Довжансько-Лисичівський залізоробний завод (угор.Dolha-Rókamezői vasgyár) — залізоробний комплекс в Україні. Був запущений в експлуатацію 16 вересня 1854 року, припинив діяльність 1927 року. Підприємства комплексу знаходились в с.Лисичово та с. Довге.
Dolha-Rókamezői vasgyár | |
---|---|
Тип | металургійний комбінат[d] |
Засновано | 1850 р. |
Засновник(и) | Sándor Teleki |
Закриття (ліквідація) | 1927 р. |
Штаб-квартира | Довге |
Територія діяльності | чавунні плити, грубки, дрібний сільськогосподарський інвентар |
Попередні назви | Dovžansko-Lisičevské železárny lopatárny Josef Melchner a dr.Oldrich Bukovansky, Dolha-Rókamezői vasgyár |
Історія
В 1850 році, граф Шандор Телекі засновує Довжансько-Лисичівський залізоробний завод — «Dolha-Rókamezői vasgyár». В сучасному розумінні це був металургійний холдинг, до складу якого і входила лисичівська Гамора. Спочатку сировину для потреб виробництва доставляли із сусідніх комітатів. Але транспортування виявилось настільки дорогим, що завод став збитковим. Було прийнято рішення шукати залізну руду на місці виробництва. Тривалі геологорозвідувальні роботи на околицях села Довге не увінчались успіхом. Проте, невдовзі наполегливість директора заводу, Моріца Пріградні, була винагороджена сповна — на околиці сіл Білки та Ільниця знаходять значні поклади якісної залізної руди. Видобуток сировини проводився переважно відкритим способом. Залізну руду, яка надходила до Лисичева та Довгого дробили за допомогою сили води, що приводила в рух важкі молоти. Потім руду переплавляли в купольних печах на залізо, яке надалі оброблялось ковалями.
В середині XIX столітті в Австро-Угорщині виникає значний попит на вироби з чавуну. Для розуміння ролі цього матеріалу у ХІХ столітті важливо враховувати, що за своєю дешевизною та розповсюдженістю його можна порівняти з сучасними пластмасами. Внаслідок першої промислової революції у ливарній справі (поява високих доменних печей на кам'яному вугіллі) чавун став дешевим замінником дорогих металів — бронзи, латуні, нестача яких гостро відчувалась в Європі після наполеонівських війн початку століття. У зв'язку з підвищенням попиту на чавун, граф Телекі вирішує розширити виробництво та освоїти його виплавку.
У 1853 році розпочинається будівництво високої доменної печі на довжанській дільниці заводу. Піч будувалась за проєктом інженера Іоанна Мюллера та під керівництвом директора заводу Прігродні. Будівництво тривало досить довго й ускладнювалось сильними дощами, які постійно затоплювали конструкцію основи домни та систему водогону. На початку 1854 року граф Шандор Телекі бере будівництво під особистий контроль, щоб прискорити роботу. 16 вересня 1854 року під час урочистої церемонії доменна піч при залізоробному заводі була офіційно запущена в експлуатацію. Висота доменної печі складала 8,5 метрів. Вона була розрахована на щорічну виплавку від 12 до 14 тис. цнт металу. Із запуском довжанської домни, виробництва в Лисичеві та Довгому стають більш диференційованими. Довжанська частина заводу спеціалізується здебільшого на художньому литві з чавуну, а лисичівська — переважно на утилітарній продукції з металопрокату, який оброблявся в кузні.
Згодом граф Телекі віддає Довжансько-Лисичівський залізоробний завод в оренду підприємцю Едмунду Прігродні (угор. Prihradny Ödön), що займався цим виробництвом до 1899 року. Після цього аж до 1913 року підприємство орендував будапештський підприємець Дюла Сайбель (угор. Szájbely Gyula).
Відомості про об'єм та деякі деталі виробництва містяться в угорському довіднику з гірничої справи, який щорічно виходив в Будапешті впродовж 1881—1914 років. З цього джерела відомо, що у 1879 році на підприємстві було вироблено 120 тис. лопат та мотик — цифра вражаюча навіть у наш час. У 1891 році на об'єднаному підприємстві було виплавлено 9271 центнерів металу на суму 52935 флоринів. Щоб забезпечити такий обсяг виробництва, на обох частинах підприємства було задіяно в загальній кількості 29 різноманітних печей, серед яких: 1 доменна піч, 2 купольні печі, 2 конвертерні печі, 2 ковальські горни та 22 спеціальні печі для мотик та лопат.
У 1900 році на заводі працювало 305 робітників. Підприємству належали 5 будівель та 23 кар'єри з видобутку залізної руди, на яких працювало 40 робітників. Для транспортування сировини функціонувала залізниця протяжністю 2 км, на якій використовувалось близько 40 вагонеток. На кузні в цей час працювало п'ять водяних коліс потужністю вісім кінських сил. За допомогою цих коліс приводили в дію не тільки молоти, а й міхи для нагнітання повітря у залізоплавильну піч, а також механізми, що подрібнювали залізну руду. Молоти обслуговували 15 ковалів у три зміни. У них було стільки ж помічників, а також інженер, управитель, обліковець і комірник. Загалом — близько 40 працівників.
Певне уявлення про популярність продукції заводу, зокрема грубок та кухонних плит, дає перша сторінка каталогу виробів за 1907 рік. Продукція підприємства продавалася не тільки на внутрішньому ринку, але й експортувалася за кордон — до Сербії, Румунії, Угорщини. Всі безготівкові оплати за поставлену продукцію здійснювались через єдиний банк — «Escompte & Wechselbank» в Будапешті. У випадку недотримання термінів сплати замовником за поставлений товар завод нараховував пеню у розмірі 6 % від вартості. Гербові збори з фактур та накладних покупець оплачував самостійно. Таке доволі суворе ставлення до покупця має тільки одне пояснення — сприятлива кон'юнктура ринку та хороший збут. В тому ж титульному листі йдеться про ще один важливий факт, який вже стосується конструктивно-технологічного рівня виробництва. Зокрема, замовник міг придбати виріб згідно з власним кресленням або наданого взірця. Це своєю чергою свідчить про високий технічний рівень інженерів, ливарників та дизайнерів підприємства.
Складні технології виробництва на залізоробному заводі потребували кваліфікованих працівників. Щоб розв'язати цю проблему, для обслуговування заводу були запрошені німецькі фахівці з гірничої справи та металообробки. Їм надавались різні преференції, зокрема безплатне житло і земля. Більшість працівників залишилась жити в Довгому та Лисичеві навіть після закриття заводу. Тому тут і зараз зустрічаються німецькі прізвища — Шварц (Schwarz), Юнгвірт (Jungwirth), Юмбавер (Jungbauer), Реслер (Rössler), Гільперт (Hilpert), Шнельцер (Schneltzer) та ін.
Під час Першої Світової війни і до 1918 року виробництво було закрите. Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини, завод передається товариству «Dovžansko-Lisičevské železárny a lopatárny Josef Melchner a dr.Oldrich Bukovansky». В цей період завод був модернізований та випускав вироби побутового та промислового призначення: кухонні плити, посуд, ванни, ємності для прання, литі частини для плугів, шестерні, каналізаційні люки тощо. Асортимент виробів свідчив про те, що підприємство перейшло на випуск виключно утилітарної продукції. Проте через економічні труднощі вже у 1927 році Довжансько-Лисичівський завод був закритий.
Галерея
- Довжансько-Лисичівський залізоробний завод в селі Довге. Фрагмент поштівки 1905 року
- Фірмовий бланк Довжансько-Лисичівської залізарні та лопатарні братів Мельхнерів. 1923 рік
- Виробничий комплекс кузні на кадастровій мапі 1864 року
- Довжанські чавунні грубки
Джерела
- (PDF) https://epa.oszk.hu/02300/02315/00006/pdf/EPA02315_JHF_06_1997_22-23.pdf.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - http://istoria.ko.net.ua/?p=129.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - (PDF). с. 435—436 https://core.ac.uk/download/pdf/79467316.pdf.