Рейнська ліга Рейнський альянс Рейнський союз нім Rheinischer Bund фр Ligue du Rhin оборонний союз понад 50 німецьких кн

Рейнська ліга (Рейнський альянс, Рейнський союз; нім. Rheinischer Bund; фр. Ligue du Rhin) — оборонний союз понад 50 німецьких князів рейнського регіону, сформований 14 серпня 1658 року. Головна заслуга у створенні альянсу належала кардиналу Джуліо Мазаріні.

Рейнська ліга
Дата створення / заснування	1658
Учасник(и)	Йоганн Філіп фон Шенборн і Людовик XIV
Час/дата припинення існування	1670

Священна Римська імперія після Вестфальського миру 1648 року

Метою альянсу було перевести частину німецьких князівств під заступництво Франції та Людовіка XIV та послабити вплив у Німеччині імператора Священної Римської імперії (за місяць до утворення союзу на імператорський трон вступив Леопольд I). Ліга оголосила про союзницькі відносини з Францією, її члени поклялися не допускати на свою територію ворожих Франції військ, відрізаючи таким чином Іспанські Нідерланди від Австрії. Ліга гарантувала шведам недоторканність їхніх завоювань у Німеччині періоду Тридцятирічної війни, були підтверджені положення Вестфальського миру, зокрема і те, завдяки якому стало можливим утворення ліги — право німецьких князів, васалів імператора, укладати оборонні союзи один з одним та з іноземними державами імператора.

Попри відверто антигабсбурзьку спрямованість альянсу, коли в 1663 імператор Леопольд закликав європейських монархів на допомогу проти турецької агресії, Рейнська ліга слідом за своїм союзником, Францією, погодилася відправити 600 піхотинців і 300 кавалеристів на війну проти турків. Рейнські солдати взяли участь у битві під Сентготтхардом, що закінчилася розгромом турків.

Ліга двічі розширювалася у 60-х роках XVII століття. Вона офіційно припинила своє існування у серпні 1667 року, але зусилля французької дипломатії призвели до того, що союз основних членів ліги діяв до 1688 року.

У 1806 році під тиском Наполеона I був укладений Рейнський союз, союз німецьких князів, схожий за складом та цілям з Рейнською лігою, який також мав антигабсбурзьку спрямованість.

Література

Martin Göhring: Kaiserwahl und Rheinbund von 1658. Ein Höhepunkt des Kampfes zwischen Habsburg und Bourbon um die Beherrschung des Reiches. In: Martin Göhring, Alexander Scharff (Hrsg.): Geschichtliche Kräfte und Entscheidungen. Festschrift zum fünfundsechzigsten Geburtstage von Otto Becker. Franz Steiner Verlag, Wiesbaden 1954. S. 65–83.
Margarete Hintereicher: Der Rheinbund von 1658 und die französische Reichspolitik in einer internen Darstellung des Versailler Außenministeriums des 18. Jh. In: Francia. 13, 1985. . S. 247–270.
Anton Schindling: Der erste Rheinbund und das Reich. In: Volker Press (Hrsg.), Dieter Stievermann (Bearb. nach dem Tod des Hrsg.): Alternativen zur Reichsverfassung in der Frühen Neuzeit? R. Oldenbourg, München 1995. (Schriften des Historischen Kollegs, Kolloquien, Band 23). S. 123–129.
Roman Schnur: Der Rheinbund von 1658 in der deutschen Verfassungsgeschichte. Ludwig Röhrscheid Verlag, Bonn 1955 (Rheinisches Archiv, Veröffentlichungen des Instituts für geschichtliche Landeskunde der Rheinlande an der Universität Bonn, Band 47).

Посилання

Енциклопедія «Британника»