Олекса́ндр Макси́мович Бо́йченко (22 листопада 1903, Київ — 30 травня 1950, Київ) — український радянський письменник і комсомольський діяч. Член Бюро ЦК ВЛКСМ з 26 січня 1931 по 1932 рік. Член ЦК КП(б)У з 5 червня 1930 по 18 січня 1934 року. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У з 15 червня 1930 по 22 квітня 1933 року. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) з 13 липня 1930 року по 26 січня 1934 року. Обирався членом ЦВК СРСР і ВУЦВК. Рідний дядько Валерія Лобановського.
Бойченко Олександр Максимович | |
---|---|
Народився | 9 (22) листопада 1903 Київ, Російська імперія[1] |
Помер | 30 травня 1950[1] (46 років) Київ, Українська РСР, СРСР[1] |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія УНР Українська Держава СРСР |
Діяльність | письменник, політик |
Alma mater | КЕМТ |
Знання мов | українська і російська |
Членство | Спілка радянських письменників України |
Партія | РКП(б) |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 9 [22] листопада 1903 року в селищі Деміївці під Києвом (нині місцевість Києва) в багатодітній сім'ї слюсаря-залізничника. Батько працював у депо Київ-ІІ Московсько-Воронезької залізниці і помер у 1922 році.
З осені 1910 по осінь 1915 року навчався у двокласному (5 груп) залізничному училищі; у вересні 1915 — червні 1918 року — у вищому початковому міському училищі (4 класи) в Києві, після закінчення якого у вересні 1918 року вступив до технічного училища Південно-Західної залізниці в Києві. Через тяжкі матеріальні умови вимушений був покинути навчання і з осені 1919 року почав підробляти на лісозаготівлях. З весни 1920 року працював на залізниці, робітником служби зв'язку станції Київ-Московський (Київ-ІІ). У вересні 1920 року вступив до робітничо-селянської спілки молоді. У 1921 році обраний секретарем комсомольського осередку станції Київ-ІІ. Одночасно з 1920 по 1922 рік був бійцем частини особливого призначення (ЧОПу) і по 1924 рік брав участь у придушенні селянських повстань в Україні.
З 1921 по літо 1923 року працював помічником електромеханіка станції Київ-ІІ. З 1922 по 1923 рік був представником комсомолу в Учпрофсожі (дільничний комітет профспілки залізничників). Член РКП(б) з 1923 року. З літа 1923 по листопад 1926 року — на виборній профспілковій роботі в Києві; голова комітету профспілки станції Крути; голова місцевкому, інструктор Учпрофсожу в Києві. У листопаді 1926 — травні 1927 року — секретар Залізничного (Деміївського) районного комітету ЛКСМ України міста Києва і член бюро Залізничного районного комітету КП(б)У. У травні 1927 — квітні 1928 року — завідувач організаційного відділу Київського окружного комітету ЛКСМ України. У квітні 1928 — липні 1929 року — відповідальний секретар Київського окружного комітету ЛКСМ України. З липня 1929 року по червень 1930 року — завідувач відділу ЦК ЛКСМ України, другий секретар ЦК ЛКСМ України. З червня 1930 року по 1932 рік — перший секретар ЦК ЛКСМУ.
Влітку 1931 року, під час спуску в шахту «Смолянка» в місті Сталіно, важко захворів — ушкодив крижі, покривив шию, не володів руками. З серпня 1932 року — на пенсії через інвалідність (запалення та скостеніння всіх суглобів та хребців). Лікувався в Німеччині, Австрії, Криму, Москві та Харкові. З 1935 по 1936 рік навчався на факультеті особливого призначення. У 1936 році разом із родиною перевезений із Харкова до Києва. За допомогою дружини з осені 1937 по літо 1939 року працював рецензентом, а потім редактором масово-політичної літератури київського видавництва ЦК ЛКСМУ «Молодий більшовик». У 1939 році втратив зір на праве око.
