Леопо́льд I Га́бсбург (нім. Leopold I; 9 червня 1640 — 5 травня 1705) — імператор Священної Римської імперії з 18 липня 1658 року, король Угорщини з 27 червня 1655 року (коронований того ж дня), король Богемії з 14 вересня 1656 року (коронований того ж дня), титулярний король Галичини та Володимирії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської.
Леопольд I Габсбург нім. Leopold I | |
---|---|
Divina favente clementia electus Romanorum imperator semper augustus ac Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Sclavoniae, Ramae, Serviae, Galitiae, Lodomeriae, Cumaniae Bulgariaeque rex, archidux Austriae, dux Burgundiae, Brabantiae, Styriae, Carinthiae, Carnioliae, marchio Moraviae, dux Lucemburgae ac superioris et inferioris Silesiae, Virttembergae et Thekae, princeps Sveviae, comes Habsburgi, Tyrolis, Fereti, Kyburgi et Goritiae, landgravius Alsatiae, marchio sacri Rornani imperii supra Anasum, Burgoviae ac superioris et inferioris Lusatiae, dominus Marchiae Sclavonicae, Portus Naonis et Salinarum etc. | |
Імператор Священної Римської імперії | |
Правління | 1658-1705 |
Коронація | 1 серпня 1658 |
Попередник | Фердинанд III Габсбург |
Наступник | Йосиф I Габсбург |
Інші титули | Король Німеччини Король Богемії Король Угорщини Король Хорватії Король Галичини та Володимирії Ерцгерцог Австрії |
Біографічні дані | |
Релігія | католицька церква |
Народження | 9 червня 1640 Відень |
Смерть | 5 травня 1705 (64 роки) Відень |
Поховання | Імператорський склеп, Відень, Австрія |
Дружина | Маргарита Тереза Іспанська |
Другий шлюб | |
Третій шлюб | Елеонора Магдалина з Нойбурга |
Діти | Марія Антонія, Маріанна, Йосиф, Марія Єлизавета, Леопольд Йосиф, Марія Анна, Марія Тереза, Карл, Марія Магдалина |
Династія | Габсбурги |
Батько | Фердинанд III Габсбург |
Мати | Марія Анна Іспанська |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
За його правління османи безуспішно тримали в облозі Відень. Царювання Леопольда I відзначилось гострим протистоянням з Людовиком XIV за гегемонію в європейській політичній ситуації.
Біографія
Народився 9 червня 1640 року, виховувався спочатку у єзуїтів для прийняття духовного сану, але після смерті старшого брата, Фердинанда (1654), став спадкоємцем австрійських земель і був проголошений королем угорським та чеським. Після смерті батька (1657) Леопольд I, незважаючи на всі інтриги Людовика XIV, що прагнув домогтись імператорської корони, був обраний німецьким імператором й коронований 18 липня 1658 року завдяки особливому сприянню курфюрста Бранденбурзького Фрідріха-Вільгельма I.
Любив та заохочував заняття історією та природничими науками, надавав покровительство музикантам, заснував університети в Інсбруку, Ольмюці й Бреслау; Леопольдівське товариство природознавців зберігає його ім'я. Після смерті ерцгерцога Франца-Сигізмунда Тірольського (1665) Леопольд I надбав графство Тіроль й викупив у Польщі князівства Оппельн та Ратибор, закладені їй Фердинандом III.
Участь у війнах
Безпристрасний і кволий Леопольд I був відвертим прихильником миру, але обставини втягнули його до багаторічних війн. Разом з польським королем Яном ІІ Казимиром і курфюрстом бранденбурзьким він брав участь у війні з Карлом Х Густавом — королем Швеції та його союзником, Юрієм II Ракоці Семиградським.
Втручання Османської імперії до заколотів Седмигороддя (див. Апафі) втягнуло віденський двір у війну з Портою. У 1663 році турки увірвались до Угорщини, але були розбиті генералом Раймундом Монтекукколі у битві під Сентготтхардом (1664). Не скориставшись цією перемогою, імператор Вашварським перемир'ям закріпив за Портою Гроссвардейн і Нейгейзель. Війна невдовзі відновилась; протестантська національна партія підбурила заколот (1678—1682), й закликані нею на допомогу османи у 1683 році дійшли до Відня, який тримали в облозі з 14 липня по 12 вересня. Від розгрому Австрію врятувала лише перемога під Каленбергом поблизу Відня (12 вересня 1683 року). Леопольд I перейшов до наступальних дій, що завершились Карловицьким миром. Ще раніше, на прессбурзькому сеймі, йому вдалось закріпити за собою Угорщину.
З його війн з Людовиком XIV перша (1672—1679) й друга (1688—1697) були невдалими для Австрії. Вдалішою для неї була третя війна — війна за іспанську спадщину, в якій битва під Гохштедтом була останнім тріумфом Леопольда I, вимушеного у той самий час боротись із новим повстанням угорців (див. Ференц II Ракоці). Крайня нетерпимість Леопольда I позначилась особливо у жорсткому переслідуванні угорських кальвіністів.
Думка дослідників
"За Леопольда… Німеччина пережила відродження імперії, тієї самої імперії, яка після Вестфальського миру, на думку багатьох спостерігачів, <…> стояла на грані розвалу. Багато в чому завдяки Леопольду імперії написано було ще ціле століття значної, а часом й блискучої історії.
Родина
У 1666 році Леопольд I одружився з іспанською інфантою Маргаритою Терезою (1651—1673), дочкою короля Філіпа IV. З шести дітей вижила тільки одна дочка:
- Фердинанд Венцель (1667—1668)
- Марія Антонія (1669—1692), ерцгерцогиня Австрійська, дружина курфюрста Максиміліана II Емануеля
- Іоганн Леопольд (1670)
- Марія Анна (1672)
У 1673 році Леопольд одружився з Клавдією Феліцітатою — ерцгерцогинею Австрійською (1653—1676). У них народились дві дочки, що померли немовлятами:
- Анна Марія (1674—1674)
- Марія Жозефа (1675—1676)
У 1676 році він одружився втретє з Елеонорою Нойбурзькою (1655—1720), дочкою Філіппа Вільгельма Нойбурзького, з якою мав десять дітей, з яких вижили семеро:
- Йосиф (1678—1711) — майбутній імператор Йосип I
- Марія Єлизавета (1680—1741) — штатгальтер Австрійських Нідерландів
- Марія Анна (1683—1754) — королева Португалії, дружина короля Портуґалії Жуана V
- Марія Тереза (1684—1696)
- Карл (1685—1740) — майбутній імператор Карл VI
- Марія Йозефа (1687—1703)
- Марія Маґдалена (1689—1743).
Родовід
Див. також
Примітки
- Шиндлинг А., Циглер В. Кайзеры: Священная Римская империя, Австрия, Германия. Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997. С. 206. (рос.)
Література
- Листування Леопольда з патером Марко д'Авіано (Грац, 1878) (італ.)
- Baumstark. «Kaiser Leopold I» (Фрейберг, 1873) (нім.)
- Scheichl. «L. I und die oesterreichische Politik 1667-68» (Лейпциг, 1888) (нім.)
- Erdmansdörffer. «Deutsche Geschichte 1648—1740» (Берлін, 1892-94) (нім.)
- Коваленко С. Іван Богун — український Дон Кіхот. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
Попередник Фердинанд III Габсбург | Імператор Священної Римської імперії 1658-1705 | Наступник Йосиф I Габсбург |
Попередник Фердинанд III Габсбург | Король Богемії 1656-1705 до 1657 разом з батьком | Наступник Йосиф I Габсбург |
Попередник Фердинанд III Габсбург | Король Угорщини 1655-1705 до 1657 разом з батьком | Наступник Йосиф I Габсбург |
Попередник Фердинанд III Габсбург | Король Хорватії 1655-1705 до 1657 разом з батьком | Наступник Йосиф I Габсбург |
Попередник Фердинанд III Габсбург | Король Німеччини 1658-1705 | Наступник Йосиф I Габсбург |
Попередник Фердинанд III Габсбург оскаржувалося іншими претендентами | Король Галичини та Володимирії титулярний 1655-1705 | Наступник Йосиф I Габсбург оскаржувалося іншими претендентами |
Попередник Фердинанд III Габсбург | Ерцгерцог Австрії 1657-1705 | Наступник Йосиф I Габсбург |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Leopold Leopo ld I Ga bsburg nim Leopold I 9 chervnya 1640 5 travnya 1705 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 18 lipnya 1658 roku korol Ugorshini z 27 chervnya 1655 roku koronovanij togo zh dnya korol Bogemiyi z 14 veresnya 1656 roku koronovanij togo zh dnya titulyarnij korol Galichini ta Volodimiriyi drugij sin imperatora Ferdinanda III j Mariyi Anni Ispanskoyi Leopold I Gabsburg nim Leopold IDivina favente clementia electus Romanorum imperator semper augustus ac Germaniae Hungariae Bohemiae Dalmatiae Croatiae Sclavoniae Ramae Serviae Galitiae Lodomeriae Cumaniae Bulgariaeque rex archidux Austriae dux Burgundiae Brabantiae Styriae Carinthiae Carnioliae marchio Moraviae dux Lucemburgae ac superioris et inferioris Silesiae Virttembergae et Thekae princeps Sveviae comes Habsburgi Tyrolis Fereti Kyburgi et Goritiae landgravius Alsatiae marchio sacri Rornani imperii supra Anasum Burgoviae ac superioris et inferioris Lusatiae dominus Marchiae Sclavonicae Portus Naonis et Salinarum etc Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPravlinnya1658 1705Koronaciya1 serpnya 1658PoperednikFerdinand III GabsburgNastupnikJosif I GabsburgInshi tituliKorol Nimechchini Korol Bogemiyi Korol Ugorshini Korol Horvatiyi Korol Galichini ta Volodimiriyi Ercgercog AvstriyiBiografichni daniReligiyakatolicka cerkvaNarodzhennya9 chervnya 1640 1640 06 09 VidenSmert5 travnya 1705 1705 05 05 64 roki VidenPohovannyaImperatorskij sklep Viden AvstriyaDruzhinaMargarita Tereza IspanskaDrugij shlyubTretij shlyubEleonora Magdalina z NojburgaDitiMariya Antoniya Marianna Josif Mariya Yelizaveta Leopold Josif Mariya Anna Mariya Tereza Karl Mariya MagdalinaDinastiyaGabsburgiBatkoFerdinand III GabsburgMatiMariya Anna IspanskaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Za jogo pravlinnya osmani bezuspishno trimali v oblozi Viden Caryuvannya Leopolda I vidznachilos gostrim protistoyannyam z Lyudovikom XIV za gegemoniyu v yevropejskij politichnij situaciyi BiografiyaNarodivsya 9 chervnya 1640 roku vihovuvavsya spochatku u yezuyitiv dlya prijnyattya duhovnogo sanu ale pislya smerti starshogo brata Ferdinanda 1654 stav spadkoyemcem avstrijskih zemel i buv progoloshenij korolem ugorskim ta cheskim Pislya smerti batka 1657 Leopold I nezvazhayuchi na vsi intrigi Lyudovika XIV sho pragnuv domogtis imperatorskoyi koroni buv obranij nimeckim imperatorom j koronovanij 18 lipnya 1658 roku zavdyaki osoblivomu spriyannyu kurfyursta Brandenburzkogo Fridriha Vilgelma I Lyubiv ta zaohochuvav zanyattya istoriyeyu ta prirodnichimi naukami nadavav pokrovitelstvo muzikantam zasnuvav universiteti v Insbruku Olmyuci j Breslau Leopoldivske tovaristvo prirodoznavciv zberigaye jogo im ya Pislya smerti ercgercoga Franca Sigizmunda Tirolskogo 1665 Leopold I nadbav grafstvo Tirol j vikupiv u Polshi knyazivstva Oppeln ta Ratibor zakladeni yij Ferdinandom III Uchast u vijnahPechatka Leopolda I Gabsburga Bezpristrasnij i kvolij Leopold I buv vidvertim prihilnikom miru ale obstavini vtyagnuli jogo do bagatorichnih vijn Razom z polskim korolem Yanom II Kazimirom i kurfyurstom brandenburzkim vin brav uchast u vijni z Karlom H Gustavom korolem Shveciyi ta jogo soyuznikom Yuriyem II Rakoci Semigradskim Vtruchannya Osmanskoyi imperiyi do zakolotiv Sedmigoroddya div Apafi vtyagnulo videnskij dvir u vijnu z Portoyu U 1663 roci turki uvirvalis do Ugorshini ale buli rozbiti generalom Rajmundom Montekukkoli u bitvi pid Sentgotthardom 1664 Ne skoristavshis ciyeyu peremogoyu imperator Vashvarskim peremir yam zakripiv za Portoyu Grossvardejn i Nejgejzel Vijna nevdovzi vidnovilas protestantska nacionalna partiya pidburila