Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Сентготтгардом — битва, що відбулась 1 серпня 1664 року між військами Габсбурзької монархії, інших земель Священної Римської імперії, Франції й низки дрібніших держав Європи, з одного боку, й Османської імперії, з другого боку. Битва завершилась повною перемогою християнської армії й стала ключовим моментом Австрійсько-турецької війни 1663—1664 років. За тиждень після битви було підписано Вашварський мир. Битва відбулась на полі на лівому березі річки Раби між селищами і (нині тут проходить австрійсько-угорський кордон). В австрійських джерелах відома як Битва під Могерсдорфом.
| Битва під Сентготтгардом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австрійсько-турецька війна (1663—1664) | |||||||
 | |||||||
| Координати: 46°56′30″ пн. ш. 16°13′00″ сх. д. / 46.94166667002777160° пн. ш. 16.21666667002777728612273° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Габсбурзька монархія  Франція |  Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Раймунд Монтекукколі | Фазіл Ахмед Кепрюлю | ||||||
| Військові сили | |||||||
| від 28 000 до 40 000 | 50 000-60 000 за одними джерелами; 60 000 регулярних військ і 60 000 −90 000 нерегулярних за іншими | ||||||
| Втрати | |||||||
| 2000 — 6000 | 16 000 — 22 000 | ||||||
Передумови
Австрійсько-турецька війна 1663—1664 років почалась із вторгнення турецької армії до Трансільванії. Трансільванський князь Янош Кеминь утік до Відня у пошуках австрійської підтримки. Імператор Леопольд I, не бажаючи, щоб Трансільванію було анексовано Османською імперією, вступив у війну.
У 1663 році османська армія з 100 тисяч чоловік під командуванням великого візира Фазіла Ахмеда Кепрюлю вторглась до Габсбурзької Угорщини й у вересні взяла Нове Замки.
Для відсічі Габсбурги мали лише військо з 12 тисяч чоловік під командуванням Раймунда Монтекукколі та 15 тисяч угорсько-хорватських військ Міклоша Зрінського.
У січні 1663 року імператор Леопольд I, розуміючи, що власних військ для перемоги недостатньо, скликав Імперський рейхстаг, закликаючи німецьких та європейських монархів на допомогу «проти невірних», й мав успіх.
Відчайдушне становище змусило імператора прийняти допомогу навіть від от заклятих ворогів — протестантських німецьких князів і Франції. Людовік XIV надіслав корпус із 6 тисяч чоловік на чолі з . До складу французького корпусу входив і знаменитий полководець Людовік II де Бурбон-Конде.
Армія збиралась повільно, але турки надали супротивнику час, зайняті боротьбою у Славонії та Південній Угорщині з угорсько-хорватською армією Міклоша Зрінського. Лише влітку 1664 року османська армія вирушила на Відень. Монтекукколі з армією закріпився на берегах річки Раби неподалік від абатства цистеріанців.
Битва
Сили християнської армії складались із:
- Габсбурзька монархія: 5 000 піхоти й 5 900 кавалерії
- Священна Римська імперія: 6 200 піхоти й 1 200 кавалерії
- Франція: 3 500 піхоти й 1 750 кавалерії
- Рейнська ліга: 600 піхотинців, 300 кавалерії
Інші сили складались з хорватської кавалерії, частин угорської артилерії, частин Савойського герцогства та інших.
Данні про чисельність турецької армії суперечливі. Відповідно до одних джерел вони становили 50 000-60 000, за іншими даними чисельність тільки регулярних османських сил — яничарів та сипахів становила близько 60 тисяч, додатково у турків було 60 000 — 90 000 нерегулярних солдат.
Монтекукколі перехопив турецьку армію під час спроби форсувати Рабу, але розрізненість командирів не дозволила ефективно управляти різнорідним християнським військом.
1 серпня 1664 року значна частина турецької армії все ж змогла форсувати річку поряд з абатством й відкинула австрійців. Врешті-решт Монтекукколі зумів упевнити , який командував французами, і маркграфа Бадена Леопольда-Вільгельма, начальника імперських сил, об'єднати армію під його верховним керівництвом й атакувати турків, які перегрупувались після форсування річки.
Атака була несподіваною для турків, вони збентежено кинулись назад до річки, значна їх кількість потонула під час втечі. Хоча Фазіл Ахмед Кепрюлю мав у розпорядженні боєздатні частини, які ще не переправлялись через Рабу, панічна втеча авангарду призвела до того, що він вирішив відступити.
Втрати турків були значними, близько 16-22 тисяч. Особливо посилювало тягар втрат те, що знищено було найкращі, найбоєздатніші частини. Втрати союзників склали від 2 до 6 тисяч та в основному припали на імперський контингент.
Принц записав у своєму щоденнику:
 | Серед невірних почалась паніка. Важкий одяг дуже заважав їм пливти. Тих, хто міг плавати, топили ті, хто не вмів. Багато хто, щоправда, допливли до протилежного берега, але чи не могли вибратись на нього, чи їх розстрілювали французькі стрільці: перед усім тих, хто дістався берега. Сталось страшне побиття; на інший берег потрапило вкрай мало турків |  |
Наслідки та значення
Хоча багато хто в Європі, особливо хорватське й угорське дворянство, очікували, що Габсбурги перейдуть після перемоги в Сентготтхардській битві у контрнаступ та звільнять захоплені турками історичні угорські й хорватські землі, імператор вирішив завершити кампанію й підписати з турками мир. Мирна угода, відома як Вашварський мир, була підписана через тиждень й залишала туркам навіть частину звільнених в ході війни територій.
Хоч звільнення Угорщини входило до числа стратегічних цілей Габсбургів, упродовж всього свого правління Леопольд більше переймався через стратегічну протидію Людовіку XIV, ніж через війну з турками.
У цей період на іспанський трон вступив розумово й фізично хворий Карл II, по його смерті мало статись неминуче й болісне зіткнення з Францією (воно й сталося, але пізніше, й увійшло до історії як Війна за іспанську спадщину). Хоча Карл II прожив довше, ніж очікувалось, непримиримі суперечності між Францією та рештою Європи привели до цілої низки військових конфліктів у 70-90 роках, причому Австрія брала участь у всіх антифранцузьких коаліціях.
На такому політичному тлі імператор не мав бажання глибоко застрягати у конфлікті з турками. Окрім того Леопольд боявся, що французи, не надто бажані тимчасові союзники, у разі продовження війни на угорській території будуть підмовляти угорську й хорватську знать повстати проти австрійського правління.
Невдоволення ганебним миром вилилось у внутрішню дестабілізацію імперії. Змова магнатів, яку в Угорщині очолив Ференц I Ракоци, а в Хорватії Петро Зрінський і Фран Крсто Франкопан (див. Змова Зринських — Франкопана), була розкрита й придушена, однак завдала істотного збитку внутрішньому миру та єдності Габсбурзької держави.
Значення сентготтхардської перемоги, тем не менше, було значним. Вона на 20 років зупинила турецькі напади на Габсбурзьку монархію й дозволила австрійцям підготуватись до вирішальної війни з османами, після перемоги в якій Австрія стала наймогутнішою державою Центральної Європи.
В літературі
Битва під Сентготтхардом надихнула Райнера Марію Рільке на створення поеми «Пісня про любов і смерть Кристофа Рільке».
Примітки
- Géza Perjés: The Battle of Szentgotthárd (1664), Vasi Szemle (Vas Review), 1964.
- Black & Murphey, Ottoman Warfare, 1500—1700, pp.48-49
- Wilson, German Armies: War and German Politics, 1648—1806, p. 43
- Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII веке. Часть 2. Сборник. М., 2002 (рос.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Сентготтхардом |
Література
- Stanford J. Shaw (1976), History of the Ottoman empire and Modern Turkey: Vol. 1: Empire of Gazis, Cambridge: Cambridge University Press. .
- Jeremy Black & Rhoads Murphey, Ottoman Warfare, 1500—1700, Routledge, 1999.
- Peter H. Wilson, German Armies: War and German Politics, 1648—1806, Routledge, 1998.
- John P. Spielman, Leopold I of Austria (1977)
- Charles W. Ingrao, The Habsburg Monarchy 1618—1815 (1994)
- Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII веке. Часть 2. Сборник. М., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Sentgottgardom bitva sho vidbulas 1 serpnya 1664 roku mizh vijskami Gabsburzkoyi monarhiyi inshih zemel Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Franciyi j nizki dribnishih derzhav Yevropi z odnogo boku j Osmanskoyi imperiyi z drugogo boku Bitva zavershilas povnoyu peremogoyu hristiyanskoyi armiyi j stala klyuchovim momentom Avstrijsko tureckoyi vijni 1663 1664 rokiv Za tizhden pislya bitvi bulo pidpisano Vashvarskij mir Bitva vidbulas na poli na livomu berezi richki Rabi mizh selishami i nini tut prohodit avstrijsko ugorskij kordon V avstrijskih dzherelah vidoma yak Bitva pid Mogersdorfom Bitva pid Sentgottgardom Avstrijsko turecka vijna 1663 1664 Koordinati 46 56 30 pn sh 16 13 00 sh d 46 94166667002777160 pn sh 16 21666667002777728612273 sh d 46 94166667002777160 16 21666667002777728612273 Data 1 serpnya 1664 roku Misce Rezultat Rishucha peremoga hristiyanskogo vijska Storoni Gabsburzka monarhiya Franciya Savojske gercogstvo Rejnska liga Osmanska imperiya Komanduvachi Rajmund Montekukkoli Fazil Ahmed Kepryulyu Vijskovi sili vid 28 000 do 40 000 50 000 60 000 za odnimi dzherelami 60 000 regulyarnih vijsk i 60 000 90 000 neregulyarnih za inshimi Vtrati 2000 6000 16 000 22 000PeredumoviBitva pid Sentgotthardom Avstrijsko turecka vijna 1663 1664 rokiv pochalas iz vtorgnennya tureckoyi armiyi do Transilvaniyi Transilvanskij knyaz Yanosh Kemin utik do Vidnya u poshukah avstrijskoyi pidtrimki Imperator Leopold I ne bazhayuchi shob Transilvaniyu bulo aneksovano Osmanskoyu imperiyeyu vstupiv u vijnu U 1663 roci osmanska armiya z 100 tisyach cholovik pid komanduvannyam velikogo vizira Fazila Ahmeda Kepryulyu vtorglas do Gabsburzkoyi Ugorshini j u veresni vzyala Nove Zamki Dlya vidsichi Gabsburgi mali lishe vijsko z 12 tisyach cholovik pid komanduvannyam Rajmunda Montekukkoli ta 15 tisyach ugorsko horvatskih vijsk Miklosha Zrinskogo U sichni 1663 roku imperator Leopold I rozumiyuchi sho vlasnih vijsk dlya peremogi nedostatno sklikav Imperskij rejhstag zaklikayuchi nimeckih ta yevropejskih monarhiv na dopomogu proti nevirnih j mav uspih Vidchajdushne stanovishe zmusilo imperatora prijnyati dopomogu navit vid ot zaklyatih vorogiv protestantskih nimeckih knyaziv i Franciyi Lyudovik XIV nadislav korpus iz 6 tisyach cholovik na choli z Do skladu francuzkogo korpusu vhodiv i znamenitij polkovodec Lyudovik II de Burbon Konde Armiya zbiralas povilno ale turki nadali suprotivniku chas zajnyati borotboyu u Slavoniyi ta Pivdennij Ugorshini z ugorsko horvatskoyu armiyeyu Miklosha Zrinskogo Lishe vlitku 1664 roku osmanska armiya virushila na Viden Montekukkoli z armiyeyu zakripivsya na beregah richki Rabi nepodalik vid abatstva cisterianciv BitvaSili hristiyanskoyi armiyi skladalis iz Gabsburzka monarhiya 5 000 pihoti j 5 900 kavaleriyi Svyashenna Rimska imperiya 6 200 pihoti j 1 200 kavaleriyi Franciya 3 500 pihoti j 1 750 kavaleriyi Rejnska liga 600 pihotinciv 300 kavaleriyi Inshi sili skladalis z horvatskoyi kavaleriyi chastin ugorskoyi artileriyi chastin Savojskogo gercogstva ta inshih Roztashuvannya vijsk pered bitvoyu Chervonim poznacheno sili turkiv sinim soyuznikiv Danni pro chiselnist tureckoyi armiyi superechlivi Vidpovidno do odnih dzherel voni stanovili 50 000 60 000 za inshimi danimi chiselnist tilki regulyarnih osmanskih sil yanichariv ta sipahiv stanovila blizko 60 tisyach dodatkovo u turkiv bulo 60 000 90 000 neregulyarnih soldat Rajmund Montekukkoli Montekukkoli perehopiv turecku armiyu pid chas sprobi forsuvati Rabu ale rozriznenist komandiriv ne dozvolila efektivno upravlyati riznoridnim hristiyanskim vijskom 1 serpnya 1664 roku znachna chastina tureckoyi armiyi vse zh zmogla forsuvati richku poryad z abatstvom j vidkinula avstrijciv Vreshti resht Montekukkoli zumiv upevniti yakij komanduvav francuzami i markgrafa Badena Leopolda Vilgelma nachalnika imperskih sil ob yednati armiyu pid jogo