З липня 1941 року проживав у селі Сеньковому Куп'янського району Харківської області, у вересні 1941 року евакуйований в село Бєлопольє Совєтского району Саратовської області РРФСР, де був обраний членом бюро колгоспної партійної організації та редактором колгоспної стінгазети. У жовтні 1942 року перевезений до міста Уфи. У листопаді 1943 року разом із родиною був перевезений до Харкова. У квітні 1944 року повернувся до Києва. Член Спілки радянських письменників України з 1945 року.
Останні десять років життя був прикутий тяжкою хворобою до ліжка. Помер у Києві 30 травня 1950 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі. Надгробок роботи скульптора Василя Оснача; встановлений у 1952 році.
Творчість
Автор повісті-трилогії «Молодість» про життя комсомолу України (розпочав роботу над повістю з осені 1939 року). Частини 1—2 видані у 1945—1848 роках, частина 3 не закінчена. Повість перекладена багатьма мовами світу. За її мотивами Український драматичний театр імені Івана Франка у 1957 році поставив п'єсу «Кров'ю серця». Йому належать також статті:
- «За ленінський стиль у роботі» (1931);
- «Ленінськими шляхами» (1931);
- «Нова обстановка — нові завдання» (1932).
Відзнаки
Вшанування
- У 1959 році в Києві, на будинку по вулиці Михайла Грушевського, № 9, де протягом 1944—1950 років мешкав Олександр Бойченко, встановлено меморіальну дошку. Дошка — бронза, барельєфний портрет; скульптор , архітектор Ісроель Шмульсон. Демонтована у березні 2020 року;
- Його іменем протягом 1964—2020 років називалася одна з вулиць Києва (нині вулиця Анатолія Солов'яненка) у Дніпровському районі.
- У 1973 році письменнику у Києві встановлено пам'ятник за адресою Велика Китаївська вулиця, № 85 на території київської середньої школи № 59. Пам'ятник являє собою гранітне погруддя заввишки 0,95 м, висота постамента — 2,35 м, стилобата — 0,35 м. На пам'ятнику напис: «Народ, Батьківщина, їх інтереси були для мене над усе. О. Бойченко (1903—1950)». Скульптор Віра Шатух.
- 1973 року меморіальна дошка встановлена на будинку вокзалу Київ-Московський, де протягом 1920—1926 років Олександр Бойченко працював робітником, секретарем комсомольської організації, головою профкому. Дошка — бронза, барельєфний портрет. Скульптор Марія Короткевич.
Примітки
- Бойченко Александр Максимович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Бойченко Александр Максимович / Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. (рос.)
- Бойченка О. М. погруддя. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл., С. 70
- Бойченку О. М. меморіальні дошки. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл., С. 71
Література
- Бойченко Олександер // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — .;
- О. Савчук. Олександр Бойченко // Українські радянські письменники. Критичні нариси. ІІ. Радянський письменник. Київ. 1957. С. 462—502;
- Бойченко Олександр Максимович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 209.;
- Бойченко Александр Максимович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Бойченко Олександр Максимович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- . Бойченко Олександр Максимович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. , С. 207—208;
- Бойченко Олександр Максимович // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .;
- О. С. Лук'янчук. Бойченко Олександр Максимович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .;
- В. Лозицький. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918—1991 рр.)". К., 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Oleksandr Bojchenko Oleksa ndr Maksi movich Bo jchenko 22 listopada 1903 19031122 Kiyiv 30 travnya 1950 Kiyiv ukrayinskij radyanskij pismennik i komsomolskij diyach Chlen Byuro CK VLKSM z 26 sichnya 1931 po 1932 rik Chlen CK KP b U z 5 chervnya 1930 po 18 sichnya 1934 roku Kandidat u chleni Organizacijnogo byuro CK KP b U z 15 chervnya 1930 po 22 kvitnya 1933 roku Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b z 13 lipnya 1930 roku po 26 sichnya 1934 roku Obiravsya chlenom CVK SRSR i VUCVK Ridnij dyadko Valeriya Lobanovskogo Bojchenko Oleksandr MaksimovichNarodivsya 9 22 listopada 1903 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomer 30 travnya 1950 1950 05 30 1 46 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR 1 Pohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNR Ukrayinska Derzhava SRSRDiyalnist pismennik politikAlma mater KEMTZnannya mov ukrayinska i rosijskaChlenstvo Spilka radyanskih pismennikiv UkrayiniPartiya RKP b Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 9 22 listopada 1903 19031122 roku v selishi Demiyivci pid Kiyevom nini miscevist Kiyeva v bagatoditnij sim yi slyusarya zaliznichnika Batko pracyuvav u depo Kiyiv II Moskovsko Voronezkoyi zaliznici i pomer u 1922 roci Z oseni 1910 po osin 1915 roku navchavsya u dvoklasnomu 5 grup zaliznichnomu uchilishi u veresni 1915 chervni 1918 roku u vishomu pochatkovomu miskomu uchilishi 4 klasi v Kiyevi pislya zakinchennya yakogo u veresni 1918 roku vstupiv do tehnichnogo uchilisha Pivdenno Zahidnoyi zaliznici v Kiyevi Cherez tyazhki materialni umovi vimushenij buv pokinuti navchannya i z oseni 1919 roku pochav pidroblyati na lisozagotivlyah Z vesni 1920 roku pracyuvav na zaliznici robitnikom sluzhbi zv yazku stanciyi Kiyiv Moskovskij Kiyiv II U veresni 1920 roku vstupiv do robitnicho selyanskoyi spilki molodi U 1921 roci obranij sekretarem komsomolskogo oseredku stanciyi Kiyiv II Odnochasno z 1920 po 1922 rik buv bijcem chastini osoblivogo priznachennya ChOPu i po 1924 rik brav uchast u pridushenni selyanskih povstan v Ukrayini Z 1921 po lito 1923 roku pracyuvav pomichnikom elektromehanika stanciyi Kiyiv II Z 1922 po 1923 rik buv predstavnikom komsomolu v Uchprofsozhi dilnichnij komitet profspilki zaliznichnikiv Chlen RKP b z 1923 roku Z lita 1923 po listopad 1926 roku na vibornij profspilkovij roboti v Kiyevi golova komitetu profspilki stanciyi Kruti golova miscevkomu instruktor Uchprofsozhu v Kiyevi U listopadi 1926 travni 1927 roku sekretar Zaliznichnogo Demiyivskogo rajonnogo komitetu LKSM Ukrayini mista Kiyeva i chlen byuro Zaliznichnogo rajonnogo komitetu KP b U U travni 1927 kvitni 1928 roku zaviduvach organizacijnogo viddilu Kiyivskogo okruzhnogo komitetu LKSM Ukrayini U kvitni 1928 lipni 1929 roku vidpovidalnij sekretar Kiyivskogo okruzhnogo komitetu LKSM Ukrayini Z lipnya 1929 roku po cherven 1930 roku zaviduvach viddilu CK LKSM Ukrayini drugij sekretar CK LKSM Ukrayini Z chervnya 1930 roku po 1932 rik pershij sekretar CK LKSMU Vlitku 1931 roku pid chas spusku v shahtu Smolyanka v misti Stalino vazhko zahvoriv ushkodiv krizhi pokriviv shiyu ne volodiv rukami Z serpnya 1932 roku na pensiyi cherez invalidnist zapalennya ta skosteninnya vsih suglobiv ta hrebciv Likuvavsya v Nimechchini Avstriyi Krimu Moskvi ta Harkovi Z 1935 po 1936 rik navchavsya na fakulteti osoblivogo priznachennya U 1936 roci razom iz rodinoyu perevezenij iz Harkova do Kiyeva Za dopomogoyu druzhini z oseni 1937 po lito 1939 roku pracyuvav recenzentom a potim redaktorom masovo politichnoyi literaturi kiyivskogo vidavnictva CK LKSMU Molodij bilshovik U 1939 roci vtrativ zir na prave oko Z lipnya 1941 roku prozhivav u seli Senkovomu Kup yanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti u veresni 1941 roku evakujovanij v selo Byelopolye Sovyetskogo rajonu Saratovskoyi oblasti RRFSR de buv obranij chlenom byuro kolgospnoyi partijnoyi organizaciyi ta redaktorom kolgospnoyi stingazeti U zhovtni 1942 roku perevezenij do mista Ufi U listopadi 1943 roku razom iz rodinoyu buv perevezenij do Harkova U kvitni 1944 roku povernuvsya do Kiyeva Chlen Spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini z 1945 roku Ostanni desyat rokiv zhittya buv prikutij tyazhkoyu hvoroboyu do lizhka Pomer u Kiyevi 30 travnya 1950 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Nadgrobok roboti skulptora Vasilya Osnacha vstanovlenij u 1952 roci TvorchistAvtor povisti trilogiyi Molodist pro zhittya komsomolu Ukrayini rozpochav robotu nad povistyu z oseni 1939 roku Chastini 1 2 vidani u 1945 1848 rokah chastina 3 ne zakinchena Povist perekladena bagatma movami svitu Za yiyi motivami Ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka u 1957 roci postaviv p yesu Krov yu sercya Jomu nalezhat takozh statti Za leninskij stil u roboti 1931 Leninskimi shlyahami 1931 Nova obstanovka novi zavdannya 1932 VidznakiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora 06 1944 Orden Znak Poshani Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Nagrudnij znak Pochesnij zaliznichnik Respublikanska premiya LKSMU imeni Mikoli Ostrovskogo 1966 posmertno VshanuvannyaMemorialna doshka na vulici Grushevskogo U 1959 roci v Kiyevi na budinku po vulici Mihajla Grushevskogo 9 de protyagom 1944 1950 rokiv meshkav Oleksandr Bojchenko vstanovleno memorialnu doshku Doshka bronza barelyefnij portret skulptor arhitektor Isroel Shmulson Demontovana u berezni 2020 roku Jogo imenem protyagom 1964 2020 rokiv nazivalasya odna z vulic Kiyeva nini vulicya Anatoliya Solov yanenka u Dniprovskomu rajoni U 1973 roci pismenniku u Kiyevi vstanovleno pam yatnik za adresoyu Velika Kitayivska vulicya 85 na teritoriyi kiyivskoyi serednoyi shkoli 59 Pam yatnik yavlyaye soboyu granitne pogruddya zavvishki 0 95 m visota postamenta 2 35 m stilobata 0 35 m Na pam yatniku napis Narod Batkivshina yih interesi buli dlya mene nad use O Bojchenko 1903 1950 Skulptor Vira Shatuh 1973 roku memorialna doshka vstanovlena na budinku vokzalu Kiyiv Moskovskij de protyagom 1920 1926 rokiv Oleksandr Bojchenko pracyuvav robitnikom sekretarem komsomolskoyi organizaciyi golovoyu profkomu Doshka bronza barelyefnij portret Skulptor Mariya Korotkevich PrimitkiBojchenko Aleksandr Maksimovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bojchenko Aleksandr Maksimovich Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 ros Bojchenka O M pogruddya Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il S 70 Bojchenku O M memorialni doshki Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il S 71LiteraturaBojchenko Oleksander Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 Kn 2 t 1 A Golovna Ruska Rada ISBN 5 7707 4049 3 O Savchuk Oleksandr Bojchenko Ukrayinski radyanski pismenniki Kritichni narisi II Radyanskij pismennik Kiyiv 1957 S 462 502 Bojchenko Oleksandr Maksimovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1966 T 1 A Kabarga S 209 Bojchenko Aleksandr Maksimovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Bojchenko Oleksandr Maksimovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bojchenko Oleksandr Maksimovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 207 208 Bojchenko Oleksandr Maksimovich Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 O S Luk yanchuk Bojchenko Oleksandr Maksimovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9 V Lozickij Politbyuro CK Kompartiyi Ukrayini istoriya osobi stosunki 1918 1991 rr K 2005