu vidobutku rudi viplavki metalu vidobutku soli zoli tosho V kinci XIX st posada kilolo stala spadkovoyu Dlya kontrolyu za bilolo isnuvali specialni chinovniki tukvata yaki hodili po selah z vijskovim zagonom i zmushuvali bilolo do splati danini Kozhna oblast sho perebuvala pid vladoyu bilolo skladalasya iz zemlerobskih gromad V silskih gromadah zalishilasya silna vlada miscevih starijshin mbaj Cyu posadu mogli zajmati lishe nashadki zasnovnika sela Starijshina zhrec sprijmavsya yak zhive vtilennya duha predka zasnovnika Zberigavsya matrilinijnij princip uspadkuvannya majna ta vladi U svoyij diyalnosti starijshina spiravsya na radu starijshin predstavnikiv usih rozshirenih simej sho zhili v seli Yaksho liniya starijshini zhercya pripinyalasya vlada zgori priznachala novogo starijshinu z chisla chleniv gromadi ale takij kerivnik vzhe ne mav svyashennogo oreolu j ne buv zhercem Hocha nizhcha lanka derzhavnogo upravlinnya silski starosti zalishilasya takoyu yak bula ranishe mvata yamvo mav pravo zmistiti yih Voni zh buli suddyami pershoyi instanciyi Do vsih teritorialnih odinic mvata yamvo priznachav svoyih suddiv drugoyi instanciyi Derzhava Lunda skladalasya z nizki napivsamostijnih oblastej Verhovnij pravitel mvata yamvo vvazhavsya suverenom usogo ob yednannya Ale faktichno pravitel ta dvir zhili perevazhno za rahunok nadhodzhennya danini z centralnih zemel Same tut viroblyali yizhu yaku spozhivali v stolici zvidsi mobilizuvalisya lyudi yaki mali pidtrimuvati poryadok u hatah ta na vulicyah Praviteli periferijnih oblastej lishe periodichno platili daninu centru Duzhe silnimi buli poziciyi voyenachalnikiv kazembe sho ocholyuvati ekspedicijni sili u viddalenih rajonah Voni volodili vsiyeyu povnotoyu vladi na teritoriyi operativnih dij Ale yak tilki zavojovani zemli vklyuchalisya do skladu imperiyi kazembe vtrachav svij status ale vin mig otrimati posadu kilolo Najbilshoyu samostijnistyu koristuvalas oblast Kazembe roztashovana na pivdni Katangi ta pivnochi suchasnoyi Zambiyi Krayina bula bagata na rodyuchi zemli ribu sloniv midnu rudu sil Osnovu ekonomiki stanovilo naturalne gospodarstvo zemlerobiv vazhlivu rol vidigravali takozh polyuvannya remesla U drugij polovini XVIII st Kazembe stalo dovoli silnoyu derzhavoyu nalagodilo tisni zv yazki z portugalcyami na richci Zambezi j bralo aktivnu uchast u poserednickij rabotorgivli Na zahodi na zemlyah narodu yaka lundanskij polkovodec Kasongo stvoriv vlasnu derzhavu prijnyavshi titul kianfu abo mvene putu Do 1750 roku jomu nalezhala vsya dolina v serednij techiyi Kvango vin postupovo prosuvavsya na pivnich zahid ta shid Kianfu voyuvav iz susidami j zahoplyuvav rabiv Vin namagavsya vstanoviti kontrol nad rabotorgivleyu mizh svoyeyu stoliceyu ta Angoloyu Nevdovzi pislya 1800 roku kianfu pridbav bagato vognepalnoyi zbroyi zavdyaki chomu otrimav absolyutnu perevagu v svoyemu regioni ZanepadNaprikinci XVIII st Lunda postupovo prihodit u zanepad Rabotorgivlya visnazhila j znekrovila derzhavu Ostanni yiyi praviteli Mulazhi II a Mbala 1852 1857 Muteba II 1857 1874 Mbumba 1874 1883 ledve vtrimuvali vladu Mizhusobici stali normoyu zhittya krayini Kozhen