Книга шляхів і країн (كتاب المسالك والممالك «Кітаб ал-масалік ва-л-мамалік») — найбільш ранній зі збережених до наших днів арабських географічних трактатів, складений в IX ст. начальником пошт північної Персії ібн Хордадбехом.
Історія
На думку більшості дослідників, праця створювалася у два етапи: перший варіант був закінчений в 846/847 р., а другий, доповнений, — не пізніше 885/886 р. Даної точки зору дотримувалися М. О. Медніков (1855—1918), М. О. Караулов (1876—1937), В. Г. Василівський (1838—1899), І. Ю. Крачковський (1883—1951), а також Ріхард Хенніг. Відповідно до іншої точки зору, існувала тільки одна — остання — редакція. Вказану точку зору відстоював П. Г. Булгаков (1927—1993). Збережений текст відомий за трьома рукописами і являє собою скорочений варіант твору.
Твір призначався якомусь члену аббасидської династії — ймовірно, спадкоємцю. На його прохання Ібн Хордадбех переклав арабською книгу Птолемея, а до неї як доповнення доклав власний путівник. Книга є коротким описом країн із зазначенням областей, доріг, торгових шляхів, відстаней між пунктами і сум зібраних податків. Залюднений світ поділяється відповідно до античної традиції на чотири частини: Аруфі (Європу), Лубію (Лівію), Атіуфію (Ефіопію) і Аскутію (Скіфію). Охоплено велику частину ойкумени від Іспанії до Китаю та Індії. Центральну увагу приділено Халіфату, є також у докладному опису Візантії, спираючись на військову інформацію. Зустрічаються популярні в арабській літературі цікаві розповіді про дивинки.
Щодо Східної Європи наводиться спорадична інформація. Чорне море у творі називається Хазарським, Каспійське море — Джурджанським. Наведено цікаву розповідь про арабську експедицію до легендарного муру, що замикає народи Гога і Магога. Експедиція стартувала з Багдада, дійшла через Кавказ до Хазарії і звідти пішла кудись в Азію, можливо, досягнувши Великого китайського муру.
Особливу цінність мають найранніші в арабській географії згадки про слов'ян і русів. Посеред розповіді про маршрути єврейських купців раданітів, які з Європи доходили до Китаю, вставлено опис Волзького торгового шляху. Він починався від північних областей слов'ян, йшов Чорним морем через володіння Візантії, потім по Дону і Волзі до хазарського міста Хамлідж біля Каспійського моря, а звідти до і потім суходолом на верблюдах до Багдаду. Руси використовували слов'ян як перекладачів і видавали себе за християн, щоб платити менші податки. Деякі дослідники використовують твір Ібн Хордадбеха для вивчення правового статусу купців русів за кордоном (І. В. Петров). Крім того Ібн Хордадбех повідомляє, що руси є різновидом слов'ян:
Що стосується русів, а вони — вид слов'ян, то вони везуть хутра бобра, хутра чорних лисиць і мечі з віддалених [земель] слов'ян до Румійського моря, і бере з них десятину володар Руму. А то йдуть по [Танісу], річці слов'ян, входять у Хамлідж, місто хазар, і бере з них десятину їхній володар. Потім вирушають до моря Джурджана і виходять на якомусь облюбованому його березі, а навколо цього моря — 500 фарсахів. Іноді везуть свої товари з Джурджана на верблюдах до Багдада, і перекладають їм слов'янські слуги, і кажуть вони, що вони християни і платять джизью
Праця Ібн Хордадбеха користувалася великою популярністю. Практично всі наступні географи посилалися на неї. Навіть ті, хто критикував вченого за надто велику стислість, визнавали цінність і достовірність зібраних відомостей. Найбільш близькі до нього твори авторів Х ст. та .
Видання
- Ибн Хордадбех. Книга путей и стран / Пер. с арабского, коммент., исслед., указатели и карты Наили Мамедали кызы Велихановой (Велиханлы). — Баку, Элм, 1986. — 428 с. — (Сер. Источники по истории Азербайджана). — (Перевод выполнен на основе лейденского издания 1889 г.).
Див. також
Примітки
- Медников Н. А. Палестина от завоевания ее арабами до крестовых походов по арабским источникам. Приложения. II (2) // Православный Палестинский Сборник. Т. XVII. Вып. 2-й (3). СПб., 1897. — С. 719; Караулов Н. А. Сведения арабских писателей о Кавказе, Армении и Азербайджане // Сб. мат. для описания местностей и племен Кавказа. Вып. 32. Тифлис, 1903. — С. II; Васильевский В. Г. Введение в Житие св. Георгия Амастридского // Тр. В. Г. Васильевского. Т. III. Петроград, 1915. — С. CXXII; Крачковский И. Я. Арабская географическая литература. — М.: Вост. лит-ра, 2004. — С. 148; Хенниг Р. Неведомые земли / Пер. Е. К. Краснокутской и А. Д. Райхштейна. Т. II. М.: Изд-во иностранной лит-ры, 1961. — С. 245.
- Булгаков П. Г. Книга путей и государств Ибн Хордадбеха // Палестинский сб. — Л., 1958. Вып. 3 (66). — С. 127—136.
- Петров И. В. Государство и право Древней Руси (750—980 гг.). — СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2003. — С. 279—286; Петров И. В. Таможенно-правовые отношения купцов Древней Руси с соседними и другими государствами // Мир юрид. науки. Федеральный научно-теор. журн. — 2010. — № 5.
- Ібн-Хордадбех // Україна і українці очима світу: бібліогр. покажч. / НПБУ; упоряд.: О. І. Білик, К. М. Науменко; літ. ред. О. І. Бохан; наук. ред. В. О. Кононенко; — Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018. — С. 64–65. — 248 с.
Джерела
- Древняя Русь в свете зарубежных источников: Хрестоматия. Том III: Восточные источники / Под ред. Т. Н. Джаксон, |И. Г. Коноваловой и |А. В. Подосинова; Сост.: ч. I — Т. М. Калинина, И. Г. Коновалова; ч. II —В. Я. Петрухин. — М.: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2009. — 264 с. — isbn 978-5-91244-044-5
Посилання
- Рибалкин В. С. Підступність «відомого» слова, або читаючи Ібн Хурдадбега // Східний світ = The World of the Orient: наук. журн. / НАН України, Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського. — Київ: 2009. — № 3. — С. 172—178.
- . Восточная литература. Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 10 марта 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kniga shlyahiv i krayin كتاب المسالك والممالك Kitab al masalik va l mamalik najbilsh rannij zi zberezhenih do nashih dniv arabskih geografichnih traktativ skladenij v IX st nachalnikom posht pivnichnoyi Persiyi ibn Hordadbehom IstoriyaNa dumku bilshosti doslidnikiv pracya stvoryuvalasya u dva etapi pershij variant buv zakinchenij v 846 847 r a drugij dopovnenij ne piznishe 885 886 r Danoyi tochki zoru dotrimuvalisya M O Mednikov 1855 1918 M O Karaulov 1876 1937 V G Vasilivskij 1838 1899 I Yu Krachkovskij 1883 1951 a takozh Rihard Hennig Vidpovidno do inshoyi tochki zoru isnuvala tilki odna ostannya redakciya Vkazanu tochku zoru vidstoyuvav P G Bulgakov 1927 1993 Zberezhenij tekst vidomij za troma rukopisami i yavlyaye soboyu skorochenij variant tvoru Tvir priznachavsya yakomus chlenu abbasidskoyi dinastiyi jmovirno spadkoyemcyu Na jogo prohannya Ibn Hordadbeh pereklav arabskoyu knigu Ptolemeya a do neyi yak dopovnennya doklav vlasnij putivnik Kniga ye korotkim opisom krayin iz zaznachennyam oblastej dorig torgovih shlyahiv vidstanej mizh punktami i sum zibranih podatkiv Zalyudnenij svit podilyayetsya vidpovidno do antichnoyi tradiciyi na chotiri chastini Arufi Yevropu Lubiyu Liviyu Atiufiyu Efiopiyu i Askutiyu Skifiyu Ohopleno veliku chastinu ojkumeni vid Ispaniyi do Kitayu ta Indiyi Centralnu uvagu pridileno Halifatu ye takozh u dokladnomu opisu Vizantiyi spirayuchis na vijskovu informaciyu Zustrichayutsya populyarni v arabskij literaturi cikavi rozpovidi pro divinki Shodo Shidnoyi Yevropi navoditsya sporadichna informaciya Chorne more u tvori nazivayetsya Hazarskim Kaspijske more Dzhurdzhanskim Navedeno cikavu rozpovid pro arabsku ekspediciyu do legendarnogo muru sho zamikaye narodi Goga i Magoga Ekspediciya startuvala z Bagdada dijshla cherez Kavkaz do Hazariyi i zvidti pishla kudis v Aziyu mozhlivo dosyagnuvshi Velikogo kitajskogo muru Osoblivu cinnist mayut najrannishi v arabskij geografiyi zgadki pro slov yan i rusiv Posered rozpovidi pro marshruti yevrejskih kupciv radanitiv yaki z Yevropi dohodili do Kitayu vstavleno opis Volzkogo torgovogo shlyahu Vin pochinavsya vid pivnichnih oblastej slov yan jshov Chornim morem cherez volodinnya Vizantiyi potim po Donu i Volzi do hazarskogo mista Hamlidzh bilya Kaspijskogo morya a zvidti do i potim suhodolom na verblyudah do Bagdadu Rusi vikoristovuvali slov yan yak perekladachiv i vidavali sebe za hristiyan shob platiti menshi podatki Deyaki doslidniki vikoristovuyut tvir Ibn Hordadbeha dlya vivchennya pravovogo statusu kupciv rusiv za kordonom I V Petrov Krim togo Ibn Hordadbeh povidomlyaye sho rusi ye riznovidom slov yan Sho stosuyetsya rusiv a voni vid slov yan to voni vezut hutra bobra hutra chornih lisic i mechi z viddalenih zemel slov yan do Rumijskogo morya i bere z nih desyatinu volodar Rumu A to jdut po Tanisu richci slov yan vhodyat u Hamlidzh misto hazar i bere z nih desyatinu yihnij volodar Potim virushayut do morya Dzhurdzhana i vihodyat na yakomus oblyubovanomu jogo berezi a navkolo cogo morya 500 farsahiv Inodi vezut svoyi tovari z Dzhurdzhana na verblyudah do Bagdada i perekladayut yim slov yanski slugi i kazhut voni sho voni hristiyani i platyat dzhizyu Pracya Ibn Hordadbeha koristuvalasya velikoyu populyarnistyu Praktichno vsi nastupni geografi posilalisya na neyi Navit ti hto kritikuvav vchenogo za nadto veliku stislist viznavali cinnist i dostovirnist zibranih vidomostej Najbilsh blizki do nogo tvori avtoriv H st ta VidannyaIbn Hordadbeh Kniga putej i stran Per s arabskogo komment issled ukazateli i karty Naili Mamedali kyzy Velihanovoj Velihanly Baku Elm 1986 428 s Ser Istochniki po istorii Azerbajdzhana Perevod vypolnen na osnove lejdenskogo izdaniya 1889 g Div takozhIbn Haukal Ibn FadlanPrimitkiMednikov N A Palestina ot zavoevaniya ee arabami do krestovyh pohodov po arabskim istochnikam Prilozheniya II 2 Pravoslavnyj Palestinskij Sbornik T XVII Vyp 2 j 3 SPb 1897 S 719 Karaulov N A Svedeniya arabskih pisatelej o Kavkaze Armenii i Azerbajdzhane Sb mat dlya opisaniya mestnostej i plemen Kavkaza Vyp 32 Tiflis 1903 S II Vasilevskij V G Vvedenie v Zhitie sv Georgiya Amastridskogo Tr V G Vasilevskogo T III Petrograd 1915 S CXXII Krachkovskij I Ya Arabskaya geograficheskaya literatura M Vost lit ra 2004 S 148 Hennig R Nevedomye zemli Per E K Krasnokutskoj i A D Rajhshtejna T II M Izd vo inostrannoj lit ry 1961 S 245 Bulgakov P G Kniga putej i gosudarstv Ibn Hordadbeha Palestinskij sb L 1958 Vyp 3 66 S 127 136 Petrov I V Gosudarstvo i pravo Drevnej Rusi 750 980 gg SPb Izd vo Mihajlova V A 2003 S 279 286 Petrov I V Tamozhenno pravovye otnosheniya kupcov Drevnej Rusi s sosednimi i drugimi gosudarstvami Mir yurid nauki Federalnyj nauchno teor zhurn 2010 5 Ibn Hordadbeh Ukrayina i ukrayinci ochima svitu bibliogr pokazhch NPBU uporyad O I Bilik K M Naumenko lit red O I Bohan nauk red V O Kononenko Kiyiv NBU im Yaroslava Mudrogo 2018 S 64 65 248 s DzherelaDrevnyaya Rus v svete zarubezhnyh istochnikov Hrestomatiya Tom III Vostochnye istochniki Pod red T N Dzhakson I G Konovalovoj i A V Podosinova Sost ch I T M Kalinina I G Konovalova ch II V Ya Petruhin M Russkij Fond Sodejstviya Obrazovaniyu i Nauke 2009 264 s isbn 978 5 91244 044 5PosilannyaRibalkin V S Pidstupnist vidomogo slova abo chitayuchi Ibn Hurdadbega Shidnij svit The World of the Orient nauk zhurn NAN Ukrayini In t shodoznavstva im A Yu Krimskogo Kiyiv 2009 3 S 172 178 Vostochnaya literatura Arhiv originalu za 25 chervnya 2014 Procitovano 10 marta 2011