Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіракос Гандзакеці (вірм. Կիրակոս Գանձակեցի близько 1203–1271) — вірменський історик. Його праці охоплюють тисячолітню історію Вірменії.
| Кіракос Ґандзакеці | |
|---|---|
| вірм. Կիրակոս Գանձակեցի | |
| Народився | 1200[1] Гянджа, Держава Ільдегізідів |
| Помер | 1271[1] d, Іран |
| Місце проживання | Монастир Хоранашат[1] d[1] Дзорапор[1] Гошаванк[1] |
| Діяльність | історик |
| Вчителі | Мхітар Гош |
| Знання мов | вірменська |
| |
Ім'я
Історик Кіракос був прозваний «Гандзакеці» досить пізно. Вперше цей варіант його імені зустрічається в рукописі 1617 року. Всі інші стародавні історики його називали Кіракос або Кіракос Вардапет. Сам він називає себе Кіракос Аревелці. З нових істориків перший, хто назвав Кіракоса «Гандзакеці», був Мікаел Чамчян в 1784 році у своїй книзі «Історія Вірменії». Надалі, починаючи з видання 1858 року, він був названий Кіракос Гандзакеці. Його називали також Гетікці, за назвою монастиря Нор Гетік.
Біографія
Кіракос Гандзакеці народився на початку XIII століття, близько 1203 року, в районі Гянджі, згідно з повідомленням його ж «Історії Вірменії» «в країні Гянджак». Навчався в школі монастиря Нор Гетікі в області Кайен у Ванакана Вардапета. Після 1215 року продовжив навчання в монастирі Хоранашат, в 1225 році перебрався в Лорут. Навесні 1236 року Кіракос Гандзакеці потрапив в полон до монголів, звідки втік восени того ж року і повернувся до Вірменії. 1251 року в Нор Гетіці приєднав свій голос до відповіді представників східковірмернської церкви папі Інокентію IV відносно символа віри. Після смерті Ванакана ймовірно очолив Нор Гетікський монастир і займався викладацькою роботою. Як добре обізнаний інтелектуал 1255 року особисто зустрівся з королем Кілікійської Вірменії Хетумом I і поінформував його про політичну ситуацію на Південному Кавказі. Помер Кіракос в Кілікії, як повідомляє Григор Акнерці, в 1271 році «У 720 р. за вірменсько системою числення преставився в Христі славні вардапети наші, Кіракос і Вардан».
«Історія Вірменії»
 |  | |||||||||
1. Сторінка рукопису «Історії Вірменії» 2. Титульний лист видання 1865 року під заголовком «Коротка історія періода, минулого з часу святого Григора до останніх днів». | ||||||||||
У вірменській історіографії період монгольської навали і панування представлений більш ніж 10 цінними історіографічними працями. Крім дрібних хронік і колофон рукописів, збереглися значні праці Вардана Великого, Григора Акнерці, Смбата Гундстабля, Мхітара Айріванеці, Степаноса Орбеляна, ставлення яких до монголів різнилося. Кіракос, один з найбільш найважливіших вірменських істориків XIII століття, є яскравим представником тих істориків, які ставилися до татаро-монголів дуже негативно. Він також повідомляє цінні дані історії цього періоду. Започаткований у 1241 році та завершений в 1265—1266 роках його праця охоплює тисячолітню політичну, соціальну, економічну, релігійну та культурну історію Вірменії, починаючи від християнізації на початку IV століття до часу життя автора. Книга складається з 65 глав і вступної передмови:
 | Кожен з колишніх працівників знаходив місце, з якого починав [розповідь]: або [правління] прославленого царя, або початок знаменитих родів. Ми ж позбавлені усього цього тому, що царство у нас - як Аршакідське, так і Багратідське - давно минулося, князів вірменського походження, за винятком тих, хто ховається і тих, хто сховався десь в чужих країнах, ніде не видно |  |
Повна назва праці - «Коротка історія періоду, що минув з часу святого Григора до останніх днів, викладена вардапетом Кіракосом в прославленій обителі Гетіці» (вірм. Համառօտ պատմութիւն ժամանակաց ի սրբոյն Գրիգորէ մինչև ցյետին աւուրս թևացեալ, արարեալ Կիւրակոսի վարդապետի ի մեծահռչակ ուխտն Գետկայ Як видно зі стилю вона написана не самим Кіракосом, а подальшими переписувачами. Створюючи «Історію Вірменії», Кіракос Гандзакеці використовував документи релігійного і богословського змісту, зразки життєвої літератури, св. Писання та різні церковно-канонічні грамоти; він користувався також даними істориків християнської церкви взагалі (як, наприклад, Євсевія Кесарійського, Сократа Схоластика), а також авторитетних діячів вірменської церкви. З історичних праць, що стали джерелом для Кіракос Гандзакеці, дослідники згадують в першу чергу твори Мовсеса Каганкатваці і Самуель Анеці, а через останнього і Іованнеса Саркавага. До них слід зарахувати і твір вардапета Ванакана, що не дійшов до нас. Крім цих робіт Кіракос добре знав твори майже всіх вірменських істориків - як древніх, так і середньовічних.
Праця Кіракоса Гандзакеці ділиться на дві частини. У першій подано компілятивний огляд історії вірменського народу з перших днів прийняття християнства і до появи татар. Друга частина — самостійний виклад достовірної історії монгольської навали на Вірменію, написаний очевидцем і учасником подій, що чергується з різними документами богословського і церковно-канонічного характеру.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- René Grousset. The Empire of the Steppes: A History of Central Asia. — Rutgers University Press, 1970. — P. 282.
- . A History of the Crusades. — Cambridge University Press, 1987. — Vol. I. — P. 335.
- . The Oxford Handbook of Iranian History. — Oxford University Press, 2012. — P. 243.
- George Lane. Daily Life in the Mongol Empire. — Greenwood Publishing Group, 2003. — P. 33.
- Kevin Alan Brook. The Jews of Khazaria. — Rowman & Littlefield Publishers, 2006. — P. 134.
- . From Reciting to Writing and Interpretation: Tendencies, Themes, and Demarcations of Armenian Historical Writing // The Oxford History of Historical Writing: 400-1400 / Edited by Sarah Foot and Chase F. Robinson. — Oxford University Press, 2012. — Vol. 2. — P. 195.
- C. J. F. Dowsett. The Albanian Chronicle of Mxit'ar Goš // BSOAS. — 1958. — № 3. — С. 472.Оригінальний текст (англ.)For the history of events down to the twelfth and thirteenth centuries we are indebted to Armenian historians such as Vardan Arewelci and Kirakos Ganjakeci, and Arab historians such as Ibn al-Athir and al-Isfahani, while the History of the Aluank of Esay Hasan-Jalaleanc, Catholicos of Albania from 1701 to 1727, brings us down to modern times
- S. Peter Cowe. Kirakos Ganjakec'i or Arewelc'i // Christian-Muslim Relations. A Bibliographical History. (1200-1350) / Edited by David Thomas and Alex Mallett. — BRILL, 2012. — Vol. 4. — P. 438.
- , Пашуто В. Т., Черепнин Л. В. Пути развития феодализма. — Наука, 1972. — С. 43.Оригінальний текст (рос.)И судебник Мхитара Гоша, и «История Армении» Киракоса Гандзакеци (XIII в.) написаны армянами и для армян, где бы они не жили, — в Гандзаке ли (Гандже) или в далекой Киликии. Мхитар Гош, составляя судебник, пользуется общеармянскими церковными канонами и другими чисто армянскими источниками
- Всемирная история. Энциклопедия. Глава XXXVII. 3. — М., 1957.Оригінальний текст (рос.)В Армении из памятников светского зодчества необходимо отметить караван-сараи, дворец Саргиса в Ани и дворец Сахмадина в Мрене (XIII в.). В церковной архитектуре этого периода новшеством являлись колокольни и обширные залы-притворы церквей, так называемые жаматуны, служившие и для собраний светского характера. В Армении в XIII—XIV вв. в монастырях Гладзоре, Ахпате, Санаине, Татеве и др. продолжали действовать старинные высшие школы, где преподавались светские науки. Из армянских историков этого времени наибольшее значение имели Киракос Гандзакский и Вардан Великий (XIII в.), оставившие ценные сведения о социальном строе и быте монголов, их завоеваниях и приёмах управления. Степаннос Орбелян, автор истории княжества Сюник, собрал большое количество социально-экономического материала (начало XIV в.); Товма (Фома) Мецопский (XV в.) написал историю Армении в период владычества Тимура и его преемников. В монастырях сохранялись библиотеки и мастерские по переписке книг, а также мастерские живописцев. Особенно высоким искусством отличалась Ванская школа миниатюристов (XIV в.). К числу величайших армянских поэтов принадлежал Фрик (XIII в.), стихи которого проникнуты гневным обличением монгольских ханов, иноземных и местных феодалов, угнетавших народ, а также лирический поэт Константин Ерзнкайский (около 1250—1340), гуманист и передовой мыслитель, автор замечательной поэмы «Весна».
- Кіракос Ґандзакеці — стаття з Ираника. Оригінальний текст (англ.)At the outbreak of war with Berke of the Golden Horde around 659-60/1261-62, he was sent eastwards, according to the Armenian chronicler Kirakos (tr. E. Dulaurier, “Les Mongols d’après les historiens arméniens,” JA, 5e série, 11, 1858, p. 505), in order to collaborate with the Čaḡatay prince Alḡu, and is subsequently found at the time of Hülegü’s death in Rabīʿ II, 663/February, 1265 as governor of Khorasan and Māzandarān.
- В. Д. Аракелян. Кіракос Гандзакеці // Історико-філологічний журнал. — Ер., 1972. — № 1. — С. 48.
- Киракос Гандзакеци. История Армении. — М. : Наука, 1976. — С. 20.Оригінальний текст (рос.)Киракос Гандзакеци родился в самом начале XIII в. «в стране Гандзак». Источники именуют его не только Гандзакеци, но и Гетикци, а также и Аревелци (т. е. уроженцем Востока)
- Michael E. Stone. Adam and Eve in the Armenian Traditions, Fifth through Seventeenth Centuries. — Society of Biblical Lit, 2013. — P. 689. — (Early Judaism and its literature, 38):
- История монголов инока Магакии, XIII века / пер. К. П. Патканова. — М., 1870.
- Christopher P. Atwood. The Mongols and the Armenians (1220–1335). By Bayarsaikhan // The Journal of Asian Studies. — Cambridge University Press, 2012. — Т. 71, вип. 2 (12 липня). — С. 541-542. з джерела 6 березня 2016. Процитовано 28 травня 2020.
- Кіракос Гандзакеці. Історія Вірменії. — М. : Наука, 1976. — С. 46.
Посилання
- Кіракос Гандзакеці. Історія Вірменії. — М. : Наука, 1976.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirakos Gandzakeci virm Կիրակոս Գանձակեցի blizko 1203 1271 virmenskij istorik Jogo praci ohoplyuyut tisyacholitnyu istoriyu Virmeniyi Kirakos Gandzakecivirm Կիրակոս ԳանձակեցիNarodivsya1200 1 Gyandzha Derzhava IldegizidivPomer1271 1 d IranMisce prozhivannyaMonastir Horanashat 1 d 1 Dzorapor 1 Goshavank 1 DiyalnististorikVchiteliMhitar GoshZnannya movvirmenska Mediafajli u VikishovishiIm yaMonastir Goshavank de Kirakos Gandzakeci pochav viklad svoyeyi istoriyi Istorik Kirakos buv prozvanij Gandzakeci dosit pizno Vpershe cej variant jogo imeni zustrichayetsya v rukopisi 1617 roku Vsi inshi starodavni istoriki jogo nazivali Kirakos abo Kirakos Vardapet Sam vin nazivaye sebe Kirakos Arevelci Z novih istorikiv pershij hto nazvav Kirakosa Gandzakeci buv Mikael Chamchyan v 1784 roci u svoyij knizi Istoriya Virmeniyi Nadali pochinayuchi z vidannya 1858 roku vin buv nazvanij Kirakos Gandzakeci Jogo nazivali takozh Getikci za nazvoyu monastirya Nor Getik BiografiyaKirakos Gandzakeci narodivsya na pochatku XIII stolittya blizko 1203 roku v rajoni Gyandzhi zgidno z povidomlennyam jogo zh Istoriyi Virmeniyi v krayini Gyandzhak Navchavsya v shkoli monastirya Nor Getiki v oblasti Kajen u Vanakana Vardapeta Pislya 1215 roku prodovzhiv navchannya v monastiri Horanashat v 1225 roci perebravsya v Lorut Navesni 1236 roku Kirakos Gandzakeci potrapiv v polon do mongoliv zvidki vtik voseni togo zh roku i povernuvsya do Virmeniyi 1251 roku v Nor Getici priyednav svij golos do vidpovidi predstavnikiv shidkovirmernskoyi cerkvi papi Inokentiyu IV vidnosno simvola viri Pislya smerti Vanakana jmovirno ocholiv Nor Getikskij monastir i zajmavsya vikladackoyu robotoyu Yak dobre obiznanij intelektual 1255 roku osobisto zustrivsya z korolem Kilikijskoyi Virmeniyi Hetumom I i poinformuvav jogo pro politichnu situaciyu na Pivdennomu Kavkazi Pomer Kirakos v Kilikiyi yak povidomlyaye Grigor Aknerci v 1271 roci U 720 r za virmensko sistemoyu chislennya prestavivsya v Hristi slavni vardapeti nashi Kirakos i Vardan Istoriya Virmeniyi 1 Storinka rukopisu Istoriyi Virmeniyi 2 Titulnij list vidannya 1865 roku pid zagolovkom Korotka istoriya perioda minulogo z chasu svyatogo Grigora do ostannih dniv U virmenskij istoriografiyi period mongolskoyi navali i panuvannya predstavlenij bilsh nizh 10 cinnimi istoriografichnimi pracyami Krim dribnih hronik i kolofon rukopisiv zbereglisya znachni praci Vardana Velikogo Grigora Aknerci Smbata Gundstablya Mhitara Ajrivaneci Stepanosa Orbelyana stavlennya yakih do mongoliv riznilosya Kirakos odin z najbilsh najvazhlivishih virmenskih istorikiv XIII stolittya ye yaskravim predstavnikom tih istorikiv yaki stavilisya do tataro mongoliv duzhe negativno Vin takozh povidomlyaye cinni dani istoriyi cogo periodu Zapochatkovanij u 1241 roci ta zavershenij v 1265 1266 rokah jogo pracya ohoplyuye tisyacholitnyu politichnu socialnu ekonomichnu religijnu ta kulturnu istoriyu Virmeniyi pochinayuchi vid hristiyanizaciyi na pochatku IV stolittya do chasu zhittya avtora Kniga skladayetsya z 65 glav i vstupnoyi peredmovi Kozhen z kolishnih pracivnikiv znahodiv misce z yakogo pochinav rozpovid abo pravlinnya proslavlenogo carya abo pochatok znamenitih rodiv Mi zh pozbavleni usogo cogo tomu sho carstvo u nas yak Arshakidske tak i Bagratidske davno minulosya knyaziv virmenskogo pohodzhennya za vinyatkom tih hto hovayetsya i tih hto shovavsya des v chuzhih krayinah nide ne vidno Originalnij tekst virm Բայց իւրաքանչիւր ոք յառաջին աշխատասիրացն եգիտ տեղի ինչ բուռն հարկանելոյ կամ թագաւոր երեւելի եւ կամ նահապետութիւնք ազգաց յայտնի Իսկ մեր յայսմ յամենայնէ թափուր եղեալ զի թագաւորութիւնն վաղ ուրեմն բարձեալ Արշակունին եւ Բագրատունին եւ իշխանք ոչ ուրեք երեւեալ Հայկազնի բայց թէ ուրեք ուրեք ղօղեալք եւ թաքուցեալք յօտար աշխարհի Povna nazva praci Korotka istoriya periodu sho minuv z chasu svyatogo Grigora do ostannih dniv vikladena vardapetom Kirakosom v proslavlenij obiteli Getici virm Համառօտ պատմութիւն ժամանակաց ի սրբոյն Գրիգորէ մինչև ցյետին աւուրս թևացեալ արարեալ Կիւրակոսի վարդապետի ի մեծահռչակ ուխտն Գետկայ Yak vidno zi stilyu vona napisana ne samim Kirakosom a podalshimi perepisuvachami Stvoryuyuchi Istoriyu Virmeniyi Kirakos Gandzakeci vikoristovuvav dokumenti religijnogo i bogoslovskogo zmistu zrazki zhittyevoyi literaturi sv Pisannya ta rizni cerkovno kanonichni gramoti vin koristuvavsya takozh danimi istorikiv hristiyanskoyi cerkvi vzagali yak napriklad Yevseviya Kesarijskogo Sokrata Sholastika a takozh avtoritetnih diyachiv virmenskoyi cerkvi Z istorichnih prac sho stali dzherelom dlya Kirakos Gandzakeci doslidniki zgaduyut v pershu chergu tvori Movsesa Kagankatvaci i Samuel Aneci a cherez ostannogo i Iovannesa Sarkavaga Do nih slid zarahuvati i tvir vardapeta Vanakana sho ne dijshov do nas Krim cih robit Kirakos dobre znav tvori majzhe vsih virmenskih istorikiv yak drevnih tak i serednovichnih Pracya Kirakosa Gandzakeci dilitsya na dvi chastini U pershij podano kompilyativnij oglyad istoriyi virmenskogo narodu z pershih dniv prijnyattya hristiyanstva i do poyavi tatar Druga chastina samostijnij viklad dostovirnoyi istoriyi mongolskoyi navali na Virmeniyu napisanij ochevidcem i uchasnikom podij sho cherguyetsya z riznimi dokumentami bogoslovskogo i cerkovno kanonichnogo harakteru PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Rene Grousset The Empire of the Steppes A History of Central Asia Rutgers University Press 1970 P 282 A History of the Crusades Cambridge University Press 1987 Vol I P 335 The Oxford Handbook of Iranian History Oxford University Press 2012 P 243 George Lane Daily Life in the Mongol Empire Greenwood Publishing Group 2003 P 33 Kevin Alan Brook The Jews of Khazaria Rowman amp Littlefield Publishers 2006 P 134 From Reciting to Writing and Interpretation Tendencies Themes and Demarcations of Armenian Historical Writing The Oxford History of Historical Writing 400 1400 Edited by Sarah Foot and Chase F Robinson Oxford University Press 2012 Vol 2 P 195 C J F Dowsett The Albanian Chronicle of Mxit ar Gos BSOAS 1958 3 S 472 Originalnij tekst angl For the history of events down to the twelfth and thirteenth centuries we are indebted to Armenian historians such as Vardan Arewelci and Kirakos Ganjakeci and Arab historians such as Ibn al Athir and al Isfahani while the History of the Aluank of Esay Hasan Jalaleanc Catholicos of Albania from 1701 to 1727 brings us down to modern times S Peter Cowe Kirakos Ganjakec i or Arewelc i Christian Muslim Relations A Bibliographical History 1200 1350 Edited by David Thomas and Alex Mallett BRILL 2012 Vol 4 P 438 Pashuto V T Cherepnin L V Puti razvitiya feodalizma Nauka 1972 S 43 Originalnij tekst ros I sudebnik Mhitara Gosha i Istoriya Armenii Kirakosa Gandzakeci XIII v napisany armyanami i dlya armyan gde by oni ne zhili v Gandzake li Gandzhe ili v dalekoj Kilikii Mhitar Gosh sostavlyaya sudebnik polzuetsya obshearmyanskimi cerkovnymi kanonami i drugimi chisto armyanskimi istochnikami Vsemirnaya istoriya Enciklopediya Glava XXXVII 3 M 1957 Originalnij tekst ros V Armenii iz pamyatnikov svetskogo zodchestva neobhodimo otmetit karavan sarai dvorec Sargisa v Ani i dvorec Sahmadina v Mrene XIII v V cerkovnoj arhitekture etogo perioda novshestvom yavlyalis kolokolni i obshirnye zaly pritvory cerkvej tak nazyvaemye zhamatuny sluzhivshie i dlya sobranij svetskogo haraktera V Armenii v XIII XIV vv v monastyryah Gladzore Ahpate Sanaine Tateve i dr prodolzhali dejstvovat starinnye vysshie shkoly gde prepodavalis svetskie nauki Iz armyanskih istorikov etogo vremeni naibolshee znachenie imeli Kirakos Gandzakskij i Vardan Velikij XIII v ostavivshie cennye svedeniya o socialnom stroe i byte mongolov ih zavoevaniyah i priyomah upravleniya Stepannos Orbelyan avtor istorii knyazhestva Syunik sobral bolshoe kolichestvo socialno ekonomicheskogo materiala nachalo XIV v Tovma Foma Mecopskij XV v napisal istoriyu Armenii v period vladychestva Timura i ego preemnikov V monastyryah sohranyalis biblioteki i masterskie po perepiske knig a takzhe masterskie zhivopiscev Osobenno vysokim iskusstvom otlichalas Vanskaya shkola miniatyuristov XIV v K chislu velichajshih armyanskih poetov prinadlezhal Frik XIII v stihi kotorogo proniknuty gnevnym oblicheniem mongolskih hanov inozemnyh i mestnyh feodalov ugnetavshih narod a takzhe liricheskij poet Konstantin Erznkajskij okolo 1250 1340 gumanist i peredovoj myslitel avtor zamechatelnoj poemy Vesna Kirakos Gandzakeci stattya z Iranika Originalnij tekst angl At the outbreak of war with Berke of the Golden Horde around 659 60 1261 62 he was sent eastwards according to the Armenian chronicler Kirakos tr E Dulaurier Les Mongols d apres les historiens armeniens JA 5e serie 11 1858 p 505 in order to collaborate with the Caḡatay prince Alḡu and is subsequently found at the time of Hulegu s death in Rabiʿ II 663 February 1265 as governor of Khorasan and Mazandaran V D Arakelyan Kirakos Gandzakeci Istoriko filologichnij zhurnal Er 1972 1 S 48 Kirakos Gandzakeci Istoriya Armenii M Nauka 1976 S 20 Originalnij tekst ros Kirakos Gandzakeci rodilsya v samom nachale XIII v v strane Gandzak Istochniki imenuyut ego ne tolko Gandzakeci no i Getikci a takzhe i Arevelci t e urozhencem Vostoka Michael E Stone Adam and Eve in the Armenian Traditions Fifth through Seventeenth Centuries Society of Biblical Lit 2013 P 689 Early Judaism and its literature 38 Istoriya mongolov inoka Magakii XIII veka per K P Patkanova M 1870 Christopher P Atwood The Mongols and the Armenians 1220 1335 By Bayarsaikhan The Journal of Asian Studies Cambridge University Press 2012 T 71 vip 2 12 lipnya S 541 542 z dzherela 6 bereznya 2016 Procitovano 28 travnya 2020 Kirakos Gandzakeci Istoriya Virmeniyi M Nauka 1976 S 46 PosilannyaKirakos Gandzakeci Istoriya Virmeniyi M Nauka 1976