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovzhansko Lisichivskij zalizorobnij zavod ugor Dolha Rokamezoi vasgyar zalizorobnij kompleks v Ukrayini Buv zapushenij v ekspluataciyu 16 veresnya 1854 roku pripiniv diyalnist 1927 roku Pidpriyemstva kompleksu znahodilis v s Lisichovo ta s Dovge Dovzhansko Lisichivskij zalizorobnij zavodDolha Rokamezoi vasgyarTipmetalurgijnij kombinat d Zasnovano1850 r Zasnovnik i Sandor TelekiZakrittya likvidaciya 1927 r Shtab kvartiraDovgeTeritoriya diyalnostichavunni pliti grubki dribnij silskogospodarskij inventarPoperedni nazviDovzansko Lisicevske zelezarny lopatarny Josef Melchner a dr Oldrich Bukovansky Dolha Rokamezoi vasgyarIstoriyaV 1850 roci graf Shandor Teleki zasnovuye Dovzhansko Lisichivskij zalizorobnij zavod Dolha Rokamezoi vasgyar V suchasnomu rozuminni ce buv metalurgijnij holding do skladu yakogo i vhodila lisichivska Gamora Spochatku sirovinu dlya potreb virobnictva dostavlyali iz susidnih komitativ Ale transportuvannya viyavilos nastilki dorogim sho zavod stav zbitkovim Bulo prijnyato rishennya shukati zaliznu rudu na misci virobnictva Trivali geologorozviduvalni roboti na okolicyah sela Dovge ne uvinchalis uspihom Prote nevdovzi napoleglivist direktora zavodu Morica Prigradni bula vinagorodzhena spovna na okolici sil Bilki ta Ilnicya znahodyat znachni pokladi yakisnoyi zaliznoyi rudi Vidobutok sirovini provodivsya perevazhno vidkritim sposobom Zaliznu rudu yaka nadhodila do Lisicheva ta Dovgogo drobili za dopomogoyu sili vodi sho privodila v ruh vazhki moloti Potim rudu pereplavlyali v kupolnih pechah na zalizo yake nadali obroblyalos kovalyami V seredini XIX stolitti v Avstro Ugorshini vinikaye znachnij popit na virobi z chavunu Dlya rozuminnya roli cogo materialu u HIH stolitti vazhlivo vrahovuvati sho za svoyeyu desheviznoyu ta rozpovsyudzhenistyu jogo mozhna porivnyati z suchasnimi plastmasami Vnaslidok pershoyi promislovoyi revolyuciyi u livarnij spravi poyava visokih domennih pechej na kam yanomu vugilli chavun stav deshevim zaminnikom dorogih metaliv bronzi latuni nestacha yakih gostro vidchuvalas v Yevropi pislya napoleonivskih vijn pochatku stolittya U zv yazku z pidvishennyam popitu na chavun graf Teleki virishuye rozshiriti virobnictvo ta osvoyiti jogo viplavku U 1853 roci rozpochinayetsya budivnictvo visokoyi domennoyi pechi na dovzhanskij dilnici zavodu Pich buduvalas za proyektom inzhenera Ioanna Myullera ta pid kerivnictvom direktora zavodu Prigrodni Budivnictvo trivalo dosit dovgo j uskladnyuvalos silnimi doshami yaki postijno zatoplyuvali konstrukciyu osnovi domni ta sistemu vodogonu Na pochatku 1854 roku graf Shandor Teleki bere budivnictvo pid osobistij kontrol shob priskoriti robotu 16 veresnya 1854 roku pid chas urochistoyi ceremoniyi domenna pich pri zalizorobnomu zavodi bula oficijno zapushena v ekspluataciyu Visota domennoyi pechi skladala 8 5 metriv Vona bula rozrahovana na shorichnu viplavku vid 12 do 14 tis cnt metalu Iz zapuskom dovzhanskoyi domni virobnictva v Lisichevi ta Dovgomu stayut bilsh diferencijovanimi Dovzhanska chastina zavodu specializuyetsya zdebilshogo na hudozhnomu litvi z chavunu a lisichivska perevazhno na utilitarnij produkciyi z metaloprokatu yakij obroblyavsya v kuzni Zgodom graf Teleki viddaye Dovzhansko Lisichivskij zalizorobnij zavod v orendu pidpriyemcyu Edmundu Prigrodni ugor Prihradny Odon sho zajmavsya cim virobnictvom do 1899 roku Pislya cogo azh do 1913 roku pidpriyemstvo orenduvav budapeshtskij pidpriyemec Dyula Sajbel ugor Szajbely Gyula Vidomosti pro ob yem ta deyaki detali virobnictva mistyatsya v ugorskomu dovidniku z girnichoyi spravi yakij shorichno vihodiv v Budapeshti vprodovzh 1881 1914 rokiv Z cogo dzherela vidomo sho u 1879 roci na pidpriyemstvi bulo virobleno 120 tis lopat ta motik cifra vrazhayucha navit u nash chas U 1891 roci na ob yednanomu pidpriyemstvi bulo viplavleno 9271 centneriv metalu na sumu 52935 floriniv Shob zabezpechiti takij obsyag virobnictva na oboh chastinah pidpriyemstva bulo zadiyano v zagalnij kilkosti 29 riznomanitnih pechej sered yakih 1 domenna pich 2 kupolni pechi 2 konverterni pechi 2 kovalski gorni ta 22 specialni pechi dlya motik ta lopat U 1900 roci na zavodi pracyuvalo 305 robitnikiv Pidpriyemstvu nalezhali 5 budivel ta 23 kar yeri z vidobutku zaliznoyi rudi na yakih pracyuvalo 40 robitnikiv Dlya transportuvannya sirovini funkcionuvala zaliznicya protyazhnistyu 2 km na yakij vikoristovuvalos blizko 40 vagonetok Na kuzni v cej chas pracyuvalo p yat vodyanih kolis potuzhnistyu visim kinskih sil Za dopomogoyu cih kolis privodili v diyu ne tilki moloti a j mihi dlya nagnitannya povitrya u zalizoplavilnu pich a takozh mehanizmi sho podribnyuvali zaliznu rudu Moloti obslugovuvali 15 kovaliv u tri zmini U nih bulo stilki zh pomichnikiv a takozh inzhener upravitel oblikovec i komirnik Zagalom blizko 40 pracivnikiv Pevne uyavlennya pro populyarnist produkciyi zavodu zokrema grubok ta kuhonnih plit daye persha storinka katalogu virobiv za 1907 rik Produkciya pidpriyemstva prodavalasya ne tilki na vnutrishnomu rinku ale j eksportuvalasya za kordon do Serbiyi Rumuniyi Ugorshini Vsi bezgotivkovi oplati za postavlenu produkciyu zdijsnyuvalis cherez yedinij bank Escompte amp Wechselbank v Budapeshti U vipadku nedotrimannya terminiv splati zamovnikom za postavlenij tovar zavod narahovuvav penyu u rozmiri 6 vid vartosti Gerbovi zbori z faktur ta nakladnih pokupec oplachuvav samostijno Take dovoli suvore stavlennya do pokupcya maye tilki odne poyasnennya spriyatliva kon yunktura rinku ta horoshij zbut V tomu zh titulnomu listi jdetsya pro she odin vazhlivij fakt yakij vzhe stosuyetsya konstruktivno tehnologichnogo rivnya virobnictva Zokrema zamovnik mig pridbati virib zgidno z vlasnim kreslennyam abo nadanogo vzircya Ce svoyeyu chergoyu svidchit pro visokij tehnichnij riven inzheneriv livarnikiv ta dizajneriv pidpriyemstva Skladni tehnologiyi virobnictva na zalizorobnomu zavodi potrebuvali kvalifikovanih pracivnikiv Shob rozv yazati cyu problemu dlya obslugovuvannya zavodu buli zaprosheni nimecki fahivci z girnichoyi spravi ta metaloobrobki Yim nadavalis rizni preferenciyi zokrema bezplatne zhitlo i zemlya Bilshist pracivnikiv zalishilas zhiti v Dovgomu ta Lisichevi navit pislya zakrittya zavodu Tomu tut i zaraz zustrichayutsya nimecki prizvisha Shvarc Schwarz Yungvirt Jungwirth Yumbaver Jungbauer Resler Rossler Gilpert Hilpert Shnelcer Schneltzer ta in Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni i do 1918 roku virobnictvo bulo zakrite Pislya priyednannya Zakarpattya do Chehoslovachchini zavod peredayetsya tovaristvu Dovzansko Lisicevske zelezarny a lopatarny Josef Melchner a dr Oldrich Bukovansky V cej period zavod buv modernizovanij ta vipuskav virobi pobutovogo ta promislovogo priznachennya kuhonni pliti posud vanni yemnosti dlya prannya liti chastini dlya plugiv shesterni kanalizacijni lyuki tosho Asortiment virobiv svidchiv pro te sho pidpriyemstvo perejshlo na vipusk viklyuchno utilitarnoyi produkciyi Prote cherez ekonomichni trudnoshi vzhe u 1927 roci Dovzhansko Lisichivskij zavod buv zakritij GalereyaDovzhansko Lisichivskij zalizorobnij zavod v seli Dovge Fragment poshtivki 1905 roku Firmovij blank Dovzhansko Lisichivskoyi zalizarni ta lopatarni brativ Melhneriv 1923 rik Virobnichij kompleks kuzni na kadastrovij mapi 1864 roku Dovzhanski chavunni grubkiDzherela PDF https epa oszk hu 02300 02315 00006 pdf EPA02315 JHF 06 1997 22 23 pdf a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Propushenij abo porozhnij title dovidka http istoria ko net ua p 129 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka PDF s 435 436 https core ac uk download pdf 79467316 pdf a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Propushenij abo porozhnij title dovidka