Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кулажи́нці — (Кулаженці) село у Броварському районі Київської області. Входить до складу Великодимерської селищної громади. Загальна площа землі в адмінмежах колишньої Кулажинської сільської ради — 8162,9 га. Станом на 1 січня 2003 року в Кулажинцях проживало 340 осіб.
| село Кулажинці (Кулаженці) | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Броварський | ||||
| Громада | Великодимерська селищна громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 857 | ||||
| Населення | 334 | ||||
| Площа | 1,92 км² | ||||
| Густота населення | 173,96 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 07445 | ||||
| Телефонний код | +380 4594 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°33′01″ пн. ш. 31°12′33″ сх. д. / 50.55028° пн. ш. 31.20917° сх. д.Координати: 50°33′01″ пн. ш. 31°12′33″ сх. д. / 50.55028° пн. ш. 31.20917° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 104 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 07445, Київська обл., Броварський р-н, с.Кулажинці, вул.Партизана Стригуна,3 | ||||
| Карта | |||||
  Кулажинці (Кулаженці) | |||||
 Кулажинці (Кулаженці) | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Одне з найменших і найдальших поселень району на лівому березі річки Трубіж на межі Київської та Чернігівської областей, поблизу басанських лісів. На території селища є історичне урочище Слобода. На південно-східній околиці урочища було кілька земляних курганів, гострих козацьких могил, на західній околиці Слободи перехрестя доріг, що ведуть до сіл Перемога та Русанів.
Історія
Перекази
Переказ доносить до нас давню назву села Куйловець (Кійловець) — Києвець на Трубежі. За іншим переказом, поручик у відставці Кулагін, разом з друзями знайшов притулок в Україні і заснував поселення з п'яти дворів, поселенців стали називати кулажинцями.
Минуле
Після спустошення 1482 року місцевості кримськими татарами на чолі з Менглі Гіреєм залишилися лише окремі хутори. Ці землі ніхто не хотів брати ні за службу, ні в вислугу. Нарешті 1503 року великий князь Олександр Ягеллончик пожалував усю північну половину Переяславського повіту, що лежала по Трубежу й Супою, як вислугу своєму дворянину Дашку Івановичу. Його син — черкаський і канівський староста Остафій Дашкович — організував швидку колонізацію в тому числі власних переяславських «вислуг», у яких «на ґрунтах басанському й биковському» незабаром постали 2 містечка: Басань і Быков, а також 9 сіл: Старая Басань, Марковь, Юрковь, Павловъ, Максимовъ, Брегинцы, Кулажинь, Карпиловка й Воронковъ.
У 1712 р. сільце було «пожаловане» царем Петром І молдавському бояринові Семену Афендику. До початку XX століття тут була садиба з українізованої родини Афендиків. Вони були сотниками козацької старшини, як офіцери російської армії відзначились хоробрістю у війні 1812 р., мали дружні відносини і підтримували Тараса Шевченка, який намалював портрети п'яти членів родини Афендиків, зокрема трьох доньок Пантелеймона. У 1716 році у власність Афендика переходить Нова Басань. Сини Семена Афендика стають сотниками: Степан — бориспільськім, Микола — воронківським, Давид — баришівським.
З 1769 року селище позначено на географічній мапі. За матеріалами ревізії 1784 року в Кулажинцях проживали 87 кріпаків, котрі належали капітанші Ірині Афендик, прапорщику Василю Афендику та Степану Афендику.
У 1816 році в Кулажинцях оселився ротмістр Пантелеймон Афендик, вийшовши у відставку у 36 років, йому належали 149 душ кріпаків і 100 десятин землі.
Два брати-поміщики Бенецькі, спадкоємці Кулагіна, займалися хліборобством. Старший брат мав спиртовий завод, після його смерті державний чиновник Пономаренко одружився з дочкою Бенецького і очолив керівництво заводу. Молодший брат мав юридичну освіту, працював у Києві мировим суддею. Після революції 1917 року маєток і спиртовий завод Бенецьких було розібрано.
ХХ сторіччя
У революцію 1917–1920 рр. та у 1941–1943 рр. село опинилось в центрі партизанського краю. В різні часи воно відносилось до Козельця, Бобровиці, Басані, Ніжина.
З 1920 до 1931 року у період нової економічної політики в селі були збудовані три вітряки, олійниця та потужний млин з двигуном на рідкому паливі. З'явилася молотарка, яку приводили в дію дві, три пари коней, молотили збіжжя толокою.
Наприкінці 20-х - на початку 30-х років під час розкуркулювання у селян було конфісковано всю техніку, млини та молотарки, організовано колгосп. Під час голодних 1932-1933 років головою колгоспу був Берман Йосип Рафаїлович, посаду бухгалтера обіймав Фукстов, внаслідок умілого керівництва колгоспом (людям на полях, на фермі видавались пайки та готувались гарячі обіди) у селі померла лише одна людина. Після 1934 року в селі було побудовано стайня для коней, корівник та два свинарники.
У 1936 році в колгоспі з'явилися перші вантажні автомашини, головою колгоспу був Кот Фрол Андрійович, шоферував Соболь Андрій Васильович. Була організована майстерня з ремонту упряжі. В колгоспі на той час працювали агроном, зоотехнік, ветеринар. Видатною подією стало вручення колгоспу акта на вічне користування землею.
У 1939 році молодіжна ланка Тищенко Параски Григорівни була нагороджена грамотою на сільськогосподарській виставці в Москві, за високій урожай картоплі. З вирощування кавунів колгосп Кулажинців зайняв третє місце в Україні. Кожен мешканець села отримав паспорт. В селі організували курси механізаторів, працювала молодіжна тракторна бригада, якою керувала жінка-трактористка Іванко Галина Антонівна.
На початку війни у 1941 році всі чоловіки призовного віку були направлені в армію. Загинуло на фронті та було страчено фашистами 126 мешканців села.
Голод в селі у 1946-1947 роках спричинили посуха, неврожай та непосильні податки, державна позика.
З 1948 по 1951 рік тривала електрифікація села. У 1959 році колгосп реформували в радгосп і господарство Кулажинців з'єднали зі Світильнею. У Кулажинському відділку радгоспу «Зоря» налічувалося 28 механізаторів, була побудована ферма на 500 корів і 500 голів молодняка. Комбінатом Київхімволокно, що шефствував над радгоспом, було побудовано піонерській табір. У 1965 році в селі побудовано медичний пункт, магазини продовольчих та промислових товарів.
У 1973 році держава проклала в село асфальтовану дорогу. У Кулажинці з Києва почали ходити автобуси, проходячи села Квітневе, Красилівка, Гоголів, Плоске, Світильня.
12 травня 1994 року рішенням Київської обласної ради народних депутатів у Броварському районі утворено Кулажинську сільську раду, вивівши селище із підпорядкування Світильнянської сільради.
Сьогодення
У 2007 році було здійснено газифікацію села.
8 березня 2022 року під час Російського вторгнення в Україну, поблизу села був збитий гелікоптер Мі-24 зі складу 16-ї окремої бригади армійської авіації. Обоє пілотів: підполковник Мариняк Олександр Мирославович та капітан Беззуб Іван Романович - загинули.
31 березня 2022 року село було звільнено від російських окупантів.
Освіта
До 1911 року діти отримували трирічну освіту в церковно-приходській школі, яка знаходилась в хаті дяка Зікія Федота. У 1911 році земством була побудовано нова церковно-приходська трирічна школа. Будівля збереглась донині, зараз в ній розташована Кулажинська сільська рада.
У 1930 році з матеріалів розібраної церкви поруч школи було побудовано школу-семирічку. Директором школи був Карпенко Микола Іванович, з 1934 року цю посаду обіймав Гончарівський Яків Юхимович.
Під час війни в будівлі школи-семирічки була розташована поліція та старостат.
Після війни в школі навчались діти з сусідніх сіл: Світильня, Перемога, Новоселиці, Гребельки. Протягом 50х-70х років посаду директора школи обіймали: Шуляк Петро Федорович, Качур Модест Григорович.
З 1975 до 1977 року у Кулажинцях була початкова трирічна школа, яку у 1977 році закрили через відсутність учнів.
Станом на 1 січня 2003 року 40 школярів проходили навчання у Світильнянській загальноосвітній школі.
Люди
Уродженцем села є Кот Петро Олексійович (1933–2003) — член Національної спілки художників України, заслужений художник України.
Корисні посилання
- Ядловка (Петрово) и Кулажинцы (Куйловце) // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерский. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 262-264. [ 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Ядловка (Петрово) и Кулажинцы (Куйловце) // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1872. Прибавленія. — с. 159—161 (№ 8, 15 апрѣля). [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- офіційний сайт Броварського району[недоступне посилання з квітня 2019]
Примітки
- Антонович В. Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. — К.: Либідь, 1995. — с. 164. http://litopys.org.ua/anton/ant09.htm [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Антонович В. Б. Кіевскіе войты Ходыки — эпизодъ изъ исторіи городскаго самоуправленія въ Кіеве въ XVI–XVII ст. http://www.sedmitza.ru/lib/text/720054/ [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- https://kyiv.novyny.live/vsu-nachali-zachistku-brovarskogo-raiona-ot-okkupantov-ekskliuziv-43705.html
Джерела
1. І. Доцин. ІСТОРІЯ ПОСЕЛЕНЬ БРОВАРСЬКОГО КРАЮ Від стародавніх часів і до сьогодення. Книга третя. — Бровари.: Водограй, 2003. — 640 с. /Сер. "Броварська минувшина"/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulazhi nci Kulazhenci selo u Brovarskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Vhodit do skladu Velikodimerskoyi selishnoyi gromadi Zagalna plosha zemli v adminmezhah kolishnoyi Kulazhinskoyi silskoyi radi 8162 9 ga Stanom na 1 sichnya 2003 roku v Kulazhincyah prozhivalo 340 osib selo Kulazhinci Kulazhenci Gerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon BrovarskijGromada Velikodimerska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 857Naselennya 334Plosha 1 92 km Gustota naselennya 173 96 osib km Poshtovij indeks 07445Telefonnij kod 380 4594Geografichni daniGeografichni koordinati 50 33 01 pn sh 31 12 33 sh d 50 55028 pn sh 31 20917 sh d 50 55028 31 20917 Koordinati 50 33 01 pn sh 31 12 33 sh d 50 55028 pn sh 31 20917 sh d 50 55028 31 20917Serednya visota nad rivnem morya 104 mMisceva vladaAdresa radi 07445 Kiyivska obl Brovarskij r n s Kulazhinci vul Partizana Striguna 3KartaKulazhinci Kulazhenci Kulazhinci Kulazhenci Mapa Kulazhinci u VikishovishiGeografiyaOdne z najmenshih i najdalshih poselen rajonu na livomu berezi richki Trubizh na mezhi Kiyivskoyi ta Chernigivskoyi oblastej poblizu basanskih lisiv Na teritoriyi selisha ye istorichne urochishe Sloboda Na pivdenno shidnij okolici urochisha bulo kilka zemlyanih kurganiv gostrih kozackih mogil na zahidnij okolici Slobodi perehrestya dorig sho vedut do sil Peremoga ta Rusaniv IstoriyaPerekazi Perekaz donosit do nas davnyu nazvu sela Kujlovec Kijlovec Kiyevec na Trubezhi Za inshim perekazom poruchik u vidstavci Kulagin razom z druzyami znajshov pritulok v Ukrayini i zasnuvav poselennya z p yati dvoriv poselenciv stali nazivati kulazhincyami Minule Pislya spustoshennya 1482 roku miscevosti krimskimi tatarami na choli z Mengli Gireyem zalishilisya lishe okremi hutori Ci zemli nihto ne hotiv brati ni za sluzhbu ni v vislugu Nareshti 1503 roku velikij knyaz Oleksandr Yagellonchik pozhaluvav usyu pivnichnu polovinu Pereyaslavskogo povitu sho lezhala po Trubezhu j Supoyu yak vislugu svoyemu dvoryaninu Dashku Ivanovichu Jogo sin cherkaskij i kanivskij starosta Ostafij Dashkovich organizuvav shvidku kolonizaciyu v tomu chisli vlasnih pereyaslavskih vislug u yakih na gruntah basanskomu j bikovskomu nezabarom postali 2 mistechka Basan i Bykov a takozh 9 sil Staraya Basan Markov Yurkov Pavlov Maksimov Bregincy Kulazhin Karpilovka j Voronkov U 1712 r silce bulo pozhalovane carem Petrom I moldavskomu boyarinovi Semenu Afendiku Do pochatku XX stolittya tut bula sadiba z ukrayinizovanoyi rodini Afendikiv Voni buli sotnikami kozackoyi starshini yak oficeri rosijskoyi armiyi vidznachilis horobristyu u vijni 1812 r mali druzhni vidnosini i pidtrimuvali Tarasa Shevchenka yakij namalyuvav portreti p yati chleniv rodini Afendikiv zokrema troh donok Pantelejmona U 1716 roci u vlasnist Afendika perehodit Nova Basan Sini Semena Afendika stayut sotnikami Stepan borispilskim Mikola voronkivskim David barishivskim Z 1769 roku selishe poznacheno na geografichnij mapi Za materialami reviziyi 1784 roku v Kulazhincyah prozhivali 87 kripakiv kotri nalezhali kapitanshi Irini Afendik praporshiku Vasilyu Afendiku ta Stepanu Afendiku U 1816 roci v Kulazhincyah oselivsya rotmistr Pantelejmon Afendik vijshovshi u vidstavku u 36 rokiv jomu nalezhali 149 dush kripakiv i 100 desyatin zemli Dva brati pomishiki Benecki spadkoyemci Kulagina zajmalisya hliborobstvom Starshij brat mav spirtovij zavod pislya jogo smerti derzhavnij chinovnik Ponomarenko odruzhivsya z dochkoyu Beneckogo i ocholiv kerivnictvo zavodu Molodshij brat mav yuridichnu osvitu pracyuvav u Kiyevi mirovim suddeyu Pislya revolyuciyi 1917 roku mayetok i spirtovij zavod Beneckih bulo rozibrano HH storichchya U revolyuciyu 1917 1920 rr ta u 1941 1943 rr selo opinilos v centri partizanskogo krayu V rizni chasi vono vidnosilos do Kozelcya Bobrovici Basani Nizhina Z 1920 do 1931 roku u period novoyi ekonomichnoyi politiki v seli buli zbudovani tri vitryaki olijnicya ta potuzhnij mlin z dvigunom na ridkomu palivi Z yavilasya molotarka yaku privodili v diyu dvi tri pari konej molotili zbizhzhya tolokoyu Naprikinci 20 h na pochatku 30 h rokiv pid chas rozkurkulyuvannya u selyan bulo konfiskovano vsyu tehniku mlini ta molotarki organizovano kolgosp Pid chas golodnih 1932 1933 rokiv golovoyu kolgospu buv Berman Josip Rafayilovich posadu buhgaltera obijmav Fukstov vnaslidok umilogo kerivnictva kolgospom lyudyam na polyah na fermi vidavalis pajki ta gotuvalis garyachi obidi u seli pomerla lishe odna lyudina Pislya 1934 roku v seli bulo pobudovano stajnya dlya konej korivnik ta dva svinarniki U 1936 roci v kolgospi z yavilisya pershi vantazhni avtomashini golovoyu kolgospu buv Kot Frol Andrijovich shoferuvav Sobol Andrij Vasilovich Bula organizovana majsternya z remontu upryazhi V kolgospi na toj chas pracyuvali agronom zootehnik veterinar Vidatnoyu podiyeyu stalo vruchennya kolgospu akta na vichne koristuvannya zemleyu U 1939 roci molodizhna lanka Tishenko Paraski Grigorivni bula nagorodzhena gramotoyu na silskogospodarskij vistavci v Moskvi za visokij urozhaj kartopli Z viroshuvannya kavuniv kolgosp Kulazhinciv zajnyav tretye misce v Ukrayini Kozhen meshkanec sela otrimav pasport V seli organizuvali kursi mehanizatoriv pracyuvala molodizhna traktorna brigada yakoyu keruvala zhinka traktoristka Ivanko Galina Antonivna Na pochatku vijni u 1941 roci vsi choloviki prizovnogo viku buli napravleni v armiyu Zaginulo na fronti ta bulo stracheno fashistami 126 meshkanciv sela Golod v seli u 1946 1947 rokah sprichinili posuha nevrozhaj ta neposilni podatki derzhavna pozika Z 1948 po 1951 rik trivala elektrifikaciya sela U 1959 roci kolgosp reformuvali v radgosp i gospodarstvo Kulazhinciv z yednali zi Svitilneyu U Kulazhinskomu viddilku radgospu Zorya nalichuvalosya 28 mehanizatoriv bula pobudovana ferma na 500 koriv i 500 goliv molodnyaka Kombinatom Kiyivhimvolokno sho shefstvuvav nad radgospom bulo pobudovano pionerskij tabir U 1965 roci v seli pobudovano medichnij punkt magazini prodovolchih ta promislovih tovariv U 1973 roci derzhava proklala v selo asfaltovanu dorogu U Kulazhinci z Kiyeva pochali hoditi avtobusi prohodyachi sela Kvitneve Krasilivka Gogoliv Ploske Svitilnya 12 travnya 1994 roku rishennyam Kiyivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ u Brovarskomu rajoni utvoreno Kulazhinsku silsku radu vivivshi selishe iz pidporyadkuvannya Svitilnyanskoyi silradi Sogodennya U 2007 roci bulo zdijsneno gazifikaciyu sela 8 bereznya 2022 roku pid chas Rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu poblizu sela buv zbitij gelikopter Mi 24 zi skladu 16 yi okremoyi brigadi armijskoyi aviaciyi Oboye pilotiv pidpolkovnik Marinyak Oleksandr Miroslavovich ta kapitan Bezzub Ivan Romanovich zaginuli 31 bereznya 2022 roku selo bulo zvilneno vid rosijskih okupantiv OsvitaDo 1911 roku diti otrimuvali tririchnu osvitu v cerkovno prihodskij shkoli yaka znahodilas v hati dyaka Zikiya Fedota U 1911 roci zemstvom bula pobudovano nova cerkovno prihodska tririchna shkola Budivlya zbereglas donini zaraz v nij roztashovana Kulazhinska silska rada U 1930 roci z materialiv rozibranoyi cerkvi poruch shkoli bulo pobudovano shkolu semirichku Direktorom shkoli buv Karpenko Mikola Ivanovich z 1934 roku cyu posadu obijmav Goncharivskij Yakiv Yuhimovich Pid chas vijni v budivli shkoli semirichki bula roztashovana policiya ta starostat Pislya vijni v shkoli navchalis diti z susidnih sil Svitilnya Peremoga Novoselici Grebelki Protyagom 50h 70h rokiv posadu direktora shkoli obijmali Shulyak Petro Fedorovich Kachur Modest Grigorovich Z 1975 do 1977 roku u Kulazhincyah bula pochatkova tririchna shkola yaku u 1977 roci zakrili cherez vidsutnist uchniv Stanom na 1 sichnya 2003 roku 40 shkolyariv prohodili navchannya u Svitilnyanskij zagalnoosvitnij shkoli LyudiUrodzhencem sela ye Kot Petro Oleksijovich 1933 2003 chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Korisni posilannyaYadlovka Petrovo i Kulazhincy Kujlovce Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga pyataya Gub gorod Chernigov Uѣzdy Chernigovskij Kozeleckij Surazhskij Kroleveckij i Osterskij Chernigov Zemskaya tipografiya 1874 S 262 264 27 travnya 2016 u Wayback Machine Yadlovka Petrovo i Kulazhincy Kujlovce Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1872 Pribavleniya s 159 161 8 15 aprѣlya 8 grudnya 2015 u Wayback Machine oficijnij sajt Brovarskogo rajonu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PrimitkiAntonovich V B Moya spovid Vibrani istorichni ta publicistichni tvori K Libid 1995 s 164 http litopys org ua anton ant09 htm 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Antonovich V B Kievskie vojty Hodyki epizod iz istorii gorodskago samoupravleniya v Kieve v XVI XVII st http www sedmitza ru lib text 720054 24 veresnya 2015 u Wayback Machine https kyiv novyny live vsu nachali zachistku brovarskogo raiona ot okkupantov ekskliuziv 43705 htmlDzherela1 I Docin ISTORIYa POSELEN BROVARSKOGO KRAYu Vid starodavnih chasiv i do sogodennya Kniga tretya Brovari Vodograj 2003 640 s Ser Brovarska minuvshina