Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кібела (грец. Κυβέλη, лат. Cybele), Цібела, іноді Кібеба (грец. Κυβήβη) — у давньогрецькій міфології богиня, що має фригійське коріння. Відома також під іменами: Ківева, Діндімена, Ідейська мати, Велика Мати богів. По функціях близька до богині Реї, іноді аж до ототожнення. Згідно зі Страбоном, отримала своє ім'я від Кібел. Її храм в Сардах згадує Геродот.
| Кібела Κυβέλη | |
|---|---|
 Кібела | |
| мати Богів, Дарувальниця родючості | |
| Божество в | давньогрецька релігія, давньоримська релігія, d і d |
| Місцевість | Стародавня Греція, Стародавній Рим, Мала Азія |
| Покровитель для | природа |
| Діти | d, d, d і Мідас[1] |
| Атрибути | Леви |
| Частина від | давньогрецька міфологія і давньоримська релігія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Міфи про Кібелу
Важливу роль у міфах про Кібелу відіграє історія Аттіса.
Кібела народила від Іасіона . Після смерті Іасіона Дардан, Кібела і Корибант перенесли в Азію священні обряди Матері богів і вирушили у Фригію. Кібела від Олімпа народила Алку, яку назвала богинею Кібелою. Або це дівчинка, виплекана в горах звірами і отримала ім'я від гори Кібели, подруга Марсія, кохана Аттіса. Коли її батько вбив Аттіса, вона побігла країною з бубнами, дійшла до Ніси, там її покохав Аполлон і переслідував до Гіпербореї.
Піндар написав їй дифірамб. Серед авторів елегій була популярною розповідь про жрицю Кібели і лева.
Кібеба
Кібеба — стародавнє ім'я Кібели. У лувійських написах IX ст. до н. е. божество Аті Купала згадана на рельєфі з зображенням Тешуба.
Матір богів
В мікенських текстах зустрічається te-i-ja ma-te-re (? Theiai matrei, Матір богів) [12].
Її згадує Піндар. Її статую створив Фідій. Храм її в Пессінунті, званий Агдістіс, де похований Аттіс, а також храм у Анагірунті (Аттика). Їй присвячені XIV гімн Гомера і XXVII орфічний гімн.
Діндімена
Діндімена (Діндіміда) — поширений епітет Матері богів, за назвою гори Дінда над містом Пессінунт. Святилище Діндімени на горі над Кізиком заснували аргонавти. Храм богині-матері Діндімени у Фівах споруджений Піндаром.
Культ Кібели
Спочатку фригійська богиня, уособлення матері-природи, що шанувалася в більшій частині областей Малої Азії (особливо в горах Іди, в Лідії, Віфінії і Галатії). Супутниками богині, фригійська назва якої була Аммас, вважалися корибанти, курети і ідейські дактилі; її улюбленцем є прекрасний юнак Аттіс. Через грецькі колонії з Малої Азії культ Кібели рано проник у Грецію, де богиня ототожнювалася з крітською матір'ю Зевса, Реєю, і зазвичай називалася «великою матір'ю богів».
Від служителів Кібели, вимагалося повне підпорядкування своєму божеству, доведення себе до екстатичного стану, аж до нанесення один одному кривавих ран і оскоплення в ім'я Кібели неофітів.
Головні атрибути Кібели — золота колісниця, запряжена левами, і корона у вигляді зубчастої вежі. Оточення її складали корибанти і курети, дикі пантери і леви. Кібела виступала як дарувальниця родючості, володарка гір, лісів та звірів.
В Афінах їй був присвячений храм, з її назвою, роботи Фідія або Агоракріта.
Введення культу Кібели в Римі (204 рік до н. е.) збіглося з кінцем Другої Пунічної війни, коли Рим активно просувався на схід. Згідно з «Сівілиними книгами», урочисто був перевезений особливим посольством стародавній символ культу богині, темний камінь (ймовірно, метеорит), з її храму в Пессінунті. У порту Остія, Богиню зустрічали всі жінки, і коли статуя Богині «зійшла» на берег, її повинні були нести діви до храму Вікторії на Палатині. День, коли це сталося — 12 квітня, дотримувався згодом, як фестиваль Мегалесія. Від цього часу культ богині під ім'ям Великої Матері (Mater magna) став державним; завідувала особлива колегія жерців. Самим римлянам спочатку заборонили брати участь в обрядах культу Кібели; розповсюджуватися між ними він почав лише за часів Імперії. Особливо багато народу залучали спокутні жертви Кібелі: тавроболії і кріоболії (посвячення в культ шляхом зрошення бичачою або баранячою кров'ю). Для цього періоду характерне злиття Кібели і Опс, римської богині посівів та жнив. Найбільшу пишність святам на честь богині набрали в епоху імперії. Саме тоді в епоху особливого розвитку релігійного синкретизму Кібела стає покровителькою добробуту міст і взагалі всієї держави.
