Лекс Баркер

Алекса́ндр Крі́члоу Ба́ркер молодший (англ. Alexander Crichlow Barker Jr.; 8 травня 1919, Нью-Йорк, США — 11 травня 1973, там же) — американський кіноактор, що прославився як один з виконавців ролі «Тарзана» та відомий у Європі за виконанням ролі Олда Шаттергенда («Вірної руки») у вестернах циклу «Віннету», знятих за романами Карла Мая.

Лекс Баркер
англ. Lex Barker
Лекс Баркер з Карен Кондазян, травень 1973.
Ім'я при народженні	Александр Крічлоу Баркер молодший
Дата народження	8 травня 1919(1919-05-08)^[1]^[2]^[…]
Місце народження	Рай, Нью-Йорк, США
Дата смерті	11 травня 1973(1973-05-11)^[1]^[2]^[…] (54 роки)
Місце смерті	Нью-Йорк, США^[1]
Громадянство	США
Професія	актор
Alma mater	Принстонський університет, Академія Філіпса в Ексетері і ^d
Роки активності	1945 — 1970
Діти	^d
IMDb	ID 0000851
lex-barker.com
Лекс Баркер у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баркер.

Біографія

Ранні роки

Александр Крічлоу Баркер молодший народився 8 травня 1919 року в передмісті Нью-Йорка Райї в заможній сім'ї, що має франко-канадські та британські корені. Серед прямих предків актора — Роджер Вільямс, засновник міста Провіденс та знаменитий губернатор Барбадоса Вільям Генрі Крічлоу. Лекс був другою дитиною в родині Александра Крічлоу Баркера старшого, домовласника канадського походження, і його американської дружини Маріон Торнтон Білс. Першою дитиною була старша сестра Лекса — Фредеріка Амелія (1917—1980).

Лекс Баркер виріс в Нью-Йорк-Сіті і в Порчестері (Нью-Йорк), навчався в школі «Fessenden» та закінчив Академію «Phillips Exeter», де відбувся його акторський дебют у шкільних виставах та зародилося бажання стати актором. Грав на гобої і у футбол. Поступив до Принстонського університету, але покинув його, зрозумівши, що справою його життя є робота в театрі. Батьки відмовили юнакові в підтримці і йому довелося самостійно оплачувати курси з акторської майстерності, паралельно працюючи на сталеливарному заводі, а ночами вчитися на інженера.

Акторська кар'єра

У 1938 році Лекс Баркер з'явився в невеликій ролі у бродвейській постановці Шекспіра «Віндзорські насмішниці». Брав участь в невеликій ролі в провальній постановці Орсона Веллса «П'ять королів»; у Бостоні і Філадельфії з нею було стільки проблем, що до Нью-Йорка вона навіть не доїхала.

У лютому 1941 року, за 10 місяців до нападу на Перл-Гарбор, Баркер покинувши свою акторську кар'єру, записався до лав Армії США простим солдатом. У роки війни виріс до звання майора, ставши одним з наймолодших майорів американської армії. Під час боїв на Сицилії був поранений в ногу і в голову.

Лекс Баркер у ролі Тарзана

Повернувшись до США, Баркер відновлював здоров'я у військовому шпиталі Арканзаса, а після демобілізації вирушив до Лос-Анджелеса. Незабаром він отримав невелику роль у своєму першому фільмі «Обличчя ляльки» (1945). За нею слідувала череда епізодичних ролей, найкраща з яких, — роль Еммета Дальтона у фільмі «Повернення поганого чоловіка» (1948). А незабаром Баркера знайшла та роль, яка зробила його знаменитим.

У фільмі «Чарівний фонтан Тарзана» (1949) Лекс Баркер став 10-м офіційним виконавцем ролі Тарзана, змінивши Джонні Вайссмюллера, який виконував її останні 16 років. Баркеру допомогла його зовнішність — білявого красивого інтелігентного високого (1,93 м) атлета. Актор знявся лише в п'яти фільмах про Тарзана, але залишається актором, відомим передусім саме цією роллю.

Становище Лекса Баркера як зірки після Тарзана дозволило йому зіграти різноманітні героїчні ролі в інших фільмах, головним чином у вестернах, і в одному негероїчному фільмі про Другу світову війну «Очистити територію» (1956). Помітним були також його роль золотошукача в «Жовтій горі» (1954), і особливо роль детектива у фільмі «Людина з Біттер Ридж» (1955).

У Європі

У 1957 році, коли йому стало важче знаходити роботу в США, Баркер переїхав до Європи (він розмовляв французькою, італійською, іспанською і трохи німецькою мовами). Тут він став дуже популярним і зіграв головні ролі у понад 40 європейських фільмах, включаючи дві стрічки за романами італійського письменника Еміліо Сальгарі (1862—1911). В Італії він знявся і в короткій, але переконливій ролі нареченого героїні Аніти Екберг у фільмі Федеріко Фелліні «Солодке життя» (1960).

Найбільшого успіху Баркер досяг у Німеччині. Тут він знявся в головних ролях в двох фільмах, заснованих на сюжетах «Доктор Мабузе» Фріца Ланга, у фільмах «Повернення доктора Мабузе» (1961) і «Невидимий доктор Мабузе» (1962), і в 13-ти фільмах, знятих за романами німецького письменника Карла Мая (1842—1912), зігравши таких відомих персонажів, як «Вірна рука» (Олд Шаттергенд), Кара Бен Немзі та доктор Штернау.

У 1966 році Баркеру була присуджена премія «Бамбі» як найкращому іноземному акторові в Німеччині, де він був великою та популярною зіркою. У Німеччині він навіть записав у 1965 році два сингли з композитором Мартіном Бетчером, автором саундтреків до фільмів за творами Карла Мая. У США Баркер повертався лише зрідка, щоб з'явитися в декількох епізодах американських телевізійних серіалів. А Європа, особливо Німеччина, залишалася його професійним домом усю решту його життя.

У 1970-і роки Лекс Баркер оселився у своєму домі в Іспанії на Коста-Браве і знімався дуже рідко, оскільки в ті часи до моди увійшли італійські вестерни та еротичні фільми. Тоді Лекс спробував повернутися на батьківщину, до США і знайти роботу там. Але повернення не принесло йому очікуваних результатів. Він знявся лише в декількох епізодичних серіальних ролях.

Німецький фільм «Коли ти зі мною» (1970) став останнім художнім фільмом, де знявся Лекс Баркер. У 1973 році кар'єру Лекса стала налагоджуватися, він почав зніматися в головній ролі в телевізійному серіалі, а в планах були дві нові стрічки, коли життя внесло в них свої корективи. У актора відмовило серце.

Особисте життя

Лекс Баркер був одружений п'ять разів:

1. На Констанції Родес Турлоу (з 1942 по 1950 рр.). Вона була донькою віце-президента металургійної компанії. У пари в 1943 році народилася донька Лінн Турлоу Баркер, а в 1947 році — син Александр «Зан» Крічлоу Баркер III. Через пару років після розлучення Констанція вийшла заміж за нащадка шостого президента США Джона Квінсі Адамса.
2. На акторці Арлін Дал (з 1951 по 1952 рр.).
3. На акторці Лані Тернер (з 1953 по 1957 рр.). Згідно з книгою її доньки Черил Крейн, Тернер одного разу вночі вигнала Баркера з дому під дулом пістолета за те, що він нібито домагався Черил, якій було в ту пору 13 років. Розлучення було негайним, хоча ніяких офіційних звинувачень проти Баркера висунуто не було.
4. На швейцарській акторці Ірен Лабгардт (з 1957 по 1962 рік, коли вона померла від лейкемії). У 1960 році у них народився син Крістофер, який став актором і співаком.
5. На ^[en] (з 1965 по 1972 рр., хоча офіційно розлучення не було зафіксоване). У 1962 році вона здобула титутл «Міс Іспанія». Пізніше Тіта Баркер вийшла заміж за кінопродюсера Еспартако Сантоні, а потім стала останньою п'ятою дружиною мільярдера і колекціонера витворів мистецтва барона Тіссен-Борнеміца.

Смерть

Лекс Баркер помер 11 травня 1973 року через три дні після свого 54-го дня народження від серцевого нападу, коли йшов Нью-Йоркською вулицею на зустріч зі своєю новою нареченою акторкою ^[en]. Похорони Баркера пройшли в Нью-Йорку, після чого він був кремований, і прах остання його дружина відвезла з собою в Іспанію.

