Ластоногі (Pinnipedia) — монофілетична група морських м'ясоїдних ссавців, яку раніше виділяли в окремий ряд, а тепер інколи за традицією виділяють у надродину або інфраряд або частіше загалом не вважають частиною формальної класифікації. Етимологія: лат. pinna — «плавець», лат. pedo — «ступня».
Ластоногі | |
---|---|
Звичайний тюлень (Phoca vitulina) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Псовиді (Caniformia) |
Інфраряд: | Ведмедюваті (Arctoidea) |
Клада: | Pinnipedimorpha |
Клада: | Pinnipediformes |
Клада: | Ластоногі (Pinnipedia) Illiger, 1811 |
Надродини й родини | |
| |
Ареал | |
Вікісховище: Pinnipedia |
Систематика та еволюція
Сучасні ластоногі включають три родини сучасних морських ссавців:
- тюленеві (Phocidae) — тюлень-крабоїд, морський слон, морський леопард, нерпа
- вухачеві (Otariidae) — морські леви, морські котики
- моржеві (Odobenidae) — єдиний вид, морж
Родини ластоногих включають 20 родів і 33 види тварин. Викопні останки знаходять біля берегів північної частини Тихого та Атлантичного океанів. Досить популярна гіпотеза припускає, що ластоногі є дифілетичні, де моржеві й вухачеві походять від спільного предка з ведмедевими, а тюленеві (Phocidae) мають спільного предка з мустеловими. Однак, морфологічні та молекулярні дані підтверджують монофілетичність ластоногих. Ластоногі походять від ведмедеподібного предка, який жив у кінці еоцену або на початку олігоцену в північній півкулі. Молекулярні дослідження дозволяють припустити, що в кінці олігоцену ластоногі були розділені на дві клади. Припускається, що вухачево-моржева клада виникла в північній частині Тихого океану, в той час як тюленева клада — уздовж узбережжя на південно-сході США.
Морфологічні особливості
Це морські або інколи прісноводні тварини з наступним набором спільних ознак:
- веретеноподібним тілом,
- перетвореними на плавці (ласти) п'ятипалими передніми й задніми кінцівками,
- пальці кінцівок у більшості видів забезпечені кігтями, сполучені товстою шкірою,
- направленими горизонтально назад задніми кінцівками,
- повною зубною системою (з різців, іклів і кутніх зубів),
- однією або двома парами сосків на череві,
- дворогою маткою,
- Хутровий покрив в тій чи іншій мірі зредукований.
- Добре розвинений жировий шар шкіри, що надійно захищає організм від втрати тепла.
- Вушні і носові отвори при пірнанні закриваються.
- Задні ласти під час пересування на суходолі можуть підгинатися.
Середовище проживання
Ластоногі мешкають в морях та океанічних водах в областях з помірним і холодним кліматом Північної та Південної півкулі. Два види тюленів мешкають виключно у внутрішніх водоймах — Каспійському морі, в озерах — Байкалі, Ладозі. У субтропічних водах живе тюлень-монах звичайний. Ластоногі практично все життя проводять у воді, прекрасно плавають і пірнають. Більшість представників групи ластоногі збиваються у зграї. На берегах або льодах формують лежбища, коли виходять з води відпочити, погрітися на сонці, для линяння, для народження і вигодовування потомства. Деякі види живуть поодинці або невеликими групами. Більшість з них періодично мігрують. Деякі види осілі, наприклад, звичайний тюлень.
Поведінка
Ці тварини розвивають велику швидкість при плаванні й пірнають на велику глибину в гонитві за здобиччю. Характеристики підводного плавання вухачевих схожі на багатьох дельфінів, рекордсмен по дайвінгу серед ластоногих, Mirounga leonina досягає глибини, щонайменше, 1500 метрів і може залишатися під поверхнею протягом 90 хвилин.
Статевозрілості особини досягають у віці трьох-шести років (у тюленів, котиків — раніше, у більших моржів — пізніше). У самиць є дворога матка, вони виношують дитинчат від 8 до 12 місяців. Ластоногі народжують одного, рідше двох дитинчат. Вигодовування дитинчати молоком з розташованих на череві однієї або двох пар сосків триває в середньому від трьох тижнів до трьох місяців, у моржів іноді до року. Тривалість життя великих тварин (нерпи, моржа) досягає 40 років.
Харчуються рибою, ракоподібними, молюсками. Здобиччю великих тварин, наприклад, морського леопарда, є великі хребетні тварини — тюлені та пінгвіни.
Опис
Всі представники групи ластоногі відносно великі тварини. Довжина тіла становить від 130 до 650 см, а вага від 45 (Phoca hispida) до 3600 кг (Mirounga leonina). Ластоногі мають веретеноподібну обтічну форму тіла, звужену до заднього кінця. Голова невелика на короткій шиї, хвіст у вигляді короткого відростка. Морда закруглена, паща широка, на верхній губі помітні жорсткі вуса. У всіх ластоногих повна зубна система, представлена іклами, різцями і корінними зубами, число зубів: 12–24. П'ятипалі передні кінцівки перетворені в плавці (ласти), звідси назва ряду. Пальці з кігтями з'єднані щільною плавальною перетинкою. Характерна горизонтальна спрямованість назад задніх кінцівок. На суші ластоногі пересуваються незграбно, спираючись на передні ласти і відштовхуючись задніми кінцівками, при цьому тіло вигинається дугою. У воді ластоногі рухаються більш впевнено, можуть перебувати там досить довго, затримуючи дихання. Додаткове забезпечення тканин киснем при тривалому глибоководному зануренні забезпечується, завдяки підвищеній концентрації дихального пігменту (міоглобіну) в м'язах, низької чутливості дихального центру головного мозку до накопиченого вуглекислого газу, уповільнення кровообігу.
Тіло більшості тварин покрито короткою блискучою рідкісною шерстю. Причому у деяких видів шкіра практично гола, а в інших шерсть густіша. Колір волосяного покриву у більшості тварин жовтий або сірувато-жовтий. У всіх цих тварин прекрасно розвинена жирова тканина під товстою шкірою, що охороняє їх від втрати тепла при тривалому знаходженні в холодній воді. Це теплокровні тварини, температура їх тіла постійна 36-37 градусів.
У тварин групи ластоногі добре розвинені органи чуттів, які пристосовані до тривалого знаходження у воді. Так, в процесі занурення у воду щілиноподібні ніздрі закриваються клапанами. Округлі очі мають мигальну перетинку. У більшості видів немає зовнішньої вушної раковини, але чують ці тварини дуже добре. Деякі види здатні до ехолокації. Головний мозок добре розвинений, півкулі мають безліч звивин.
Ластоногі — промислові тварини, яких цінують за хутро (наприклад, тюлені, особливо новонароджені з білим густим хутром, котики, нерпи). Людина також використовує їхнє м'ясо та жир. Масивні ікла верхньої щелепи моржів народи Півночі використовують для виготовлення декоративних виробів. Чисельність деяких видів останнім часом різко скоротилася, ці тварини потребують охорони.
Посилання
- Encyclopedia Britannica — Pinniped (mammal suborder) [ 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Биологический энциклопедический словарь — Ластоногие [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Энциклопедия Брокгауза и Ефрона — Ластоногие [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 308. — . (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lastonogi Pinnipedia monofiletichna grupa morskih m yasoyidnih ssavciv yaku ranishe vidilyali v okremij ryad a teper inkoli za tradiciyeyu vidilyayut u nadrodinu abo infraryad abo chastishe zagalom ne vvazhayut chastinoyu formalnoyi klasifikaciyi Etimologiya lat pinna plavec lat pedo stupnya Lastonogi Period isnuvannya 24 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Noligocen golocen Zvichajnij tyulen Phoca vitulina Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Psovidi Caniformia Infraryad Vedmedyuvati Arctoidea Klada Pinnipedimorpha Klada Pinnipediformes Klada Lastonogi Pinnipedia Illiger 1811 Nadrodini j rodini Rodina Desmatophocidae Rodina Enaliarctidae Nadrodina Otarioidea Rodina Morzhevi Odobenidae Rodina Vuhachevi Otariidae Nadrodina Phocoidea Rodina Tyulenevi Phocidae Areal Vikishovishe PinnipediaSistematika ta evolyuciyaSuchasni lastonogi vklyuchayut tri rodini suchasnih morskih ssavciv tyulenevi Phocidae tyulen kraboyid morskij slon morskij leopard nerpa vuhachevi Otariidae morski levi morski kotiki morzhevi Odobenidae yedinij vid morzh Rodini lastonogih vklyuchayut 20 rodiv i 33 vidi tvarin Vikopni ostanki znahodyat bilya beregiv pivnichnoyi chastini Tihogo ta Atlantichnogo okeaniv Dosit populyarna gipoteza pripuskaye sho lastonogi ye difiletichni de morzhevi j vuhachevi pohodyat vid spilnogo predka z vedmedevimi a tyulenevi Phocidae mayut spilnogo predka z mustelovimi Odnak morfologichni ta molekulyarni dani pidtverdzhuyut monofiletichnist lastonogih Lastonogi pohodyat vid vedmedepodibnogo predka yakij zhiv u kinci eocenu abo na pochatku oligocenu v pivnichnij pivkuli Molekulyarni doslidzhennya dozvolyayut pripustiti sho v kinci oligocenu lastonogi buli rozdileni na dvi kladi Pripuskayetsya sho vuhachevo morzheva klada vinikla v pivnichnij chastini Tihogo okeanu v toj chas yak tyuleneva klada uzdovzh uzberezhzhya na pivdenno shodi SShA Morfologichni osoblivostiCe morski abo inkoli prisnovodni tvarini z nastupnim naborom spilnih oznak veretenopodibnim tilom peretvorenimi na plavci lasti p yatipalimi perednimi j zadnimi kincivkami palci kincivok u bilshosti vidiv zabezpecheni kigtyami spolucheni tovstoyu shkiroyu napravlenimi gorizontalno nazad zadnimi kincivkami povnoyu zubnoyu sistemoyu z rizciv ikliv i kutnih zubiv odniyeyu abo dvoma parami soskiv na cherevi dvorogoyu matkoyu Hutrovij pokriv v tij chi inshij miri zredukovanij Dobre rozvinenij zhirovij shar shkiri sho nadijno zahishaye organizm vid vtrati tepla Vushni i nosovi otvori pri pirnanni zakrivayutsya Zadni lasti pid chas peresuvannya na suhodoli mozhut pidginatisya Seredovishe prozhivannyaLastonogi meshkayut v moryah ta okeanichnih vodah v oblastyah z pomirnim i holodnim klimatom Pivnichnoyi ta Pivdennoyi pivkuli Dva vidi tyuleniv meshkayut viklyuchno u vnutrishnih vodojmah Kaspijskomu mori v ozerah Bajkali Ladozi U subtropichnih vodah zhive tyulen monah zvichajnij Lastonogi praktichno vse zhittya provodyat u vodi prekrasno plavayut i pirnayut Bilshist predstavnikiv grupi lastonogi zbivayutsya u zgrayi Na beregah abo lodah formuyut lezhbisha koli vihodyat z vodi vidpochiti pogritisya na sonci dlya linyannya dlya narodzhennya i vigodovuvannya potomstva Deyaki vidi zhivut poodinci abo nevelikimi grupami Bilshist z nih periodichno migruyut Deyaki vidi osili napriklad zvichajnij tyulen PovedinkaCi tvarini rozvivayut veliku shvidkist pri plavanni j pirnayut na veliku glibinu v gonitvi za zdobichchyu Harakteristiki pidvodnogo plavannya vuhachevih shozhi na bagatoh delfiniv rekordsmen po dajvingu sered lastonogih Mirounga leonina dosyagaye glibini shonajmenshe 1500 metriv i mozhe zalishatisya pid poverhneyu protyagom 90 hvilin Statevozrilosti osobini dosyagayut u vici troh shesti rokiv u tyuleniv kotikiv ranishe u bilshih morzhiv piznishe U samic ye dvoroga matka voni vinoshuyut ditinchat vid 8 do 12 misyaciv Lastonogi narodzhuyut odnogo ridshe dvoh ditinchat Vigodovuvannya ditinchati molokom z roztashovanih na cherevi odniyeyi abo dvoh par soskiv trivaye v serednomu vid troh tizhniv do troh misyaciv u morzhiv inodi do roku Trivalist zhittya velikih tvarin nerpi morzha dosyagaye 40 rokiv Harchuyutsya riboyu rakopodibnimi molyuskami Zdobichchyu velikih tvarin napriklad morskogo leoparda ye veliki hrebetni tvarini tyuleni ta pingvini OpisVsi predstavniki grupi lastonogi vidnosno veliki tvarini Dovzhina tila stanovit vid 130 do 650 sm a vaga vid 45 Phoca hispida do 3600 kg Mirounga leonina Lastonogi mayut veretenopodibnu obtichnu formu tila zvuzhenu do zadnogo kincya Golova nevelika na korotkij shiyi hvist u viglyadi korotkogo vidrostka Morda zakruglena pasha shiroka na verhnij gubi pomitni zhorstki vusa U vsih lastonogih povna zubna sistema predstavlena iklami rizcyami i korinnimi zubami chislo zubiv 12 24 P yatipali peredni kincivki peretvoreni v plavci lasti zvidsi nazva ryadu Palci z kigtyami z yednani shilnoyu plavalnoyu peretinkoyu Harakterna gorizontalna spryamovanist nazad zadnih kincivok Na sushi lastonogi peresuvayutsya nezgrabno spirayuchis na peredni lasti i vidshtovhuyuchis zadnimi kincivkami pri comu tilo viginayetsya dugoyu U vodi lastonogi ruhayutsya bilsh vpevneno mozhut perebuvati tam dosit dovgo zatrimuyuchi dihannya Dodatkove zabezpechennya tkanin kisnem pri trivalomu glibokovodnomu zanurenni zabezpechuyetsya zavdyaki pidvishenij koncentraciyi dihalnogo pigmentu mioglobinu v m yazah nizkoyi chutlivosti dihalnogo centru golovnogo mozku do nakopichenogo vuglekislogo gazu upovilnennya krovoobigu Tilo bilshosti tvarin pokrito korotkoyu bliskuchoyu ridkisnoyu sherstyu Prichomu u deyakih vidiv shkira praktichno gola a v inshih sherst gustisha Kolir volosyanogo pokrivu u bilshosti tvarin zhovtij abo siruvato zhovtij U vsih cih tvarin prekrasno rozvinena zhirova tkanina pid tovstoyu shkiroyu sho ohoronyaye yih vid vtrati tepla pri trivalomu znahodzhenni v holodnij vodi Ce teplokrovni tvarini temperatura yih tila postijna 36 37 gradusiv U tvarin grupi lastonogi dobre rozvineni organi chuttiv yaki pristosovani do trivalogo znahodzhennya u vodi Tak v procesi zanurennya u vodu shilinopodibni nizdri zakrivayutsya klapanami Okrugli ochi mayut migalnu peretinku U bilshosti vidiv nemaye zovnishnoyi vushnoyi rakovini ale chuyut ci tvarini duzhe dobre Deyaki vidi zdatni do eholokaciyi Golovnij mozok dobre rozvinenij pivkuli mayut bezlich zvivin Lastonogi promislovi tvarini yakih cinuyut za hutro napriklad tyuleni osoblivo novonarodzheni z bilim gustim hutrom kotiki nerpi Lyudina takozh vikoristovuye yihnye m yaso ta zhir Masivni ikla verhnoyi shelepi morzhiv narodi Pivnochi vikoristovuyut dlya vigotovlennya dekorativnih virobiv Chiselnist deyakih vidiv ostannim chasom rizko skorotilasya ci tvarini potrebuyut ohoroni PosilannyaEncyclopedia Britannica Pinniped mammal suborder 28 listopada 2016 u Wayback Machine angl Biologicheskij enciklopedicheskij slovar Lastonogie 13 sichnya 2017 u Wayback Machine ros Enciklopediya Brokgauza i Efrona Lastonogie 20 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Terry A Vaughan James M Ryan Nicholas J Czaplewski Mammalogy Jones amp Bartlett Learning 2011 S 308 ISBN 0763762997 angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi