Нзінґа Мбанді (бл. 1583 — 17 грудня 1663) — 7-й нгола (володар) незалежної держави Ндонго в 1624—1626 і 1657—1663 роках, 3-й нголо держави Матамба в 1631—1663 роках. Відома також як Анна I.
Нзінґа Мбанді | |
---|---|
Народилася | 1581 d, Ндонго |
Померла | 17 грудня 1663[1] Матамба |
Країна | Ндонго |
Місце проживання | Матамба |
Титул | королева[d] |
Посада | правляча королева[2] |
Конфесія | християнство |
Батько | d |
Брати, сестри | Барбара (нгола Матамби) і Мбанді а Нгола |
|
Життєпис
Молоді роки
Старша донька Мбанді а Нголи та його наложниці Кенгели ка Нкомбе. Народилася близько 1583 року. 1592 році її батько стає нголо Ндонго. Здобула військову підготовку, з дитинства брала участь у військових кампаніях батька. Згодом долучалася до нарад та ритуалів. Від католицьких місіонерів вивчили португальську мову, вміла читати й писати. Вийшла заміж за представника династії з Матамби, від кого мала сина.
1617 року після смерті батька трон перейняв її брат Нгола Мбанді, який став побоюватися Нзінґи та її сина. Тому наказав останнього вбити, а саму сестру стерилізувати. Невдовзі вона втекла до держави Матамба.
1621 року на запрошення брата повернулася до Ндонго, очоливши посольство до Жоао Корреї де Соуза, португальського губернатора Луанди. Тут вела себе як представник незалежної держави, зокрема відмовилася від європейського одягу, сіла в присутності губернатора на імпровізований стілець. В результаті зуміла домовитися про укладання миру, за яким Ндонго визнавалося самостійною державою, їй поверталися загарбані португальцями землі. Натомість португальські торгівці отримали безперешкодну можливість просуватися шляхами Ндонго. Також Нзінґа хрестилася в Луанді, прийнявши ім'я Анна де Соуза.
Втім 1623 року племена імбангали знову почали війну проти Ндонго, завдавши поразки Нголи Мбанді, який втік із столиці. 1624 року той помер за суперечливих обставин, за поширеною версією сама Нзінґа його отруїла. В результаті влада в державі перейшла до неї.
Панування
З самого початку стикнулася з ворожістю португальців. Останні підтримали претендента на трон Харі а Кілуандже, вуйка Нзінґи. Проти правительки також виступило плем'я імбангали, яке створила власну держави на прикордонні Ндонго — Касандже. За цих обставин португальці захопили Маупунгу, де створили васальну державу на чолі із Нгоно а Арі, зведеним братом Нзінґи (відомим як Жуан I). Зрештою Нзінґу 1626 року було повалено з трону Ндонго. Вона втекла до Матамби, де 1627 року зреклася християнства.
1629 року виступила проти , правительки Матамби, завдавши поразки і поваливши її 1631 року. Саму Нзінґу було оголошено нголо Матамби. У 1634—1635 роках відбулася війна з Касандже. яку змушено було визнати зверхність Нзінґи. 1639 року почалися мирні перемовини з Португалією, які втім не мали успіху.
У 1641 році загони Голландської Вест-Індійської компанії у союзі з королівством Конго захопили в португальців . Невдовзі вона також уклала союз з голландцями. За цим вона перенесла свою столицю до Каванги (в північній частини Ндонго), звідки посилила напади на португальців.
1644 року завдала португальському загону поразки у битві біля Нголеме, але 1646 року сама зазнала поразки у битві біля Каванги. Тут в полон потрапила її сестра Кіфунджі з листами, в яких викривався союз Матамби і Конго. Тому португальці стратили Кіфунджі. 1647 року отримала від голландців війська, за допомогою яких в битві біля Комбі завдала рішучої поразки португальцям. За цим звільнила від супротивника більшість земель уздовж річки Кванза, взявши в облогу фортецю Масангано. Але невдовзі останні під проводом Сальвадора Корреї де Са відвоювали Луанду, внаслідок чого Нзінґа втратила голландську допомогу. 1648 року вона відступила до Матамби, розпочавши партизанську війну.
1656 року знову навернулася до християнства. 24 листопада 1657 року уклала мирну угоду з Португалією, за якою повернула собі трон держави Ндонго.
Зосередилася на відродження господарства Ндонго та розвитку Матамби. В першій сприяла піднесенню землеробства, в другій — торгівельних шляхів з огляду нас приятливе географічне становище на вході до Центральної Африки.
Іншою турботою було питання спадкоємництва. Нзінґа не бажала передавати трон Нзінгі Моні, вождю імбангали, тому домовилася, щоб її сестра Барбара вийшла заміж за Жоао Гутьєреша з клану Нгола Каніні.
В останні роки вимушена була придушувати заколоти Касандже та попереджувати спроби португальців її вбити. Разом з тим значну увагу приділяла християнізації населення, зводила церкви, насамперед собор Санта-Марія-де-Матамба.
Померла Нзінґа Мбанді (Анна I) 1663 року. Трон спадкувала її сестра Барбара.
Пам'ять
- центральна вулиця Луанди названа її ім'ям, де також 2002 року споруджено її статую. Часто біля статуї відбуваються весілля, особливо в четвер і п'ятницю.
- Національний резервний банк Анголи випустив серію монет на честь Нзінґи.
- 2013 року створено фільм «Нзінґа: королева Анголи».
Примітки
- https://pantheon.world/profile/person/Njinga_of_Ndongo_and_Matamba
- Njinga Mbandi biography — ЮНЕСКО.
Джерела
- Miller, Joseph C. «Nzinga of Matamba in a New Perspective.» The Journal of African History, vol. 16, no. 2, 1975, pp. 201—216
- Thornton, John K. (1991). «Legitimacy and Political Power: Queen Njinga, 1624—1663». The Journal of African History. 32 (1): 25–40.
- Heywood, Linda. «Njinga of Angola: Africa's Warrior Queen.» (Harvard University Press, Cambridge, MA. 2019).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nzinga Mbandi bl 1583 17 grudnya 1663 7 j ngola volodar nezalezhnoyi derzhavi Ndongo v 1624 1626 i 1657 1663 rokah 3 j ngolo derzhavi Matamba v 1631 1663 rokah Vidoma takozh yak Anna I Nzinga MbandiNarodilasya1581 d NdongoPomerla17 grudnya 1663 1663 12 17 1 MatambaKrayinaNdongoMisce prozhivannyaMatambaTitulkoroleva d Posadapravlyacha koroleva 2 KonfesiyahristiyanstvoBatkodBrati sestriBarbara ngola Matambi i Mbandi a Ngola Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Starsha donka Mbandi a Ngoli ta jogo nalozhnici Kengeli ka Nkombe Narodilasya blizko 1583 roku 1592 roci yiyi batko staye ngolo Ndongo Zdobula vijskovu pidgotovku z ditinstva brala uchast u vijskovih kampaniyah batka Zgodom doluchalasya do narad ta ritualiv Vid katolickih misioneriv vivchili portugalsku movu vmila chitati j pisati Vijshla zamizh za predstavnika dinastiyi z Matambi vid kogo mala sina 1617 roku pislya smerti batka tron perejnyav yiyi brat Ngola Mbandi yakij stav poboyuvatisya Nzingi ta yiyi sina Tomu nakazav ostannogo vbiti a samu sestru sterilizuvati Nevdovzi vona vtekla do derzhavi Matamba 1621 roku na zaproshennya brata povernulasya do Ndongo ocholivshi posolstvo do Zhoao Korreyi de Souza portugalskogo gubernatora Luandi Tut vela sebe yak predstavnik nezalezhnoyi derzhavi zokrema vidmovilasya vid yevropejskogo odyagu sila v prisutnosti gubernatora na improvizovanij stilec V rezultati zumila domovitisya pro ukladannya miru za yakim Ndongo viznavalosya samostijnoyu derzhavoyu yij povertalisya zagarbani portugalcyami zemli Natomist portugalski torgivci otrimali bezpereshkodnu mozhlivist prosuvatisya shlyahami Ndongo Takozh Nzinga hrestilasya v Luandi prijnyavshi im ya Anna de Souza Vtim 1623 roku plemena imbangali znovu pochali vijnu proti Ndongo zavdavshi porazki Ngoli Mbandi yakij vtik iz stolici 1624 roku toj pomer za superechlivih obstavin za poshirenoyu versiyeyu sama Nzinga jogo otruyila V rezultati vlada v derzhavi perejshla do neyi Panuvannya Z samogo pochatku stiknulasya z vorozhistyu portugalciv Ostanni pidtrimali pretendenta na tron Hari a Kiluandzhe vujka Nzingi Proti pravitelki takozh vistupilo plem ya imbangali yake stvorila vlasnu derzhavi na prikordonni Ndongo Kasandzhe Za cih obstavin portugalci zahopili Maupungu de stvorili vasalnu derzhavu na choli iz Ngono a Ari zvedenim bratom Nzingi vidomim yak Zhuan I Zreshtoyu Nzingu 1626 roku bulo povaleno z tronu Ndongo Vona vtekla do Matambi de 1627 roku zreklasya hristiyanstva 1629 roku vistupila proti pravitelki Matambi zavdavshi porazki i povalivshi yiyi 1631 roku Samu Nzingu bulo ogolosheno ngolo Matambi U 1634 1635 rokah vidbulasya vijna z Kasandzhe yaku zmusheno bulo viznati zverhnist Nzingi 1639 roku pochalisya mirni peremovini z Portugaliyeyu yaki vtim ne mali uspihu U 1641 roci zagoni Gollandskoyi Vest Indijskoyi kompaniyi u soyuzi z korolivstvom Kongo zahopili v portugalciv Nevdovzi vona takozh uklala soyuz z gollandcyami Za cim vona perenesla svoyu stolicyu do Kavangi v pivnichnij chastini Ndongo zvidki posilila napadi na portugalciv 1644 roku zavdala portugalskomu zagonu porazki u bitvi bilya Ngoleme ale 1646 roku sama zaznala porazki u bitvi bilya Kavangi Tut v polon potrapila yiyi sestra Kifundzhi z listami v yakih vikrivavsya soyuz Matambi i Kongo Tomu portugalci stratili Kifundzhi 1647 roku otrimala vid gollandciv vijska za dopomogoyu yakih v bitvi bilya Kombi zavdala rishuchoyi porazki portugalcyam Za cim zvilnila vid suprotivnika bilshist zemel uzdovzh richki Kvanza vzyavshi v oblogu fortecyu Masangano Ale nevdovzi ostanni pid provodom Salvadora Korreyi de Sa vidvoyuvali Luandu vnaslidok chogo Nzinga vtratila gollandsku dopomogu 1648 roku vona vidstupila do Matambi rozpochavshi partizansku vijnu 1656 roku znovu navernulasya do hristiyanstva 24 listopada 1657 roku uklala mirnu ugodu z Portugaliyeyu za yakoyu povernula sobi tron derzhavi Ndongo Zoseredilasya na vidrodzhennya gospodarstva Ndongo ta rozvitku Matambi V pershij spriyala pidnesennyu zemlerobstva v drugij torgivelnih shlyahiv z oglyadu nas priyatlive geografichne stanovishe na vhodi do Centralnoyi Afriki Inshoyu turbotoyu bulo pitannya spadkoyemnictva Nzinga ne bazhala peredavati tron Nzingi Moni vozhdyu imbangali tomu domovilasya shob yiyi sestra Barbara vijshla zamizh za Zhoao Gutyeresha z klanu Ngola Kanini V ostanni roki vimushena bula pridushuvati zakoloti Kasandzhe ta poperedzhuvati sprobi portugalciv yiyi vbiti Razom z tim znachnu uvagu pridilyala hristiyanizaciyi naselennya zvodila cerkvi nasampered sobor Santa Mariya de Matamba Pomerla Nzinga Mbandi Anna I 1663 roku Tron spadkuvala yiyi sestra Barbara Pam yatcentralna vulicya Luandi nazvana yiyi im yam de takozh 2002 roku sporudzheno yiyi statuyu Chasto bilya statuyi vidbuvayutsya vesillya osoblivo v chetver i p yatnicyu Nacionalnij rezervnij bank Angoli vipustiv seriyu monet na chest Nzingi 2013 roku stvoreno film Nzinga koroleva Angoli Primitkihttps pantheon world profile person Njinga of Ndongo and Matamba Njinga Mbandi biography YuNESKO d Track Q7809DzherelaMiller Joseph C Nzinga of Matamba in a New Perspective The Journal of African History vol 16 no 2 1975 pp 201 216 Thornton John K 1991 Legitimacy and Political Power Queen Njinga 1624 1663 The Journal of African History 32 1 25 40 Heywood Linda Njinga of Angola Africa s Warrior Queen Harvard University Press Cambridge MA 2019