Кінь без вершника традиційний елемент військових похоронних почестей у Сполучених Штатах Америки Цей звичай застосовуєть

Кінь без вершника — традиційний елемент військових похоронних почестей у Сполучених Штатах Америки. Цей звичай застосовується при похованнях офіцера армії чи морської піхоти у званні полковника і вище, а також президента як верховного головнокомандуючого.

Кінь ^[en] на похоронах Рональда Рейгана у 2004 році.

Англійською цей кінь називається riderless horse (кінь без вершника) або caparisoned horse (кінь в ^[en]). Під час процесії кінь йде позаду лафету з труною, на ньому одягнуте порожнє сідло, а на стременах у нього встановлені чоботи носками назад, як символ того, що покійний більше ніколи не їздитиме верхи. Якщо кінь має чорну масть, на нього надягають лише сідло з чапраком, стремена та вузду, але якщо масть коня інша, надягають також чорні капюшон і попону (капаризон), звідки й походить друга назва. У разі, якщо ховають президента, на задніх кутах попони розміщується ^[en] .

Кінь без вершника також може бути представлений на військових, поліцейських або цивільних парадах, щоб символізувати полеглих солдатів, поліцейських, або померлих спортсменів-кіннотників. Поза межами США кінь без вершника з розвернутими черевиками у стременах, відомий як «Lone Charger», використовується в Австралії під час щорічних маршів на честь Дня АНЗАК.

Історія

Вважається, що звичай сягає часів Чингісхана, коли коня без вершника під час похорон його власника вели до місця поховання та приносили в жертву. Іноді з коня також готували на місці їжу і після бенкету конячі рештки ховали разом з господарем. З часом цей ритуал перестав містити жертвопринесення і має лише символічний характер.

Деякі історичні записи стверджують, що першим президентом США, в похоронах якого був задіяний кінь без вершника, був Авраам Лінкольн у 1865 році. Проте ^[en], особистий секретар Джорджа Вашингтона, згадує, що цей ритуал був частиною похорону Вашингтона у 1797 році — кінь віз його сідло, пістолети та чоботи. Іншим примітним випадком цього звичаю є похорони Александера Гамільтона у 1804 році, у яких брав участь його сірий кінь з розвернутими чоботами. Під час поховання Лінкольна його кінь Старий Боб дійсно брав участь, однак лише в чорній попоні, без чоботів у стременах.

Ця традиція залишається популярною протягом багатьох років, і коні без вершників брали участь у похоронних процесіях Джона Кеннеді (1963), Герберта Гувера (1964), Ліндона Джонсона (1973), Рональда Рейгана (2004) та інших.

Див. також

Missing man formation — схожа за символічним змістом траурна церемонія.

Примітки

Customs of Military Funerals Reflect History, Tradition (англ.). American Forces Press Service. 10 червня 2004. Архів оригіналу за 24 вересня 2015.
Arlington's Ceremonial Horses and Funerals at the White House (англ.). ^[en]. Архів оригіналу за 17 вересня 2015. Процитовано 14 липня 2024.
Riderless horse as a symbol of commemoration in Australia (англ.). Anzac Portal. Архів оригіналу за 28 листопада 2022. Процитовано 15 липня 2024.
The lone charger (англ.). Australian War Memorial. Архів оригіналу за 01 серпня 2017. Процитовано 15 липня 2024.
The tradition of the riderless horse (англ.). The Skeleton Key Chronicles. 18 травня 2021. Архів оригіналу за 01 червня 2021. Процитовано 14 липня 2024.

[defense-1] Customs of Military Funerals Reflect History, Tradition (англ.). American Forces Press Service. 10 червня 2004. Архів оригіналу за 24 вересня 2015.

[whitehouse-2] Arlington's Ceremonial Horses and Funerals at the White House (англ.). ^[en]. Архів оригіналу за 17 вересня 2015. Процитовано 14 липня 2024.

[anzac-3] Riderless horse as a symbol of commemoration in Australia (англ.). Anzac Portal. Архів оригіналу за 28 листопада 2022. Процитовано 15 липня 2024.

[charger-4] The lone charger (англ.). Australian War Memorial. Архів оригіналу за 01 серпня 2017. Процитовано 15 липня 2024.

[skeletonkey-5] The tradition of the riderless horse (англ.). The Skeleton Key Chronicles. 18 травня 2021. Архів оригіналу за 01 червня 2021. Процитовано 14 липня 2024.