zakolot 1678 1682 j zaklikani neyu na dopomogu osmani u 1683 roci dijshli do Vidnya yakij trimali v oblozi z 14 lipnya po 12 veresnya Vid rozgromu Avstriyu vryatuvala lishe peremoga pid Kalenbergom poblizu Vidnya 12 veresnya 1683 roku Leopold I perejshov do nastupalnih dij sho zavershilis Karlovickim mirom She ranishe na pressburzkomu sejmi jomu vdalos zakripiti za soboyu Ugorshinu Z jogo vijn z Lyudovikom XIV persha 1672 1679 j druga 1688 1697 buli nevdalimi dlya Avstriyi Vdalishoyu dlya neyi bula tretya vijna vijna za ispansku spadshinu v yakij bitva pid Gohshtedtom bula ostannim triumfom Leopolda I vimushenogo u toj samij chas borotis iz novim povstannyam ugorciv div Ferenc II Rakoci Krajnya neterpimist Leopolda I poznachilas osoblivo u zhorstkomu peresliduvanni ugorskih kalvinistiv Dumka doslidnikiv Za Leopolda Nimechchina perezhila vidrodzhennya imperiyi tiyeyi samoyi imperiyi yaka pislya Vestfalskogo miru na dumku bagatoh sposterigachiv lt gt stoyala na grani rozvalu Bagato v chomu zavdyaki Leopoldu imperiyi napisano bulo she cile stolittya znachnoyi a chasom j bliskuchoyi istoriyi RodinaU 1666 roci Leopold I odruzhivsya z ispanskoyu infantoyu Margaritoyu Terezoyu 1651 1673 dochkoyu korolya Filipa IV Z shesti ditej vizhila tilki odna dochka Ferdinand Vencel 1667 1668 Mariya Antoniya 1669 1692 ercgercoginya Avstrijska druzhina kurfyursta Maksimiliana II Emanuelya Iogann Leopold 1670 Mariya Anna 1672 U 1673 roci Leopold odruzhivsya z Klavdiyeyu Felicitatoyu ercgercogineyu Avstrijskoyu 1653 1676 U nih narodilis dvi dochki sho pomerli nemovlyatami Anna Mariya 1674 1674 Mariya Zhozefa 1675 1676 U 1676 roci vin odruzhivsya vtretye z Eleonoroyu Nojburzkoyu 1655 1720 dochkoyu Filippa Vilgelma Nojburzkogo z yakoyu mav desyat ditej z yakih vizhili semero Josif 1678 1711 majbutnij imperator Josip I Mariya Yelizaveta 1680 1741 shtatgalter Avstrijskih Niderlandiv Mariya Anna 1683 1754 koroleva Portugaliyi druzhina korolya Portugaliyi Zhuana V Mariya Tereza 1684 1696 Karl 1685 1740 majbutnij imperator Karl VI Mariya Jozefa 1687 1703 Mariya Magdalena 1689 1743 RodovidDiv takozhLeopoldshtadt PrioratoPrimitkiShindling A Cigler V Kajzery Svyashennaya Rimskaya imperiya Avstriya Germaniya Rostov na Donu Feniks 1997 S 206 ros LiteraturaListuvannya Leopolda z paterom Marko d Aviano Grac 1878 ital Baumstark Kaiser Leopold I Frejberg 1873 nim Scheichl L I und die oesterreichische Politik 1667 68 Lejpcig 1888 nim Erdmansdorffer Deutsche Geschichte 1648 1740 Berlin 1892 94 nim Kovalenko S Ivan Bogun ukrayinskij Don Kihot Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Poperednik Ferdinand III Gabsburg Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1658 1705 Nastupnik Josif I Gabsburg Poperednik Ferdinand III Gabsburg Korol Bogemiyi 1656 1705 do 1657 razom z batkom Nastupnik Josif I Gabsburg Poperednik Ferdinand III Gabsburg Korol Ugorshini 1655 1705 do 1657 razom z batkom Nastupnik Josif I Gabsburg Poperednik Ferdinand III Gabsburg Korol Horvatiyi 1655 1705 do 1657 razom z batkom Nastupnik Josif I Gabsburg Poperednik Ferdinand III Gabsburg Korol Nimechchini 1658 1705 Nastupnik Josif I Gabsburg Poperednik Ferdinand III Gabsburg oskarzhuvalosya inshimi pretendentami Korol Galichini ta Volodimiriyi titulyarnij 1655 1705 Nastupnik Josif I Gabsburg oskarzhuvalosya inshimi pretendentami Poperednik Ferdinand III Gabsburg Ercgercog Avstriyi 1657 1705 Nastupnik Josif I Gabsburg