Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Купа́ло, Купа́йло — слов'янський міфологічний персонаж, пов'язаний зі святкуванням літнього сонцестояння — дня Купали (згодом суміщеного з християнським святом Різдва Іоанна Предтечі — Івана Купала). Згадується в купальських обрядових піснях і зображається переважно як опудало, яке спалюється наприкінці святкування Івана Купала.
| Купало | |
|---|---|
 Купало як східнослов'янський бог, сучасне зображення | |
| Міфологія | слов'янська |
| Божество в | слов'янська міфологія |
| Брати/сестри | Марена (можливо) |
| Дружина | Марена (можливо) |
| Атрибути | вінки, квіти |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Етимологія
На Русі найраніші письмові згадки назви «Купала» датуються XIII ст. (у формі «Купалія») та XIV ст. (у множині — «Купали»). Пізніше трапляються назви Купала і Купало; назва свята «Івана-Купала»; назва ляльки Купало або Купайло, що використовується під час обрядів на це свято. Купалою називається також дівчина, котра роздає квіти під час ворожіння в день Івана Купала.
Існує декілька версій походження імені Купало:
- через стосунок до ритуального купання в річці, першого в році;
- від індоєвропейського кореня *kų̄p — «горіти, кипіти»;
- як похідне від «купа» — зібрання чого-небудь;
- від слов'янізованого імені Іоанна Хрестителя (βαπτιστής, «баптістіс» — «купатель, занурювач»).
Образ і функції
В купальських обрядах Купало зображається поставленою вертикально гілкою (див. також весільне гільце) чи опудалом, зробленим із трав, соломи, зрідка лялькою з жовтої глини. Опудало ставиться на палицю так, щоб торкатися землі. На відміну від Марени, Купало має менше прикрас, його вирізняє наявність намиста чи чоловічого одягу.
Функціонально Купало багато в чому аналогічний Ярилу, стосуючись життєвих сил природи, але купальські обряди виключно літні. На думку багатьох дослідників, Купало не був богом, натомість слугував сезонним персонажем, так само як Ярило, Лада, Полель, Позвізд, або суто назвою ритуальнної ляльки. В сучасних працях та рідновірстві іноді описується як бог літнього сонця.
Культ Купала
Під час святкування Івана Купала власне Купало зображається гілкою, опудалом чи лялькою. Його виготовляють дівчата разом з опудалом Марени. Прикрашають Купала спільно дівчата та хлопці, співаючи. Подекуди роль Купали виконувала дитина. Спершу дівчата водять хоровод навколо Купала; жінки та чоловіки не беруть участі. Наприкінці святкування хлопці обривають із Купала вінки та розкладають вогнище, а дівчата топлять Марену в річці.
День літнього сонцестояння — купало (купальє), ще з язичницької доби слугував також орієнтиром у році.
Згадки у давніх писемних джерелах
У Густинському літописі
Густинський Літопис XVII століття розповідає:
Купало бяше бог обилія, якоже у Еллін Церез, єму же безумниї за обиліє благадареніє приношаху в то время, єгда імяша настати жатва. Сему Купалу, бісу єще і донині по нікоїх странах безумниї пам'ять совершають, наченше іюня 23 дня, в навечеріє Рож-ства Іоанна Предтечі, даже до жатви і даліє сицевим образом: с вечера собираються простая чадь обоєго пола, і соплетають собі вінци із ядомого зілля, іли коренія, і, препоясавшеся биліем, возгнетають огнь, інде же поставляють зеленую віть і, ємшеся за руці, около обращаються окрест оного огня, по-юще свої пісні, преплетающе Купалом. Потом чрез оний огнь прескакують, оному бісу жертву себі приносяще.
У Синопсису Київському
У Синопсису Київському XVII століття:
П’ятий ідол — Купало, якого вважають богом плодів земних, і йому спокушені дияволом подяки й жертви на початку жнив приносили. Того ж Купала, бога, чи істинніше, біса й до сьогодні в деяких місцевостях Рóссійських пам’ять тримається, найбільше ж — у надвечір’я Різдва святого Іоанна Хрестителя. Зібравшись увечері, молодь чоловічої, дівочої та жіночої статі плете собі вінки із певного зілля, і одягає на голову, і опоясується ним. Ще ж на тому бісівському ігрищі розкладають вогонь, і навколо нього, взявшись за руки, нечестиво ходять і скачуть, пісні співають, гидкого Купали [ім’я] часто повторюючи, і через вогонь перескакуючи, самих себе тому ж бісу Купалі в жертву приносять. І інших дійств диявольських багато на [тих] мерзенних зібраннях творять, про які й писати недобре. Крім цього святого Іоанна Хрестителя свята, й на свято святих верховних Апостолів Петра і Павла, диявол свої сіті напинає через гойдалки, на яких гойдаючись, випадає [декому], раптом упавши на землю, убитися, і негідно, без покаяння, душу свою втратити. Тому і гойдалок, як сіті диявольської, берегтися належить кожній християнській людині, аби не впасти й не зав’язнути в ній.
У посланні ігумена псковського Елеазара
У посланні ігумена псковського Елеазара монастиря Панфіла московським намісника в Пскові князю Дмитру Володимировичу Ростовському (згідно з Псковським літописом, 1505) говориться про те, що в переддень Різдва Іоанна Предтечі «чаровницы» — чоловіки і жінки по лугах, болотах, лісах, полях шукають нібито якісь смертні трави «на паубу человеком и скотом», «тут же и дивиа корение копают на потворение мужем своим: и сиа вся творят действом дьяволим в день Предтечев с приговоры сотанинскими».
А в саме свято Іоанна Предтечі, що збігається із днем літнього сонцевороту:
…во святую ту нощь мало не весь град возмятется, и в селех возбесятца в бубны, и в сопели, и гудением струнным, и всякими неподобными игры сотонинскими, плесканием и плесанием, женам же и девам и главам киванием, и устнами их неприязнен клич, вся скверные бесовские песни, и хрептом их вихляниа, и ногам их скакание и таптаниа; ту же есть мужем и отроком великое падение, ту же есть на женское и девичье шатание блудное им воззрение, такоже есть и женам мужатым осквернение и девам растлениа. Что же бысть во градех и селех в годину ту — сотона красуется кумирское празднование, радость и веселие сотонинское, в нём же есть ликование… яко в поругание и в бесчестие Рожеству Предтечеву и в посмех и в коризну дни его, не вещущим истины, яко сущии идолослужителие бесовскии праздник сеи празноють…
Сице бо на всяко лето кумиром служебным обычаем сотона призывает и тому, яко жертва приноситца всяка скверна и беззаконие, богомерское приношение; яко день рожества Предотечи великого празнуют, но своим древним обычаем
У повчанні «Про ідолів Володимирових»
У повчанні «Про ідолів Володимирових» — «бог плодов земных».
Трактування образу
Російський філолог Володимир Топоров вважав, що Купало та Ярило мають спільне походження, але розвинулися в різних персонажів: Ярило стосується весняної обрядовості, а Купало літньої. Разом з В'ячеславом Топоровим він пропонував, що Купало в давнину уявлявся братом Мари (Марени). В балтійських народів існує аналогічна пара Йонітс і Мора.
На думку польського історика Александра Ґейштора, так само як російської дослідниці Наталії Велецької та українського фольклориста Віктора Давидюка, персонаж Купало походить від обрядової ляльки, що замінила людські жертвопринесення з метою забезпечити гарний врожай.
Примітки
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 236.
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 237.
- Топоров, В. (1967). Из наблюдений над этимологией слов мифологического характера / Материалы международного симпозиума «Проблемы славянских этимологических исследований в связи с общей проблематикой современной этимологии». Москва. с. 11—21.
- Велецкая, Н. Н. (1978). Языческая символика славянских архаических ритуалов (рос.). Наука.
- Журавлев А. Ф. Язык и миф. Лингвистический комментарий к труду А. Н. Афанасьева «Поэтические воззрения славян на природу». М.: Индрик, 2005. С. 904.
- Воропай, Олекса (1958). Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво. с. 115—134.
- Боги // Славянские древности / Отв. ред. . — М.: Международные отношения, 1995. — Т. 1. — С. 211.
- Славянская мифология: энциклопедический словарь (рос.). Эллис Лак. 1995. с. 11. ISBN .
- Pitro, Martin; Vokáč, Petr (2002). Bohové dávných Slovanů. Praha: ISV. с. 79. ISBN .
- Ivanits, Linda J.; Oinas, Felix Johannes (1989). Russian folk belief. Armonk (N.Y.): M. E. Sharpe. с. 14. ISBN .
- Купало. Українська Релігієзнавча Енциклопедія. Процитовано 07.07.2023.
- Кононенко, Олексій (2 липня 2018). Українська міфологія. Божества і духи (укр.). Litres. с. 64. ISBN .
- Купайло. www.oru.org.ua. Процитовано 7 липня 2023.
- Воропай, Олекса (1958). Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво. с. 116—130.
- Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 59. — 412 с. — .
- Митрополит Іларіон. «Дохристиянські вірування українського народу»
- Жиленко І. В. Синопсис Київський. Лаврський альманах [ 7 листопада 2007 у Wayback Machine.] / Ред. рада: В. М. Колпакова (відп. ред.) та ін. — К. : ВІПОЛ, — Спецвип. 2 : Синопсис Київський / І. В. Жиленко. — 2002. — 194 с.
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 238.
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 239—240.
- Давидюк, Віктор (2005). Первісна міфологія українського фольклору. Луцьк: Волинська обласна друкарня. с. 179—206.
Посилання
- Голобуцький П. В., Карадобрій Т. А. Купала, Купайло [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон — Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2008.
- Купала (Івана Купала) // Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. 2-е вид. / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 195—196.
- Купало [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Купайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 793-795. — 1000 екз.
- Гнатюк В. Купайло // В. М. Гнатюк / Нарис української міфології. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. — С. 79—81.
- Свято Івана Купала // Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. — Мюнхен: Українське видавництво, 1958. — С. 115—134.
- Купала [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.] // Мифологический словарь (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kupa lo Kupa jlo slov yanskij mifologichnij personazh pov yazanij zi svyatkuvannyam litnogo soncestoyannya dnya Kupali zgodom sumishenogo z hristiyanskim svyatom Rizdva Ioanna Predtechi Ivana Kupala Zgaduyetsya v kupalskih obryadovih pisnyah i zobrazhayetsya perevazhno yak opudalo yake spalyuyetsya naprikinci svyatkuvannya Ivana Kupala KupaloKupalo yak shidnoslov yanskij bog suchasne zobrazhennyaMifologiyaslov yanskaBozhestvo vslov yanska mifologiyaBrati sestriMarena mozhlivo DruzhinaMarena mozhlivo Atributivinki kviti Mediafajli u VikishovishiEtimologiyaNa Rusi najranishi pismovi zgadki nazvi Kupala datuyutsya XIII st u formi Kupaliya ta XIV st u mnozhini Kupali Piznishe traplyayutsya nazvi Kupala i Kupalo nazva svyata Ivana Kupala nazva lyalki Kupalo abo Kupajlo sho vikoristovuyetsya pid chas obryadiv na ce svyato Kupaloyu nazivayetsya takozh divchina kotra rozdaye kviti pid chas vorozhinnya v den Ivana Kupala Isnuye dekilka versij pohodzhennya imeni Kupalo cherez stosunok do ritualnogo kupannya v richci pershogo v roci vid indoyevropejskogo korenya ku p goriti kipiti yak pohidne vid kupa zibrannya chogo nebud vid slov yanizovanogo imeni Ioanna Hrestitelya baptisths baptistis kupatel zanuryuvach Obraz i funkciyiV kupalskih obryadah Kupalo zobrazhayetsya postavlenoyu vertikalno gilkoyu div takozh vesilne gilce chi opudalom zroblenim iz trav solomi zridka lyalkoyu z zhovtoyi glini Opudalo stavitsya na palicyu tak shob torkatisya zemli Na vidminu vid Mareni Kupalo maye menshe prikras jogo viriznyaye nayavnist namista chi cholovichogo odyagu Funkcionalno Kupalo bagato v chomu analogichnij Yarilu stosuyuchis zhittyevih sil prirodi ale kupalski obryadi viklyuchno litni Na dumku bagatoh doslidnikiv Kupalo ne buv bogom natomist sluguvav sezonnim personazhem tak samo yak Yarilo Lada Polel Pozvizd abo suto nazvoyu ritualnnoyi lyalki V suchasnih pracyah ta ridnovirstvi inodi opisuyetsya yak bog litnogo soncya Kult KupalaKupala yak rol divchini v kupalskih obryadah V Gerson 1897 Nich Kupala u neoyazichnickomu Hrami Mazoveckomu Polsha Polska cerkva ridnoviriv Noc Kupaly 2009 Pid chas svyatkuvannya Ivana Kupala vlasne Kupalo zobrazhayetsya gilkoyu opudalom chi lyalkoyu Jogo vigotovlyayut divchata razom z opudalom Mareni Prikrashayut Kupala spilno divchata ta hlopci spivayuchi Podekudi rol Kupali vikonuvala ditina Spershu divchata vodyat horovod navkolo Kupala zhinki ta choloviki ne berut uchasti Naprikinci svyatkuvannya hlopci obrivayut iz Kupala vinki ta rozkladayut vognishe a divchata toplyat Marenu v richci Den litnogo soncestoyannya kupalo kupalye she z yazichnickoyi dobi sluguvav takozh oriyentirom u roci Zgadki u davnih pisemnih dzherelahU Gustinskomu litopisi Gustinskij Litopis XVII stolittya rozpovidaye Kupalo byashe bog obiliya yakozhe u Ellin Cerez yemu zhe bezumniyi za obiliye blagadareniye prinoshahu v to vremya yegda imyasha nastati zhatva Semu Kupalu bisu yeshe i donini po nikoyih stranah bezumniyi pam yat sovershayut nachenshe iyunya 23 dnya v navecheriye Rozh stva Ioanna Predtechi dazhe do zhatvi i daliye sicevim obrazom s vechera sobirayutsya prostaya chad oboyego pola i sopletayut sobi vinci iz yadomogo zillya ili koreniya i prepoyasavshesya biliem vozgnetayut ogn inde zhe postavlyayut zelenuyu vit i yemshesya za ruci okolo obrashayutsya okrest onogo ognya po yushe svoyi pisni prepletayushe Kupalom Potom chrez onij ogn preskakuyut onomu bisu zhertvu sebi prinosyashe U Sinopsisu Kiyivskomu U Sinopsisu Kiyivskomu XVII stolittya P yatij idol Kupalo yakogo vvazhayut bogom plodiv zemnih i jomu spokusheni diyavolom podyaki j zhertvi na pochatku zhniv prinosili Togo zh Kupala boga chi istinnishe bisa j do sogodni v deyakih miscevostyah Rossijskih pam yat trimayetsya najbilshe zh u nadvechir ya Rizdva svyatogo Ioanna Hrestitelya Zibravshis uvecheri molod cholovichoyi divochoyi ta zhinochoyi stati plete sobi vinki iz pevnogo zillya i odyagaye na golovu i opoyasuyetsya nim She zh na tomu bisivskomu igrishi rozkladayut vogon i navkolo nogo vzyavshis za ruki nechestivo hodyat i skachut pisni spivayut gidkogo Kupali im ya chasto povtoryuyuchi i cherez vogon pereskakuyuchi samih sebe tomu zh bisu Kupali v zhertvu prinosyat I inshih dijstv diyavolskih bagato na tih merzennih zibrannyah tvoryat pro yaki j pisati nedobre Krim cogo svyatogo Ioanna Hrestitelya svyata j na svyato svyatih verhovnih Apostoliv Petra i Pavla diyavol svoyi siti napinaye cherez gojdalki na yakih gojdayuchis vipadaye dekomu raptom upavshi na zemlyu ubitisya i negidno bez pokayannya dushu svoyu vtratiti Tomu i gojdalok yak siti diyavolskoyi beregtisya nalezhit kozhnij hristiyanskij lyudini abi ne vpasti j ne zav yaznuti v nij U poslanni igumena pskovskogo Eleazara U poslanni igumena pskovskogo Eleazara monastirya Panfila moskovskim namisnika v Pskovi knyazyu Dmitru Volodimirovichu Rostovskomu zgidno z Pskovskim litopisom 1505 govoritsya pro te sho v peredden Rizdva Ioanna Predtechi charovnicy choloviki i zhinki po lugah bolotah lisah polyah shukayut nibito yakis smertni travi na paubu chelovekom i skotom tut zhe i divia korenie kopayut na potvorenie muzhem svoim i sia vsya tvoryat dejstvom dyavolim v den Predtechev s prigovory sotaninskimi A v same svyato Ioanna Predtechi sho zbigayetsya iz dnem litnogo soncevorotu vo svyatuyu tu nosh malo ne ves grad vozmyatetsya i v seleh vozbesyatca v bubny i v sopeli i gudeniem strunnym i vsyakimi nepodobnymi igry sotoninskimi pleskaniem i plesaniem zhenam zhe i devam i glavam kivaniem i ustnami ih nepriyaznen klich vsya skvernye besovskie pesni i hreptom ih vihlyania i nogam ih skakanie i taptania tu zhe est muzhem i otrokom velikoe padenie tu zhe est na zhenskoe i deviche shatanie bludnoe im vozzrenie takozhe est i zhenam muzhatym oskvernenie i devam rastlenia Chto zhe byst vo gradeh i seleh v godinu tu sotona krasuetsya kumirskoe prazdnovanie radost i veselie sotoninskoe v nyom zhe est likovanie yako v poruganie i v beschestie Rozhestvu Predtechevu i v posmeh i v koriznu dni ego ne veshushim istiny yako sushii idolosluzhitelie besovskii prazdnik sei praznoyut Sice bo na vsyako leto kumirom sluzhebnym obychaem sotona prizyvaet i tomu yako zhertva prinositca vsyaka skverna i bezzakonie bogomerskoe prinoshenie yako den rozhestva Predotechi velikogo praznuyut no svoim drevnim obychaem U povchanni Pro idoliv Volodimirovih U povchanni Pro idoliv Volodimirovih bog plodov zemnyh Traktuvannya obrazuRosijskij filolog Volodimir Toporov vvazhav sho Kupalo ta Yarilo mayut spilne pohodzhennya ale rozvinulisya v riznih personazhiv Yarilo stosuyetsya vesnyanoyi obryadovosti a Kupalo litnoyi Razom z V yacheslavom Toporovim vin proponuvav sho Kupalo v davninu uyavlyavsya bratom Mari Mareni V baltijskih narodiv isnuye analogichna para Jonits i Mora Na dumku polskogo istorika Aleksandra Gejshtora tak samo yak rosijskoyi doslidnici Nataliyi Veleckoyi ta ukrayinskogo folklorista Viktora Davidyuka personazh Kupalo pohodit vid obryadovoyi lyalki sho zaminila lyudski zhertvoprinesennya z metoyu zabezpechiti garnij vrozhaj PrimitkiGejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 236 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 237 Toporov V 1967 Iz nablyudenij nad etimologiej slov mifologicheskogo haraktera Materialy mezhdunarodnogo simpoziuma Prob lemy slavyanskih etimologicheskih issledovanij v svyazi s obshej problematikoj sovremennoj etimologii Moskva s 11 21 Veleckaya N N 1978 Yazycheskaya simvolika slavyanskih arhaicheskih ritualov ros Nauka Zhuravlev A F Yazyk i mif Lingvisticheskij kommentarij k trudu A N Afanaseva Poeticheskie vozzreniya slavyan na prirodu M Indrik 2005 S 904 Voropaj Oleksa 1958 Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris Myunhen Ukrayinske vidavnictvo s 115 134 Bogi Slavyanskie drevnosti Otv red M Mezhdunarodnye otnosheniya 1995 T 1 S 211 Slavyanskaya mifologiya enciklopedicheskij slovar ros Ellis Lak 1995 s 11 ISBN 978 5 7195 0057 7 Pitro Martin Vokac Petr 2002 Bohove davnych Slovanu Praha ISV s 79 ISBN 978 80 85866 91 9 Ivanits Linda J Oinas Felix Johannes 1989 Russian folk belief Armonk N Y M E Sharpe s 14 ISBN 978 0 87332 422 9 Kupalo Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Procitovano 07 07 2023 Kononenko Oleksij 2 lipnya 2018 Ukrayinska mifologiya Bozhestva i duhi ukr Litres s 64 ISBN 978 5 04 120865 3 Kupajlo www oru org ua Procitovano 7 lipnya 2023 Voropaj Oleksa 1958 Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris Myunhen Ukrayinske vidavnictvo s 116 130 Nazvi chasovih ponyat Davnoruska spadshina v leksici ukrayinskoyi movi V V Nimchuk AN Ukrayini In t ukr movi im O O Potebni Kiyiv Naukova dumka 1992 S 59 412 s ISBN 5 12 000639 6 Mitropolit Ilarion Dohristiyanski viruvannya ukrayinskogo narodu Zhilenko I V Sinopsis Kiyivskij Lavrskij almanah 7 listopada 2007 u Wayback Machine Red rada V M Kolpakova vidp red ta in K VIPOL Specvip 2 Sinopsis Kiyivskij I V Zhilenko 2002 194 s Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 238 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 239 240 Davidyuk Viktor 2005 Pervisna mifologiya ukrayinskogo folkloru Luck Volinska oblasna drukarnya s 179 206 PosilannyaGolobuckij P V Karadobrij T A Kupala Kupajlo 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 5 Kon Kyu Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2008 Kupala Ivana Kupala Ukrayinska minuvshina Ilyustrovanij etnografichnij dovidnik 2 e vid A P Ponomarov L F Artyuh T V Kosmina ta in K Libid 1994 S 195 196 Kupalo 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Kupajlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 793 795 1000 ekz Gnatyuk V Kupajlo V M Gnatyuk Naris ukrayinskoyi mifologiyi Lviv Institut narodoznavstva NAN Ukrayini 2000 S 79 81 Svyato Ivana Kupala Oleksa Voropaj Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris T 2 Myunhen Ukrayinske vidavnictvo 1958 S 115 134 Kupala 7 bereznya 2011 u Wayback Machine Mifologicheskij slovar ros