verhovnim kerivnictvom j atakuvati turkiv yaki peregrupuvalis pislya forsuvannya richki Ataka bula nespodivanoyu dlya turkiv voni zbentezheno kinulis nazad do richki znachna yih kilkist potonula pid chas vtechi Hocha Fazil Ahmed Kepryulyu mav u rozporyadzhenni boyezdatni chastini yaki she ne perepravlyalis cherez Rabu panichna vtecha avangardu prizvela do togo sho vin virishiv vidstupiti Vtrati turkiv buli znachnimi blizko 16 22 tisyach Osoblivo posilyuvalo tyagar vtrat te sho znisheno bulo najkrashi najboyezdatnishi chastini Vtrati soyuznikiv sklali vid 2 do 6 tisyach ta v osnovnomu pripali na imperskij kontingent Princ zapisav u svoyemu shodenniku Sered nevirnih pochalas panika Vazhkij odyag duzhe zavazhav yim plivti Tih hto mig plavati topili ti hto ne vmiv Bagato hto shopravda doplivli do protilezhnogo berega ale chi ne mogli vibratis na nogo chi yih rozstrilyuvali francuzki strilci pered usim tih hto distavsya berega Stalos strashne pobittya na inshij bereg potrapilo vkraj malo turkivNaslidki ta znachennyaHrest na misci bitvi Hocha bagato hto v Yevropi osoblivo horvatske j ugorske dvoryanstvo ochikuvali sho Gabsburgi perejdut pislya peremogi v Sentgotthardskij bitvi u kontrnastup ta zvilnyat zahopleni turkami istorichni ugorski j horvatski zemli imperator virishiv zavershiti kampaniyu j pidpisati z turkami mir Mirna ugoda vidoma yak Vashvarskij mir bula pidpisana cherez tizhden j zalishala turkam navit chastinu zvilnenih v hodi vijni teritorij Hoch zvilnennya Ugorshini vhodilo do chisla strategichnih cilej Gabsburgiv uprodovzh vsogo svogo pravlinnya Leopold bilshe perejmavsya cherez strategichnu protidiyu Lyudoviku XIV nizh cherez vijnu z turkami U cej period na ispanskij tron vstupiv rozumovo j fizichno hvorij Karl II po jogo smerti malo statis neminuche j bolisne zitknennya z Franciyeyu vono j stalosya ale piznishe j uvijshlo do istoriyi yak Vijna za ispansku spadshinu Hocha Karl II prozhiv dovshe nizh ochikuvalos neprimirimi superechnosti mizh Franciyeyu ta reshtoyu Yevropi priveli do ciloyi nizki vijskovih konfliktiv u 70 90 rokah prichomu Avstriya brala uchast u vsih antifrancuzkih koaliciyah Na takomu politichnomu tli imperator ne mav bazhannya gliboko zastryagati u konflikti z turkami Okrim togo Leopold boyavsya sho francuzi ne nadto bazhani timchasovi soyuzniki u razi prodovzhennya vijni na ugorskij teritoriyi budut pidmovlyati ugorsku j horvatsku znat povstati proti avstrijskogo pravlinnya Nevdovolennya ganebnim mirom vililos u vnutrishnyu destabilizaciyu imperiyi Zmova magnativ yaku v Ugorshini ocholiv Ferenc I Rakoci a v Horvatiyi Petro Zrinskij i Fran Krsto Frankopan div Zmova Zrinskih Frankopana bula rozkrita j pridushena odnak zavdala istotnogo zbitku vnutrishnomu miru ta yednosti Gabsburzkoyi derzhavi Znachennya sentgotthardskoyi peremogi tem ne menshe bulo znachnim Vona na 20 rokiv zupinila turecki napadi na Gabsburzku monarhiyu j dozvolila avstrijcyam pidgotuvatis do virishalnoyi vijni z osmanami pislya peremogi v yakij Avstriya stala najmogutnishoyu derzhavoyu Centralnoyi Yevropi V literaturiBitva pid Sentgotthardom nadihnula Rajnera Mariyu Rilke na stvorennya poemi Pisnya pro lyubov i smert Kristofa Rilke PrimitkiGeza Perjes The Battle of Szentgotthard 1664 Vasi Szemle Vas Review 1964 Black amp Murphey Ottoman Warfare 1500 1700 pp 48 49 Wilson German Armies War and German Politics 1648 1806 p 43 Osmanskaya imperiya i strany Centralnoj Vostochnoj i Yugo Vostochnoj Evropy v XVII veke Chast 2 Sbornik M 2002 ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pid SentgotthardomLiteraturaStanford J Shaw 1976 History of the Ottoman empire and Modern Turkey Vol 1 Empire of Gazis Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 29163 1 Jeremy Black amp Rhoads Murphey Ottoman Warfare 1500 1700 Routledge 1999 Peter H Wilson German Armies War and German Politics 1648 1806 Routledge 1998 John P Spielman Leopold I of Austria 1977 ISBN 0 8135 0836 3 Charles W Ingrao The Habsburg Monarchy 1618 1815 1994 ISBN 0 521 78505 7 Osmanskaya imperiya i strany Centralnoj Vostochnoj i Yugo Vostochnoj Evropy v XVII veke Chast 2 Sbornik M 2002