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1946	ф	Два хлопці з Мілвокі	Two Guys from Milwaukee	епізод
1946	ф	Плащ і кинджал	Cloak and Dagger	епізод
1947	ф	Дочка фермера	The Farmer's Daughter	Олаф Голстром
1947	ф	Перехресний вогонь	Crossfire	Гаррі
1947	ф	Під Тонто Рим	Under the Tonto Rim	Джо, депутат Тонто
1948	ф	Містер Блендінгз будує будинок своєї мрії	Mr. Blandings Builds His Dream House	Карпентер Формен
1948	ф	Дотик оксамиту	The Velvet Touch	Поль Бентон
1948	ф	Повернення поганого чоловіка	Return of the Bad Men	Еммет Далтон
1949	ф	Чарівний фонтан Тарзана	Tarzan's Magic Fountain	Тарзан
1950	ф	Тарзан і рабиня	Tarzan and the Slave Girl	Тарзан
1951	ф	Тарзан у небезпеці	Tarzan's Peril	Тарзан
1951—1953	с	Казки завтрашнього дня	Tales of Tomorrow	Курт
1952	ф	Дика лють Тарзана	Tarzan's Savage Fury	Тарзан
1952	ф	Битви Головного Понтіака	Battles of Chief Pontiac	лейтенант Кет Макінтайр
1953	ф	Тарзан і диявол	Tarzan and the She-Devil	Тарзан
1953	ф	Грім над рівнинами	Thunder Over the Plains	капітан Білл Годжес
1954	ф	Таємниця темних джунглів	I misteri della giungla nera	Тремал Найк
1954	ф	Помста тугів	La vendetta dei Tughs	Тремал Найк
1954—1958	с	Студія 57	Studio 57	Бред
1954	ф	Жовта гора	The Yellow Mountain	Енді Мартін
1955	ф	Людина з Біттер Ридж	The Man from Bitter Ridge	Джефф Карр
1955	ф	Дуель на Міссісіпі	Duel on the Mississippi	Андре Тулейн
1956	ф	Ціна страху	The Price of Fear	Дейв Барретт
1956	ф	Очистити територію	Away All Boats	командир Квіглі
1957	ф	Військові барабани	War Drums	Мангіс Колорадас
1957	ф	Дівчина в Кремлі	The Girl in the Kremlin	Стів Андерсон, агент
1957	ф	Спека в джунглях	Jungle Heat	доктор Джим Ренсом
1957	ф	Звіробій	The Deerslayer	Звіробій
1957	ф	Дівчина в чорних панчохах	The Girl in Black Stockings	Девід Г'юсон
1958	ф	Дивне пробудження	The Strange Awakening	Пітер Ченс
1958	ф	Капітан Фуоко	Capitan Fuoco	П'єтро, капітан Фуоко
1959	ф	Син червоного пірата	Il figlio del corsaro rosso	Енріко ді Вентімілья
1959	ф	Шабля сарацина	La scimitarra del Saraceno	Дракон Дракут
1959	ф	Солодке життя	La dolce vita	Роберт, чоловік Сільвії
1959	ф	Місія в Марокко	Mission in Morocco	Брюс Рейнольдс
1960	ф	Жах червоної маски	Il terrore della maschera rossa	Марко
1960	ф	Лицар з сотнею облич	Il cavaliere dai cento volti	Ріккардо д'Арк
1960	ф	Пірати узбережжя	I pirati della costa	Луїс Монтерей
1960	ф	Робін Гуд і пірати	Robin Hood e i pirati	Робін Гуд
1961	ф	Таємниця Чорного Яструба	Il segreto dello sparviero nero	капітан Дон Карлос де Еррера
1961	ф	Таємниця людей в синьому	El secreto de los hombres azules	Фред
1961	ф	Повернення доктора Мабузе	Im Stahlnetz des Dr. Mabuse	Джо Комо на псевдонім «Нік Скаппіо» та «Боб Арко»
1962	ф	Невидимий доктор Мабузе	Die unsichtbaren Krallen des Dr. Mabuse	агент ФБР Джо Комо
1962	ф	Гінеколог доктор Сібеліус	Frauenarzt Dr. Sibelius	доктор Джордж Сібеліус
1962	ф	Скарби Срібного озера	Der Schatz im Silbersee	Вірна Рука
1963	ф	Сніданок у двоспальному ліжку	Frühstück im Doppelbett	Віктор Г. Армстронг
1963	ф	Ураган на Цейлоні	Das Todesauge von Ceylon	Ларрі Стоун
1963	ф	Венеціанський кат	Il boia di Venezia	Сандоіго Бембо
1963	ф	Калі Юг, богиня помсти	Kali Yug, la dea della vendetta	майор Форд
1963	ф	Таємниця індійського храму	Il mistero del tempio indiano	майор Форд
1963	ф		Winnetou — 1. Teil	Вірна Рука
1964	ф	Віннету — вождь апачів	Old Shatterhand	Вірна Рука
1964	ф	П'ята жертва	Victim Five	Стів Мартін
1964	ф	Жовтий диявол	Der Schut	Кара Бен Немзі
1964	ф	Віннету — син Інчу-Чуна	Winnetou — 2. Teil	Вірна Рука
1965	ф	Скарби ацтеків	Der Schatz der Azteken	доктор Карл Штернау
1965	ф	Піраміда синів Сонця	Die Pyramide des Sonnengottes	доктор Карл Штернау
1965	ф	24 години для вбивства	Twenty-Four Hours to Kill	Джеймі Фолкнер
1965	ф	Пекло в Манітобі	Die Hölle von Manitoba	Клінт Бреннер
1965—1974	с	ФБР	The F.B.I.	Овен Стюарт
1965	ф	Дикі народи Курдистану	Durchs wilde Kurdistan	Кара Бен Немзі
1965	ф	Віннету 3	Winnetou — 3. Teil	Вірна Рука
1965	ф	Гнів шабель	Im Reiche des silbernen Löwen	Кара Бен Немзі
1966	ф	Хто вбив Джоні Р?	Wer kennt Johnny R.?	Сем Добі / Джонні Рінго
1966	ф	Карнавал бандитів	Gern hab' ich die Frauen gekillt	Гленн Кессіді
1966	ф	Віннету і напівкровок Апаначі	Winnetou und das Halbblut Apanatschi	Вірна Рука
1967	ф	Сім разів жінка	Woman Times Seven	Рік (епізод «Супер Симоне»)
1967	ф	Містер Динаміт. Ранок цілує смерть	Mister Dynamit — Morgen küßt euch der Tod	Боб Урбан / містер Динаміт
1967	ф	Зміїна яма і маятник	Die Schlangengrube und das Pendel	Роджер Фон Маріенберг / Роджер Маріенберг
1968—1970	с	Потрібен злодій	It Takes a Thief	Курт «Метт» Метсон
1968—1971	с	Найменування гри	The Name of the Game	Вайл Шаєнн
1968	ф	Віннету і Шаттергенд у долині мертвих	Winnetou und Shatterhand im Tal der Toten	Вірна Рука
1969—1973	с	Нічна галерея	Night Gallery	Charlie McKinley (епізод «Зал очікування»)
1970	ф	Коли ти зі мною	Wenn du bei mir bist	капітан Ганс Шнейдер
1970	ф	Аум	Aoom	Рістоль

Визнання

Нагороди та номінації Лекса Баркера
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія Отто (Німеччина)
1965	Найкращий актор		2-е місце
Премія «Бамбі»
1967	Найкращий актор	Віннету — син Інчу-Чуна Віннету 3 Віннету і його друг Вірна Рука	Перемога

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119219328 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
4. Imported from the USA: Lex Barker. European Film Star Postcards (англ) . 4.09.2013. Процитовано 13.11.2017.
5. Reiner Boller, Christina Böhme (2003). Lex Barker – Die Biografie. Schwarzkopf & Schwarzkopf Verlag, Germany. ISBN .
6. «Miss Beals's Wedding», The New York Times, April 20, 1913.
7. The Merry Wives of Windsor на сайті Internet Broadway Database (англ.)
8. Leaming, Barbara. Orson Welles: A Biography, pp. 188—201
9. Electronic Army Serial Number Merged File, 1938—1946 [Archival Database]; World War II Army Enlistment Records; Records of the National Archives and Records Administration, Record Group 64
10. «Mrs. Barker's Nuptials», The New York Times, September 12, 1952
11. Нагороди та номінації Лекса Баркера на сайті IMDb (англ.)

Джерела

• Manfred Christ: Von Tarzan bis Old Shatterhand — Lex Barker und seine Filme, Günter Albert Ulmer Verlag, Tuningen, Germany, 1994;

Посилання

• Офіційний сайт
• Tribute to Lex Barker