Касандже — африканська держава народу , утворена у 1620 році. Деякий час перебувала в залежності від Матамби. Згодом була важливим торгівельним посередником між Португальською Анголою і державою Лунда. Зрештою 1910 року стала частиною Португальської Західної Африки.
Касандже | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1620 | |||
- Ліквідовано | 1910 | |||
Історія
Наприкінці XVI ст. войовничі племена імбангала стали рухатися на південний захід від річки Конго. Тут вони стикнулися з державою Ндонго, в межі якої стали вдиратися. У 1570-х роках стають союзниками португальців. Зрештою частина імбангали отримують володіння в Ндонго із зобов'язанням служити у війську.
1620 року частина імбангали на чолі з вождем Касандже ка Кулашінго оголошує незалежність від Ндонго, яке було послаблено боротьбою з Португалією. 1624 року війська Касандже вдираються до Ндонго, де захоплюють її столицю Кабасу.
У 1634—1635 роках внаслідок невдалої війни проти Матамби визнає її зверхність. Частина імбангали вступає до війська нголи Нзінґи Мбанді. Після 1666 року внаслідок внутрішніх чвар у Матамбі його потуга зменшилася, що дозволило Касандже відновити незалежність.
У 1680 році португальський мандрівник Антоніо де Олівейра де Кадорнега підрахував, що в королівстві проживало 300 тис. осіб, з яких 100 тис. могли носити зброю. Однак зазначається, що ця заява може бути перебільшеною. В цей час починається нова війна з Матамбою, в якій Касандже діяло спільно з Португалією. В результаті 1681 року вдалося відбити наступ супротивника. Втім війни з Матамбою тривали до кінця XVII ст.
У 1720-х роках Касандже вимушена була визнати зверхність Лунди. Залежність тривала до початку 1800-х років. 1850 року визнає зверхність Португалії. З 1850-х років починається занепад держави викликаний зміно торгівельних шляхів з півдні та сходу. Остаточно послабило державу боротьба за трон, що тривала з 1873 до 1883 рік. 1910 року Касандже було включено до Португальської Західної Африки.
Устрій
На чолі стояв володар, що носив титул яга. Тому іноді державу називають Яга. Його обирали представники 3 провідних кланів. Був обмежений радою знаті. Розглядався переважно як військовий командувач.
Економіка
Розвинено було тваринництво, частково землеробство. Втім найбільший зиск мала посередницька торгівлі з державами Лунда, Луба, Бартселенд та Португальською Анголою.
Джерела
- Fage, J. D.; Oliver, Roland (1975). The Cambridge History of Africa: From c. 1600 to c. 1790. Cambridge: Cambridge University Press. p. 355. . .
- Miller, Joseph C. (1979). «Kings, Lists, and History in Kasanje». History in Africa. 6: 51–96
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kasandzhe afrikanska derzhava narodu utvorena u 1620 roci Deyakij chas perebuvala v zalezhnosti vid Matambi Zgodom bula vazhlivim torgivelnim poserednikom mizh Portugalskoyu Angoloyu i derzhavoyu Lunda Zreshtoyu 1910 roku stala chastinoyu Portugalskoyi Zahidnoyi Afriki Kasandzhe 1620 1910 Kasandzhe istorichni kordoni na karti Stolicya Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1620 Likvidovano 1910IstoriyaNaprikinci XVI st vojovnichi plemena imbangala stali ruhatisya na pivdennij zahid vid richki Kongo Tut voni stiknulisya z derzhavoyu Ndongo v mezhi yakoyi stali vdiratisya U 1570 h rokah stayut soyuznikami portugalciv Zreshtoyu chastina imbangali otrimuyut volodinnya v Ndongo iz zobov yazannyam sluzhiti u vijsku 1620 roku chastina imbangali na choli z vozhdem Kasandzhe ka Kulashingo ogoloshuye nezalezhnist vid Ndongo yake bulo poslableno borotboyu z Portugaliyeyu 1624 roku vijska Kasandzhe vdirayutsya do Ndongo de zahoplyuyut yiyi stolicyu Kabasu U 1634 1635 rokah vnaslidok nevdaloyi vijni proti Matambi viznaye yiyi zverhnist Chastina imbangali vstupaye do vijska ngoli Nzingi Mbandi Pislya 1666 roku vnaslidok vnutrishnih chvar u Matambi jogo potuga zmenshilasya sho dozvolilo Kasandzhe vidnoviti nezalezhnist U 1680 roci portugalskij mandrivnik Antonio de Olivejra de Kadornega pidrahuvav sho v korolivstvi prozhivalo 300 tis osib z yakih 100 tis mogli nositi zbroyu Odnak zaznachayetsya sho cya zayava mozhe buti perebilshenoyu V cej chas pochinayetsya nova vijna z Matamboyu v yakij Kasandzhe diyalo spilno z Portugaliyeyu V rezultati 1681 roku vdalosya vidbiti nastup suprotivnika Vtim vijni z Matamboyu trivali do kincya XVII st U 1720 h rokah Kasandzhe vimushena bula viznati zverhnist Lundi Zalezhnist trivala do pochatku 1800 h rokiv 1850 roku viznaye zverhnist Portugaliyi Z 1850 h rokiv pochinayetsya zanepad derzhavi viklikanij zmino torgivelnih shlyahiv z pivdni ta shodu Ostatochno poslabilo derzhavu borotba za tron sho trivala z 1873 do 1883 rik 1910 roku Kasandzhe bulo vklyucheno do Portugalskoyi Zahidnoyi Afriki UstrijNa choli stoyav volodar sho nosiv titul yaga Tomu inodi derzhavu nazivayut Yaga Jogo obirali predstavniki 3 providnih klaniv Buv obmezhenij radoyu znati Rozglyadavsya perevazhno yak vijskovij komanduvach EkonomikaRozvineno bulo tvarinnictvo chastkovo zemlerobstvo Vtim najbilshij zisk mala poserednicka torgivli z derzhavami Lunda Luba Bartselend ta Portugalskoyu Angoloyu DzherelaFage J D Oliver Roland 1975 The Cambridge History of Africa From c 1600 to c 1790 Cambridge Cambridge University Press p 355 ISBN 0 521 20413 5 Miller Joseph C 1979 Kings Lists and History in Kasanje History in Africa 6 51 96