Крушельницький Тарас Антонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крушельницький.

Тарас Антонович Крушельницький (псевд.: Чача; 14 березня 1908 — 17 грудня 1934) — український письменник, перекладач, член Пласту.

Тарас Антонович Крушельницький
Тарас Крушельницький. Львів, 1933
Псевдонім	Чача
Народився	14 березня 1908(1908-03-14) Коломия
Помер	17 грудня 1934(1934-12-17) (26 років)
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Національність	українець
Діяльність	письменник, перекладач, член Пласту.
Мова творів	українська
Батько	Крушельницький Антін Владиславович
Мати	Крушельницька Марія Степанівна
Брати, сестри	Крушельницький Іван Антонович, Крушельницька Володимира Антонівна, Крушельницький Богдан Антонович і Крушельницький Остап Антонович
Діти	Крушельницька Марія Тарасівна
Крушельницький Тарас Антонович у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Жертва сталінського терору.

Життєпис

Докладніше: Крушельницькі (рід)

Тарас Крушельницький народився 14 березня 1908 р. у Коломиї в родині знаного літератора Антона Крушельницького.

Здобув освіту філолога-германіста, перекладав (приватно) іноземних авторів, написав кілька власних творів.

1928 р. Тарас Крушельницький узяв участь у святкуванні 10-річчя ЗУНР на Святоюрській горі у Львові. Святкування супроводжувалося сутичками з поліцією. За участь в антиурядових виступах Тарас засуджений до трьох років позбавлення волі. Покарання відбував у львівських «Бригідках», дрогобицькій і золочівській тюрмах. 8 травня 1934 р. родина Крушельницьких виїхала на постійне місце проживання до Харкова. Тарас Крушельницький із дружиною Стефою, яка закінчувала студіювати географію в Яґеллонському університеті, прибули до Харкова в липні того ж року.

5 листопада 1934 р. Крушельницьких заарештували. 15 грудня 1934 р. виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР у Києві визнала Тараса та його брата Івана винними в підготовці терористичних актів. Обох розстріляли відразу (17 грудня 1934 р.), решта членів родини Антона Крушельницького загинула в концтаборах, окрім Лариси Крушельницької та дружини Тараса Стефи, яка уникнула арешту, і їхньої доньки Марії. Стефанія Крушельницька повернулася до Львова 1943 р. Дочка Тараса Крушельницького — Крушельницька Марія Тарасівна — заслужена артистка України, професорка кафедри фортепіано Львівської музичної академії ім. М. Лисенка й ексректор цієї академії).

Діяльність і творчість

Тарас Крушельницький був ентузіастом хорового співу, організовував хорові колективи у Львові, містечках і селах Галичини. Багато перекладав, зокрема англійських і німецьких авторів. Він встиг написати і видати дві книжечки: «На тихих водах» — гумористичні оповідання про подорож пластунів від Жовкви до Луцька влітку 1930 р.; і «Будуємо галицький Пантеон!» — збірник повістей-панфлетів, де об'єктом сатири були М. Рудницький, О. Назарук і Д. Донцов. Пісня «Гей-гу, гей-га — таке то в нас життя» — це пісня третього куреня старших пластунів «Лісові Чорти», створена Тарасом Крушельницьким під час подорож пластунів від Жовкви до Луцька. Як згадував Володимир Янів, Тарас — «інтелігентний, з товариською культурою, мистецьки обдарований, він був неоціненним конферансьє на вечорах чи виконувачем власних куплетів із пластового життя, співаних і до сьогодні».

Джерела та література

• Герасимова Г. Крушельницький Тарас Антонович [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — .
• Герасимова Г., Грузін Д. Крушельницький Тарас Антонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 428. — .
• Крушельницька Л. І. Рубали ліс. — Львів, 2001.
• «Lisovi Chorty» historical memoirs 1922—1945.

Посилання

link=[1]

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Крушельницький Тарас Антонович

• З печаттю духа^{[недоступне посилання з липня 2019]}.
• «Гей-гу, гей-га — таке то в нас життя…» Тарас Крушельницький.
• Прес-центр [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.].
• http://www.plast.org.ua/about/history/famousplastuns/vardzarukkarkhut/?dest=printer^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• http://sd.org.ua/news.php?id=15783