Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лиси чово Лисичево село в Керецьківській сільській громаді Хустського району Закарпатської області України село Лисичово

Лисичово

Лисичово

Лиси́чово (Лисичево) — село в Керецьківській сільській громаді Хустського району Закарпатської області України.

село Лисичово
image
Країна image Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Керецьківська сільська
Код КАТОТТГ UA21120150040043115
Основні дані
Засноване 1383
Колишня назва Rókamező(Lisičevo)
Населення 3187
Площа 8,929 км²
Густота населення 356,93 осіб/км²
Поштовий індекс 90150
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°29′27″ пн. ш. 23°16′27″ сх. д. / 48.49083° пн. ш. 23.27417° сх. д. / 48.49083; 23.27417Координати: 48°29′27″ пн. ш. 23°16′27″ сх. д. / 48.49083° пн. ш. 23.27417° сх. д. / 48.49083; 23.27417
Середня висота
над рівнем моря 		309 м
Водойми Лисичанка, Васькова, Тросна, Лисицький,Репинне.
Відстань до
обласного центру 		101 км
Відстань до
районного центру 		45 км
Найближча залізнична станція Свалява (станція)
Відстань до
залізничної станції 		30 км
Місцева влада
Адреса ради 90150, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Лисичово, 373
Карта
image
image
Лисичово
image
image
Лисичово
Мапа

image Лисичово у Вікісховищі

Назва

image
Вказівник при в'їзді в село Лисичево

Лисичово відоме з 1389 року під назвою «Liszica». Згодом, у 1465 році фігурує назва «Liszicza», у 1466 — «Lissica». У 1517 році — «Rawasmezew», а в 1662 році — «Ravaszmező». До 1918 року була назва «Rókamező». У 1995 р. назву села Лисичево було змінено на сучасну.

Географія

Село простягається вздовж берегів річки Лисичанка, що впадає в ріку Боржаву.

Лисичово розташоване за 45 км від районного центру — міста Хуст, та 30 км від залізничної станції Свалява.

Клімат

Клімат у Лисичові вологий континентальний , сприятливий для садівництва та виноградарства. На клімат сильно впливає захищеність хребтом Полонина Боржава від холодних вітрів з півночі. Характерна тривала осінь, однак у листопаді часто спостерігаються заморозки. Зима за тривалістю відповідає календарній, відзначаються нетривалі відлиги, щорічно утворюється сніговий покрив. Ранній весні сприяють теплі вітри з Середньодунайської рівнини.

Середньорічна температура повітря становить 7 °С, найнижча вона у січні (мінус -4,7 °С), найвища — в липні (17,6 °С). У середньому за рік в Лисичові випадає 1280 мм атмосферних опадів, найменше їх у лютому, найбільше у липні.[1]

Клімат Лисичова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C −1,9 0,2 4,9 12,1 17,2 20,2 21,8 21,9 17 11,3 5,9 −0,3
Середня температура, °C −4,7 −3,2 0,8 7,2 12,5 15,9 17,6 17,4 12,6 7,3 2,7 −2,7
Середній мінімум, °C −7,6 −6,6 −3,4 1,6 6,9 10,6 12,5 12,3 8 3,5 −0,2 −5,2
Годин
сонячного сяйва 		2,9 3,9 5,8 8,7 10,1 10,8 10,6 9,9 7,4 5,2 4,0 2,5
Норма опадів, мм 94 89 93 93 126 128 135 98 102 106 104 112
Днів з дощем 11 10 10 11 12 12 12 9 9 9 10 11
Вологість повітря, % 84 82 78 72 73 75 78 75 78 82 84 85
Джерело: [2], [3]

Історія

Вперше Лисичово згадується в документі за 1383 рік.

image
Стара церковна греко-католицька печатка з мадярською назвою села «Rokamezei» (Лисиче поле) і датою реєстрації церковної громади Лисичева — 1418 р.

З XV століття Лисичово належить родині феодалів Долгаї, основною резиденцією яких було село Довге — центр Довжанської домінії. У 1550 року селом володів Дьєрдь Долгаї та Імре Долгаї, а в 1600 році — Янош Долгаї.

За переписом 1715 року село вважалось закинутим, а в 1720 році тут мешкало тільки 6 селян.

У 1760-х роках граф Ласло Телекі заснував папірню в Лисичеві.

У 1795 році угорський дослідний Андраш Вальї у своїй книзі «Опис країни Угорщини» пише про Лисичево: «Лисичево, русинське село в Марамороській жупі неподалік кордону з Березькою жупою. В селі проживає 556 греко-католиків та 16 юдеїв. Є одна церква. Перебуває у власності графа Телекі».

З XV століття Лисичово належить родині феодалів Долгаї, основною резиденцією яких було село Довге — центр Довжанської домінії. У 1550 року селом володів Дьєрдь Долгаї та Імре Долгаї, а в 1600 році — Янош Долгаї.

За переписом 1715 року село вважалось закинутим, а в 1720 році тут мешкало тільки 6 селян. У 1708 році маєтки феодала Георгія Довгая були конфісковані урядом Габсбургів за участь у визвольній війні угорського народу 1703—1711 років проти австрійського панування, і село Лисичево перейшло у власність держави, а пізніше у власність графа Ласла Телекі, який брав участь у розгромі повстанців, за що й отримав від австрійського імператора Йозефа I Габсбурга (1678—1711) великі земельні наділи.

Для оживлення отриманого господарства Ласло Телекі переселяв чеських та німецьких колоністів у свої володіння. Німецькі поселенці вважалися не кріпаками, а робітниками (1 листопада 1781 року Йосиф II скасував кріпацтво в Чехії (Богемії), а потім у решті володінь Габсбургів).

У 1760-х роках граф Ласло Телекі заснував папірню в Лисичеві. Про цей період села в журналі «Зоря-Hajnal» (Ужгород, 1941) є такі відомості: «У с. Лисичево в 1760 році при помощи якогось предпринемателя з Польщі граф Телекі збудував фабрику на папір. Не била се фабрика в нинішнім понятію, але все таки на той час і на той околиці було се велике діло. Сися фабрика, або, як її називали, млин, на папери мала 3 вальці і 3 корита і поганялася силою води». У 1772 році підприємство продукувало 104 зв'язки першокласного паперу, 12 зв'язок другокласного паперу, 50 зв'язок «бубли». Основною сировиною для них були ганчірки та копита великих тварин, желатина, що йшла на виготовлення клейкої маси. Протягом 1780—1825 років на папір наносять філіграні (спеціальні водяні знаки) з елементами родинного герба графа Телекі та літерами «G» і «T» — «Grof Teleki». Ці знаки засвідчуються навіть у 1841 році. До речі, з цього паперу зроблена церковна «Книга реєстрації актів про народження села Кушниця і Лисичева 1820—1887 рр.», що зберігається в Державному архіві Закарпатської області.

Технологія виготовлення паперу в XVIII ст. була досить складною та трудомісткою. Паперова фабрика, яка працювала в Лисичеві, не змогла конкурувати за якістю паперу з іншими мануфактурами Австро-Угорщини й діяла до 1840 року, після чого її перепрофілювали.

У 1795 році угорський дослідний Андраш Вальї у своїй книзі «Опис країни Угорщини» пише про Лисичево: «Лисичево, русинське село в Марамороській жупі неподалік кордону з Березькою жупою. В селі проживає 556 греко-католиків та 16 юдеїв. Є одна церква. Перебуває у власності графа Телекі».

Австрійський підприємець Гамор на основі млина папірні, розташованого в урочищі Пасічний, створив більш потужну мануфактуру-кузню. Для цього були запрошені інженери та ремісники різних професій із сім'ями з інших територій Австро-Угорщини, у тому числі зі Словаків, Польщі, Чехії, Сілезії тощо, які перебудували її на металообробне підприємство й заснували державний залізоробний завод, що випалював чавун із місцевої руди.

На шахтах Лисичівського залізоробного заводу й належних йому рудниках було зайнято 260 осіб. У 1894 році шахти Лисичівського державного залізоробного заводу із добутої залізної руди виплавили 5766 центнерів заліза, оціненого в грошовому виразі рівно у 28426 форинтів. Процент чистої залізної руди становив від 15 до 30 відсотків.

На кадастрових мапах 1864 року, що зберігається в державному архіві області, можна побачити план розміщення Лисичівського державного залізоробного заводу й поруч на схід через канал понад 10 хат без земельних наділів, колонію-поселення для інженерів та ремісників різних професій із сім'ями. Ці дерев'яні хати з двосхилими дахами будували самі ремісники. Спочатку помешкання були покриті соломою, а пізніше дерев'яними шинглами. В середині XIX столітті в Австро-Угорщині виникає значний попит на вироби з чавуну і граф Телекі засновує Довжансько-Лисичівський залізоробний завод — «Dolha-Rókamezői vasgyár».

У 1853 році розпочинається будівництво високої доменної печі на довжанській дільниці заводу. Піч будувалась за проектом інженера Іоанна Мюллера та під керівництвом директора заводу Прігродні. Будівництво тривало досить довго. Довжанська частина заводу спеціалізується здебільшого на художньому литві з чавуну, а лисичівська — переважно на утилітарній продукції з металопрокату, який оброблявся в кузні. Продукція підприємства продавалася не тільки на внутрішньому ринку, але й експортувалася за кордон — до Сербії, Румунії, Угорщини та інших країн.

У джерелах за 1862 рік міститься інформація, що в селі було 166 будинків та проживало 850 русинів.

За переписом 1910-их років населення Лисичова становило 1733 чоловік. Серед них 1563 русини, 80 швабів (німців) та 28 угорців. В селі було 1562 греко-католиків, 98 римо-католиків та 69 юдеїв.

Після неврожайних 1930 та 1931 років у селі голодувало близько 200 селянських сімей, 200 мешканців змушені були емігрувати.

23 жовтня 1944 року радянські війська звільнили Лисичево від німецької окупації. До лав Червоної Армії вступили 86 місцевих жителів, 28 з них загинули на фронті. У 1967 році в селі встановлено пам'ятник на честь радянських воїнів-визволителів і воїнів-односельців, полеглих на полях битв Другої світової війни. Незважаючи на декомунізацію, місева влада відмовилася демонтувати пам'ятник радянському солдату, його вирішили «українізувати», а односельців, які загинули в Червоній армії — прирівнявти до воїнів ЗСУ, які загинули під час російсько-української війни.

Населення

За переписом населення 1910 року в селі було 1733 мешканців :

  • 80 німців
  • 28 угорців
  • 1563 русинів

З них:

  • 69 юдеїв
  • 98 римо-католики
  • 1562 греко-католики


[cs] в селі було 1494 мешканців :

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2915 осіб, з яких 1418 чоловіків та 1497 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3186 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,81 %
словацька 0,82 %
російська 0,38 %

Водяна кузня Гамора

Докладніше: Водяна кузня Гамора
image
Водяна кузня Гамора
image
image
Кузня у 1920-х рр.
image

У селі розташована єдина в Україні діюча водяна кузня — «Гамора» (від нім. Hammer — молот) — історична пам'ятка XVIII ст, яка перебуває під охороною держави.

Основний будинок — довжиною 31 м, шириною 8,5 м, висотою — 7,75 м, на кам'яному фундаменті. Стіни західного, північного та південного фасадів викладені з природного каменю неправильної форми, не тиньковані. Стіна східного фасаду — дерев'яна, каркасна, тинькована; стіна, що розділяє внутрішній простір на дві половини, викладена з цегли. Перекриття балочне, на нього покладено настил з дощок. Дах двосхилий, зараз покритий азбестом. Вздовж східної стіни йде дерев'яний жолоб.

Водяний привід ковальського молота складається з дерев'яного барабана. Колесо з лопастями передаточного вала, дерев'яний брус 6,7 м, далі йдуть бічні опори передаточного вала 30: 50 см розрізу та підпора під вісь вала.

Робочий механізм кузні складається з осі молота, молота, дерев'яної балки (25: 22 см), брусів кріплення осі молота, бічних опор молота (дерев'яні балки 48: 33 см), підставки під наковальню, стальної наковальні (рис. 79). Механізм регулювання складається з чотирьох палок, перша прикріплена у верхньому кінці водяного жолоба, від цієї палки перпендикулярно йде привід до спеціально зробленого диска, який щільно прикриває отвір у днищі водяного жолоба. Майстер, якому необхідно привести в рух молот, тягне донизу четверту палку і таким чином піднімає диск, через який вода попадає на барабан, він починає крутитись і приводить у рух молот. В приміщенні було встановлено три механічних молоти, там же знаходяться і п'ять печей з цегли на глиняному розчині. на початку 1945 року кузню перетворили в Лисичівський ковальський завод «Сила». Того ж року завод виробив (подаємо мовою оригіналу): мотики — 3317 штук, кирки — 225, підкови — 2000, рискачі — 100, рафи — 95, лопати — 480, чекани — 340, сокири — 280, иртувки — 127, підкови — 2570, коси — 872 на суму 7,612,22 тис. крб. У 1960-х виробництво передали до Іршавського промкомбінату, а наприкінці 1960-х узагалі закрили. Але 1971 року цех відновили і надали статус пам'ятки промархітектури і реставрували як кузню-музей. Нині «Гамора» — єдина діюча водяна кузня в Україні, яка має статус історичної пам'ятки, і чи не єдина в Європі, що вже понад 300 років дзвенить потужним молотом. А ще щорічно тут проводиться фестиваль ковальського мистецтва та народних промислів «Гамора»

Релігія

У селі Лисичеві знаходяться дві діючі церкви: Костел Посвячений Св. Йоану Павлу ІІ (РКЦ) і Церква св. арх. Михайла (УПЦ МП).

Розподіл населення за релігією [cs]

Релігія Відсоток
Греко-католики 68,3%
Православні 24,2%
Римо-католики 3,9%
Юдеї 3,6%

Церква св. арх. Михайла. 1832 (УГКЦ)

У 1801 р. в селі була дерев'яна церква Пр. Діви Марії в доброму стані, яку згадують і в 1835 р.

Мурована церква була споруджена стараннями вірників та сім'ї графа Телекі в 1832 р. і посвячена в 1837.

У 1902 р. лисичівські емігранти в США зібрали на її прикрашення 307 корон. Розповідають, що коли в 1916 р. з церков знімали дзвони на військові потреби, з лисичівської церкви скинули величезний дзвін, який був найбільшим у окрузі, і від удару на церковних мурах з'явилися тріщини.

За часів СРСР церкву зняли з реєстрації 9 січня 1953 р. і розібрали в 1959 p., а каміння використали для спорудження школи.

Православну муровану церкву без вежі збудували в 1924—1927 роках, але вельми неякісно як з художнього, так з технічного боку. Сюди перенесли іконостас зі старої церкви та інші речі.

Поряд у дерев'яній дзвіниці — дзвони зі старої церкви. Малий дзвін — найдавніший, відлитий Антоном Новотні в м. Тімішоара (Румунія) в 1807 p., великий відлив Р. Маноушек у Брно в 1926 р.

Церква св. арх. Михайла. 1927 (УПЦ)

Муровану православну церкву збудували від 1924 до 1927 р. у базилічному стилі, але без вежі. Трохи вище поставили дерев'яну каркасну дзвіницю. Великий та малий дзвони перенесли зі старої церкви, а середній відлив для православної громади Р. Герольд у Хомутові в 1924 р. Фундував цей дзвін Михайло Лапко. Малювання в церкві виконав Іван Андрішко в 1976 р.

Церква св. арх. Михайла. 1999 (УПЦ МП)

Оскільки церква вже давно не вміщає вірників, на місці, де колись стояла греко-католицька церква, розпочали спорудження нового цегляного храму, а очолив цю справу місцевий священик о. Михайло Бучмей. Настоятель взяв за основу церкву драгівського монастиря в урочищі Забродь, дещо змінивши проект.

У 1997 р. було закінчено основні будівельні роботи. Активну участь у спорудженні взяли Іван Денчеля, Федір Мелеш. Директор Кушницької філії механічного заводу П. Ф. Ціцай забезпечив виготовлення п'яти 4,5-метрових хрестів. Освятив храм єпископ Євфимій 25 квітня 1999 р.

Костел Посвячений Св. Йоану Павлу ІІ.2017 (РКЦ)

У 1993 році місцеві католики латинського обряду придбали звичайний сільський будинок та пристосували його для богослужінь в якості каплиці.

8 серпня цього ж року відбулось освячення цієї каплиці.

У другому десятилітті XXI століття у Лисичово спорудили невеликий храм-каплицю, яку 24 жовтня 2017 року під додатковим титулом св. Йоана Павла ІІ консекрував Апостольський нунцій в Україні Клаудіо Гуджероті.

Каплицю та вірян обслуговують дієцезіальні священики з парафії Зіслання Святого Духа у Довгому.

  • image
    Церква св. арх. Михайла. 1832 (УГКЦ)
  • image
    Церква св. арх. Михайла, 1927р.(УПЦ)
  • image
    Церква св.арх. Михайла (УПЦ МП)
  • image
    Костел Посвячений Св. Йоану Павлу ІІ (РКЦ)

Фестивалі

Фестиваль «Гамора» проводиться один раз на рік в останні вихідні червня в кузні «Гамора» та на прилеглій до неї території. Це культурно-мистецька акція, відкрита для представлення усіх напрямків ковальського мистецтва, професійних та аматорських фольклорних ко лективів, окремих митців, що проводиться з метою сприяння розвитку традиційного народного мистецтва, популяризації етнічних і культурних традицій. Це також творче змагання майстрів ковальського мистецтва та демонстрація творчих здібностей.Фестиваль заснований в 1987 році. Засновники – голова райвиконкому Іван Грицак, сільський голова Ярослав Пальок, лісничий Михайло Денчиля, начальник Іван Продан, які на той час працювали в Довжанському лісокомбінаті.В історії фестивалю можна виділити 3 етапи. Перший етап відбувся в рамках районного фольклорного фестивалю під назвою «На Гамору гуслі кличуть». На другий фестиваль були запрошені й ковалі і проходив він під назвою «Фестиваль ковальського мистецтва та фольклору». Третій етап фестивалю триває з 2007 року як фестиваль ковальського мистецтва та етнічної музики.Засновниками та організаторами фестивалю «Гамора» на сучасному етапі є сільська громада села Лисичово, Іршавська РДА, Іршавська районна рада, Громада ковалів Закарпаття «Клепачі», ГО «Боржавська ініціатива», орендар кузні-музею «Гамора», районна спілка ковалів Іршавщини.Щороку фестиваль відвідує близько 10 тис. осіб – місцеві жителі, туристи з інших областей України, а також туристи з близького зарубіжжя



Відомі люди

Цікаві факти

  • За даними угорського журналу «Полювання та змагання» 1886 року(Vadász- és Versenylap 30. évfolyam, 1886 / 11. szám) за 1885 рік в маєтках графської родини Телекі Долга та Рокамезо було вбито :
Мисливцями Вовчими зграями Отрутою Разом
Олень♂ 10 7 0 17
Олень♀ 1 15 0 16
Сарна 19 10 0 29
Свиня дика 10 2 0 12
Заєць 10 2 0 25
Орябок 74 0 0 74
Крижень 2 0 0 2
Ведмідь 3 1 1 5
Вовк 0 0 4 4
Лисиця 7 0 20 27
Кіт лісовий 2 0 0 2
Видра 2 0 0 2
Яструб 8 0 0 8
Разом 161 37 25 233
  • 10 грудня 1914 року на перевалі Прислоп відбувся бій між [pl] ([pl]) та російськими військами.
  • Село Лисичево згадується в романі "Довга ніч"(Dlouhá noc ) Яна Дрозда
  • У січні 1934 року відбувся страйк в Лисичеві, Довгому та Кушниці. Лісоруби страйкували за підвищення зарплати. Їх щоденна зарплата не перевищувала 10 крон.
  • В виборах до Сойму Карпатської України 12 лютого 1939 року жителі Лисичева відали 955 голосів за УНО.
  • 27 червня 1947 року повстанці УПА відділу "Журавлі" знищили в с. Лисичево телефонну централь та роззброїли двох її працівників, що там знаходились.
  • У 1947 році на Гаморі була встановлена гідроелектростанція, яка забезпечувала у вечірній час освітлення 70% житлових будинків Лисичева та повністю вуличне освітлення. Електростанція пропрацювала до 1963 року.
  • Січень 1984 року в с. Лисичево Закарпатської обл. міліція пробувала розігнати колядників. Молодь побила міліціонерів, а їхні автомашини зіпхнула у рів.

Туристичні місця

  • Діюча водяна кузня «Гамора»
  • Церква Святого Йоана Павла ІІ. 2017 р.
  • Церква Святого архистратига Михайла. 1927 р.
  • Церква Святого архистратига Михайла. 1999 р.
  • Джерело мінеральної води Тросна
  • Річка Лисичанка
  • Гора Сова - 561,6 м.
  • Гірський перевал Прислоп - 937,6 м.
  • Озеро Репинне
  • Гора Кук - 1361 м.

Світлини

  • image
    Трепетистий
  • image
    Лисичанка
  • image
    Вид з урочища Ділок
  • image
    Вид на г.Сова
  • image
    Даниця
  • image
    Яблуневий сад в Трепетистому

Література

  • Aug. von Härdtl. Die Heilquellen und Kurorte des oestreichischen Kaiserstaates und Ober-Italiens. W. Braumüller, 1862
  • Fényes Elek — Magyarország geográfiai szótára, Pesten 1851
  • Vályi András. Magyar Országnak leírása. Pesten, 1795
  • Ласло Дєже. Очерки по истории закарпатских говоров. Будапешт, 1967
  • Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. Київ, 1969


Примітки

  1. . Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  2. Vályi András. Magyar Országnak leírása. Pesten, 1795
  3. Aug. von Härdtl. Die Heilquellen und Kurorte des oestreichischen Kaiserstaates und Ober-Italiens. W. Braumüller, 1862
  4. У селі на Закарпатті відмовилися прибрати радянський монумент, зробивши його "українським". Фото
  5. Google Maps. Google Maps (uk-US) . Процитовано 20 травня 2023.
  6. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  7. Vadász- és Versenylap 1857-1919 Vadász- és Versenylap 30. évfolyam, 18861886-03-18 / 11. szám. с. 100.
  8. DWA LATA W BOJU ll-ej Brygady Legionów Polskich (PDF). с. 5.
  9. KAMPANIA KARPACKA II. BRYGADY LEGIONÓW POLSKICH (PDF). с. 51.
  10. Časopis Společnosti přátel Podkarpatské Rusi (PDF). 2015. с. 5.
  11. Цей день в історії: 81 рік назад на Закарпатті створили "Українське національне об’єднання". MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
  12. Нова свобода (PDF) (Газета) (вид. 34). Хуст: Орган Українського національного об'єднання. 15 лютого 1939 року. с. 7.
  13. СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ОУН-УПА В ЗАКАРПАТТІ (1939-1950-ті рр.) (PDF). с. 90.
  14. Гамора: міфи та історія водяної кузні у Лисичові. ФОТО - Карпатський об'єктив. ko.net.ua (укр.). 28 квітня 2016. Процитовано 24 травня 2023.
  15. Мартирологія Української церкви (PDF). с. 98.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lisi chovo Lisichevo selo v Kereckivskij silskij gromadi Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Lisichovo Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Kereckivska silska Kod KATOTTG UA21120150040043115 Osnovni dani Zasnovane 1383 Kolishnya nazva Rokamezo Lisicevo Naselennya 3187 Plosha 8 929 km Gustota naselennya 356 93 osib km Poshtovij indeks 90150 Telefonnij kod 380 3144 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 29 27 pn sh 23 16 27 sh d 48 49083 pn sh 23 27417 sh d 48 49083 23 27417 Koordinati 48 29 27 pn sh 23 16 27 sh d 48 49083 pn sh 23 27417 sh d 48 49083 23 27417 Serednya visota nad rivnem morya 309 m Vodojmi Lisichanka Vaskova Trosna Lisickij Repinne Vidstan do oblasnogo centru 101 km Vidstan do rajonnogo centru 45 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Svalyava stanciya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 30 km Misceva vlada Adresa radi 90150 Zakarpatska obl Irshavskij r n s Lisichovo 373 Karta Lisichovo Lisichovo Mapa Lisichovo u VikishovishiNazvaVkazivnik pri v yizdi v selo Lisichevo Lisichovo vidome z 1389 roku pid nazvoyu Liszica Zgodom u 1465 roci figuruye nazva Liszicza u 1466 Lissica U 1517 roci Rawasmezew a v 1662 roci Ravaszmezo Do 1918 roku bula nazva Rokamezo U 1995 r nazvu sela Lisichevo bulo zmineno na suchasnu GeografiyaSelo prostyagayetsya vzdovzh beregiv richki Lisichanka sho vpadaye v riku Borzhavu Lisichovo roztashovane za 45 km vid rajonnogo centru mista Hust ta 30 km vid zaliznichnoyi stanciyi Svalyava Klimat Klimat u Lisichovi vologij kontinentalnij spriyatlivij dlya sadivnictva ta vinogradarstva Na klimat silno vplivaye zahishenist hrebtom Polonina Borzhava vid holodnih vitriv z pivnochi Harakterna trivala osin odnak u listopadi chasto sposterigayutsya zamorozki Zima za trivalistyu vidpovidaye kalendarnij vidznachayutsya netrivali vidligi shorichno utvoryuyetsya snigovij pokriv Rannij vesni spriyayut tepli vitri z Serednodunajskoyi rivnini Serednorichna temperatura povitrya stanovit 7 S najnizhcha vona u sichni minus 4 7 S najvisha v lipni 17 6 S U serednomu za rik v Lisichovi vipadaye 1280 mm atmosfernih opadiv najmenshe yih u lyutomu najbilshe u lipni 1 Klimat Lisichova Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 1 9 0 2 4 9 12 1 17 2 20 2 21 8 21 9 17 11 3 5 9 0 3 Serednya temperatura C 4 7 3 2 0 8 7 2 12 5 15 9 17 6 17 4 12 6 7 3 2 7 2 7 Serednij minimum C 7 6 6 6 3 4 1 6 6 9 10 6 12 5 12 3 8 3 5 0 2 5 2 Godin sonyachnogo syajva 2 9 3 9 5 8 8 7 10 1 10 8 10 6 9 9 7 4 5 2 4 0 2 5 Norma opadiv mm 94 89 93 93 126 128 135 98 102 106 104 112 Dniv z doshem 11 10 10 11 12 12 12 9 9 9 10 11 Vologist povitrya 84 82 78 72 73 75 78 75 78 82 84 85 Dzherelo 2 3 IstoriyaVpershe Lisichovo zgaduyetsya v dokumenti za 1383 rik Stara cerkovna greko katolicka pechatka z madyarskoyu nazvoyu sela Rokamezei Lisiche pole i datoyu reyestraciyi cerkovnoyi gromadi Lisicheva 1418 r Z XV stolittya Lisichovo nalezhit rodini feodaliv Dolgayi osnovnoyu rezidenciyeyu yakih bulo selo Dovge centr Dovzhanskoyi dominiyi U 1550 roku selom volodiv Dyerd Dolgayi ta Imre Dolgayi a v 1600 roci Yanosh Dolgayi Za perepisom 1715 roku selo vvazhalos zakinutim a v 1720 roci tut meshkalo tilki 6 selyan U 1760 h rokah graf Laslo Teleki zasnuvav papirnyu v Lisichevi U 1795 roci ugorskij doslidnij Andrash Valyi u svoyij knizi Opis krayini Ugorshini pishe pro Lisichevo Lisichevo rusinske selo v Maramoroskij zhupi nepodalik kordonu z Berezkoyu zhupoyu V seli prozhivaye 556 greko katolikiv ta 16 yudeyiv Ye odna cerkva Perebuvaye u vlasnosti grafa Teleki Z XV stolittya Lisichovo nalezhit rodini feodaliv Dolgayi osnovnoyu rezidenciyeyu yakih bulo selo Dovge centr Dovzhanskoyi dominiyi U 1550 roku selom volodiv Dyerd Dolgayi ta Imre Dolgayi a v 1600 roci Yanosh Dolgayi Za perepisom 1715 roku selo vvazhalos zakinutim a v 1720 roci tut meshkalo tilki 6 selyan U 1708 roci mayetki feodala Georgiya Dovgaya buli konfiskovani uryadom Gabsburgiv za uchast u vizvolnij vijni ugorskogo narodu 1703 1711 rokiv proti avstrijskogo panuvannya i selo Lisichevo perejshlo u vlasnist derzhavi a piznishe u vlasnist grafa Lasla Teleki yakij brav uchast u rozgromi povstanciv za sho j otrimav vid avstrijskogo imperatora Jozefa I Gabsburga 1678 1711 veliki zemelni nadili Dlya ozhivlennya otrimanogo gospodarstva Laslo Teleki pereselyav cheskih ta nimeckih kolonistiv u svoyi volodinnya Nimecki poselenci vvazhalisya ne kripakami a robitnikami 1 listopada 1781 roku Josif II skasuvav kripactvo v Chehiyi Bogemiyi a potim u reshti volodin Gabsburgiv U 1760 h rokah graf Laslo Teleki zasnuvav papirnyu v Lisichevi Pro cej period sela v zhurnali Zorya Hajnal Uzhgorod 1941 ye taki vidomosti U s Lisichevo v 1760 roci pri pomoshi yakogos predprinematelya z Polshi graf Teleki zbuduvav fabriku na papir Ne bila se fabrika v ninishnim ponyatiyu ale vse taki na toj chas i na toj okolici bulo se velike dilo Sisya fabrika abo yak yiyi nazivali mlin na paperi mala 3 valci i 3 korita i poganyalasya siloyu vodi U 1772 roci pidpriyemstvo produkuvalo 104 zv yazki pershoklasnogo paperu 12 zv yazok drugoklasnogo paperu 50 zv yazok bubli Osnovnoyu sirovinoyu dlya nih buli ganchirki ta kopita velikih tvarin zhelatina sho jshla na vigotovlennya klejkoyi masi Protyagom 1780 1825 rokiv na papir nanosyat filigrani specialni vodyani znaki z elementami rodinnogo gerba grafa Teleki ta literami G i T Grof Teleki Ci znaki zasvidchuyutsya navit u 1841 roci Do rechi z cogo paperu zroblena cerkovna Kniga reyestraciyi aktiv pro narodzhennya sela Kushnicya i Lisicheva 1820 1887 rr sho zberigayetsya v Derzhavnomu arhivi Zakarpatskoyi oblasti Tehnologiya vigotovlennya paperu v XVIII st bula dosit skladnoyu ta trudomistkoyu Paperova fabrika yaka pracyuvala v Lisichevi ne zmogla konkuruvati za yakistyu paperu z inshimi manufakturami Avstro Ugorshini j diyala do 1840 roku pislya chogo yiyi pereprofilyuvali U 1795 roci ugorskij doslidnij Andrash Valyi u svoyij knizi Opis krayini Ugorshini pishe pro Lisichevo Lisichevo rusinske selo v Maramoroskij zhupi nepodalik kordonu z Berezkoyu zhupoyu V seli prozhivaye 556 greko katolikiv ta 16 yudeyiv Ye odna cerkva Perebuvaye u vlasnosti grafa Teleki Avstrijskij pidpriyemec Gamor na osnovi mlina papirni roztashovanogo v urochishi Pasichnij stvoriv bilsh potuzhnu manufakturu kuznyu Dlya cogo buli zaprosheni inzheneri ta remisniki riznih profesij iz sim yami z inshih teritorij Avstro Ugorshini u tomu chisli zi Slovakiv Polshi Chehiyi Sileziyi tosho yaki perebuduvali yiyi na metaloobrobne pidpriyemstvo j zasnuvali derzhavnij zalizorobnij zavod sho vipalyuvav chavun iz miscevoyi rudi Na shahtah Lisichivskogo zalizorobnogo zavodu j nalezhnih jomu rudnikah bulo zajnyato 260 osib U 1894 roci shahti Lisichivskogo derzhavnogo zalizorobnogo zavodu iz dobutoyi zaliznoyi rudi viplavili 5766 centneriv zaliza ocinenogo v groshovomu virazi rivno u 28426 forintiv Procent chistoyi zaliznoyi rudi stanoviv vid 15 do 30 vidsotkiv Na kadastrovih mapah 1864 roku sho zberigayetsya v derzhavnomu arhivi oblasti mozhna pobachiti plan rozmishennya Lisichivskogo derzhavnogo zalizorobnogo zavodu j poruch na shid cherez kanal ponad 10 hat bez zemelnih nadiliv koloniyu poselennya dlya inzheneriv ta remisnikiv riznih profesij iz sim yami Ci derev yani hati z dvoshilimi dahami buduvali sami remisniki Spochatku pomeshkannya buli pokriti solomoyu a piznishe derev yanimi shinglami V seredini XIX stolitti v Avstro Ugorshini vinikaye znachnij popit na virobi z chavunu i graf Teleki zasnovuye Dovzhansko Lisichivskij zalizorobnij zavod Dolha Rokamezoi vasgyar U 1853 roci rozpochinayetsya budivnictvo visokoyi domennoyi pechi na dovzhanskij dilnici zavodu Pich buduvalas za proektom inzhenera Ioanna Myullera ta pid kerivnictvom direktora zavodu Prigrodni Budivnictvo trivalo dosit dovgo Dovzhanska chastina zavodu specializuyetsya zdebilshogo na hudozhnomu litvi z chavunu a lisichivska perevazhno na utilitarnij produkciyi z metaloprokatu yakij obroblyavsya v kuzni Produkciya pidpriyemstva prodavalasya ne tilki na vnutrishnomu rinku ale j eksportuvalasya za kordon do Serbiyi Rumuniyi Ugorshini ta inshih krayin U dzherelah za 1862 rik mistitsya informaciya sho v seli bulo 166 budinkiv ta prozhivalo 850 rusiniv Za perepisom 1910 ih rokiv naselennya Lisichova stanovilo 1733 cholovik Sered nih 1563 rusini 80 shvabiv nimciv ta 28 ugorciv V seli bulo 1562 greko katolikiv 98 rimo katolikiv ta 69 yudeyiv Pislya nevrozhajnih 1930 ta 1931 rokiv u seli goloduvalo blizko 200 selyanskih simej 200 meshkanciv zmusheni buli emigruvati 23 zhovtnya 1944 roku radyanski vijska zvilnili Lisichevo vid nimeckoyi okupaciyi Do lav Chervonoyi Armiyi vstupili 86 miscevih zhiteliv 28 z nih zaginuli na fronti U 1967 roci v seli vstanovleno pam yatnik na chest radyanskih voyiniv vizvoliteliv i voyiniv odnoselciv poleglih na polyah bitv Drugoyi svitovoyi vijni Nezvazhayuchi na dekomunizaciyu miseva vlada vidmovilasya demontuvati pam yatnik radyanskomu soldatu jogo virishili ukrayinizuvati a odnoselciv yaki zaginuli v Chervonij armiyi pririvnyavti do voyiniv ZSU yaki zaginuli pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni NaselennyaZa perepisom naselennya 1910 roku v seli bulo 1733 meshkanciv 80 nimciv 28 ugorciv 1563 rusiniv Z nih 69 yudeyiv 98 rimo katoliki 1562 greko katoliki cs v seli bulo 1494 meshkanciv 1422 rusiniv 56 slovakiv 15 zhidiv 1 ugorec Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2915 osib z yakih 1418 cholovikiv ta 1497 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 3186 osib MovaRozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 81 slovacka 0 82 rosijska 0 38 Vodyana kuznya GamoraDokladnishe Vodyana kuznya Gamora Vodyana kuznya Gamora Kuznya u 1920 h rr U seli roztashovana yedina v Ukrayini diyucha vodyana kuznya Gamora vid nim Hammer molot istorichna pam yatka XVIII st yaka perebuvaye pid ohoronoyu derzhavi Osnovnij budinok dovzhinoyu 31 m shirinoyu 8 5 m visotoyu 7 75 m na kam yanomu fundamenti Stini zahidnogo pivnichnogo ta pivdennogo fasadiv vikladeni z prirodnogo kamenyu nepravilnoyi formi ne tinkovani Stina shidnogo fasadu derev yana karkasna tinkovana stina sho rozdilyaye vnutrishnij prostir na dvi polovini vikladena z cegli Perekrittya balochne na nogo pokladeno nastil z doshok Dah dvoshilij zaraz pokritij azbestom Vzdovzh shidnoyi stini jde derev yanij zholob Vodyanij privid kovalskogo molota skladayetsya z derev yanogo barabana Koleso z lopastyami peredatochnogo vala derev yanij brus 6 7 m dali jdut bichni opori peredatochnogo vala 30 50 sm rozrizu ta pidpora pid vis vala Robochij mehanizm kuzni skladayetsya z osi molota molota derev yanoyi balki 25 22 sm brusiv kriplennya osi molota bichnih opor molota derev yani balki 48 33 sm pidstavki pid nakovalnyu stalnoyi nakovalni ris 79 Mehanizm regulyuvannya skladayetsya z chotiroh palok persha prikriplena u verhnomu kinci vodyanogo zholoba vid ciyeyi palki perpendikulyarno jde privid do specialno zroblenogo diska yakij shilno prikrivaye otvir u dnishi vodyanogo zholoba Majster yakomu neobhidno privesti v ruh molot tyagne donizu chetvertu palku i takim chinom pidnimaye disk cherez yakij voda popadaye na baraban vin pochinaye krutitis i privodit u ruh molot V primishenni bulo vstanovleno tri mehanichnih moloti tam zhe znahodyatsya i p yat pechej z cegli na glinyanomu rozchini na pochatku 1945 roku kuznyu peretvorili v Lisichivskij kovalskij zavod Sila Togo zh roku zavod virobiv podayemo movoyu originalu motiki 3317 shtuk kirki 225 pidkovi 2000 riskachi 100 rafi 95 lopati 480 chekani 340 sokiri 280 irtuvki 127 pidkovi 2570 kosi 872 na sumu 7 612 22 tis krb U 1960 h virobnictvo peredali do Irshavskogo promkombinatu a naprikinci 1960 h uzagali zakrili Ale 1971 roku ceh vidnovili i nadali status pam yatki promarhitekturi i restavruvali yak kuznyu muzej Nini Gamora yedina diyucha vodyana kuznya v Ukrayini yaka maye status istorichnoyi pam yatki i chi ne yedina v Yevropi sho vzhe ponad 300 rokiv dzvenit potuzhnim molotom A she shorichno tut provoditsya festival kovalskogo mistectva ta narodnih promisliv Gamora ReligiyaU seli Lisichevi znahodyatsya dvi diyuchi cerkvi Kostel Posvyachenij Sv Joanu Pavlu II RKC i Cerkva sv arh Mihajla UPC MP Rozpodil naselennya za religiyeyu cs Religiya Vidsotok Greko katoliki 68 3 Pravoslavni 24 2 Rimo katoliki 3 9 Yudeyi 3 6 Cerkva sv arh Mihajla 1832 UGKC U 1801 r v seli bula derev yana cerkva Pr Divi Mariyi v dobromu stani yaku zgaduyut i v 1835 r Murovana cerkva bula sporudzhena starannyami virnikiv ta sim yi grafa Teleki v 1832 r i posvyachena v 1837 U 1902 r lisichivski emigranti v SShA zibrali na yiyi prikrashennya 307 koron Rozpovidayut sho koli v 1916 r z cerkov znimali dzvoni na vijskovi potrebi z lisichivskoyi cerkvi skinuli velicheznij dzvin yakij buv najbilshim u okruzi i vid udaru na cerkovnih murah z yavilisya trishini Za chasiv SRSR cerkvu znyali z reyestraciyi 9 sichnya 1953 r i rozibrali v 1959 p a kaminnya vikoristali dlya sporudzhennya shkoli Pravoslavnu murovanu cerkvu bez vezhi zbuduvali v 1924 1927 rokah ale velmi neyakisno yak z hudozhnogo tak z tehnichnogo boku Syudi perenesli ikonostas zi staroyi cerkvi ta inshi rechi Poryad u derev yanij dzvinici dzvoni zi staroyi cerkvi Malij dzvin najdavnishij vidlitij Antonom Novotni v m Timishoara Rumuniya v 1807 p velikij vidliv R Manoushek u Brno v 1926 r Cerkva sv arh Mihajla 1927 UPC Murovanu pravoslavnu cerkvu zbuduvali vid 1924 do 1927 r u bazilichnomu stili ale bez vezhi Trohi vishe postavili derev yanu karkasnu dzvinicyu Velikij ta malij dzvoni perenesli zi staroyi cerkvi a serednij vidliv dlya pravoslavnoyi gromadi R Gerold u Homutovi v 1924 r Funduvav cej dzvin Mihajlo Lapko Malyuvannya v cerkvi vikonav Ivan Andrishko v 1976 r Cerkva sv arh Mihajla 1999 UPC MP Oskilki cerkva vzhe davno ne vmishaye virnikiv na misci de kolis stoyala greko katolicka cerkva rozpochali sporudzhennya novogo ceglyanogo hramu a ocholiv cyu spravu miscevij svyashenik o Mihajlo Buchmej Nastoyatel vzyav za osnovu cerkvu dragivskogo monastirya v urochishi Zabrod desho zminivshi proekt U 1997 r bulo zakincheno osnovni budivelni roboti Aktivnu uchast u sporudzhenni vzyali Ivan Denchelya Fedir Melesh Direktor Kushnickoyi filiyi mehanichnogo zavodu P F Cicaj zabezpechiv vigotovlennya p yati 4 5 metrovih hrestiv Osvyativ hram yepiskop Yevfimij 25 kvitnya 1999 r Kostel Posvyachenij Sv Joanu Pavlu II 2017 RKC U 1993 roci miscevi katoliki latinskogo obryadu pridbali zvichajnij silskij budinok ta pristosuvali jogo dlya bogosluzhin v yakosti kaplici 8 serpnya cogo zh roku vidbulos osvyachennya ciyeyi kaplici U drugomu desyatilitti XXI stolittya u Lisichovo sporudili nevelikij hram kaplicyu yaku 24 zhovtnya 2017 roku pid dodatkovim titulom sv Joana Pavla II konsekruvav Apostolskij nuncij v Ukrayini Klaudio Gudzheroti Kaplicyu ta viryan obslugovuyut diyecezialni svyasheniki z parafiyi Zislannya Svyatogo Duha u Dovgomu Cerkva sv arh Mihajla 1832 UGKC Cerkva sv arh Mihajla 1927r UPC Cerkva sv arh Mihajla UPC MP Kostel Posvyachenij Sv Joanu Pavlu II RKC FestivaliFestival Gamora provoditsya odin raz na rik v ostanni vihidni chervnya v kuzni Gamora ta na prileglij do neyi teritoriyi Ce kulturno mistecka akciya vidkrita dlya predstavlennya usih napryamkiv kovalskogo mistectva profesijnih ta amatorskih folklornih ko lektiviv okremih mitciv sho provoditsya z metoyu spriyannya rozvitku tradicijnogo narodnogo mistectva populyarizaciyi etnichnih i kulturnih tradicij Ce takozh tvorche zmagannya majstriv kovalskogo mistectva ta demonstraciya tvorchih zdibnostej Festival zasnovanij v 1987 roci Zasnovniki golova rajvikonkomu Ivan Gricak silskij golova Yaroslav Palok lisnichij Mihajlo Denchilya nachalnik Ivan Prodan yaki na toj chas pracyuvali v Dovzhanskomu lisokombinati V istoriyi festivalyu mozhna vidiliti 3 etapi Pershij etap vidbuvsya v ramkah rajonnogo folklornogo festivalyu pid nazvoyu Na Gamoru gusli klichut Na drugij festival buli zaprosheni j kovali i prohodiv vin pid nazvoyu Festival kovalskogo mistectva ta folkloru Tretij etap festivalyu trivaye z 2007 roku yak festival kovalskogo mistectva ta etnichnoyi muziki Zasnovnikami ta organizatorami festivalyu Gamora na suchasnomu etapi ye silska gromada sela Lisichovo Irshavska RDA Irshavska rajonna rada Gromada kovaliv Zakarpattya Klepachi GO Borzhavska iniciativa orendar kuzni muzeyu Gamora rajonna spilka kovaliv Irshavshini Shoroku festival vidviduye blizko 10 tis osib miscevi zhiteli turisti z inshih oblastej Ukrayini a takozh turisti z blizkogo zarubizhzhyaVidomi lyudiDubish Ivan 1927 2002 ukrayinskij zhivopisec i grafik Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini 1995 Bilyak Sidir 1889 1944 ukrayinskij pedagog folklorist publicist etnograf Kostraba Anna nar 1967 radyanska ta ukrayinska futbolistka pivzahisnicya Majster sporta Rosiyi z 1993r Roznijchuk Ivan 1910 1945 ukrayinskij pismennik satirik pracyuvav vchitelem v lisichivskij zagalnij shkoli 1942 1943r Cikavi faktiZa danimi ugorskogo zhurnalu Polyuvannya ta zmagannya 1886 roku Vadasz es Versenylap 30 evfolyam 1886 11 szam za 1885 rik v mayetkah grafskoyi rodini Teleki Dolga ta Rokamezo bulo vbito Mislivcyami Vovchimi zgrayami Otrutoyu Razom Olen 10 7 0 17 Olen 1 15 0 16 Sarna 19 10 0 29 Svinya dika 10 2 0 12 Zayec 10 2 0 25 Oryabok 74 0 0 74 Krizhen 2 0 0 2 Vedmid 3 1 1 5 Vovk 0 0 4 4 Lisicya 7 0 20 27 Kit lisovij 2 0 0 2 Vidra 2 0 0 2 Yastrub 8 0 0 8 Razom 161 37 25 233 10 grudnya 1914 roku na perevali Prislop vidbuvsya bij mizh pl pl ta rosijskimi vijskami Selo Lisichevo zgaduyetsya v romani Dovga nich Dlouha noc Yana Drozda U sichni 1934 roku vidbuvsya strajk v Lisichevi Dovgomu ta Kushnici Lisorubi strajkuvali za pidvishennya zarplati Yih shodenna zarplata ne perevishuvala 10 kron V viborah do Sojmu Karpatskoyi Ukrayini 12 lyutogo 1939 roku zhiteli Lisicheva vidali 955 golosiv za UNO 27 chervnya 1947 roku povstanci UPA viddilu Zhuravli znishili v s Lisichevo telefonnu central ta rozzbroyili dvoh yiyi pracivnikiv sho tam znahodilis U 1947 roci na Gamori bula vstanovlena gidroelektrostanciya yaka zabezpechuvala u vechirnij chas osvitlennya 70 zhitlovih budinkiv Lisicheva ta povnistyu vulichne osvitlennya Elektrostanciya propracyuvala do 1963 roku Sichen 1984 roku v s Lisichevo Zakarpatskoyi obl miliciya probuvala rozignati kolyadnikiv Molod pobila milicioneriv a yihni avtomashini ziphnula u riv Turistichni miscyaDiyucha vodyana kuznya Gamora Cerkva Svyatogo Joana Pavla II 2017 r Cerkva Svyatogo arhistratiga Mihajla 1927 r Cerkva Svyatogo arhistratiga Mihajla 1999 r Dzherelo mineralnoyi vodi Trosna Richka Lisichanka Gora Sova 561 6 m Girskij pereval Prislop 937 6 m Ozero Repinne Gora Kuk 1361 m SvitliniVid z g Sova na g Kuk Vid z Borsuchin Richka Lisichanka Urochishe Krislo Richka Lisickij Relyef Lisichanki Trepetistij Lisichanka Vid z urochisha Dilok Vid na g Sova Danicya Yablunevij sad v TrepetistomuVid na Lisichevo Vid na g Stij Richka Vaskova u pivnichnij chastini sela Ozero Ripinne Girskij pereval PrislipLiteraturaAug von Hardtl Die Heilquellen und Kurorte des oestreichischen Kaiserstaates und Ober Italiens W Braumuller 1862 Fenyes Elek Magyarorszag geografiai szotara Pesten 1851 Valyi Andras Magyar Orszagnak leirasa Pesten 1795 Laslo Dyezhe Ocherki po istorii zakarpatskih govorov Budapesht 1967 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast Kiyiv 1969Primitki Arhiv originalu za 17 kvitnya 2022 Procitovano 17 kvitnya 2022 Valyi Andras Magyar Orszagnak leirasa Pesten 1795 Aug von Hardtl Die Heilquellen und Kurorte des oestreichischen Kaiserstaates und Ober Italiens W Braumuller 1862 U seli na Zakarpatti vidmovilisya pribrati radyanskij monument zrobivshi jogo ukrayinskim Foto Google Maps Google Maps uk US Procitovano 20 travnya 2023 Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 30 travnya 2020 Vadasz es Versenylap 1857 1919 Vadasz es Versenylap 30 evfolyam 18861886 03 18 11 szam s 100 DWA LATA W BOJU ll ej Brygady Legionow Polskich PDF s 5 KAMPANIA KARPACKA II BRYGADY LEGIONoW POLSKICH PDF s 51 Casopis Spolecnosti pratel Podkarpatske Rusi PDF 2015 s 5 Cej den v istoriyi 81 rik nazad na Zakarpatti stvorili Ukrayinske nacionalne ob yednannya MUKACHEVO NET ukr Procitovano 20 travnya 2023 Nova svoboda PDF Gazeta vid 34 Hust Organ Ukrayinskogo nacionalnogo ob yednannya 15 lyutogo 1939 roku s 7 STORINKI ISTORIYi OUN UPA V ZAKARPATTI 1939 1950 ti rr PDF s 90 Gamora mifi ta istoriya vodyanoyi kuzni u Lisichovi FOTO Karpatskij ob yektiv ko net ua ukr 28 kvitnya 2016 Procitovano 24 travnya 2023 Martirologiya Ukrayinskoyi cerkvi PDF s 98

Дата публікації:
Топ