Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едуард Кребсбах (нім. Eduard Krebsbach; 8 серпня 1894, Бонн, Німецька імперія — 28 травня 1947, Ландсберзька тюрма, американська зона окупації Німеччини) — штурмбанфюрер СС, воєнний злочинець, головний лікар концтаборів Маутгаузен і Рига-Кайзервальд. Після закінчення війни постав перед американським військовим трибуналом на [de], був засуджений до страти та у 1947 році повішений.
| Едуард Кребсбах | |
|---|---|
| нім. Eduard Krebsbach | |
 | |
| Народився | 8 серпня 1894[1] Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[2] |
| Помер | 28 травня 1947[1] (52 роки) Ландсберзька в'язниця, Ландсберг-ам-Лех, Американська зона окупації Німеччини ·повішення |
| Країна |  Німецька імперія Веймарська республіка Третій Райх |
| Діяльність | лікар |
| Учасник | Перша світова війна |
| Членство | Німецький народний союз оборони і наступу |
| Військове звання | Штурмбанфюрер |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Едуард Кребсбах народився 8 серпня 1894 року у сім'ї продавця. Відвідував гуманітарну гімназію у Кельні, склавши у 1912 році іспити на атестат зрілості. З 1912 року вивчав медицину у Фрайбурзькому університеті, однак у зв'язку з початком Першої світової війни йому довелося перервати навчання. У жовтні 1914 року добровільно записався до піхоти. Спочатку був єфрейтором й унтерофіцером санітарної служби, а восени 1915 року отримав підвищення до польового лікаря. Очоливши легкий санітарний транспорт, Кребсбах був поранений під час битви на Соммі влітку 1916 року, після чого був доставлений у лазарет і лікувався на батьківщині. Згодом недовго працював лікарем у таборі для цивільних полонених у Раштаті, а потім знову воював на фронті у складі медичної роти, поки не був демобілізований з армії у грудні 1918 року.
Повернувшись до навчання, 17 червня 1919 року склав державний іспит. 28 жовтня 1919 року здобув ступінь доктора медичних наук, захистивши дисертацію «Про стан спірохет у мозочку при паралічі». Того ж року у Фрайбурзі став одним із засновників місцевої групи німецького народного союзу оборони та наступу. Після недовгої діяльності як ординатор у 1920 році відкрив медичну практику у [de] під Кельном, працюючи лікарем лікарняної каси. Того ж року одружився з уродженкою Фрайбурга Агнес Гельд. З 1 жовтня 1925 до 3 жовтня 1933 року працював окружним лікарем у Бурггаймі, Кельні, Зігмарінгені та Розенберзі.
Після приходу нацистів до влади було звільнено на підставі [de] від 7 квітня 1933 року за передбачувану опозицію націонал-соціалізму. З 1 листопада 1933 року працював лікарем у Фрайбурзі, а також за контрактом був лікарем у поліцейській дільниці міста. 23 червня 1933 року був зарахований до лав СС (№ 106821). Того ж року вступив до НСРПН і націонал-соціалістичного союзу лікарів. З членством у нацистській партії у Кребсбаха виникли проблеми, тому він знову вступив до партії 1 травня 1937 року (квиток № 4142556). Під час служби у СС керував санітарним підрозділом 65-го штандарту СС у Фрайбурзі. У листопаді 1938 року отримав звання унтерштурмфюрера СС. Крім того, Кребсбах належав до групи штурмовиків й есесівців, які підпалили та розорили під час Кришталевої ночі [de]. 1 жовтня 1939 року був призваний до Ваффен-СС і зарахований до 1-ї санітарної роти 3-ї танкової дивізії СС «Тотенкопф», у складі якої брав участь у Французькій кампанії. Кребсбах недовго був командиром 3-ї санітарної запасної роти у Празі. З 2 травня 1940 року працював лікарем у поліції у Мюльгаузені, де залишався до 31 грудня 1940 року. З 1 січня 1941 року працював лікарем на підприємстві у Касселі.
5 травня 1941 року був знову призваний до Війська СС і після закінчення підготовки у санітарному управлінні СС у концтаборі Заксенхаузен 18 червня 1941 року став головним лікарем концтабору Маутгаузен. За своїм службовим становищем був підпорядкований відділу D III (санітарне обслуговування та табірна гігієна) Головного адміністративно-господарського управління СС, а також контролював санітарну діяльність і медичний персонал у таборі та його філіях. У 1941 році під керівництвом Кребсбаха почалася акція масових вбивств хворих і непрацездатних ув'язнених шляхом смертельних ін'єкцій у серцевий м'яз. Колишній ув'язнений Франтішек Поправка після війни описував, що «робити ін'єкції почав доктор Кребсбах, тому його прозвали „Шприцбах“. Це був шприц із дуже великими голками. Контейнер для ін'єкцій наповнювався бензином або фенолом і голка вставлялася прямо в серце ув'язненого. Спочатку це робилося без анестезії. Пізніше ув'язненому вводили наркоз в операційній». Під час епідемії висипного тифу з липня і до кінця вересня 1941 року цей спосіб вбивства постійно практикувався: всі ув'язнені з тифом були вбиті. Коли восени 1941 року знадобилося місце для доставлених радянських військовополонених, Кребсбах розформував чотири з п'яти бараків, які були приміщеннями для хворих. Тяжкохворих ув'язнених з цих бараків вбили. Кребсбах у рамках [de] проводив селекцію непрацездатних і хворих ув'язнених для ін'єкцій фенолу у серце. Крім того, відповідав за встановлення газової камери у підвалі табірної лікарні. Наприкінці 1942 року був присутній при отруєнні газом 120—130 чехів у зв'язку з їх причетністю до замаху на Рейнгарда Гейдріха. Пізнього літа 1942 року кілька тижнів отримав відрядження до концтабору Аушвіц. 9 листопада 1942 року дослужився до штурмбанфюрера СС. У грудні 1942 року розлучився з дружиною, але у 1943 році знову одружився з Гретель Зуттер.
22 травня 1943 року Кребсбах застрелив вночі єфрейтора люфтваффе Йозефа Брайтенфелльнера, який порушував громадський порядок неподалік його будинку. 30 липня 1943 року уповноважений суд СС і поліції у Відні не порушував попереднє розслідування проти Кребсбаха та розцінив це діяння, як «акт виправданої самооборони» і, отже, утримався від призначення покарання. У серпні 1943 року був переведений до концтабору Рига-Кайзервальд. Наприкінці жовтня 1943 року через захворювання на холеру тривалий час перебував у лазареті. Кребсбах став головним лікарем у таборі, керував санітарною службою та контролював медичний персонал як в основному таборі, так і в субтаборах. Кребсбах надалі також діяв як інспектор з епідемій у Латвії, Литві, Естонії. Він брав участь у селекції непрацездатних і хворих ув'язнених, які пізніше були вбиті смертельними ін'єкціями, або розстріляні у навколишніх лісах. Колишній в'язень концтабору Рига-Кайзервальд Фрідріх Дойч згадував: «там, де він [Кребсбах] з'являвся, відбувалися селекції, і люди пропадали». За свідченнями людей, які вижили, проводив медичні експерименти над ув'язненими, вводячи їм збудники тифу. Кребсбах залишався у Ризі до грудня 1943 року, коли він замінив лікаря концтабору Вайвара Франца фон Бодмана, який захворів. З квітня 1944 року знову став головним лікарем концтабору Рига-Кайзервальд, де брав участь у двох акціях масових вбивств: у процесі так званої дитячої акції він відібрав всіх дітей до 14 років на знищення. 28 липня 1944 року під його безпосереднім керівництвом вбили 1000 старих і хворих ув'язнених у субтаборі Рига-Мюльграбен.
17 жовтня 1944 року був демобілізований з Військ СС у зв'язку з віком і непридатністю. З грудня 1944 року працював заводським лікарем у Касселі на ткацькій фабриці Salzmann&Co та [de], підприємстві, яке спочатку виробляло залізничні вагони, а потім активно займалося виробництвом зброї.
Після війни
29 травня 1945 року був заарештований військовослужбовцями армії США на своєму робочому місці та доставлений до табору для інтернованих у Шварценборні, де перебував до того, як постав перед американським військовим трибуналом у Дахау, який розглядав злочини у концтаборі Маутгаузені. Під час допиту 16 лютого 1946 року зізнався, що брав участь «приблизно у 200 стратах росіян, поляків і чехів» у концтаборі Маутгаузен, а також «в отруєнні газом від 200 до 300 ув'язнених», і що провів селекцію «близько 200 осіб з туберкульозом», яким потім були вбиті ін'єкціями, зробленими санітарами. Під час судового процесу Кребсбах відмовився захищати себе. Численні свідки, які вижили, звинувачували його у тому, що він проводив селекцію хворих ув'язнених і вбивав їх за допомогою ін'єкцій, позбавлення їжі або отруйного газу. 13 травня 1946 року був засуджений до страти через повішення. Прохання про помилування, подане його сестрою, було відхилено. 28 травня 1947 року вирок був виконаний у Ландсберзькій в'язниці.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #125279760 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Heiko Wegmann. KZ-Arzt aus Freiburg: Massenmörder ohne Reue // Badische Zeitung. — 2013. — . — 06. з джерела 3 жовтня 2019.
- Holzinger, 2016, S. 109.
- Marco Pukrop (2015). SS-Mediziner zwischen Lagerdienst und Fronteinsatz. Die personelle Besetzung der Medizinischen Abteilung im Konzentrationslager Sachsenhausen 1936 - 1945 (PDF). blha-bibliothek.brandenburg.de (нім.). Dissertation. (PDF) оригіналу за 9 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
- Kathrin Clausing. Leben auf Abruf. Zur Geschichte der Freiburger Juden im Nationalsozialismus. — Freiburg im Breisgau : Stadtarchiv Freiburg im Breisgau, 2005. — .
- Holzinger, 2016, S. 110.
- Holzinger, 2016, S. 111.
- Jahn, 2008, S. 27.
- Klee, 2007, S. 338.
- Holzinger, 2016, S. 112.
- Bert Hoppe. Die Verfolgung und Ermordung der europäischen Juden durch das nationalsozialistische Deutschland 1933—1945 / Andrea Rudorff. — Walter de Gruyter, 2018. — .
- Christin Sandow. Schießen Sie mich nieder!«: Käte Frieß' Aufzeichungen über KZ und Zwangsarbeit von 1941 bis 1945. — Berlin : Lukas Verlag, 2017. — .
- Holzinger, 2016, S. 113.
- Jahn, 2008, S. 28.
- Jahn, 2008, S. 81.
- Holzinger, 2016, S. 114.
- Klee, 1997, S. 54.
Література
- Gregor Holzinger. Die zweite Reihe: Täterbiografien aus dem Konzentrationslager Mauthausen. — Wien : new academic press, 2016. — .
- Ernst Klee. Auschwitz, die NS-Medizin und ihre Opfer. — 3. Auflage. — Frankfurt am Main : S. Fischer Verlag, 1997. — .
- Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main : Fischer-Taschenbuch Verlag, 2007. — .
- Franziska Jahn. Riga-Kaiserwald – Stammlager // Der Ort des Terrors. Geschichte der nationalsozialistischen Konzentrationslager / Wolfgang Benz, Barbara Distel. — München : C.H. Beck, 2008. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eduard Krebsbah nim Eduard Krebsbach 8 serpnya 1894 1894serpnya08 Bonn Nimecka imperiya 28 travnya 1947 Landsberzka tyurma amerikanska zona okupaciyi Nimechchini shturmbanfyurer SS voyennij zlochinec golovnij likar konctaboriv Mautgauzen i Riga Kajzervald Pislya zakinchennya vijni postav pered amerikanskim vijskovim tribunalom na de buv zasudzhenij do strati ta u 1947 roci povishenij Eduard Krebsbahnim Eduard KrebsbachNarodivsya8 serpnya 1894 1894 08 08 1 Bonn Keln Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 2 Pomer28 travnya 1947 1947 05 28 1 52 roki Landsberzka v yaznicya Landsberg am Leh Amerikanska zona okupaciyi Nimechchini povishennyaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RajhDiyalnistlikarUchasnikPersha svitova vijnaChlenstvoNimeckij narodnij soyuz oboroni i nastupuVijskove zvannyaShturmbanfyurerPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaEduard Krebsbah narodivsya 8 serpnya 1894 roku u sim yi prodavcya Vidviduvav gumanitarnu gimnaziyu u Kelni sklavshi u 1912 roci ispiti na atestat zrilosti Z 1912 roku vivchav medicinu u Frajburzkomu universiteti odnak u zv yazku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni jomu dovelosya perervati navchannya U zhovtni 1914 roku dobrovilno zapisavsya do pihoti Spochatku buv yefrejtorom j unteroficerom sanitarnoyi sluzhbi a voseni 1915 roku otrimav pidvishennya do polovogo likarya Ocholivshi legkij sanitarnij transport Krebsbah buv poranenij pid chas bitvi na Sommi vlitku 1916 roku pislya chogo buv dostavlenij u lazaret i likuvavsya na batkivshini Zgodom nedovgo pracyuvav likarem u tabori dlya civilnih polonenih u Rashtati a potim znovu voyuvav na fronti u skladi medichnoyi roti poki ne buv demobilizovanij z armiyi u grudni 1918 roku Povernuvshis do navchannya 17 chervnya 1919 roku sklav derzhavnij ispit 28 zhovtnya 1919 roku zdobuv stupin doktora medichnih nauk zahistivshi disertaciyu Pro stan spirohet u mozochku pri paralichi Togo zh roku u Frajburzi stav odnim iz zasnovnikiv miscevoyi grupi nimeckogo narodnogo soyuzu oboroni ta nastupu Pislya nedovgoyi diyalnosti yak ordinator u 1920 roci vidkriv medichnu praktiku u de pid Kelnom pracyuyuchi likarem likarnyanoyi kasi Togo zh roku odruzhivsya z urodzhenkoyu Frajburga Agnes Geld Z 1 zhovtnya 1925 do 3 zhovtnya 1933 roku pracyuvav okruzhnim likarem u Burggajmi Kelni Zigmaringeni ta Rozenberzi Pislya prihodu nacistiv do vladi bulo zvilneno na pidstavi de vid 7 kvitnya 1933 roku za peredbachuvanu opoziciyu nacional socializmu Z 1 listopada 1933 roku pracyuvav likarem u Frajburzi a takozh za kontraktom buv likarem u policejskij dilnici mista 23 chervnya 1933 roku buv zarahovanij do lav SS 106821 Togo zh roku vstupiv do NSRPN i nacional socialistichnogo soyuzu likariv Z chlenstvom u nacistskij partiyi u Krebsbaha vinikli problemi tomu vin znovu vstupiv do partiyi 1 travnya 1937 roku kvitok 4142556 Pid chas sluzhbi u SS keruvav sanitarnim pidrozdilom 65 go shtandartu SS u Frajburzi U listopadi 1938 roku otrimav zvannya untershturmfyurera SS Krim togo Krebsbah nalezhav do grupi shturmovikiv j esesivciv yaki pidpalili ta rozorili pid chas Krishtalevoyi nochi de 1 zhovtnya 1939 roku buv prizvanij do Vaffen SS i zarahovanij do 1 yi sanitarnoyi roti 3 yi tankovoyi diviziyi SS Totenkopf u skladi yakoyi brav uchast u Francuzkij kampaniyi Krebsbah nedovgo buv komandirom 3 yi sanitarnoyi zapasnoyi roti u Prazi Z 2 travnya 1940 roku pracyuvav likarem u policiyi u Myulgauzeni de zalishavsya do 31 grudnya 1940 roku Z 1 sichnya 1941 roku pracyuvav likarem na pidpriyemstvi u Kasseli 5 travnya 1941 roku buv znovu prizvanij do Vijska SS i pislya zakinchennya pidgotovki u sanitarnomu upravlinni SS u konctabori Zaksenhauzen 18 chervnya 1941 roku stav golovnim likarem konctaboru Mautgauzen Za svoyim sluzhbovim stanovishem buv pidporyadkovanij viddilu D III sanitarne obslugovuvannya ta tabirna gigiyena Golovnogo administrativno gospodarskogo upravlinnya SS a takozh kontrolyuvav sanitarnu diyalnist i medichnij personal u tabori ta jogo filiyah U 1941 roci pid kerivnictvom Krebsbaha pochalasya akciya masovih vbivstv hvorih i nepracezdatnih uv yaznenih shlyahom smertelnih in yekcij u sercevij m yaz Kolishnij uv yaznenij Frantishek Popravka pislya vijni opisuvav sho robiti in yekciyi pochav doktor Krebsbah tomu jogo prozvali Shpricbah Ce buv shpric iz duzhe velikimi golkami Kontejner dlya in yekcij napovnyuvavsya benzinom abo fenolom i golka vstavlyalasya pryamo v serce uv yaznenogo Spochatku ce robilosya bez anesteziyi Piznishe uv yaznenomu vvodili narkoz v operacijnij Pid chas epidemiyi visipnogo tifu z lipnya i do kincya veresnya 1941 roku cej sposib vbivstva postijno praktikuvavsya vsi uv yazneni z tifom buli vbiti Koli voseni 1941 roku znadobilosya misce dlya dostavlenih radyanskih vijskovopolonenih Krebsbah rozformuvav chotiri z p yati barakiv yaki buli primishennyami dlya hvorih Tyazhkohvorih uv yaznenih z cih barakiv vbili Krebsbah u ramkah de provodiv selekciyu nepracezdatnih i hvorih uv yaznenih dlya in yekcij fenolu u serce Krim togo vidpovidav za vstanovlennya gazovoyi kameri u pidvali tabirnoyi likarni Naprikinci 1942 roku buv prisutnij pri otruyenni gazom 120 130 chehiv u zv yazku z yih prichetnistyu do zamahu na Rejngarda Gejdriha Piznogo lita 1942 roku kilka tizhniv otrimav vidryadzhennya do konctaboru Aushvic 9 listopada 1942 roku dosluzhivsya do shturmbanfyurera SS U grudni 1942 roku rozluchivsya z druzhinoyu ale u 1943 roci znovu odruzhivsya z Gretel Zutter 22 travnya 1943 roku Krebsbah zastreliv vnochi yefrejtora lyuftvaffe Jozefa Brajtenfellnera yakij porushuvav gromadskij poryadok nepodalik jogo budinku 30 lipnya 1943 roku upovnovazhenij sud SS i policiyi u Vidni ne porushuvav poperednye rozsliduvannya proti Krebsbaha ta rozciniv ce diyannya yak akt vipravdanoyi samooboroni i otzhe utrimavsya vid priznachennya pokarannya U serpni 1943 roku buv perevedenij do konctaboru Riga Kajzervald Naprikinci zhovtnya 1943 roku cherez zahvoryuvannya na holeru trivalij chas perebuvav u lazareti Krebsbah stav golovnim likarem u tabori keruvav sanitarnoyu sluzhboyu ta kontrolyuvav medichnij personal yak v osnovnomu tabori tak i v subtaborah Krebsbah nadali takozh diyav yak inspektor z epidemij u Latviyi Litvi Estoniyi Vin brav uchast u selekciyi nepracezdatnih i hvorih uv yaznenih yaki piznishe buli vbiti smertelnimi in yekciyami abo rozstrilyani u navkolishnih lisah Kolishnij v yazen konctaboru Riga Kajzervald Fridrih Dojch zgaduvav tam de vin Krebsbah z yavlyavsya vidbuvalisya selekciyi i lyudi propadali Za svidchennyami lyudej yaki vizhili provodiv medichni eksperimenti nad uv yaznenimi vvodyachi yim zbudniki tifu Krebsbah zalishavsya u Rizi do grudnya 1943 roku koli vin zaminiv likarya konctaboru Vajvara Franca fon Bodmana yakij zahvoriv Z kvitnya 1944 roku znovu stav golovnim likarem konctaboru Riga Kajzervald de brav uchast u dvoh akciyah masovih vbivstv u procesi tak zvanoyi dityachoyi akciyi vin vidibrav vsih ditej do 14 rokiv na znishennya 28 lipnya 1944 roku pid jogo bezposerednim kerivnictvom vbili 1000 starih i hvorih uv yaznenih u subtabori Riga Myulgraben 17 zhovtnya 1944 roku buv demobilizovanij z Vijsk SS u zv yazku z vikom i nepridatnistyu Z grudnya 1944 roku pracyuvav zavodskim likarem u Kasseli na tkackij fabrici Salzmann amp Co ta de pidpriyemstvi yake spochatku viroblyalo zaliznichni vagoni a potim aktivno zajmalosya virobnictvom zbroyi Pislya vijni 29 travnya 1945 roku buv zaareshtovanij vijskovosluzhbovcyami armiyi SShA na svoyemu robochomu misci ta dostavlenij do taboru dlya internovanih u Shvarcenborni de perebuvav do togo yak postav pered amerikanskim vijskovim tribunalom u Dahau yakij rozglyadav zlochini u konctabori Mautgauzeni Pid chas dopitu 16 lyutogo 1946 roku ziznavsya sho brav uchast priblizno u 200 stratah rosiyan polyakiv i chehiv u konctabori Mautgauzen a takozh v otruyenni gazom vid 200 do 300 uv yaznenih i sho proviv selekciyu blizko 200 osib z tuberkulozom yakim potim buli vbiti in yekciyami zroblenimi sanitarami Pid chas sudovogo procesu Krebsbah vidmovivsya zahishati sebe Chislenni svidki yaki vizhili zvinuvachuvali jogo u tomu sho vin provodiv selekciyu hvorih uv yaznenih i vbivav yih za dopomogoyu in yekcij pozbavlennya yizhi abo otrujnogo gazu 13 travnya 1946 roku buv zasudzhenij do strati cherez povishennya Prohannya pro pomiluvannya podane jogo sestroyu bulo vidhileno 28 travnya 1947 roku virok buv vikonanij u Landsberzkij v yaznici PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 125279760 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Heiko Wegmann KZ Arzt aus Freiburg Massenmorder ohne Reue Badische Zeitung 2013 06 z dzherela 3 zhovtnya 2019 Holzinger 2016 S 109 Marco Pukrop 2015 SS Mediziner zwischen Lagerdienst und Fronteinsatz Die personelle Besetzung der Medizinischen Abteilung im Konzentrationslager Sachsenhausen 1936 1945 PDF blha bibliothek brandenburg de nim Dissertation PDF originalu za 9 bereznya 2023 Procitovano 9 bereznya 2023 Kathrin Clausing Leben auf Abruf Zur Geschichte der Freiburger Juden im Nationalsozialismus Freiburg im Breisgau Stadtarchiv Freiburg im Breisgau 2005 ISBN 3 923272 33 2 Holzinger 2016 S 110 Holzinger 2016 S 111 Jahn 2008 S 27 Klee 2007 S 338 Holzinger 2016 S 112 Bert Hoppe Die Verfolgung und Ermordung der europaischen Juden durch das nationalsozialistische Deutschland 1933 1945 Andrea Rudorff Walter de Gruyter 2018 ISBN 978 3 11 036503 0 Christin Sandow Schiessen Sie mich nieder Kate Friess Aufzeichungen uber KZ und Zwangsarbeit von 1941 bis 1945 Berlin Lukas Verlag 2017 ISBN 978 3 86732 273 7 Holzinger 2016 S 113 Jahn 2008 S 28 Jahn 2008 S 81 Holzinger 2016 S 114 Klee 1997 S 54 LiteraturaGregor Holzinger Die zweite Reihe Taterbiografien aus dem Konzentrationslager Mauthausen Wien new academic press 2016 ISBN 978 3700319788 Ernst Klee Auschwitz die NS Medizin und ihre Opfer 3 Auflage Frankfurt am Main S Fischer Verlag 1997 ISBN 3 596 14906 1 Ernst Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 Frankfurt am Main Fischer Taschenbuch Verlag 2007 ISBN 978 3 596 16048 8 Franziska Jahn Riga Kaiserwald Stammlager Der Ort des Terrors Geschichte der nationalsozialistischen Konzentrationslager Wolfgang Benz Barbara Distel Munchen C H Beck 2008 ISBN 978 3 406 57237 1 Posilannya