Ландсберзька в язниця нім Justizvollzugsanstalt Landsberg виправна установа в місті Ландсберг ам Лех у Баварії приблизно

Ландсберзька в'язниця (нім. Justizvollzugsanstalt Landsberg) — виправна установа в місті Ландсберг-ам-Лех у Баварії приблизно за 65 кілометрів на південний захід від Мюнхена і за 35 кілометрів на південь від Аугсбурга. Ландсберзька в'язниця найбільше відома тим, що в ній у 1924 році відбував покарання Адольф Гітлер, засуджений за Пивний путч, а також утримувалося багато нацистських злочинців після війни.

Ландсберзька в'язниця
нім. Justizvollzugsanstalt Landsberg

Тип	в'язниця
Розташування	Німеччина, Баварія, Ландсберг-ам-Лех
Координати	48°03′15″ пн. ш. 10°52′00″ сх. д. / 48.05417° пн. ш. 10.86667° сх. д. / 48.05417; 10.86667
Інші назви	Тюрма для військових злочинців № 1
Дата створення	1910
Період експлуатації	1910 — н. ч.
Керівна організація	Міністерство юстиції Баварії
Відомі бранці	див. список

Ландсберзька в'язниця у Вікісховищі

Історія

Будівництво в'язниці Ландсберг було завершено у 1910 році. Фасад у стилі модерн спроектував архітектор Гуго Гьольф. Чотири корпуси в'язниці були збудовані у формі хреста, що давало можливість охоронцям бачити усіх в'язнів. Це дозволяло охоронцям спостерігати з центральної частини за всіма крилами одночасно (у стилі паноптикону).

У 1924 році Адольф Гітлер провів 264 дні в ув'язненні в Ландсберзькій в'язниці після того, як був засуджений за державну зраду після Пивного путчу в Мюнхені. Під час ув'язнення Гітлер надиктував свою книгу «Моя боротьба» (нім. Mein Kampf) спочатку своєму секретарю Емілю Морісу, а потім своєму заступнику, Рудольфу Гессу. Разом з ними покарання за участь у путчі також відбував Грегор Штрассер.

Під час Другої світової війни численні іноземні політичні в'язні нацистів були депортовані до Німеччини і ув'язнені в Ландсберзі. З початку 1944 року до кінця війни в Ландсберзі загинуло щонайменше 210 в'язнів внаслідок жорстокого поводження або страти.

Після перемоги союзників у Другій світовій війні в Ландсберзькій в'язниці, перейменованій на Тюрму для військових злочинців № 1, що перебувала під контролем американської окупаційної влади, утримувалися визнані винними у воєнних злочинах і злочинах проти людяності нацисти, зокрема фігуранти суду над лікарями, і , а також ^[de]. Загалом кількість ув'язнених перевищувала півтори тисячі осіб. З 1945 року по червень 1951 року було страчено 284 людини, серед них Освальд Поль, Отто Олендорф, Карл Ґебхардт і Карл Брандт. Останні ув'язнені — четверо учасників процесу айнзацгруп — були звільнені у 1958 році.

Нині в'язниця функціонує як виправна установа Баварії і забезпечує навчання, розвиток навичок та надання медичної допомоги ув'язненим. У центральному навчальному центрі діють 36 курсів, на яких навчають таким професіям, як пекарі, електрики, малярі, м'ясники, теслі, кравці, шевці, муляри, працівники систем опалення та вентиляції.

Відомі в'язні

Примітки

Landsberg Prison (англ.). Frank Falla Archive. Процитовано 12 січня 2024.
The Landsberg prison for war criminals (англ.). Bürgervereinigung Landsberg im 20. Jahrhundert e.V. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 8 червня 2010.
Lane, Charles (4 червня 2005). The Paradoxes of a Death Penalty Stance (англ.). Washington Post. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 8 червня 2010.
JVA Landsberg am Lech (нім.). Bayerisches Staatsministerium der Justiz. Процитовано 12 січня 2024.

[:0-1] Landsberg Prison (англ.). Frank Falla Archive. Процитовано 12 січня 2024.

[landsberg-2] The Landsberg prison for war criminals (англ.). Bürgervereinigung Landsberg im 20. Jahrhundert e.V. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 8 червня 2010.

[3] Lane, Charles (4 червня 2005). The Paradoxes of a Death Penalty Stance (англ.). Washington Post. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 8 червня 2010.

[4] JVA Landsberg am Lech (нім.). Bayerisches Staatsministerium der Justiz. Процитовано 12 січня 2024.