Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоаникій (офіційно Феодосій Семенович Соколовський, 24 березня 1889, село Мигалки, Радомисльський повіт, Київська губернія — 2 квітня 1938, Самара) — український релігійний діяч, єпископ Української Соборно-Єпископської Церкви, до 1925 року — єпископ тихонівської Російської православної церкви з титулом «Омський», а в Україні — заступник екзарха України Московської патріархії, керуючий Харківською, Катеринославською та Донецькою єпархіями тихонівської течії РПЦ.
| Йоаникій (Соколовський) | |
 | |
| Альма-матер: | Київська духовна академія |
|---|---|
| Діяльність: | священник |
| Народження: | 24 березня (5 квітня) 1889 Мигалки, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія, нині — Бородянський район, Київська область, Україна |
| Смерть: | 2 квітня 1938 (49 років) Куйбишев, Російська Федерація |
| Похований: | Самара |
Життєпис
Народився 24 березня 1889 року в селі Мигалки Радомисльського повіту Київської губернії (нині Бородянського району Київської області) в сім'ї диякона.
Закінчив Київську духовну семінарію і Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я. Є відомості, що виконував душпастирські обов'язки при Катеринославському Свято-Тихвінському жіночому монастирі.
У 1916–1917 роках був військовим священником.
21 жовтня 1921 року хіротонізований на єпископа Бахмутського, вікарія Катеринославської єпархії.
На початку 1922 року тимчасово керував Катеринославською єпархією.
Приблизно восени 1922 року призначений Патріархом Тихоном тимчасово керуючим Харківською єпархією замість висланого єпископа Нафанаїла (Троїцького). Йоаникій заявляв, що активно боровся з обновленством, повернув в Патріаршу Церкву кількасот парафій в Харківської губернії, в області Війська Донського і в Таганрозькому окрузі. При цьому в Харкові у православних до 1924 року залишалося всього 3 діючі храми. Був возведений в сан архієпископа. Здобув популярність як яскравий проповідник.
28 грудня 1923 року Патріарх Тихон доручив Йоаникію тимчасове піклування православними парафіями Херсонсько-Одеської єпархії — якщо випаде можливість жити в ній.
У вересні 1924 року Тихон призначив керуючим Харківською єпархією єпископа Костянтина (Дякова), натомість Йоаникія в грудні того ж року перевів на Омську кафедру. Проте Йоаникій залишився в Харкові і згодом став архієпископом Катеринославським і Донецьким. 19 березня 1925 року Патріарх Тихон заборонив Йоаникію служити в Катеринославській і Харківській єпархіях.
4–5 червня 1925 року взяв участь в організованому Лубенським єпископом Феофілом Булдовським Всеукраїнському Церковному Соборі в Лубнах, де став одним із співорганізаторів. На соборі його затвердили «правлячим архієпископом Катеринославським і Донецьким і тимчасово керуючим Харківською єпархією».
У 1927 перейшов у Григоріанську течію (Тимчасова вища церковна рада) і був призначений митрополитом Ульяновським замість Віссаріона (Зоріна). Не був радий своєму новому призначенню і часто покидав єпархію. У червні 1933 року подав прохання в ТВЦР про вихід за штат через хворобу.
Заарештований 17 жовтня 1937 року. 21 грудня трійкою НКВД по Куйбишевської області засуджений до розстрілу. Розстріляний 2 квітня 1938 року. Похований в Куйбишеві. Реабілітований у січні 1956 року.
Посилання
- Соколовський Іоаникій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1798. — 1000 екз.
- на сайте «Русское православие»
- Д. Н. Никитин. ИОАННИКИЙ // Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2011. — Т. XXV. — С. 114-115. — 752 с. — 39 000 экз. — .
- Лавринов Валерий, протоиерей. «Очерки истории обновленческого раскола на Урале. 1922—1945». (Материалы по истории Церкви. кн.42). М. 2007
- Протоиерей Валерий Лавринов. Временный Высший Церковный Совет и его роль в истории Русской православной церкви (1925—1945). — М.: Общество любителей церковной истории, 2018. — 607 с. — (Материалы по истории Церкви. Книга 59). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Joanikij oficijno Feodosij Semenovich Sokolovskij 24 bereznya 1889 selo Migalki Radomislskij povit Kiyivska guberniya 2 kvitnya 1938 Samara ukrayinskij religijnij diyach yepiskop Ukrayinskoyi Soborno Yepiskopskoyi Cerkvi do 1925 roku yepiskop tihonivskoyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi z titulom Omskij a v Ukrayini zastupnik ekzarha Ukrayini Moskovskoyi patriarhiyi keruyuchij Harkivskoyu Katerinoslavskoyu ta Doneckoyu yeparhiyami tihonivskoyi techiyi RPC Joanikij Sokolovskij Alma mater Kiyivska duhovna akademiyaDiyalnist svyashennikNarodzhennya 24 bereznya 5 kvitnya 1889 Migalki Radomislskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya nini Borodyanskij rajon Kiyivska oblast UkrayinaSmert 2 kvitnya 1938 1938 04 02 49 rokiv Kujbishev Rosijska FederaciyaPohovanij SamaraZhittyepisNarodivsya 24 bereznya 1889 roku v seli Migalki Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nini Borodyanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti v sim yi diyakona Zakinchiv Kiyivsku duhovnu seminariyu i Kiyivsku duhovnu akademiyu zi stupenem kandidata bogoslov ya Ye vidomosti sho vikonuvav dushpastirski obov yazki pri Katerinoslavskomu Svyato Tihvinskomu zhinochomu monastiri U 1916 1917 rokah buv vijskovim svyashennikom 21 zhovtnya 1921 roku hirotonizovanij na yepiskopa Bahmutskogo vikariya Katerinoslavskoyi yeparhiyi Na pochatku 1922 roku timchasovo keruvav Katerinoslavskoyu yeparhiyeyu Priblizno voseni 1922 roku priznachenij Patriarhom Tihonom timchasovo keruyuchim Harkivskoyu yeparhiyeyu zamist vislanogo yepiskopa Nafanayila Troyickogo Joanikij zayavlyav sho aktivno borovsya z obnovlenstvom povernuv v Patriarshu Cerkvu kilkasot parafij v Harkivskoyi guberniyi v oblasti Vijska Donskogo i v Taganrozkomu okruzi Pri comu v Harkovi u pravoslavnih do 1924 roku zalishalosya vsogo 3 diyuchi hrami Buv vozvedenij v san arhiyepiskopa Zdobuv populyarnist yak yaskravij propovidnik 28 grudnya 1923 roku Patriarh Tihon doruchiv Joanikiyu timchasove pikluvannya pravoslavnimi parafiyami Hersonsko Odeskoyi yeparhiyi yaksho vipade mozhlivist zhiti v nij U veresni 1924 roku Tihon priznachiv keruyuchim Harkivskoyu yeparhiyeyu yepiskopa Kostyantina Dyakova natomist Joanikiya v grudni togo zh roku pereviv na Omsku kafedru Prote Joanikij zalishivsya v Harkovi i zgodom stav arhiyepiskopom Katerinoslavskim i Doneckim 19 bereznya 1925 roku Patriarh Tihon zaboroniv Joanikiyu sluzhiti v Katerinoslavskij i Harkivskij yeparhiyah 4 5 chervnya 1925 roku vzyav uchast v organizovanomu Lubenskim yepiskopom Feofilom Buldovskim Vseukrayinskomu Cerkovnomu Sobori v Lubnah de stav odnim iz spivorganizatoriv Na sobori jogo zatverdili pravlyachim arhiyepiskopom Katerinoslavskim i Doneckim i timchasovo keruyuchim Harkivskoyu yeparhiyeyu U 1927 perejshov u Grigoriansku techiyu Timchasova visha cerkovna rada i buv priznachenij mitropolitom Ulyanovskim zamist Vissariona Zorina Ne buv radij svoyemu novomu priznachennyu i chasto pokidav yeparhiyu U chervni 1933 roku podav prohannya v TVCR pro vihid za shtat cherez hvorobu Zaareshtovanij 17 zhovtnya 1937 roku 21 grudnya trijkoyu NKVD po Kujbishevskoyi oblasti zasudzhenij do rozstrilu Rozstrilyanij 2 kvitnya 1938 roku Pohovanij v Kujbishevi Reabilitovanij u sichni 1956 roku PosilannyaSokolovskij Ioanikij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1798 1000 ekz na sajte Russkoe pravoslavie D N Nikitin IOANNIKIJ Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2011 T XXV S 114 115 752 s 39 000 ekz ISBN 978 5 89572 046 2 Lavrinov Valerij protoierej Ocherki istorii obnovlencheskogo raskola na Urale 1922 1945 Materialy po istorii Cerkvi kn 42 M 2007 Protoierej Valerij Lavrinov Vremennyj Vysshij Cerkovnyj Sovet i ego rol v istorii Russkoj pravoslavnoj cerkvi 1925 1945 M Obshestvo lyubitelej cerkovnoj istorii 2018 607 s Materialy po istorii Cerkvi Kniga 59 ISBN 978 5 604 11711 8