novij pretendent na vladu zvertavsya po dopomogu do vijskovih vozhdiv chokve Pochinayuchi iz seredini XIX st chokve sho zhili bilya vitokiv richok Kasayi ta Kvango j mali slavu grabizhnikiv karavaniv vse aktivnishe vtruchalisya u vnutrishni spravi Lundi Na kinec XIX st praviteli Lundi zberigali vladu lishe nad istorichnim centrom svoyeyi derzhavi rajonom Kapanga Naprikinci XIX st derzhava vtratila svoyu samostijnist v rezultati vijn z yevropejskimi kolonizatorami ta rozpalasya na dekilka knyazivstv teritoriya yakih uvijshla do skladu volodin Portugaliyi Velikoyi Britaniyi ta Belgiyi KulturaLunda buli v pershu chergu mislivcyami j viyavlyali malo interesu do zemlerobstva Vsi mandrivniki sho vidviduvali krayinu pochinayuchi iz seredini XVIII st vidznachali velicheznu rol polyuvannya v zhitti miscevogo naselennya ta velike riznomanittya zbroyi vklyuchayuchi j derev yanu Osnovnoyu mislivskoyu zbroyeyu buli luk ta strili ale strili ne mali metalevogo nakonechnika Vodnochas lunda na vidminu vid susidiv ne vikoristovuvali luk ta strili yak bojovu zbroyu Ozbroyennya voyina skladalosya z vazhkogo udarnogo spisa ta metalnogo spisa z metalevim nakonechnikom She v seredini XVIII st lunda znevazhali vognepalnu zbroyu pokladayuchis na svoyu silu vidvagu ta muzhnist Vognepalna zbroya otrimala poshirennya lishe v XIX st Silske gospodarstvo na teritoriyi Lundi bulo slabko rozvinene Bidnim buv perelik silskogospodarskogo remanentu zemlyu obroblyali nevelikoyu dvoruchnoyu motikoyu Asortiment kultur yaki viroshuvali lunda buv obmezhenim Zemli shvidko visnazhuvalis i sela chasto perenosili na nove misce Majzhe povnistyu buli vidsutni domashni tvarini U kinci XIX st lunda vzhe znali bagato vidiv domashnih promisliv tkactvo pletinnya metalurgiya obrobka dereva goncharstvo Hocha derzhava Lunda bula znachnim centrom rabotorgivli rabstvo v miscevomu suspilstvi ne otrimalo poshirennya isnuvalo lishe domashnye rabstvo ta j te v neznachnih masshtabah Viruvannya lunda buli zasnovani na kultu geroyiv predkiv pov yazanih iz vozhdyami ta zemleyu Z duhami predkiv zv yazok pidtrimuvavsya cherez poserednikiv chakluniv Krim togo lunda viruvali v potojbichnu silu yaku nazivali Kalunga Kalunga buv dlya nih uosoblennyam slipoyi Doli Use zlo za miscevimi ponyattyami vihodilo vid dij chakluniv ta zaklinateliv Buli detalno rozrobleni obryadi iniciaciyi yunakiv ta divchat DzherelaAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 671s s 82 Lunda 30 serpnya 2018 u Wayback Machine ros Yu N Vinokurov A S Orlova V A Subbotin Istoriya Zaira v novoe i novejshee vremya Moskva Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1982 s 25 26 41 44 65 69 ros Olderogge D A red Istoriya Tropicheskoj Afriki s drevnejshih vremyon do 1800 g Per s fr G A Matveevoj E N Kalshikova M Nauka 1984 Chast II Glava 10 Civilizaciya yuzhnyh savann Ya Vansina 14 lipnya 2020 u Wayback Machine s 272 291 ros General History of Africa Volume V Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century Editor B A Ogot 15 serpnya 2016 u Wayback Machine pp 588 607 Ndaywele Nziem The political system of the Luba and Lunda its emergence and expansion angl