Мига́лки — село в Україні, у Пісківській селищній територіальній громаді Бучанського району Київській області. Автобусне сполучення з залізничною станцією Тетерів Південно-Західної залізниці (3 км). Автошлях М 07 (Е 373) проходить на відстані 7 км північніше села.
село Мигалки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Бучанський район |
Громада | Пісківська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1415 |
Населення | 1157 |
Площа | 14 км² |
Густота населення | 82,64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 07822 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°40′36″ пн. ш. 29°33′22″ сх. д. / 50.67667° пн. ш. 29.55611° сх. д.Координати: 50°40′36″ пн. ш. 29°33′22″ сх. д. / 50.67667° пн. ш. 29.55611° сх. д. |
Водойми | Тетерів; Тростянка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 07820, Київська обл., Бучанський р-н, смт Пісківка, вул. Дачна 66 |
Карта | |
Мигалки | |
Мигалки | |
Мапа | |
У селі розташовані:
- середня школа
- лісництво
- територія колишнього СВК «Нове життя» с. Мигалки 07822, с. Мигалки
- садове товариство «Лісова галявина»
- кінно спортивний клуб «Teteriv Country» [ 28 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- стелла з рельєфним зображенням Т.Г. Шевченка встановлена у 1983 році. Автор - Дерев’янко Іван Онуфрійович, матеріал - гіпс, цегла, фарба.
- пам'ятник загиблим бійцям ОУН-УПА
- крамниці
Село оточують мальовничі соснові ліси, луки у долині річки Тетерів.
Відстань до Києва 80 км. Межує з Житомирською областю.
Географія
Мигалки розташовані в центральній частині Східноєвропейської рівнини на Поліській низовині на правому березі річки Тетерів, яка є притокою Дніпра. В селі налічується 572 садиби, які розміщені на 10 вулицях (Партизанська, Піонерська (нова назва - Польова), Воровського (н.н. - Вишнева), Короленка, Петровського(н.н. - Покровська), Кабули (н.н.- О.Тищенка), Червонофлотська (н.н.- Лугова), Жовтнева (н.н.- Шкільна),Молодіжна та інші). Центральною вулицею села Мигалки є вулиця Леніна (н.н.-Героїв України). Паралельно з нею йде вулиця Шевченка, по якій проходить шосейна дорога Тетерів-Радомишль.
Найвищою точкою в межах села є Мигальска сопка, висота якої 145 м виділяються також інші дюни-пагорби: Лисяча, Універсальна, Куряча і т. д. Найнижчі показники висот мають урочища: Чащ, Ломи, Більове, Башатине.
Із корисних копалин, у межах села, значення має біла і руда глина, поклади яких поширені на південно-західних околицях села. Там побудований цегельний завод. Кварцовий пісок дюн використовувався для скловаріння.
Клімат села і його околиць характеризується помірною континентальністю без різких коливань температури та порівняно значною кількістю опадів. Зима на території села триває 119 днів, літо — 120 днів, осінь — 70 днів, весна — 56 днів. В середньому за рік в селі буває 63 % днів з антициклонами і 37 % — з циклонами. Значно розвинена грозова діяльність (33 дні на рік).
Село ділиться на три частини — Сидорівщина, Мантин і Канава. Канава дістала свою назву від невеликої річечки, яка ділила село навпіл. Біля теперішнього будинку церкви знаходився місток через Канаву. На річечці стояли крупорушка і млин. У долині Тетерева в околицях села знаходяться до 25 озер.
В Мигалках храмове свято 14 жовтня в день святої Покрови Пресвятої Богородиці.
Історія
Перша згадка про Мигалки датується 1415 роком.
Проте на території села доволі часто знаходили знаряддя кам'яної доби, (кам'яні сокири, круглі камені з просвердленими отворами) це вказує на те, що на території села існувала стоянка первісних людей. Це все логічно, близькість ресурсної бази, як то ліси - багаті на дичину, гриби, ягоди та заливні луки з річкою та озерами.
Дореволюційні Мигалки так описує М.Герасименко: «В центрі села стояла гарна церква. Крім неї, була школа і приватна крамниця. Панської землі в нас не було, тільки ліс, що нагадував парк з ідеальним порядком. Єгерів не було, а була лісова охорона. В хащях були дикі кози та кабани. Навколишні ліси належали графині Браницькій, яка жила в Києві на Подолі, а керував усім лісничий.»
Згадувана церква — це дерев'яна церква Олександра Невського, побудована 1885 року на місці давнішої приписної церкви 1820 року.
До 1923 року Мигалки — село Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії. 1900 року у власницькому селі Мигалки було 163 двори, мешкало 985 осіб. Існувала правосллавна церква, діяла церковно-парафіяльна школа, працювала кузня.
Дорога з Мигалок до Язвинки була огороджена з обох боків, і по ній гнали худобу в Київ на бойню. Село було ареною боїв під час громадянської війни, у якій брали участь і жителі села. У 1920 р. під час відступу польської армії на околиці села відбувся жорстокий бій за переправу (дерев'яний міст через Тетерів). Серед загиблих був командир Таращанського полку П. С. Кабула, який і похований на Мигалківському кладовищі.
За примусовою колективізацією прийшов голодомор. В порівнянні з іншими селами та регіонами Мигалки постраждали менше — багато людей працювало на державних підприємствах, на залізниці, лісопилці, у лісгоспі та інше. Померли в основному ті, хто був не зайнятий на виробництві та ті з розкуркулених сімей, у яких було все відібрано.
Частину жителів села після Голодомору 1932—1933 років було переселено у спорожнілі хати села Гриньки Глобинського району Полтавської області.
На початку Радянсько-німецької війни Мигалки входили у східну частину Коростенського укріпрайону. Для зміцнення оборони за селом протягом декількох кілометрів був викопаний протитанковий рів шириною 6 м, глибиною 3-4 м. На його споруджені було задіяно близько 5 тис. людей з декількох районів. Все це ніяким чином не вплинуло на просування німецьких танкових колон, які в перший же місяць війни підійшли до річки Ірпінь. В липні та серпні 1941 р. бої точилися одночасно і в Коростенському укріпрайоні і .
У березні 1944 року неподалік села у нерівному бою з бійцями НКВС загинуло 12 вояків Української Повстанської Армії. Їх поховали на околиці села, а на початку 2000-х на могилі встановили хрест. На святкування Трійці і Покрови біля могили проводяться урочисті заходи, під час яких учасники виконують стрілецькі та повстанські пісні. Вшанування проводять учасники націоналістичних організацій, також місцеві жителі.Приїздять ветерани УПА.
Особистості
В селі народилися
- Петренко Геннадій Никифорович — Герой Радянського Союзу
- Тищенко Олександр Миколайович (1977—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
- https://www.infomalin.biz/news/rizne/kyiv/selo-migalki-vishevitskoyi-volosti-radomishlskogo-povitu-.html
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Примітки
- Портал Шевченка. kobzar.ua. Процитовано 13 січня 2024.
- Гриньківська сільська рада [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] — офіційний сайт
- Ірпінський вісник. № 24, 12-18 червня 2009. 3 стор. «Вшанували повстанців». Автор Анатолій Зборовський.
Посилання
- Карта
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miga lki selo v Ukrayini u Piskivskij selishnij teritorialnij gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskij oblasti Avtobusne spoluchennya z zaliznichnoyu stanciyeyu Teteriv Pivdenno Zahidnoyi zaliznici 3 km Avtoshlyah M 07 E 373 prohodit na vidstani 7 km pivnichnishe sela selo MigalkiKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Buchanskij rajonGromada Piskivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1415Naselennya 1157Plosha 14 km Gustota naselennya 82 64 osib km Poshtovij indeks 07822Geografichni daniGeografichni koordinati 50 40 36 pn sh 29 33 22 sh d 50 67667 pn sh 29 55611 sh d 50 67667 29 55611 Koordinati 50 40 36 pn sh 29 33 22 sh d 50 67667 pn sh 29 55611 sh d 50 67667 29 55611Vodojmi Teteriv TrostyankaMisceva vladaAdresa radi 07820 Kiyivska obl Buchanskij r n smt Piskivka vul Dachna 66KartaMigalkiMigalkiMapa U seli roztashovani serednya shkola lisnictvo teritoriya kolishnogo SVK Nove zhittya s Migalki 07822 s Migalki sadove tovaristvo Lisova galyavina kinno sportivnij klub Teteriv Country 28 listopada 2012 u Wayback Machine stella z relyefnim zobrazhennyam T G Shevchenka vstanovlena u 1983 roci Avtor Derev yanko Ivan Onufrijovich material gips cegla farba pam yatnik zagiblim bijcyam OUN UPA kramnici Selo otochuyut malovnichi sosnovi lisi luki u dolini richki Teteriv Vidstan do Kiyeva 80 km Mezhuye z Zhitomirskoyu oblastyu GeografiyaMigalki roztashovani v centralnij chastini Shidnoyevropejskoyi rivnini na Poliskij nizovini na pravomu berezi richki Teteriv yaka ye pritokoyu Dnipra V seli nalichuyetsya 572 sadibi yaki rozmisheni na 10 vulicyah Partizanska Pionerska nova nazva Polova Vorovskogo n n Vishneva Korolenka Petrovskogo n n Pokrovska Kabuli n n O Tishenka Chervonoflotska n n Lugova Zhovtneva n n Shkilna Molodizhna ta inshi Centralnoyu vuliceyu sela Migalki ye vulicya Lenina n n Geroyiv Ukrayini Paralelno z neyu jde vulicya Shevchenka po yakij prohodit shosejna doroga Teteriv Radomishl Najvishoyu tochkoyu v mezhah sela ye Migalska sopka visota yakoyi 145 m vidilyayutsya takozh inshi dyuni pagorbi Lisyacha Universalna Kuryacha i t d Najnizhchi pokazniki visot mayut urochisha Chash Lomi Bilove Bashatine Iz korisnih kopalin u mezhah sela znachennya maye bila i ruda glina pokladi yakih poshireni na pivdenno zahidnih okolicyah sela Tam pobudovanij cegelnij zavod Kvarcovij pisok dyun vikoristovuvavsya dlya sklovarinnya Klimat sela i jogo okolic harakterizuyetsya pomirnoyu kontinentalnistyu bez rizkih kolivan temperaturi ta porivnyano znachnoyu kilkistyu opadiv Zima na teritoriyi sela trivaye 119 dniv lito 120 dniv osin 70 dniv vesna 56 dniv V serednomu za rik v seli buvaye 63 dniv z anticiklonami i 37 z ciklonami Znachno rozvinena grozova diyalnist 33 dni na rik Selo dilitsya na tri chastini Sidorivshina Mantin i Kanava Kanava distala svoyu nazvu vid nevelikoyi richechki yaka dilila selo navpil Bilya teperishnogo budinku cerkvi znahodivsya mistok cherez Kanavu Na richechci stoyali kruporushka i mlin U dolini Tetereva v okolicyah sela znahodyatsya do 25 ozer V Migalkah hramove svyato 14 zhovtnya v den svyatoyi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici IstoriyaPersha zgadka pro Migalki datuyetsya 1415 rokom Prote na teritoriyi sela dovoli chasto znahodili znaryaddya kam yanoyi dobi kam yani sokiri krugli kameni z prosverdlenimi otvorami ce vkazuye na te sho na teritoriyi sela isnuvala stoyanka pervisnih lyudej Ce vse logichno blizkist resursnoyi bazi yak to lisi bagati na dichinu gribi yagodi ta zalivni luki z richkoyu ta ozerami Dorevolyucijni Migalki tak opisuye M Gerasimenko V centri sela stoyala garna cerkva Krim neyi bula shkola i privatna kramnicya Panskoyi zemli v nas ne bulo tilki lis sho nagaduvav park z idealnim poryadkom Yegeriv ne bulo a bula lisova ohorona V hashyah buli diki kozi ta kabani Navkolishni lisi nalezhali grafini Branickij yaka zhila v Kiyevi na Podoli a keruvav usim lisnichij Zgaduvana cerkva ce derev yana cerkva Oleksandra Nevskogo pobudovana 1885 roku na misci davnishoyi pripisnoyi cerkvi 1820 roku Do 1923 roku Migalki selo Vishevickoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi 1900 roku u vlasnickomu seli Migalki bulo 163 dvori meshkalo 985 osib Isnuvala pravosllavna cerkva diyala cerkovno parafiyalna shkola pracyuvala kuznya Doroga z Migalok do Yazvinki bula ogorodzhena z oboh bokiv i po nij gnali hudobu v Kiyiv na bojnyu Selo bulo arenoyu boyiv pid chas gromadyanskoyi vijni u yakij brali uchast i zhiteli sela U 1920 r pid chas vidstupu polskoyi armiyi na okolici sela vidbuvsya zhorstokij bij za perepravu derev yanij mist cherez Teteriv Sered zagiblih buv komandir Tarashanskogo polku P S Kabula yakij i pohovanij na Migalkivskomu kladovishi Za primusovoyu kolektivizaciyeyu prijshov golodomor V porivnyanni z inshimi selami ta regionami Migalki postrazhdali menshe bagato lyudej pracyuvalo na derzhavnih pidpriyemstvah na zaliznici lisopilci u lisgospi ta inshe Pomerli v osnovnomu ti hto buv ne zajnyatij na virobnictvi ta ti z rozkurkulenih simej u yakih bulo vse vidibrano Chastinu zhiteliv sela pislya Golodomoru 1932 1933 rokiv bulo pereseleno u sporozhnili hati sela Grinki Globinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Na pochatku Radyansko nimeckoyi vijni Migalki vhodili u shidnu chastinu Korostenskogo ukriprajonu Dlya zmicnennya oboroni za selom protyagom dekilkoh kilometriv buv vikopanij protitankovij riv shirinoyu 6 m glibinoyu 3 4 m Na jogo sporudzheni bulo zadiyano blizko 5 tis lyudej z dekilkoh rajoniv Vse ce niyakim chinom ne vplinulo na prosuvannya nimeckih tankovih kolon yaki v pershij zhe misyac vijni pidijshli do richki Irpin V lipni ta serpni 1941 r boyi tochilisya odnochasno i v Korostenskomu ukriprajoni i U berezni 1944 roku nepodalik sela u nerivnomu boyu z bijcyami NKVS zaginulo 12 voyakiv Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Yih pohovali na okolici sela a na pochatku 2000 h na mogili vstanovili hrest Na svyatkuvannya Trijci i Pokrovi bilya mogili provodyatsya urochisti zahodi pid chas yakih uchasniki vikonuyut strilecki ta povstanski pisni Vshanuvannya provodyat uchasniki nacionalistichnih organizacij takozh miscevi zhiteli Priyizdyat veterani UPA OsobistostiV seli narodilisya Petrenko Gennadij Nikiforovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Tishenko Oleksandr Mikolajovich 1977 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhhttps www infomalin biz news rizne kyiv selo migalki vishevitskoyi volosti radomishlskogo povitu html Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiPortal Shevchenka kobzar ua Procitovano 13 sichnya 2024 Grinkivska silska rada 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine oficijnij sajt Irpinskij visnik 24 12 18 chervnya 2009 3 stor Vshanuvali povstanciv Avtor Anatolij Zborovskij PosilannyaKarta Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi