Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Куявія польська Куя вія Куябія Куйаба або Куяба араб كويابة kūyāba

Куявія

Куявія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Куявія (польська).

Куя́вія, Куябія, Куйаба або Куяба (араб. كويابة‎ kūyāba) або  — одна з трьох груп русів, про які повідомляють арабські географи й історики X ст. та Ібн Хаукаль. Останній побував на півдні Каспію, де чув від прибульців з Хозарського каганату, які переселилися сюди, втікаючи від війська руського князя Святослава Ігоровича, розповіді про русів. У «Книзі шляхів і країн» (970) він свідчить, що руси поділялися на три групи, кожна з яких мала свого правителя і свою територію проживання. Відомості про три групи русів беруть початок, імовірно, у 2-й половині ІХ ст. Згідно з повідомленнями джерел, правитель першої з цих груп — власне Куяби, її землі розташовувалися найближче до Булгара Великого (столиці волзьких болгар), — сидів у місті, що звалося Куяба й було жвавим торгівельним осередком. Історики й досі дискутують з приводу локалізації міста Куяба і теренів проживання русів-Куяба. Найбільш логічно обґрунтованим є ототожнення Куяби з Києвом, а землі Куяба — із землею племінного союзу полян.

Опис

Головним джерелом відомостей про союзи східнослов'янських племен є «Повість минулих літ». Хронологічна й територіальна невиразність її оповідей про розселення східних слов'ян стала однією з основних причин того, що вже довгий час у науці точаться суперечки стосовно повідомлень арабських і перських географів 9-10 ст. — аль Балхі, аль Істахрі, Ібн-Хаукаля та ін. про три державні групи русів: Куявію, Славію та Артанію з головними містами — відповідно Куявою (Куябою), Славією та Артою (Арсою). Відомості східних авторів, звичайно, надто загальні в хронологічному плані і малоконкретні в географічному, хибують на помилки й вигадки. Але в багатьох випадках їхні свідчення є унікальними. Крім того, названі праці базуються, як правило, на творах попередників 8, 7 і навіть 6 ст. Тому цими скупими відомостями не можна нехтувати. Чи не всі дослідники сходяться на тому, що Куявія і Куява — Київська земля з Києвом. Під назвою «Куяба» Київ з давніх-давен був відомий у багатьох арабських, а також візантійських і західноєвропейських джерелах. Славію звичайно прив'язують до землі ільменських словен, головним містом яких у 9 ст. став Новгород. Але не так давно академік Борис Рибаков висловив припущення, що м. Славією може бути Переяслав, розташований неподалік Києва. Рішуче розійшлися думки вчених стосовно Артанії. Різні історики бачили в Арті то Рязань, Тмуторокань, Чернігів, Білоозеро, Ростов Ярославський.

Ібн-Хаукаль

А руси — варварський народ, що живе в стороні булгар, між ними і між слов'янами на річці Ітиль ... і те, що вивозиться від них (хозар) з меду і воску і бобрових шкур, це те саме, що вивозиться ними з країни русів і булгар. І ті шкури бобра, які везуть у всі кінці світу і яких немає ніде, крім як у північних річках, що в стороні булгар, русів і Куяба...
І русів три групи. Група, найближча до Булгару, і цар їхній у місті, на ім'я Куяба, і він більше Булгара. І група найбільш верхня з них, зветься ас-Славія, і цар їхній у місті Салау, і група їх, звана аль-Арсанія, і цар їхній сидить в Арсе, місті їхньому. І досягають люди з торговими цілями Куяби і околиць її. Що ж стосується Арси, то я не чув, щоб хто-небудь згадував про те, щоб чужинці досягали її, бо тамтешні вбивають всіх чужинців, які до них приходять. Самі ж вони спускаються по воді для торгівлі і не повідомляють нічого про справи свої і товари, і не дозволяють нікому йти за собою і входити до їхньої країни... Вивозять з Арси чорних соболів, чорних лисиць і олово (свинець?) І деяке число рабів.

Див. також

Примітки

  1. M. Th. Houtsma, ред. (1993). . Leiden: Brill. с. 1182. ISBN . Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 30 вересня 2013.
  2. «КУЯВІЯ [ 2012-07-21 у Wayback Machine.]» Довідник з історії України: в 3 т. / Інститут історичних досліджень Львівського держ. ун-ту ім. Івана Франка. — К. : Генеза, 1993.
  3. Котляр 2008:548.

Бібліографія

Монографії

  • Грушевський М. С. Історія України-Руси. Том I. Розділ VII. Стор. 6. [1] [ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  • Новосельцев А. П. Восточные источники о восточных славянах и Руси VI—IX вв. — М., 1965. [2] [ 14 квітня 2020 у Wayback Machine.]
  • Duczko, W. Viking Rus: studies on the presence of Scandinavians in Eastern Europe. Leiden: Brill. 2004. p. 123. .

Статті

  • Диба Ю. Географія початкової русі за східними джерелами // Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2016. — Вип. 10: Святий Володимир Великий 1015—2015. — 328 с. ISSN 2221-6294
  • Боровський Я. Є. Куявія, Славія і Артанія за історичними та археологічними джерелами // Дослідження з слов'яно-руської археології. — К., 1976.
  • Коновалова И. Г. Рассказ о трех группах русов в сочинениях арабских авторов XII—XIV вв. // Древнейшиие государства Восточной Европы. Материалы и исследования. 1992—1993 г. / М. : Издательство «Наука», 1995. С. 139—148.

Довідники

  • Котляр М. Ф. Куявія [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 548. — .
  • Куявія [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
  • Куявія // Історія державності та правові пам'ятки України: довідник / Т. А. Михайлів, Т. В. Михайлів. — Х. : Основа, 2013. — С. 37. — 93 с. — (Бібліотека журналу «Історія та правознавство» ; вип. 12 (120).
  • Куявія (Куябія, Куяба) // Історія війн і збройних конфліктів в Україні: Енциклопедичний довідник / Ред. кол.: О. І. Гуржій (відп. ред.), А. В. Атрохов та ін.; Авт.-упоряд.: О. І. Гуржій та ін. — К.: Вид. гуманіт. л-ри, 2004. — С. 271. — ISBN 966-96500-2-Х.
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993. [Архівовано 23 травня 2012 у WebCite]
  • Диба Юрій. Географія початкової русі за східними джерелами

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kuyaviya polska Kuya viya Kuyabiya Kujaba abo Kuyaba arab كويابة kuyaba abo odna z troh grup rusiv pro yaki povidomlyayut arabski geografi j istoriki X st ta Ibn Haukal Ostannij pobuvav na pivdni Kaspiyu de chuv vid pribulciv z Hozarskogo kaganatu yaki pereselilisya syudi vtikayuchi vid vijska ruskogo knyazya Svyatoslava Igorovicha rozpovidi pro rusiv U Knizi shlyahiv i krayin 970 vin svidchit sho rusi podilyalisya na tri grupi kozhna z yakih mala svogo pravitelya i svoyu teritoriyu prozhivannya Vidomosti pro tri grupi rusiv berut pochatok imovirno u 2 j polovini IH st Zgidno z povidomlennyami dzherel pravitel pershoyi z cih grup vlasne Kuyabi yiyi zemli roztashovuvalisya najblizhche do Bulgara Velikogo stolici volzkih bolgar sidiv u misti sho zvalosya Kuyaba j bulo zhvavim torgivelnim oseredkom Istoriki j dosi diskutuyut z privodu lokalizaciyi mista Kuyaba i tereniv prozhivannya rusiv Kuyaba Najbilsh logichno obgruntovanim ye ototozhnennya Kuyabi z Kiyevom a zemli Kuyaba iz zemleyu pleminnogo soyuzu polyan OpisGolovnim dzherelom vidomostej pro soyuzi shidnoslov yanskih plemen ye Povist minulih lit Hronologichna j teritorialna neviraznist yiyi opovidej pro rozselennya shidnih slov yan stala odniyeyu z osnovnih prichin togo sho vzhe dovgij chas u nauci tochatsya superechki stosovno povidomlen arabskih i perskih geografiv 9 10 st al Balhi al Istahri Ibn Haukalya ta in pro tri derzhavni grupi rusiv Kuyaviyu Slaviyu ta Artaniyu z golovnimi mistami vidpovidno Kuyavoyu Kuyaboyu Slaviyeyu ta Artoyu Arsoyu Vidomosti shidnih avtoriv zvichajno nadto zagalni v hronologichnomu plani i malokonkretni v geografichnomu hibuyut na pomilki j vigadki Ale v bagatoh vipadkah yihni svidchennya ye unikalnimi Krim togo nazvani praci bazuyutsya yak pravilo na tvorah poperednikiv 8 7 i navit 6 st Tomu cimi skupimi vidomostyami ne mozhna nehtuvati Chi ne vsi doslidniki shodyatsya na tomu sho Kuyaviya i Kuyava Kiyivska zemlya z Kiyevom Pid nazvoyu Kuyaba Kiyiv z davnih daven buv vidomij u bagatoh arabskih a takozh vizantijskih i zahidnoyevropejskih dzherelah Slaviyu zvichajno priv yazuyut do zemli ilmenskih sloven golovnim mistom yakih u 9 st stav Novgorod Ale ne tak davno akademik Boris Ribakov visloviv pripushennya sho m Slaviyeyu mozhe buti Pereyaslav roztashovanij nepodalik Kiyeva Rishuche rozijshlisya dumki vchenih stosovno Artaniyi Rizni istoriki bachili v Arti to Ryazan Tmutorokan Chernigiv Biloozero Rostov Yaroslavskij Ibn HaukalA rusi varvarskij narod sho zhive v storoni bulgar mizh nimi i mizh slov yanami na richci Itil i te sho vivozitsya vid nih hozar z medu i vosku i bobrovih shkur ce te same sho vivozitsya nimi z krayini rusiv i bulgar I ti shkuri bobra yaki vezut u vsi kinci svitu i yakih nemaye nide krim yak u pivnichnih richkah sho v storoni bulgar rusiv i Kuyaba I rusiv tri grupi Grupa najblizhcha do Bulgaru i car yihnij u misti na im ya Kuyaba i vin bilshe Bulgara I grupa najbilsh verhnya z nih zvetsya as Slaviya i car yihnij u misti Salau i grupa yih zvana al Arsaniya i car yihnij sidit v Arse misti yihnomu I dosyagayut lyudi z torgovimi cilyami Kuyabi i okolic yiyi Sho zh stosuyetsya Arsi to ya ne chuv shob hto nebud zgaduvav pro te shob chuzhinci dosyagali yiyi bo tamteshni vbivayut vsih chuzhinciv yaki do nih prihodyat Sami zh voni spuskayutsya po vodi dlya torgivli i ne povidomlyayut nichogo pro spravi svoyi i tovari i ne dozvolyayut nikomu jti za soboyu i vhoditi do yihnoyi krayini Vivozyat z Arsi chornih soboliv chornih lisic i olovo svinec I deyake chislo rabiv Div takozhSlaviya Artaniya Vantit Ruskij KaganatPrimitkiM Th Houtsma red 1993 Leiden Brill s 1182 ISBN 90 04 09792 9 Arhiv originalu za 5 bereznya 2019 Procitovano 30 veresnya 2013 KUYaVIYa 2012 07 21 u Wayback Machine Dovidnik z istoriyi Ukrayini v 3 t Institut istorichnih doslidzhen Lvivskogo derzh un tu im Ivana Franka K Geneza 1993 Kotlyar 2008 548 BibliografiyaMonografiyi Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi Tom I Rozdil VII Stor 6 1 17 listopada 2019 u Wayback Machine Novoselcev A P Vostochnye istochniki o vostochnyh slavyanah i Rusi VI IX vv M 1965 2 14 kvitnya 2020 u Wayback Machine Duczko W Viking Rus studies on the presence of Scandinavians in Eastern Europe Leiden Brill 2004 p 123 ISBN 90 04 13874 9 Statti Diba Yu Geografiya pochatkovoyi rusi za shidnimi dzherelami Knyazha doba istoriya i kultura vidp red Volodimir Aleksandrovich NAN Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 2016 Vip 10 Svyatij Volodimir Velikij 1015 2015 328 s ISSN 2221 6294 Borovskij Ya Ye Kuyaviya Slaviya i Artaniya za istorichnimi ta arheologichnimi dzherelami Doslidzhennya z slov yano ruskoyi arheologiyi K 1976 Konovalova I G Rasskaz o treh gruppah rusov v sochineniyah arabskih avtorov XII XIV vv Drevnejshiie gosudarstva Vostochnoj Evropy Materialy i issledovaniya 1992 1993 g M Izdatelstvo Nauka 1995 S 139 148 Dovidniki Kotlyar M F Kuyaviya 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 548 ISBN 978 966 00 0855 4 Kuyaviya 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kuyaviya Istoriya derzhavnosti ta pravovi pam yatki Ukrayini dovidnik T A Mihajliv T V Mihajliv H Osnova 2013 S 37 93 s Biblioteka zhurnalu Istoriya ta pravoznavstvo vip 12 120 Kuyaviya Kuyabiya Kuyaba Istoriya vijn i zbrojnih konfliktiv v Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik Red kol O I Gurzhij vidp red A V Atrohov ta in Avt uporyad O I Gurzhij ta in K Vid gumanit l ri 2004 S 271 ISBN 966 96500 2 H Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Arhivovano 23 travnya 2012 u WebCite Diba Yurij Geografiya pochatkovoyi rusi za shidnimi dzherelami

Дата публікації:
Топ