Леле́ги (грец. Λέλεγες) — одна із стародавніх народностей, яка, за грецькими переказами, мешкала поряд з пеласгами і карійцями на півдні Балканського півострова, островах Егейського моря та в Малій Азії.
В «Іліаді» (10.429) згадуються (як союзники троянців) лише малоазійські лелеги. Згідно з Афінеєм (6.271), лелеги використовувалися карійцями як раби. Геродот схильний вважати лелегів вихідцями з Кікладських островів і ототожнювати їх з карійцями. Згідно зі Страбоном і Павсанієм, лелеги селилися в різних районах Центральної Греції і Пелопоннеса; за іншими джерелами — також у Фракії, Македонії, Іллірії. Імовірно, назва походить від лувійських «lulahi» — так хети називали «західних варварів» — пращурів карійців.
Російський дослідник крито-мікенської цивілізації ототожнював лелегів з мінойцями. Кікладська культура, що існувала до середини 2 тисячоліття до н. е., в останні століття свого існування була практично асимільована мінойською.
Див. також
Література
- Гиндин Л. А., Язык древнейшего населения Юга Балканского полуострова, М., 1967;
- Молчанов А. А. Таинственные письмена первых европейцев. М. 1980.
- Deimling К. W., Die Leleger, Lpz., 1862.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Leleg Lele gi grec Leleges odna iz starodavnih narodnostej yaka za greckimi perekazami meshkala poryad z pelasgami i karijcyami na pivdni Balkanskogo pivostrova ostrovah Egejskogo morya ta v Malij Aziyi V Iliadi 10 429 zgaduyutsya yak soyuzniki troyanciv lishe maloazijski lelegi Zgidno z Afineyem 6 271 lelegi vikoristovuvalisya karijcyami yak rabi Gerodot shilnij vvazhati lelegiv vihidcyami z Kikladskih ostroviv i ototozhnyuvati yih z karijcyami Zgidno zi Strabonom i Pavsaniyem lelegi selilisya v riznih rajonah Centralnoyi Greciyi i Peloponnesa za inshimi dzherelami takozh u Frakiyi Makedoniyi Illiriyi Imovirno nazva pohodit vid luvijskih lulahi tak heti nazivali zahidnih varvariv prashuriv karijciv Rosijskij doslidnik krito mikenskoyi civilizaciyi ototozhnyuvav lelegiv z minojcyami Kikladska kultura sho isnuvala do seredini 2 tisyacholittya do n e v ostanni stolittya svogo isnuvannya bula praktichno asimilovana minojskoyu Div takozhDogreckij substrat Kariya Mala Aziya Kikladska civilizaciyaLiteraturaGindin L A Yazyk drevnejshego naseleniya Yuga Balkanskogo poluostrova M 1967 Molchanov A A Tainstvennye pismena pervyh evropejcev M 1980 Deimling K W Die Leleger Lpz 1862