Ла кці лаки казикумухці самоназва лак народ в Республіці Дагестан Росія Лакці ЛакКількість бл 200 000 2010 оцінка Ареал

Ла́кці (лаки, казикумухці; самоназва — лак) — народ в Республіці Дагестан (Росія).

Лакці Лак
Кількість	бл. 200 000 (2010, оцінка)
Ареал	Росія: Дагестан
Близькі до:	дагестанські народи
Мова	лакська мова, російська мова
Релігія	мусульмани — суніти

Народ належить до кавказької раси. Віряни — мусульмани-суніти.

Назви

Крім самоназв лакців — лак та лак-чу, існуює низка екзонімів:

Аварці називають лакців тумали;
даргинці — вулугуни або вулеги;
лезгини — яхулви;
кумики — казикумухці.

Чисельність

Розселення лакців у Дагестані за переписом 2002

Загальна чисельність лакців в Росії в 2002 році склала 156 595 осіб, з них у містах (Махачкала) проживає 109 750 осіб, у Дагестані — 139 700 осіб.

Лакці проживають також (1989) в Узбекистані (2 807 осіб), Таджикистані (2 441 осіб), Азербайджані (1 878 осіб), Туркменістані (1 398 осіб), Казахстані (1 234 осіб), Україні (1 035 осіб). Невелика група проживає в Туреччині, в 4 поселеннях ілу Карс — 300 осіб.

Основні райони проживання лакців у Дагестані за даними Російського перепису 2010

Назва району	Населення району	% лакців
Кулинський район	11 174	97,4 %
Лакський район	12 161	95,2 %
Новолакський район	28 556	48,5 %
Каспійськ	100 129	14,3 %
Махачкала (м/о)	696 885	12,4 %
Южно-Сухокумськ	10 035	9,2 %
Буйнакськ	62 623	6,8 %
Кизилюрт (м/о)	43 421	5,0 %
Рутульський район	22 926	3,8 %
Кизляр (м/о)	51 707	3,6 %
Кізлярський район	67 287	3,5 %
Хасавюрт	131 187	3,3 %
Акушинський район	53 558	3,2 %
Ізбербаш	55 646	2,5 %
Тарумовський район	31 683	1,7 %
Кизилюртівський район	61 876	1,5 %
Чародинський район	11 777	1,5 %
Кумторкалинський район	24 848	1,1 %
Дагестан	2 910 249	5,6 %

Мова

Лакці розмовляють на лакській мові, що входить до нахсько-дагестанських мов. Мова має кілька діалектів: кумухський, віцхінський, шаднінський, віхлінський, аракульський, бартхінський (балхарський), вачі-кулінський. Поширена також російська мова.

Писемність

Писемність сформована з XV ст. на основі арабиці, з 1928 — латиниці, з 1938 на основі кирилиці.

Історія

На території історичного проживання лакців з XII ст. почало формуватись , в XVIII ст. — створюється Казикумухське ханство, яке об'єднувало крім лакців також , лезгин-кюрінців, деякі аварські та даргинські спільноти. 1820 року ханство було приєднано до Російської імперії, 1859 року ханство було ліквідоване, а територія перетворена на Дагестанської області, з 1922 року — , 1935 року поділений на Лакський та Кулінський райони. 1944 року частина лакців була переселена до Новолакського району.

Лакські поселення

Лакський район: Кумух, Куба, Чара, Курклі, Кума, Кунди, Хараша, Унчукатль, Хуна, Хурі, Читтур, Кубра, Урі, Шовкра, Щара, Хурхі, Хурукра, Кулушац, Чуртах, Хулісма, Бурши, Шахува

Кулінський район: Кані, Віхлі, Кулі, Хайхі, Цийши, Вачі, Кая, Сумбатль, Цушар, Цовкра-2, Хосрех, Цовкра-1

Новолакський район: Тухчар, Гаміях, Новочуртах, Дучі, Ахар, Новокулі, Новолакське, Чапаєво, Шушия.

В інших районах: Балхар, Уллучара, Кулі, Цулікана, Аракул, Шадні, Шаліб, Радянське.

Див. також

Примітки

Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

Джерела і посилання

Лакці на www.narodru.ru [ 4 листопада 2008 у Wayback Machine.]
www.lakia.net [ 11 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
Земля лакців [ 14 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Сайт про населення Кавказу [ 11 липня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[rus-da-census-1] Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)