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Русяєва А. С. Культ Кібели в Ольвії / Археологія, 1972, вип. 7 [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Кібела — Рея [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 639-640. — 1000 екз.
Див. також
- 65 Кібела — астероїд, названий на честь божества.
Примітки
- Coulter C. R., Turner P. Encyclopedia of Ancient Deities
- Еврипид. Вакханки 79
- Страбон. География XII 5, 3 (стр.567)
- Геродот. История V 102
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека V 49, 2
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека V 49, 3
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека III 58-59 // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.455-456, 544
- Пиндар, фр.80 Бергк
- Псевдо-Симонид. Эпиграмма 59 Пейдж и другие
- Лукан. Фарсалия I 600; Фульгенций. Мифологии III 5
- Баюн Л. С. Этнокультурные контакты в древней Малой Азии: Фригия, Юго-Восточная Анатолия, Северная Месопотамия. // Вестник древней истории. 2007. № 4. С.157
- Пиндар. Пифийские песни III 79; дифирамб 1, ст.8; фр.95
- Павсаний. Описание Эллады I 3, 5
- Павсаний. Описание Эллады I 4, 5
- Павсаний. Описание Эллады I 31, 1
- См. также Лукреций. О природе вещей II 594—643.
- Геродот. История I 80; Павсаний. Описание Эллады IX 25, 3; Страбон. География X 3, 12 (стр.469); См. Нонн. Деяния Диониса XV 397.
- Павсаний. Описание Эллады IX 25, 3
 | Це незавершена стаття з міфології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kibela grec Kybelh lat Cybele Cibela inodi Kibeba grec Kybhbh u davnogreckij mifologiyi boginya sho maye frigijske korinnya Vidoma takozh pid imenami Kiveva Dindimena Idejska mati Velika Mati bogiv Po funkciyah blizka do bogini Reyi inodi azh do ototozhnennya Zgidno zi Strabonom otrimala svoye im ya vid Kibel Yiyi hram v Sardah zgaduye Gerodot Kibela KybelhKibelamati Bogiv Daruvalnicya rodyuchostiBozhestvo v davnogrecka religiya davnorimska religiya d i dMiscevist Starodavnya Greciya Starodavnij Rim Mala AziyaPokrovitel dlya prirodaDiti d d d i Midas 1 Atributi LeviChastina vid davnogrecka mifologiya i davnorimska religiya Mediafajli u VikishovishiMifi pro KibeluVazhlivu rol u mifah pro Kibelu vidigraye istoriya Attisa Kibela narodila vid Iasiona Pislya smerti Iasiona Dardan Kibela i Koribant perenesli v Aziyu svyashenni obryadi Materi bogiv i virushili u Frigiyu Kibela vid Olimpa narodila Alku yaku nazvala bogineyu Kibeloyu Abo ce divchinka viplekana v gorah zvirami i otrimala im ya vid gori Kibeli podruga Marsiya kohana Attisa Koli yiyi batko vbiv Attisa vona pobigla krayinoyu z bubnami dijshla do Nisi tam yiyi pokohav Apollon i peresliduvav do Giperboreyi Pindar napisav yij difiramb Sered avtoriv elegij bula populyarnoyu rozpovid pro zhricyu Kibeli i leva KibebaKibeba starodavnye im ya Kibeli U luvijskih napisah IX st do n e bozhestvo Ati Kupala zgadana na relyefi z zobrazhennyam Teshuba Matir bogivV mikenskih tekstah zustrichayetsya te i ja ma te re Theiai matrei Matir bogiv 12 Yiyi zgaduye Pindar Yiyi statuyu stvoriv Fidij Hram yiyi v Pessinunti zvanij Agdistis de pohovanij Attis a takozh hram u Anagirunti Attika Yij prisvyacheni XIV gimn Gomera i XXVII orfichnij gimn DindimenaDindimena Dindimida poshirenij epitet Materi bogiv za nazvoyu gori Dinda nad mistom Pessinunt Svyatilishe Dindimeni na gori nad Kizikom zasnuvali argonavti Hram bogini materi Dindimeni u Fivah sporudzhenij Pindarom Kult KibeliSpochatku frigijska boginya uosoblennya materi prirodi sho shanuvalasya v bilshij chastini oblastej Maloyi Aziyi osoblivo v gorah Idi v Lidiyi Vifiniyi i Galatiyi Suputnikami bogini frigijska nazva yakoyi bula Ammas vvazhalisya koribanti kureti i idejski daktili yiyi ulyublencem ye prekrasnij yunak Attis Cherez grecki koloniyi z Maloyi Aziyi kult Kibeli rano pronik u Greciyu de boginya ototozhnyuvalasya z kritskoyu matir yu Zevsa Reyeyu i zazvichaj nazivalasya velikoyu matir yu bogiv Vid sluzhiteliv Kibeli vimagalosya povne pidporyadkuvannya svoyemu bozhestvu dovedennya sebe do ekstatichnogo stanu azh do nanesennya odin odnomu krivavih ran i oskoplennya v im ya Kibeli neofitiv Golovni atributi Kibeli zolota kolisnicya zapryazhena levami i korona u viglyadi zubchastoyi vezhi Otochennya yiyi skladali koribanti i kureti diki panteri i levi Kibela vistupala yak daruvalnicya rodyuchosti volodarka gir lisiv ta zviriv V Afinah yij buv prisvyachenij hram z yiyi nazvoyu roboti Fidiya abo Agorakrita Vvedennya kultu Kibeli v Rimi 204 rik do n e zbiglosya z kincem Drugoyi Punichnoyi vijni koli Rim aktivno prosuvavsya na shid Zgidno z Sivilinimi knigami urochisto buv perevezenij osoblivim posolstvom starodavnij simvol kultu bogini temnij kamin jmovirno meteorit z yiyi hramu v Pessinunti U portu Ostiya Boginyu zustrichali vsi zhinki i koli statuya Bogini zijshla na bereg yiyi povinni buli nesti divi do hramu Viktoriyi na Palatini Den koli ce stalosya 12 kvitnya dotrimuvavsya zgodom yak festival Megalesiya Vid cogo chasu kult bogini pid im yam Velikoyi Materi Mater magna stav derzhavnim zaviduvala osobliva kolegiya zherciv Samim rimlyanam spochatku zaboronili brati uchast v obryadah kultu Kibeli rozpovsyudzhuvatisya mizh nimi vin pochav lishe za chasiv Imperiyi Osoblivo bagato narodu zaluchali spokutni zhertvi Kibeli tavroboliyi i krioboliyi posvyachennya v kult shlyahom zroshennya bichachoyu abo baranyachoyu krov yu Dlya cogo periodu harakterne zlittya Kibeli i Ops rimskoyi bogini posiviv ta zhniv Najbilshu pishnist svyatam na chest bogini nabrali v epohu imperiyi Same todi v epohu osoblivogo rozvitku religijnogo sinkretizmu Kibela staye pokrovitelkoyu dobrobutu mist i vzagali vsiyeyi derzhavi Literatura Slovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Rusyayeva A S Kult Kibeli v Olviyi Arheologiya 1972 vip 7 7 serpnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaKibela Reya 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 639 640 1000 ekz Div takozh65 Kibela asteroyid nazvanij na chest bozhestva PrimitkiCoulter C R Turner P Encyclopedia of Ancient Deities d Track Q111913497 Evripid Vakhanki 79 Strabon Geografiya XII 5 3 str 567 Gerodot Istoriya V 102 Diodor Sicilijskij Istoricheskaya biblioteka V 49 2 Diodor Sicilijskij Istoricheskaya biblioteka V 49 3 Diodor Sicilijskij Istoricheskaya biblioteka III 58 59 Losev A F Mifologiya grekov i rimlyan M 1996 S 455 456 544 Pindar fr 80 Bergk Psevdo Simonid Epigramma 59 Pejdzh i drugie Lukan Farsaliya I 600 Fulgencij Mifologii III 5 Bayun L S Etnokulturnye kontakty v drevnej Maloj Azii Frigiya Yugo Vostochnaya Anatoliya Severnaya Mesopotamiya Vestnik drevnej istorii 2007 4 S 157 Pindar Pifijskie pesni III 79 difiramb 1 st 8 fr 95 Pavsanij Opisanie Ellady I 3 5 Pavsanij Opisanie Ellady I 4 5 Pavsanij Opisanie Ellady I 31 1 Sm takzhe Lukrecij O prirode veshej II 594 643 Gerodot Istoriya I 80 Pavsanij Opisanie Ellady IX 25 3 Strabon Geografiya X 3 12 str 469 Sm Nonn Deyaniya Dionisa XV 397 Pavsanij Opisanie Ellady IX 25 3 Ce nezavershena stattya z mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi