Ле́нінська Комуністи́чна Спі́лка Мо́лоді Украї́ни (ЛКСМУ) — всеукраїнська молодіжна організація, що існувала в Український Радянській Соціалістичній Республіці у 1919–1991 роках. Відновлена у 1997 р., працює під керівництвом Комуністичної партії України. Відповідно до моніторингу інформації з сайту організації її керівництво займає активну українофобську і проросійську позицію.
Ленінська комуністична спілка молоді України (ЛКСМУ) | |
---|---|
Країна | СРСР |
Голова партії | |
Дата заснування | 1919 |
Дата розпуску | 1991 - наступник КПУ 1997 відновлено 2015 заборона КПУ та її відділів |
Штаб-квартира | Харків (1919—1934) Київ (1934—1991) УРСР (СРСР) Україна |
Ідеологія | Марксизм-ленінізм |
Союзники та блоки | КПУ |
Кількість членів | 9000[1], 22 840[1], 55 000[1], 35 000[1], 119 750[1], 352 426[1], 400 000[1], 582 454[1], 744 667[1], 957 939[1], 1 521 695[1], 1 700 000[1], 952 110[1], 1 236 398[1], 2 479 788[1], 2 870 052[1], 2 896 319[1], 3 302 000[1], 4 089 000[1], 4 394 423[1], 5 638 440[1] і 5 814 944[1] |
Офіційний сайт | komsomol.info |
Згідно з офіційним сайтом організації сучасним слоганом ЛКСМУ є «Товаришу, скинемо Київську хунту разом!» (мова оригіналу рос. «Товарищ, сбросим Киевскую хунту вместе!» )
Історія
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013) |
Комуністичну спілку робітничої молоді (КСРМ) України засновано 26 червня 1919 року. Пізніше назву спрощено до «Комуністична спілка молоді» (КСМ).
З 1926 року вслід за РКСМ (російським комсомолом) додає до назви «ленінський», ставши ЛКСМ України.
9 січня 1993 року було зібрано І-й установчий з'їзд у м. Донецьк, за для мети відновлення колишньої організації.
У 2011 році при підтримці Центрального комітету Комуністичної партії України та Міністерства освіти і науки України ЛКСМУ розпочав процес відродження Піонерської організації України та процес легалізації обласних, міських та районних піонерських організацій по всім регіонам України. В основу відродженої Піонерської організації покладена оновлена ідеологія «Дитячого комунізму», повністю адаптованого до сучасних умов демократії та ринкових відносин.
16 грудня 2015 Окружний адміністративний суд міста Києва завершив розгляд справи за позовом Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України про заборону її діяльності. Справа розглядалась за участю третьої особи — Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Суд задовольнив позов Міністерства юстиції у повному обсязі, заборонивши діяльність Комуністичної партії України.
Структура ЛКСМУ
З 20-х років XX століття сформувалася територіальна структура Комсомолу України подібна до структури Компартії.
Найвищим органом ЛКСМУ був з'їзд, який обирав керівництво організації, а також на з'їзді вирішувалися основні питання, пов'язані з державою і існуванням організації.
Головним керуючим органом ЛКСМ був Центральний Комітет (ЦК) ЛКСМ України. Його члени обиралися на з'їдах ЛКСМ.
У губерніях та повітах розміщувалися губернські (губком) та повітові (повітком) комітети ЛКСМ.
В зв'язку з тим, що 1 серпня 1925 року рішенням IX Всеукраїнського з'їзду Рад поділ на губернії було скасовано, було поступово введено поділ «сільрада-район-округа». На деякий час з'являються окружні (окружком) та районні (райкоми) комітети, але вже у 1930 році округи було скасовано, які і окружкоми комсомолу. Райкоми стали підпорядковуватися ЦК ЛКСМУ.
У 1932 році вводиться поділ УРСР на області. ЛКСМУ отримує новий поділ на обласні (обком) та районні (райком) комітети комсомолу.
У містах осередком ЛКСМУ був міський комітет (міськом). Якщо місто було достатніх розмірів то міському були підпорядковані районні комітети (райкоми) комсомолу.
Крім того постійні осередки були на підприємствах, навчальних закладах, збройних силах. Структура комсомолу як і батьківська структура (КПУ) майже повністю охоплювала усі галузі життя молоді. Навіть у студентських будівельних загонах утворювалися комсомольські структури.
Після розпаду СРСР і утворення незалежної України у 1991 році, структуру ЛКСМУ як і КПУ було фактично зруйновано.
Центральний Комітет (ЦК) КСРМ/КСМУ/ЛКСМУ
Керівний орган ЛКСМУ в республіці. Вибори до ЦК відбувалися на з'їздах ЛКСМУ. У своїх роботі фактично підпорядковувався ЦК ВЛКСМ та Комуністичній партії України.
Головою комсомолу та ЦК ЛКСМУ до 1932 року був Генеральний секретар. З 1932—1991 рік ЦК очолював Перший секретар.
Крім того у ЦК на керівних посадах були Другий секретар та секретарі. Серед членів ЛКСМУ обиралися члени ЦК та члени Бюро ЦК.
Обласний Комітет (Обком) ЛКСМУ
Керівний орган ЛКСМУ у області УРСР. Обкоми підпорядковувалися ЦК ЛКСМ України і були у тісній взаємодії з обкомами партії.
Очолював обком ЛКСМУ Перший секретар.
Крім того у керуванні обкому були також профільні секретарі (наприклад секретар по кадрам).
Районний Комітет (Райком) ЛКСМУ
Керівний орган ЛКСМУ у районі області чи міста. Райкоми області підпорядковувалися обкомам ЛКСМ України і були у тісній взаємодії з райкомами партії.
У великих містах, які поділені на райони, райкоми комсомолу підпорядковувалися міськкомам ЛКСМУ і відповідно були у тісній взаємодії з відповідними райкомам партії.
Перші (Генеральні) секретарі ЦК ЛКСМ України
- 1 Ігнат Самуїл Йосипович (1922)
- 2 Васютін (Філюшкін) Василь Пилипович (1922—1923)
- 3 Гуревич Давид Савелійович (1923—1924)
- 4 Павлов Дмитро Дмитрович (1924—1925)
- 5 Височиненко Семен Дмитрович (1925—1927)
- 6 Мільчаков Олександр Іванович (1927—1928)
- 7 Корсунов Іван Миколайович (1928—1930)
- 8 Бойченко Олександр Максимович (1930—1932)
- 9 Андрєєв Сергій Ілліч (1932—1937)
- 10 Сухий Гаврило Григорович (1937)
- 11 Усенко Степан Іванович (1937—1938)
- 12 Хоменко Яків Олексійович (1938—1943)
- 13 Костенко Василь Семенович (1943—1947)
- 14 Семичасний Володимир Юхимович (1947—1950)
- 15 Шевель Георгій Георгійович (1950—1955)
- 16 Дрозденко Василь Іванович (1955—1960)
- 17 Єльченко Юрій Никифорович (1960—1968)
- 18 Капто Олександр Семенович (1968—1972)
- 19 Гіренко Андрій Миколайович (1972—1975)
- 20 Корнієнко Анатолій Іванович (1975—1983)
- 21 Мироненко Віктор Іванович (1983—1986)
- 22 Цибух Валерій Іванович (1986—1989)
- 23 Матвієнко Анатолій Сергійович (1989—1990)
- 24 Вовченко Сергій Миколайович (1990—1991)
Після відновлення своєї роботи голови ЛКСМУ знову почало обирати Перших секретарів ЦК.
- (1993—1994) обраний на І з'їзді у м. Донецьк. Пізніше перейшов до молодіжного крила Соціалістичної партії (Соціалістичний конгрес молоді).
- Феколкін Юрій Олександрович (з 1994) обраний на XXX з'їзді у м. Запоріжжя (о. Хортиця)
- Боженко Олег Віталійович (з 1995) обраний на XXXІ з'їзді
- Старинець Олександр Георгійович (до 2000)
- Полііт Андрій Анатолійович (2000—2005)
- Царьков Євген Ігорович (2005—2009).
- Присяжнюк Олександр Андрійович (не пізніше 2012—2014)
- (з 2014) — активний учасник антиукраїнських та проросійських акцій. Дані про нього фігурують на сайті «Миротворець».
Другі секретарі ЦК ЛКСМ України
- Зав'ялов Василь Петрович (1924—1926)
- Курганов Олександр Якович (1926—1928)
- Бойченко Олександр Максимович (1929—1930)
- (1930-ті)
- Краєвський Йосип Еварестович (1934—1935)
- Клінков Микола Володимирович (1935—1937)
- Огненний Василь Васильович (1937—1938)
- Насєдкін Пилип Іванович (1938—1939)
- Буцол Всеволод Казимирович (1939—1943)
- Кузнецов Микола Антонович (1943—1946)
- Тронько Петро Тимофійович (1946—1947)
- Митрохін Михайло Олексійович (1947—1948)
- Шевель Георгій Георгійович (1948—1950)
- Чирва Іван Сергійович (1950—1952)
- Шульженко Борис Сергійович (1952—1954)
- Дрозденко Василь Іванович (1954—1955)
- Кириченко Микола Карпович (1955—1960)
- Єльченко Юрій Никифорович (1960)
- Кулик Володимир Васильович (1960—1965)
- Капто Олександр Семенович (1966—1968)
- Скиба Іван Іванович (1968—1970)
- Гіренко Андрій Миколайович (1970—1972)
- Корнієнко Анатолій Іванович (1972—1975)
- Білоблоцький Микола Петрович (1975—1979)
- Солдатенко Борис Васильович (1979—1982)
- Мироненко Віктор Іванович (1982—1983)
- Цибух Валерій Іванович (1983—1986)
- Мірошниченко Володимир Миколайович (1986—1990)
- Бутко Володимир Іванович (1990—1991)
Секретарі ЦК ЛКСМ України
- (1919)
- Старостін Костянтин Федорович (1920—1921)
- (1920)
- 1924
- Шарабурін Іван Андрійович (1925—1927)
- (1927—192.8)
- Розенберг (1927)
- Корсунов Іван Миколайович (1927—1928)
- Козлов Василь Микитович (1927—1928)
- Голуб Федір Якович (1927—1928)
- (1928—1929)
- Холохоленко Олександр Улянович (1928—1929)
- Самойлов Л. (1930)
- Воробін А.І. (1931)
- (193.1—193.2)
- Євдокієнко Н.В. (193.2)
- Пилипенко М.С. (193.3)
- (1937)
- Кудінова М.Я. (1937—1938)
- Буцол Всеволод Казимирович (1938—1939)
- Брик Валентина Володимирівна (1938—1940)
- Кузнецов Микола Антонович (1939—1943)
- Фесенко Іван Костянтинович (1939—1940)
- Підтиченко Марія Максимівна (1940—1944)
- Корнієнко Євдокія Антонівна (1940—1945)
- Косигін Петро Данилович (1943—1946)
- Клочко Валентин Феодосійович (1943—1946)
- Сеген Сергій Григорович (1944—1946)
- Сушан Ганна Іванівна (1945—1949)
- Шевель Георгій Георгійович (1946—1948)
- Семичастний Володимир Юхимович (1946—1947)
- Митрохін Михайло Олексійович (1947)
- Коваленко Костянтин Степанович (1947—1950)
- Гладка Лідія Всеволодівна (1947—1954)
- Шендрик Людмила Карпівна (1949—1953)
- Шульженко Борис Сергійович (1950—1952)
- Дрозденко Василь Іванович (1952—1954)
- Балясна Любов Кузьмівна (1953—1958)
- Кирилова Світлана Кирилівна (1954—1962)
- (1954—1955)
- Мозговий Іван Олексійович (1955—1962)
- Єльченко Юрій Никифорович (1958—1960)
- Чмихало Євгенія Іванівна (1958—1963)
- Торсуєв Юрій Володимирович (1960—1962)
- Шевченко Валентина Семенівна (1962—1969)
- Скиба Іван Іванович (1962—1968)
- Бихов Леонід Васильович (1962—1969)
- Главак Тамара Володимирівна (1963—1970)
- Ревенко Григорій Іванович (1968—1972)
- (196.9—197.2)
- Шваб Олександр Петрович (1969—1974)
- (1969—1973)
- Максименко Григорій Дмитрович (1970—1978)
- (1972—1979)
- (1973—1981)
- Врублевська Валентина Борисівна (1973—1984)
- Білоблоцький Микола Петрович (1974—1975)
- Бабич Сергій Петрович (1975—1979)
- Плохій Валерій Семенович (1978—1982)
- Швецова Людмила Іванівна (1979—1981)
- Борзов Валерій Пилипович (1980—1986)
- Сахань Іван Якович (1980—1985)
- Мироненко Віктор Іванович (1981—1982)
- Ткач Дмитро Іванович (1982—1986)
- Симоненко Петро Миколайович (1982—1988)
- (1984—1989)
- Матвієнко Анатолій Сергійович (1985—1988)
- (1989—1990)
- (1986—199.0)
- Зінченко Олександр Олексійович (1988—1989)
- Вовченко Сергій Миколайович (1989—1990)
- (1989—199.0)
- Дунєбабін Андрій Володимирович (1990—1991)
З'їзди КСМУ/ЛКСМУ
За часи існування УРСР відбулися 24 З'їзди комсомолу України.
- І (26.06.— 1.07.1919). Всеукраїнський з'їзд комуністичних організацій робітничо-селянської молоді України. Організаційно сформував створення комсомолу України. Відбувся у м. Київ;
- II (11.- 16.05.1920). Відбувся у м. Харків;
- III (11.- 16.05.1921);
- V (2-7.07.1924);
- VI (1.—6.03.1926);
- VII (25.04.—2.05.1928);
- VIII (6.—12.01.1931);
- IX (2—8.04.1936). Відбувся у м. Київ;
- Х (15—23.11.1937). Відбувся у м. Київ;
- ХІ (7—12.02.1939). Відбувся у м. Київ;
- XII (28—30.09.1940). Відбувся у м. Київ;
- XIII (10—14.12.1946). Відбувся у м. Київ;
- XIV (19—21.02.1949). Відбувся у м. Київ;
- XV (27—29.01.1953). Відбувся у м. Київ;
- XVI (25—27.02.1954). Відбувся у м. Київ;
- XVII (22—24.12.1955). Відбувся у м. Київ;
- XVIII (20—22.02.1958). Відбувся у м. Київ;
- XIX (22—24.03.1962). Відбувся у м. Київ;
- XX (25—27.04.1966). Відбувся у м. Київ;
- XXI (25—27.03 1970). Відбувся у м. Київ;
- XXII (5—7.03.1974). Відбувся у м. Київ;
- XXIII (14—16.03.1978). Відбувся у м. Київ;
- XXIV (5—6.04.1982). Відбувся у м. Київ;
- XXV (5—6.03.1987). Відбувся у м. Київ;
- XXVI (10—16.06.1990). Відбувся у м. Київ
Після розпаду радянського Союзу і встановлення незалежної України ЛКСМ України продовжував збирати з'їзди встановивши нову нумерацію і зберігши стару.
- I (9.01.1993) (XXVII). Установчий з'їзд за для мети відновлення колишньої організації. Обрано першого секретаря ЦК Василя Савина. Відбувся у м. Донецьк;
- XXX (травень 1994). Обрано першого секретаря ЦК Юрія Феколкіна. Відбувся у м. Запоріжжі (о. Хортиця);
- XXXІ (грудень 1995). Обрано першого секретаря ЦК Олега Боженко;
- III (XXXIII) (листопад 2000)
- VII (XXXVII) (7.7.2012). Відбувся у м. Київ (Київський міський палац піонерів);
- IX (XXXIX) 24.12.2016.
Емблеми, нагороди та пам'ятні знаки ЛКСМУ
У ЛКСМУ (як і у ВЛКСМ і інших республіканських аналогічних організаціях) використовували особливі «комсомольські значки». Які виглядали як розгорнутий червоний прапор всередині якого розміщувався профіль Леніна.
Також ЦК ЛКСМУ нагороджувало членів організації за успіхи та досягнення. До таких нагород відносилися такі нагороди як «За участь у розвитку хімії УРСР», «За спорудження Кременчуцької ГЕС», «За активну участь в ударному будівництві», «За спорудження підприємств гірничо-рудної промисловості», «Лауреат республіканської комсомольської премії імені Миколи Островського». Слід зауважити що написи на нагородах були виконані українською мовою.
Крім того існували пам'ятні знаки присвячені річницям ЛКСМУ, такі як «50 років ЛКСМ України» (1969), «60 років ЛКСМУ» (1979). Написи на значках були українською мовою.
Крім того особливі значки випускалися для делегатів з'їздів ЛКСМУ. Як правило вони були у вигляді червоного прапору з профілем Леніна, на прапорі розміщувався напис «ЛКСМУ» (зазвичай червоного кольору). Крім того на значку золотом вказувався номер з'їзду, наприклад: «XXII з'їзд», «XXIV з'їзд».
Відновлена організація ЛКСМУ продовжує випускати пам'ятні знаки. До таких значків можливо віднести «90 років ЛКСМ України» (2009), ця нагорода виконана за зразком медалей і кріпиться на п'ятикутній колодці.
Нагороди
В різні роки своєї діяльності ЛКСМУ була нагороджена державними орденами СРСР:
- Орден Червоного Прапора (1944)
- Орден Леніна (1958).
- Орден Жовтневої Революції (1969).
Див. також
Примітки
Офіційний сайт Комсомолу України - ЛКСМУ [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 26. — С. 551.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 6 квітня 2022.
- Постанова Верховної Ради України «Про 85-річчя ЛКСМУ та посилення ролі молодіжних громадських організацій у виховній роботі з молоддю»
- А. Присяжнюк/«20 лет возрожденному ЛКСМУ!». Интернет сайт «Я Корреспондент» [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2015. Процитовано 5 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — М. : Главное Управление Коммунального Хозяйства НКВД, 1926. — С. 19 – 284с. з джерела 7 липня 2020(рос.)
- «Коммунист Царьков: „монашка в борделе“. За что товарищи назвали его идиотом». Интернет сайт «Аргумент» [ 6 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
- Інтернет сайт «Миротворець» [ 25 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- 11 мая в истории Харькова: Церковь, штраф и научный центр/ Интернет сайт «Харьковские известия» [ 16 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.). «Краєзнавство» №2. — К. : ТОВ НВП “Ферокол”, 2012. — С. 142 – 178с. — ISBN 2222-5250.
- Состоялся 7 (37) съезд Ленинского комсомола Украины. Интернет сайт «Я Корреспондент» [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Комсомол Украіни [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела і література
- Первые пятьдесят «Комсомольская правда» 1925-1975. — Москва : Правда, 1975. — 591 с. (рос.)
Це незавершена стаття про політику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le ninska Komunisti chna Spi lka Mo lodi Ukrayi ni LKSMU vseukrayinska molodizhna organizaciya sho isnuvala v Ukrayinskij Radyanskij Socialistichnij Respublici u 1919 1991 rokah Vidnovlena u 1997 r pracyuye pid kerivnictvom Komunistichnoyi partiyi Ukrayini Vidpovidno do monitoringu informaciyi z sajtu organizaciyi yiyi kerivnictvo zajmaye aktivnu ukrayinofobsku i prorosijsku poziciyu Leninska komunistichna spilka molodi Ukrayini LKSMU Krayina SRSRGolova partiyiData zasnuvannya 1919Data rozpusku 1991 nastupnik KPU 1997 vidnovleno 2015 zaborona KPU ta yiyi viddilivShtab kvartira Harkiv 1919 1934 Kiyiv 1934 1991 URSR SRSR UkrayinaIdeologiya Marksizm leninizmSoyuzniki ta bloki KPUKilkist chleniv 9000 1 22 840 1 55 000 1 35 000 1 119 750 1 352 426 1 400 000 1 582 454 1 744 667 1 957 939 1 1 521 695 1 1 700 000 1 952 110 1 1 236 398 1 2 479 788 1 2 870 052 1 2 896 319 1 3 302 000 1 4 089 000 1 4 394 423 1 5 638 440 1 i 5 814 944 1 Oficijnij sajt komsomol infoPrapor LKSMU Zgidno z oficijnim sajtom organizaciyi suchasnim sloganom LKSMU ye Tovarishu skinemo Kiyivsku huntu razom mova originalu ros Tovarish sbrosim Kievskuyu huntu vmeste IstoriyaCej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2013 Komunistichnu spilku robitnichoyi molodi KSRM Ukrayini zasnovano 26 chervnya 1919 roku Piznishe nazvu sprosheno do Komunistichna spilka molodi KSM Z 1926 roku vslid za RKSM rosijskim komsomolom dodaye do nazvi leninskij stavshi LKSM Ukrayini 9 sichnya 1993 roku bulo zibrano I j ustanovchij z yizd u m Doneck za dlya meti vidnovlennya kolishnoyi organizaciyi U 2011 roci pri pidtrimci Centralnogo komitetu Komunistichnoyi partiyi Ukrayini ta Ministerstva osviti i nauki Ukrayini LKSMU rozpochav proces vidrodzhennya Pionerskoyi organizaciyi Ukrayini ta proces legalizaciyi oblasnih miskih ta rajonnih pionerskih organizacij po vsim regionam Ukrayini V osnovu vidrodzhenoyi Pionerskoyi organizaciyi pokladena onovlena ideologiya Dityachogo komunizmu povnistyu adaptovanogo do suchasnih umov demokratiyi ta rinkovih vidnosin 16 grudnya 2015 Okruzhnij administrativnij sud mista Kiyeva zavershiv rozglyad spravi za pozovom Ministerstva yusticiyi Ukrayini do Komunistichnoyi partiyi Ukrayini pro zaboronu yiyi diyalnosti Sprava rozglyadalas za uchastyu tretoyi osobi Upovnovazhenogo Verhovnoyi Radi Ukrayini z prav lyudini Sud zadovolniv pozov Ministerstva yusticiyi u povnomu obsyazi zaboronivshi diyalnist Komunistichnoyi partiyi Ukrayini Struktura LKSMUByuro Pluzhanskogo rajkomu LKSMU 1928 rik Z 20 h rokiv XX stolittya sformuvalasya teritorialna struktura Komsomolu Ukrayini podibna do strukturi Kompartiyi Najvishim organom LKSMU buv z yizd yakij obirav kerivnictvo organizaciyi a takozh na z yizdi virishuvalisya osnovni pitannya pov yazani z derzhavoyu i isnuvannyam organizaciyi Golovnim keruyuchim organom LKSM buv Centralnij Komitet CK LKSM Ukrayini Jogo chleni obiralisya na z yidah LKSM U guberniyah ta povitah rozmishuvalisya gubernski gubkom ta povitovi povitkom komiteti LKSM V zv yazku z tim sho 1 serpnya 1925 roku rishennyam IX Vseukrayinskogo z yizdu Rad podil na guberniyi bulo skasovano bulo postupovo vvedeno podil silrada rajon okruga Na deyakij chas z yavlyayutsya okruzhni okruzhkom ta rajonni rajkomi komiteti ale vzhe u 1930 roci okrugi bulo skasovano yaki i okruzhkomi komsomolu Rajkomi stali pidporyadkovuvatisya CK LKSMU U 1932 roci vvoditsya podil URSR na oblasti LKSMU otrimuye novij podil na oblasni obkom ta rajonni rajkom komiteti komsomolu U mistah oseredkom LKSMU buv miskij komitet miskom Yaksho misto bulo dostatnih rozmiriv to miskomu buli pidporyadkovani rajonni komiteti rajkomi komsomolu Krim togo postijni oseredki buli na pidpriyemstvah navchalnih zakladah zbrojnih silah Struktura komsomolu yak i batkivska struktura KPU majzhe povnistyu ohoplyuvala usi galuzi zhittya molodi Navit u studentskih budivelnih zagonah utvoryuvalisya komsomolski strukturi Pislya rozpadu SRSR i utvorennya nezalezhnoyi Ukrayini u 1991 roci strukturu LKSMU yak i KPU bulo faktichno zrujnovano Centralnij Komitet CK KSRM KSMU LKSMU Budinok u yakomu rozmishuvavsya CK KSRM Ukrayini u 1919 1920 rokah m Harkiv vul Mironosicka 21 Kerivnij organ LKSMU v respublici Vibori do CK vidbuvalisya na z yizdah LKSMU U svoyih roboti faktichno pidporyadkovuvavsya CK VLKSM ta Komunistichnij partiyi Ukrayini Golovoyu komsomolu ta CK LKSMU do 1932 roku buv Generalnij sekretar Z 1932 1991 rik CK ocholyuvav Pershij sekretar Krim togo u CK na kerivnih posadah buli Drugij sekretar ta sekretari Sered chleniv LKSMU obiralisya chleni CK ta chleni Byuro CK Oblasnij Komitet Obkom LKSMU Kerivnij organ LKSMU u oblasti URSR Obkomi pidporyadkovuvalisya CK LKSM Ukrayini i buli u tisnij vzayemodiyi z obkomami partiyi Ocholyuvav obkom LKSMU Pershij sekretar Krim togo u keruvanni obkomu buli takozh profilni sekretari napriklad sekretar po kadram Rajonnij Komitet Rajkom LKSMU Kerivnij organ LKSMU u rajoni oblasti chi mista Rajkomi oblasti pidporyadkovuvalisya obkomam LKSM Ukrayini i buli u tisnij vzayemodiyi z rajkomami partiyi U velikih mistah yaki podileni na rajoni rajkomi komsomolu pidporyadkovuvalisya miskkomam LKSMU i vidpovidno buli u tisnij vzayemodiyi z vidpovidnimi rajkomam partiyi Pershi Generalni sekretari CK LKSM UkrayiniKomsomolskij kvitok chlena LKSMU vid u 1967 roci 1 Ignat Samuyil Josipovich 1922 2 Vasyutin Filyushkin Vasil Pilipovich 1922 1923 3 Gurevich David Savelijovich 1923 1924 4 Pavlov Dmitro Dmitrovich 1924 1925 5 Visochinenko Semen Dmitrovich 1925 1927 6 Milchakov Oleksandr Ivanovich 1927 1928 7 Korsunov Ivan Mikolajovich 1928 1930 8 Bojchenko Oleksandr Maksimovich 1930 1932 9 Andryeyev Sergij Illich 1932 1937 10 Suhij Gavrilo Grigorovich 1937 11 Usenko Stepan Ivanovich 1937 1938 12 Homenko Yakiv Oleksijovich 1938 1943 13 Kostenko Vasil Semenovich 1943 1947 14 Semichasnij Volodimir Yuhimovich 1947 1950 15 Shevel Georgij Georgijovich 1950 1955 16 Drozdenko Vasil Ivanovich 1955 1960 17 Yelchenko Yurij Nikiforovich 1960 1968 18 Kapto Oleksandr Semenovich 1968 1972 19 Girenko Andrij Mikolajovich 1972 1975 20 Korniyenko Anatolij Ivanovich 1975 1983 21 Mironenko Viktor Ivanovich 1983 1986 22 Cibuh Valerij Ivanovich 1986 1989 23 Matviyenko Anatolij Sergijovich 1989 1990 24 Vovchenko Sergij Mikolajovich 1990 1991 Pislya vidnovlennya svoyeyi roboti golovi LKSMU znovu pochalo obirati Pershih sekretariv CK 1993 1994 obranij na I z yizdi u m Doneck Piznishe perejshov do molodizhnogo krila Socialistichnoyi partiyi Socialistichnij kongres molodi Fekolkin Yurij Oleksandrovich z 1994 obranij na XXX z yizdi u m Zaporizhzhya o Horticya Bozhenko Oleg Vitalijovich z 1995 obranij na XXXI z yizdi Starinec Oleksandr Georgijovich do 2000 Poliit Andrij Anatolijovich 2000 2005 Carkov Yevgen Igorovich 2005 2009 Prisyazhnyuk Oleksandr Andrijovich ne piznishe 2012 2014 z 2014 aktivnij uchasnik antiukrayinskih ta prorosijskih akcij Dani pro nogo figuruyut na sajti Mirotvorec Drugi sekretari CK LKSM UkrayiniZav yalov Vasil Petrovich 1924 1926 Kurganov Oleksandr Yakovich 1926 1928 Bojchenko Oleksandr Maksimovich 1929 1930 1930 ti Krayevskij Josip Evarestovich 1934 1935 Klinkov Mikola Volodimirovich 1935 1937 Ognennij Vasil Vasilovich 1937 1938 Nasyedkin Pilip Ivanovich 1938 1939 Bucol Vsevolod Kazimirovich 1939 1943 Kuznecov Mikola Antonovich 1943 1946 Tronko Petro Timofijovich 1946 1947 Mitrohin Mihajlo Oleksijovich 1947 1948 Shevel Georgij Georgijovich 1948 1950 Chirva Ivan Sergijovich 1950 1952 Shulzhenko Boris Sergijovich 1952 1954 Drozdenko Vasil Ivanovich 1954 1955 Kirichenko Mikola Karpovich 1955 1960 Yelchenko Yurij Nikiforovich 1960 Kulik Volodimir Vasilovich 1960 1965 Kapto Oleksandr Semenovich 1966 1968 Skiba Ivan Ivanovich 1968 1970 Girenko Andrij Mikolajovich 1970 1972 Korniyenko Anatolij Ivanovich 1972 1975 Biloblockij Mikola Petrovich 1975 1979 Soldatenko Boris Vasilovich 1979 1982 Mironenko Viktor Ivanovich 1982 1983 Cibuh Valerij Ivanovich 1983 1986 Miroshnichenko Volodimir Mikolajovich 1986 1990 Butko Volodimir Ivanovich 1990 1991 Sekretari CK LKSM Ukrayini 1919 Starostin Kostyantin Fedorovich 1920 1921 1920 1924 Sharaburin Ivan Andrijovich 1925 1927 1927 192 8 Rozenberg 1927 Korsunov Ivan Mikolajovich 1927 1928 Kozlov Vasil Mikitovich 1927 1928 Golub Fedir Yakovich 1927 1928 1928 1929 Holoholenko Oleksandr Ulyanovich 1928 1929 Samojlov L 1930 Vorobin A I 1931 193 1 193 2 Yevdokiyenko N V 193 2 Pilipenko M S 193 3 1937 Kudinova M Ya 1937 1938 Bucol Vsevolod Kazimirovich 1938 1939 Brik Valentina Volodimirivna 1938 1940 Kuznecov Mikola Antonovich 1939 1943 Fesenko Ivan Kostyantinovich 1939 1940 Pidtichenko Mariya Maksimivna 1940 1944 Korniyenko Yevdokiya Antonivna 1940 1945 Kosigin Petro Danilovich 1943 1946 Klochko Valentin Feodosijovich 1943 1946 Segen Sergij Grigorovich 1944 1946 Sushan Ganna Ivanivna 1945 1949 Shevel Georgij Georgijovich 1946 1948 Semichastnij Volodimir Yuhimovich 1946 1947 Mitrohin Mihajlo Oleksijovich 1947 Kovalenko Kostyantin Stepanovich 1947 1950 Gladka Lidiya Vsevolodivna 1947 1954 Shendrik Lyudmila Karpivna 1949 1953 Shulzhenko Boris Sergijovich 1950 1952 Drozdenko Vasil Ivanovich 1952 1954 Balyasna Lyubov Kuzmivna 1953 1958 Kirilova Svitlana Kirilivna 1954 1962 1954 1955 Mozgovij Ivan Oleksijovich 1955 1962 Yelchenko Yurij Nikiforovich 1958 1960 Chmihalo Yevgeniya Ivanivna 1958 1963 Torsuyev Yurij Volodimirovich 1960 1962 Shevchenko Valentina Semenivna 1962 1969 Skiba Ivan Ivanovich 1962 1968 Bihov Leonid Vasilovich 1962 1969 Glavak Tamara Volodimirivna 1963 1970 Revenko Grigorij Ivanovich 1968 1972 196 9 197 2 Shvab Oleksandr Petrovich 1969 1974 1969 1973 Maksimenko Grigorij Dmitrovich 1970 1978 1972 1979 1973 1981 Vrublevska Valentina Borisivna 1973 1984 Biloblockij Mikola Petrovich 1974 1975 Babich Sergij Petrovich 1975 1979 Plohij Valerij Semenovich 1978 1982 Shvecova Lyudmila Ivanivna 1979 1981 Borzov Valerij Pilipovich 1980 1986 Sahan Ivan Yakovich 1980 1985 Mironenko Viktor Ivanovich 1981 1982 Tkach Dmitro Ivanovich 1982 1986 Simonenko Petro Mikolajovich 1982 1988 1984 1989 Matviyenko Anatolij Sergijovich 1985 1988 1989 1990 1986 199 0 Zinchenko Oleksandr Oleksijovich 1988 1989 Vovchenko Sergij Mikolajovich 1989 1990 1989 199 0 Dunyebabin Andrij Volodimirovich 1990 1991 Z yizdi KSMU LKSMUZa chasi isnuvannya URSR vidbulisya 24 Z yizdi komsomolu Ukrayini I 26 06 1 07 1919 Vseukrayinskij z yizd komunistichnih organizacij robitnicho selyanskoyi molodi Ukrayini Organizacijno sformuvav stvorennya komsomolu Ukrayini Vidbuvsya u m Kiyiv II 11 16 05 1920 Vidbuvsya u m Harkiv III 11 16 05 1921 V 2 7 07 1924 VI 1 6 03 1926 VII 25 04 2 05 1928 VIII 6 12 01 1931 IX 2 8 04 1936 Vidbuvsya u m Kiyiv H 15 23 11 1937 Vidbuvsya u m Kiyiv HI 7 12 02 1939 Vidbuvsya u m Kiyiv XII 28 30 09 1940 Vidbuvsya u m Kiyiv XIII 10 14 12 1946 Vidbuvsya u m Kiyiv XIV 19 21 02 1949 Vidbuvsya u m Kiyiv XV 27 29 01 1953 Vidbuvsya u m Kiyiv XVI 25 27 02 1954 Vidbuvsya u m Kiyiv XVII 22 24 12 1955 Vidbuvsya u m Kiyiv XVIII 20 22 02 1958 Vidbuvsya u m Kiyiv XIX 22 24 03 1962 Vidbuvsya u m Kiyiv XX 25 27 04 1966 Vidbuvsya u m Kiyiv XXI 25 27 03 1970 Vidbuvsya u m Kiyiv XXII 5 7 03 1974 Vidbuvsya u m Kiyiv XXIII 14 16 03 1978 Vidbuvsya u m Kiyiv XXIV 5 6 04 1982 Vidbuvsya u m Kiyiv XXV 5 6 03 1987 Vidbuvsya u m Kiyiv XXVI 10 16 06 1990 Vidbuvsya u m Kiyiv Pislya rozpadu radyanskogo Soyuzu i vstanovlennya nezalezhnoyi Ukrayini LKSM Ukrayini prodovzhuvav zbirati z yizdi vstanovivshi novu numeraciyu i zberigshi staru I 9 01 1993 XXVII Ustanovchij z yizd za dlya meti vidnovlennya kolishnoyi organizaciyi Obrano pershogo sekretarya CK Vasilya Savina Vidbuvsya u m Doneck XXX traven 1994 Obrano pershogo sekretarya CK Yuriya Fekolkina Vidbuvsya u m Zaporizhzhi o Horticya XXXI gruden 1995 Obrano pershogo sekretarya CK Olega Bozhenko III XXXIII listopad 2000 VII XXXVII 7 7 2012 Vidbuvsya u m Kiyiv Kiyivskij miskij palac pioneriv IX XXXIX 24 12 2016 Emblemi nagorodi ta pam yatni znaki LKSMUMemorialna doshka na budinku 44 po vulici Saksaganskogo u Kiyevi prisvyachena diyalnosti LKSMU Demontovana 2016 roku U LKSMU yak i u VLKSM i inshih respublikanskih analogichnih organizaciyah vikoristovuvali osoblivi komsomolski znachki Yaki viglyadali yak rozgornutij chervonij prapor vseredini yakogo rozmishuvavsya profil Lenina Takozh CK LKSMU nagorodzhuvalo chleniv organizaciyi za uspihi ta dosyagnennya Do takih nagorod vidnosilisya taki nagorodi yak Za uchast u rozvitku himiyi URSR Za sporudzhennya Kremenchuckoyi GES Za aktivnu uchast v udarnomu budivnictvi Za sporudzhennya pidpriyemstv girnicho rudnoyi promislovosti Laureat respublikanskoyi komsomolskoyi premiyi imeni Mikoli Ostrovskogo Slid zauvazhiti sho napisi na nagorodah buli vikonani ukrayinskoyu movoyu Krim togo isnuvali pam yatni znaki prisvyacheni richnicyam LKSMU taki yak 50 rokiv LKSM Ukrayini 1969 60 rokiv LKSMU 1979 Napisi na znachkah buli ukrayinskoyu movoyu Krim togo osoblivi znachki vipuskalisya dlya delegativ z yizdiv LKSMU Yak pravilo voni buli u viglyadi chervonogo praporu z profilem Lenina na prapori rozmishuvavsya napis LKSMU zazvichaj chervonogo koloru Krim togo na znachku zolotom vkazuvavsya nomer z yizdu napriklad XXII z yizd XXIV z yizd Vidnovlena organizaciya LKSMU prodovzhuye vipuskati pam yatni znaki Do takih znachkiv mozhlivo vidnesti 90 rokiv LKSM Ukrayini 2009 cya nagoroda vikonana za zrazkom medalej i kripitsya na p yatikutnij kolodci NagorodiV rizni roki svoyeyi diyalnosti LKSMU bula nagorodzhena derzhavnimi ordenami SRSR Orden Chervonogo Prapora 1944 Orden Lenina 1958 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1969 Div takozhIstmol pri CK LKSMUPrimitkiOficijnij sajt Komsomolu Ukrayini LKSMU 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 T 26 S 551 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 2 serpnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro 85 richchya LKSMU ta posilennya roli molodizhnih gromadskih organizacij u vihovnij roboti z moloddyu A Prisyazhnyuk 20 let vozrozhdennomu LKSMU Internet sajt Ya Korrespondent 15 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 21 grudnya 2015 Procitovano 5 chervnya 2017 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 5 chervnya 2017 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 Territorialnoe i administrativnoe delenie Soyuza SSR na 1 e yanvarya 1926 goda M Glavnoe Upravlenie Kommunalnogo Hozyajstva NKVD 1926 S 19 284s z dzherela 7 lipnya 2020 ros Kommunist Carkov monashka v bordele Za chto tovarishi nazvali ego idiotom Internet sajt Argument 6 chervnya 2017 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 8 chervnya 2017 Internet sajt Mirotvorec 25 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros 11 maya v istorii Harkova Cerkov shtraf i nauchnyj centr Internet sajt Harkovskie izvestiya 16 chervnya 2017 u Wayback Machine ros Studentski budivelni zagoni do istoriyi patriotichnogo ruhu studentskoyi molodi v URSR 1962 1989 rr Krayeznavstvo 2 K TOV NVP Ferokol 2012 S 142 178s ISBN 2222 5250 Sostoyalsya 7 37 sezd Leninskogo komsomola Ukrainy Internet sajt Ya Korrespondent 15 veresnya 2017 u Wayback Machine ros PosilannyaKomsomol Ukraini 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Dzherela i literaturaPervye pyatdesyat Komsomolskaya pravda 1925 1975 Moskva Pravda 1975 591 s ros Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi