Костянтин Олексійович Крило́в (нар. 4 травня 1910, Стрєльна — пом. 28 серпня 1992, Київ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1945 року. Чоловік художниці Таїсії Жаспар, батько графіка .
Крилов Костянтин Олексійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 21 квітня (4 травня) 1910 Стрєльна, Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
Смерть | 28 серпня 1992 (82 роки) | |||
Київ, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | портрет і пейзаж | |||
Навчання | Одеське художнє училище (1934) і Київський державний художній інститут (1941) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Волокидін Павло Гаврилович, Фраєрман Теофіл Борисович і Кричевський Федір Григорович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
У шлюбі з | Жаспар Таїсія Павлівна | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 21 квітня [4 травня] 1910 року в селищі Стрельні (нині у складі Санкт-Петербурга, Росія). З 1920 року навчався у студії художника в Томську. У 1927 році на конкурсі на найкращий малюнок, присвячений Великій Жовтневій Соціалістичній революції, отримав премію. З 1927 по 1928 рік навчався на поліграфічному відділенні Омського художнього технікуму. Протягом 1930–1934 років продовжив навчання в Одеському художньому інституті, де його викладачами були Павло Волокидін, Теофіл Фраєрман. У 1937 році був звинувачений в антирадянській діяльності та заарештований. 1939 року був реабілітований і продовжив навчання у Київському художньому інституті у Федора Кричевського. Закінчив навчання у 1941 році.
Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (6 квітня 1985).
Жив у Києві, в будинку на вулиці Мечникова № 9а, квартира 40. Помер у Києві 28 серпня 1992 року.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису. Автор тематичних картин, портретів, пейзажів. Серед робіт:
- «Мій син Костя» (1945);
- «Страйк робітників на Південноросійському заводі в 1914 році у зв'язку із забороною вшанування пам'яті Тараса Шевченка» (1948);
- «Робітниця в синій хустці» (1955);
- «Народна артистка СРСР Наталія Ужвій у ролі Стехи з п'єси Тараса Шевченка „Назар Стодоля“» (1957; Національний музей Тараса Шевченка);
- «Тараса Шевченка везуть на заслання» (1958);
- «На репетиції п'єси Тараса Шевченка „Назар Стодоля“ в Київському державному театрі імені Івана Франка» (1959; Національний музей Тараса Шевченка);
- «Звістка про Місяць» (1960);
- «Тарас Шевченко у казармі» (1961; Шевченківський національний заповідник);
- «Молодий будівельник» (1962);
- «Продавець черепашок» (1962);
- «Портрет бригадира-прохідника Метробуду В. Шевергіна» (1963);
- «Тарас Шевченко серед членів Кирило-Мефодіївського товариства» (1963; Національний музей Тараса Шевченка);
- «Тарас Шевченко отримує звання академіка» (1963);
- «Тарас-козачок у Києві» (1964; Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка);
- «Седнів. Сутінки» (1965);
- «Собор у Седневі» (1967);
- «В Смольному» (1969—1970);
- «Березень» (1970);
- «Скоро весна» (1970);
- «Правнук К. Шевченко» (1971);
- «Герой Радянського Союзу льотчиця Надія Федутенко» (1973);
- «Катанія. У далечі Етна» (1977);
- «Венеція. Гондоли» (1977);
- «Флоренція. Базиліка святого Лоренцо. Ранок» (1977);
- «Народний художник УРСР Тетяна Яблонська» (1977);
- «Народний артист СРСР Юрій Лавров» (1979);
- «Портрет Таїсії Жаспар» (1980);
- «У Шушенському. 1896» (1991);
- «Старшина міліції М. Проявко» (1991).
У 1950 і 1951 роках написав копії з виконаного у 1871 році Іваном Крамським портрета Тараса Шевченка, у 1955 році — з його «Автопортрета», написаного у 1861 році.
Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1947 року. Зокрема:
- 1947 — IX-а українська художня виставка, Київський державний музей українського мистецтва та Київський державний музей російського мистецтва (потім у 1948 році у Харкові, Львові, у 1949 році — в Одесі);
- 1948 — Пересувна виставка до Дня шахтаря, Донецьк;
- 1949 — Всесоюзна художня виставка, Державна Третьяковська галерея, Москва;
- 1949 — Х-а Українська художня виставка, Київський державний музей українського мистецтва та Київський державний музей російського мистецтва;
- 1950 — Виставка політичного та агротехнічного плакату, в приміщенні Спілки художників Української РСР, Київ;
- 1951 — Всесоюзна художня виставка, Державна Третьяковська галерея, Москва (потім — у залах Московського Товариства художників та у Палаці культури автозаводу імені І. О. Лихачова);
- 1953 — Виставка політичного плакату, у приміщенні Спілки художників Української РСР, Київ;
- 1957 — Ювілейна художня виставка Української РСР, присвячена 40-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції, Київський державний музей українського мистецтва та Київський державний музей російського мистецтва;
- 1958 — Виставка етюдів художників Києва, Київ, у виставковій залі Спілки художників Української РСР.
Персональна виставка пройшла у Києві у 1980 році.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 26 жовтня 2021.
- Пам'ять народу. [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Костянтин Олексійович Крилов. Живопис, графіка: Каталог виставки творів. Київ, 1980.
Література
- Крилов Костянтин Олексійович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 239.;
- Крилов Костянтин Олексійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 120.;
- Крилов Костянтин Олексійович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., сторінка 330;
- Крилов Костянтин Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 333. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Л. М. Гутник. Крилов Костянтин Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantin Oleksijovich Krilo v nar 4 travnya 1910 Stryelna pom 28 serpnya 1992 Kiyiv ukrayinskij radyanskij zhivopisec chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1945 roku Cholovik hudozhnici Tayisiyi Zhaspar batko grafika Krilov Kostyantin OleksijovichNarodzhennya 21 kvitnya 4 travnya 1910 Stryelna Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert 28 serpnya 1992 1992 08 28 82 roki Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaZhanr portret i pejzazhNavchannya Odeske hudozhnye uchilishe 1934 i Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1941 Diyalnist hudozhnikVchitel Volokidin Pavlo Gavrilovich Frayerman Teofil Borisovich i Krichevskij Fedir GrigorovichChlen Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniU shlyubi z Zhaspar Tayisiya PavlivnaUchasnik nimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Krilov BiografiyaNarodivsya 21 kvitnya 4 travnya 1910 19100504 roku v selishi Strelni nini u skladi Sankt Peterburga Rosiya Z 1920 roku navchavsya u studiyi hudozhnika v Tomsku U 1927 roci na konkursi na najkrashij malyunok prisvyachenij Velikij Zhovtnevij Socialistichnij revolyuciyi otrimav premiyu Z 1927 po 1928 rik navchavsya na poligrafichnomu viddilenni Omskogo hudozhnogo tehnikumu Protyagom 1930 1934 rokiv prodovzhiv navchannya v Odeskomu hudozhnomu instituti de jogo vikladachami buli Pavlo Volokidin Teofil Frayerman U 1937 roci buv zvinuvachenij v antiradyanskij diyalnosti ta zaareshtovanij 1939 roku buv reabilitovanij i prodovzhiv navchannya u Kiyivskomu hudozhnomu instituti u Fedora Krichevskogo Zakinchiv navchannya u 1941 roci Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II go stupenya 6 kvitnya 1985 Zhiv u Kiyevi v budinku na vulici Mechnikova 9a kvartira 40 Pomer u Kiyevi 28 serpnya 1992 roku TvorchistPracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu Avtor tematichnih kartin portretiv pejzazhiv Sered robit Mij sin Kostya 1945 Strajk robitnikiv na Pivden norosijskomu zavodi v 1914 roci u zv yaz ku iz zaboronoyu vshanuvannya pa m yati Tarasa Shevchenka 1948 Robitnicya v sinij hustci 1955 Narodna artistka SRSR Nataliya Uzhvij u roli Stehi z p yesi Tarasa Shevchenka Nazar Stodolya 1957 Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka Tarasa Shevchenka vezut na zaslannya 1958 Na repeticiyi p yesi Tarasa Shevchenka Na zar Stodolya v Kiyivskomu derzhavnomu teatri imeni Ivana Franka 1959 Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka Zvistka pro Misyac 1960 Taras Shevchenko u kazarmi 1961 Shevchenkivskij nacionalnij zapovidnik Molodij budivelnik 1962 Pro da vec cherepashok 1962 Portret brigadira prohidnika Metrobudu V Shevergina 1963 Taras Shevchenko sered chleniv Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva 1963 Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka Taras Shevchenko otrimuye zvan nya akademika 1963 Taras kozachok u Kiyevi 1964 Literaturno memorialnij budinok muzej Tarasa Shevchenka Sed niv Sutinki 1965 Sobor u Sednevi 1967 V Smolnomu 1969 1970 Berezen 1970 Skoro vesna 1970 Pravnuk K Shevchenko 1971 Geroj Radyanskogo Soyuzu lotchicya Nadiya Fedutenko 1973 Kataniya U dalechi Etna 1977 Veneciya Gondoli 1977 Florenciya Bazilika svyatogo Lorenco Ranok 1977 Narod nij hudozhnik URSR Tetyana Yablonska 1977 Narodnij artist SRSR Yurij Lavrov 1979 Portret Tayisiyi Zhaspar 1980 U Shushenskomu 1896 1991 Starshina miliciyi M Proyavko 1991 U 1950 i 1951 rokah napisav kopiyi z vikonanogo u 1871 roci Ivanom Kramskim por treta Tarasa Shevchenka u 1955 roci z jogo Avtoportreta napisanogo u 1861 roci Brav uchast u vseukrayinskih misteckih vistavkah z 1947 roku Zokrema 1947 IX a ukrayinska hudozhnya vistavka Kiyivskij derzhavnij muzej ukrayinskogo mistectva ta Kiyivskij derzhavnij muzej rosijskogo mistectva potim u 1948 roci u Harkovi Lvovi u 1949 roci v Odesi 1948 Peresuvna vistavka do Dnya shahtarya Doneck 1949 Vsesoyuzna hudozhnya vistavka Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva 1949 H a Ukrayinska hudozhnya vistavka Kiyivskij derzhavnij muzej ukrayinskogo mistectva ta Kiyivskij derzhavnij muzej rosijskogo mistectva 1950 Vistavka politichnogo ta agrotehnichnogo plakatu v primishenni Spilki hudozhnikiv Ukrayinskoyi RSR Kiyiv 1951 Vsesoyuzna hudozhnya vistavka Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva potim u zalah Moskovskogo Tovaristva hudozhnikiv ta u Palaci kulturi avtozavodu imeni I O Lihachova 1953 Vistavka politichnogo plakatu u primishenni Spilki hudozhnikiv Ukrayinskoyi RSR Kiyiv 1957 Yuvilejna hudozhnya vistavka Ukrayinskoyi RSR prisvyachena 40 richchyu Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi Kiyivskij derzhavnij muzej ukrayinskogo mistectva ta Kiyivskij derzhavnij muzej rosijskogo mistectva 1958 Vistavka etyudiv hudozhnikiv Kiyeva Kiyiv u vistavkovij zali Spilki hudozhnikiv Ukrayinskoyi RSR Personalna vistavka projshla u Kiyevi u 1980 roci Primitki Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Pam yat narodu 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine ros Kostyantin Oleksijovich Krilov Zhivopis grafika Katalog vistavki tvo riv Kiyiv 1980 LiteraturaKrilov Kostyantin Oleksijovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 239 Krilov Kostyantin Oleksijovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 120 Krilov Kostyantin Oleksijovich Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 storinka 330 Krilov Kostyantin Oleksijovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 333 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 L M Gutnik Krilov Kostyantin Kostyantinovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X