Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Крейдовий період | |
| Хронологія | 145–66 млн років тому |
| Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду | бл. 30 % (150 % від сучасного рівня) |
| Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду | бл. 1700 ppm (у 6 разів більше доіндустріального періоду) |
| Середня температура поверхні впродовж періоду | бл. 18 °C (на 4 °C вище сучасного рівня) |
Кре́йдовий пері́од — останній (третій) геологічний період мезозойської ери. Розпочався близько 145 млн років тому, закінчився 66,0 млн років тому. Тривав, таким чином, близько 79 млн років.
Загальний опис
Перша половина крейдового періоду характеризується великим поширенням в межах материків мілководних морів та заболочених низовин.
На початку пізньокрейдової епохи відбулася одна з найбільших в історії Землі трансгресія моря, протягом якої відклалися потужні верстви мергелю та крейди. Гороутворюючі рухи крейдового періоду пов'язані з альпійською складчастістю. Для флори цього періоду характерні папоротеподібні й голонасінні, з'явились перші покритонасінні, а в пізньокрейдову епоху — багато сучасних родів (дуб, бук, береза, верба, виноград та інші). Великого розвитку набули черевоногі молюски, губки, мохуватки, деякі види кісткових риб, у фауні наземних хребетних переважали плазуни, хижаки та інші вимерлі морські й наземні ящери.
У межах України наприкінці 1-ї половини крейдового періоду море починає знову захоплювати великі простори. Максимальних розмірів воно досягає у 2-й половині цього періоду, у так званих сеноманському та туронському ярусах — в той час лише окремі ділянки Українського кристалічного щита та Донецького кряжа виступали над водою. Наприкінці крейдового періоду розпочалась нова, так звана альпійська, фаза горотворення, яка в основному відбувалась протягом кайнозойської ери.
Органічний світ
У крейдовому періоді серед рослин з'являються покритонасінні, які дедалі набувають більшого розвитку. Серед тварин з'являються перші плацентарні ссавці, а у воді панівне становище захоплюють кісткові риби.
На початку крейдового періоду зберігався теплий і м'який клімат. Наприклад, в Антарктиді клімат був приблизно таким, як у сучасній Великій Британії.
У зарослях хвощів паслися стада ігуанодонів і . Барионікси ловили рибу в теплих річках, що протікали рівнинами. На півночі сучасного Африканського континенту жили рослиноїдні з дивними «вітрилами» на спинах. Місцями клімат був посушливим. Серед низькорослої напівпустельної рослинності полювали стада хижих дейноніхів. У крейдовому періоді вимерли іхтіозаври, їхню нішу захопили мозазаври (родичі сучасних ящірок, з величезними крокодилоподібними тілами та ластами замість кінцівок).
У пізній крейді клімат став прохолодніший, саме тоді почали складатися кліматичні зони сучасного типу. Головними рослинами на суші стали квіткові. Ліси складали дерева майже сучасного типу, проте трави ще не з'явилися.
У посушливих районах сучасної Монголії жили швидкі хижі велоцираптори та руйнівники гнізд інших динозаврів — овіраптори. На території сучасної Канади виходили на колективне нічне полювання вкрай швидкі дрібні троодони.
На території сучасних Північної Америки та Азії, які час від часу були з'єднані, мешкали качконосі динозаври, такі як , а також гігантські хижі динозаври тиранозаври, одні з найбільших хижаків, що коли-небудь населяли нашу планету. У пустелях Північної Африки полював хижий спинозавр. В горах Північної Америки жили рогаті динозаври трицератопси.
У цей час існували такі предки птахів, як [].
Корисні копалини
Відклади, що утворилися протягом крейдового періоду, складають крейдову систему. Крейдовий період за різноманітністю і кількістю корисних копалин посідає одне з перших місць серед підрозділів фанерозою. З потужним магматизмом пов'язане одне з найзначніших в історії Землі рудоутворень. Переважна частина рудних корисних копалин тяжіє до Тихоокеанського геосинклінального поясу, в межах якого розташовано родовища руд кольорових металів. У Східній Азії з півночі на південь простяглася найбільша оловоносна провінція. З кінця пізньої крейди навколо Тихого океану формуються мідно-порфірові родовища, більшість яких приурочена до східної гілки поясу від Аляски до Чилі. Мідні та супутні їм молібденові рудопрояви відомі й у західній гілці на Чукотці, Камчатці та в Приморському краї. У Середземноморському поясі мідно-порфірові родовища пізньої крейди — палеогену є в Югославії та Болгарії. На Кавказі з вулканогенними породами верхньої крейди пов'язано сірчано- і мідно-колчеданні руди Сомхето-Карабахської зони, до предсеноманської магматичної серії приурочені скарни із залізом і кобальтом Дашкесана, а також мідно-молібденові родовища Місхано-Зангезурської зони. У крейдових відкладах в Україні та в Сибіру розташовано циркон-ільменітові прибережно-морські розсипи, у них же лежать золоті розсипи Зеї, Великого Хінгана, Кузнецького Алатау і Забайкалля.
За загальними запасами нафти відклади крейди посідають друге місце (після кайнозою), з ними пов'язано близько половини запасів газу основних родовищ світу. У відкладах розташовано такі корисні копалини як вугілля, боксити, солі, фосфорити та інші. За запасами вугілля (21 % світових запасів) крейдовий період дещо поступається пермському (27 %) і порівнянний із кам'яновугільним. Утворення бокситів, пов'язане з ділянками теплого і вологого клімату, набуло великого розвитку в північній гумідній зоні Євразії, де виділяються дві бокситоносні провінції: Середземноморська, що простяглася від Іспанії до Туреччини й далі до Ірану і Пакистану, і Казахстансько-Сибірська, що розташована між Тургайським плато і басейном Єнісею. Великі родовища є також у Північній Америці (штати Арканзас, Орегон та інші). До південної теплої гумідної зони належать і боксити Чилі, Північної Австралії, формування яких почалося, ймовірно, у пізній крейді. З того ж часу утворюються латеритні боксити в Екваторіальній Африці. У схожих умовах теплого вологого поясу Північної півкулі формуються осадові залізні руди (поклади Західного Сибіру, Гарцу і Північної Африки). Найбільші осади гіпсу та різних солей пов'язано з неокомом. В альбі та сеномані фосфоритоносна смуга простягалася від східного узбережжя Каспійського моря через північну околицю Дніпровсько-Донецької западини на захід до Польщі. Сеноманські фосфорити відомі також у Франції та на Британських островах. Значно більшого поширення (у порівнянні з іншими етапами історії Землі) набули області накопичення фосфатів у сеноні (відклади у Франції, ФРН, Іспанії, Марокко, Алжирі й Тунісі, а також на південно-східній околиці Африканської платформи). Цей фосфоритоносний басейн Північної Африки є одним з найбільших у світі.
Відділи
| Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Палеоген, | Палеоцен, | Данський, | молодше | |
| Крейда, K | Верхня/Пізня, K2 | Маастрихтський, K2m | 66,0 | 72,1 |
| Кампанський, K2km | 72,1 | 83,6 | ||
| Сантонський, K2s | 83,6 | 86,3 | ||
| Коньякський, K2k | 86,3 | 89,8 | ||
| Туронський, K2t | 89,8 | 93,9 | ||
| Сеноманський, K2c | 93,9 | 100,5 | ||
| Нижня/Рання, K1 | Альбський, K1alb | 100,5 | ~113,0 | |
| Аптський, K1apt | ~113,0 | ~125,0 | ||
| Баремський, K1br | ~125,0 | ~129,4 | ||
| Готерівський, K1g | ~129,4 | ~132,9 | ||
| Валанжинський, K1v | ~132,9 | ~139,8 | ||
| Беріаський, K1b | ~139,8 | ~145,0 | ||
| Юра, J | Верхня/Пізня, J3 | Титонський, J3tt | древніше | |
| Підрозділи Крейдової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік. | ||||
Крейда зазвичай розділяється на 2 епохи: ранньо- та пізньокрейдову. Яруси від наймолодшого до найстарішого перелічено нижче, у напрямку зверху-донизу.
Цікаві факти
30 травня 2023 року, в пустелі Такла-Макан (Китай) розпочалося буріння надглибокої свердловини з проєктною глибиною 11100 метрів. Справжньої мети глибинного буріння офіційно не розголошують, однак відомо, така розвідка дозволить виявити мінеральні та енергетичні ресурси глибоко під земною поверхнею, і отвір буде настільки глибоким, що досягне відкладень, які утворилися 145 мільйонів років тому. Таким чином, пройшовши 10 шарів гірських порід, команда сподівається дістатися до гірських порід крейдового періоду, шару, відомого як крейдяна система, вік якої саме і становить 145 мільйонів років.
Див. також
Примітки
- Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
- Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
- Image:All palaeotemps.png
- (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2017.
- Існує думка, що з'явились наприкінці тріасу[]
- Chart/Time Scale : ( )[англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
- Сі Цзіньпін наказав пробурити надглибоку свердловину для дослідження Землі: як далеко зайдуть китайці. // Автор: Богдан Скаврон. 31.05.2023, 23:26
- 10 000-метрова діра в Землі: китайські вчені на порозі відкриття крейдяної системи. 08.10.2023, 19:21
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крейдовий період |
- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала [ 30 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.
|
| |||||||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krejdovij period Hronologiya 145 66 mln rokiv tomu Serednya koncentraciya kisnyu O2 vprodovzh periodu bl 30 150 vid suchasnogo rivnya Serednya koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 vprodovzh periodu bl 1700 ppm u 6 raziv bilshe doindustrialnogo periodu Serednya temperatura poverhni vprodovzh periodu bl 18 C na 4 C vishe suchasnogo rivnya Kre jdovij peri od ostannij tretij geologichnij period mezozojskoyi eri Rozpochavsya blizko 145 mln rokiv tomu zakinchivsya 66 0 mln rokiv tomu Trivav takim chinom blizko 79 mln rokiv Zagalnij opisPersha polovina krejdovogo periodu harakterizuyetsya velikim poshirennyam v mezhah materikiv milkovodnih moriv ta zabolochenih nizovin Na pochatku piznokrejdovoyi epohi vidbulasya odna z najbilshih v istoriyi Zemli transgresiya morya protyagom yakoyi vidklalisya potuzhni verstvi mergelyu ta krejdi Goroutvoryuyuchi ruhi krejdovogo periodu pov yazani z alpijskoyu skladchastistyu Dlya flori cogo periodu harakterni paporotepodibni j golonasinni z yavilis pershi pokritonasinni a v piznokrejdovu epohu bagato suchasnih rodiv dub buk bereza verba vinograd ta inshi Velikogo rozvitku nabuli cherevonogi molyuski gubki mohuvatki deyaki vidi kistkovih rib u fauni nazemnih hrebetnih perevazhali plazuni hizhaki ta inshi vimerli morski j nazemni yasheri U mezhah Ukrayini naprikinci 1 yi polovini krejdovogo periodu more pochinaye znovu zahoplyuvati veliki prostori Maksimalnih rozmiriv vono dosyagaye u 2 j polovini cogo periodu u tak zvanih senomanskomu ta turonskomu yarusah v toj chas lishe okremi dilyanki Ukrayinskogo kristalichnogo shita ta Doneckogo kryazha vistupali nad vodoyu Naprikinci krejdovogo periodu rozpochalas nova tak zvana alpijska faza gorotvorennya yaka v osnovnomu vidbuvalas protyagom kajnozojskoyi eri Zemlya u piznij krejdi 90 mln rokiv tomu Organichnij svitU krejdovomu periodi sered roslin z yavlyayutsya pokritonasinni yaki dedali nabuvayut bilshogo rozvitku Sered tvarin z yavlyayutsya pershi placentarni ssavci a u vodi panivne stanovishe zahoplyuyut kistkovi ribi Na pochatku krejdovogo periodu zberigavsya teplij i m yakij klimat Napriklad v Antarktidi klimat buv priblizno takim yak u suchasnij Velikij Britaniyi U zaroslyah hvoshiv paslisya stada iguanodoniv i Barioniksi lovili ribu v teplih richkah sho protikali rivninami Na pivnochi suchasnogo Afrikanskogo kontinentu zhili roslinoyidni z divnimi vitrilami na spinah Miscyami klimat buv posushlivim Sered nizkorosloyi napivpustelnoyi roslinnosti polyuvali stada hizhih dejnonihiv U krejdovomu periodi vimerli ihtiozavri yihnyu nishu zahopili mozazavri rodichi suchasnih yashirok z velicheznimi krokodilopodibnimi tilami ta lastami zamist kincivok U piznij krejdi klimat stav proholodnishij same todi pochali skladatisya klimatichni zoni suchasnogo tipu Golovnimi roslinami na sushi stali kvitkovi Lisi skladali dereva majzhe suchasnogo tipu prote travi she ne z yavilisya U posushlivih rajonah suchasnoyi Mongoliyi zhili shvidki hizhi velociraptori ta rujnivniki gnizd inshih dinozavriv oviraptori Na teritoriyi suchasnoyi Kanadi vihodili na kolektivne nichne polyuvannya vkraj shvidki dribni troodoni Na teritoriyi suchasnih Pivnichnoyi Ameriki ta Aziyi yaki chas vid chasu buli z yednani meshkali kachkonosi dinozavri taki yak a takozh gigantski hizhi dinozavri tiranozavri odni z najbilshih hizhakiv sho koli nebud naselyali nashu planetu U pustelyah Pivnichnoyi Afriki polyuvav hizhij spinozavr V gorah Pivnichnoyi Ameriki zhili rogati dinozavri triceratopsi U cej chas isnuvali taki predki ptahiv yak dzherelo Korisni kopaliniVidkladi sho utvorilisya protyagom krejdovogo periodu skladayut krejdovu sistemu Krejdovij period za riznomanitnistyu i kilkistyu korisnih kopalin posidaye odne z pershih misc sered pidrozdiliv fanerozoyu Z potuzhnim magmatizmom pov yazane odne z najznachnishih v istoriyi Zemli rudoutvoren Perevazhna chastina rudnih korisnih kopalin tyazhiye do Tihookeanskogo geosinklinalnogo poyasu v mezhah yakogo roztashovano rodovisha rud kolorovih metaliv U Shidnij Aziyi z pivnochi na pivden prostyaglasya najbilsha olovonosna provinciya Z kincya piznoyi krejdi navkolo Tihogo okeanu formuyutsya midno porfirovi rodovisha bilshist yakih priurochena do shidnoyi gilki poyasu vid Alyaski do Chili Midni ta suputni yim molibdenovi rudoproyavi vidomi j u zahidnij gilci na Chukotci Kamchatci ta v Primorskomu krayi U Seredzemnomorskomu poyasi midno porfirovi rodovisha piznoyi krejdi paleogenu ye v Yugoslaviyi ta Bolgariyi Na Kavkazi z vulkanogennimi porodami verhnoyi krejdi pov yazano sirchano i midno kolchedanni rudi Somheto Karabahskoyi zoni do predsenomanskoyi magmatichnoyi seriyi priurocheni skarni iz zalizom i kobaltom Dashkesana a takozh midno molibdenovi rodovisha Mishano Zangezurskoyi zoni U krejdovih vidkladah v Ukrayini ta v Sibiru roztashovano cirkon ilmenitovi priberezhno morski rozsipi u nih zhe lezhat zoloti rozsipi Zeyi Velikogo Hingana Kuzneckogo Alatau i Zabajkallya Za zagalnimi zapasami nafti vidkladi krejdi posidayut druge misce pislya kajnozoyu z nimi pov yazano blizko polovini zapasiv gazu osnovnih rodovish svitu U vidkladah roztashovano taki korisni kopalini yak vugillya boksiti soli fosforiti ta inshi Za zapasami vugillya 21 svitovih zapasiv krejdovij period desho postupayetsya permskomu 27 i porivnyannij iz kam yanovugilnim Utvorennya boksitiv pov yazane z dilyankami teplogo i vologogo klimatu nabulo velikogo rozvitku v pivnichnij gumidnij zoni Yevraziyi de vidilyayutsya dvi boksitonosni provinciyi Seredzemnomorska sho prostyaglasya vid Ispaniyi do Turechchini j dali do Iranu i Pakistanu i Kazahstansko Sibirska sho roztashovana mizh Turgajskim plato i basejnom Yeniseyu Veliki rodovisha ye takozh u Pivnichnij Americi shtati Arkanzas Oregon ta inshi Do pivdennoyi teployi gumidnoyi zoni nalezhat i boksiti Chili Pivnichnoyi Avstraliyi formuvannya yakih pochalosya jmovirno u piznij krejdi Z togo zh chasu utvoryuyutsya lateritni boksiti v Ekvatorialnij Africi U shozhih umovah teplogo vologogo poyasu Pivnichnoyi pivkuli formuyutsya osadovi zalizni rudi pokladi Zahidnogo Sibiru Garcu i Pivnichnoyi Afriki Najbilshi osadi gipsu ta riznih solej pov yazano z neokomom V albi ta senomani fosforitonosna smuga prostyagalasya vid shidnogo uzberezhzhya Kaspijskogo morya cherez pivnichnu okolicyu Dniprovsko Doneckoyi zapadini na zahid do Polshi Senomanski fosforiti vidomi takozh u Franciyi ta na Britanskih ostrovah Znachno bilshogo poshirennya u porivnyanni z inshimi etapami istoriyi Zemli nabuli oblasti nakopichennya fosfativ u senoni vidkladi u Franciyi FRN Ispaniyi Marokko Alzhiri j Tunisi a takozh na pivdenno shidnij okolici Afrikanskoyi platformi Cej fosforitonosnij basejn Pivnichnoyi Afriki ye odnim z najbilshih u sviti ViddiliSistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Paleogen P Paleocen P1 Danskij P1d molodshe Krejda K Verhnya Piznya K2 Maastrihtskij K2m 66 0 72 1 Kampanskij K2km 72 1 83 6 Santonskij K2s 83 6 86 3 Konyakskij K2k 86 3 89 8 Turonskij K2t 89 8 93 9 Senomanskij K2c 93 9 100 5 Nizhnya Rannya K1 Albskij K1alb 100 5 113 0 Aptskij K1apt 113 0 125 0 Baremskij K1br 125 0 129 4 Goterivskij K1g 129 4 132 9 Valanzhinskij K1v 132 9 139 8 Beriaskij K1b 139 8 145 0 Yura J Verhnya Piznya J3 Titonskij J3tt drevnishe Pidrozdili Krejdovoyi sistemi navedeni zgidno MKS stanom na 2018 rik por Krejda zazvichaj rozdilyayetsya na 2 epohi ranno ta piznokrejdovu Yarusi vid najmolodshogo do najstarishogo perelicheno nizhche u napryamku zverhu donizu Cikavi fakti30 travnya 2023 roku v pusteli Takla Makan Kitaj rozpochalosya burinnya nadglibokoyi sverdlovini z proyektnoyu glibinoyu 11100 metriv Spravzhnoyi meti glibinnogo burinnya oficijno ne rozgoloshuyut odnak vidomo taka rozvidka dozvolit viyaviti mineralni ta energetichni resursi gliboko pid zemnoyu poverhneyu i otvir bude nastilki glibokim sho dosyagne vidkladen yaki utvorilisya 145 miljoniv rokiv tomu Takim chinom projshovshi 10 shariv girskih porid komanda spodivayetsya distatisya do girskih porid krejdovogo periodu sharu vidomogo yak krejdyana sistema vik yakoyi same i stanovit 145 miljoniv rokiv Div takozhSenon geologiya DinozavriPrimitkiImage Sauerstoffgehalt 1000mj svg Image Phanerozoic Carbon Dioxide png Image All palaeotemps png PDF angl International Commission on Stratigraphy 2017 02 Arhiv originalu PDF za 15 travnya 2017 Isnuye dumka sho z yavilis naprikinci triasu dzherelo Chart Time Scale angl arh 22 chervnya 2019 roku stratigraphy org International Commission on Stratigraphy Data zvernennya 22 chervnya 2019 roku Si Czinpin nakazav proburiti nadgliboku sverdlovinu dlya doslidzhennya Zemli yak daleko zajdut kitajci Avtor Bogdan Skavron 31 05 2023 23 26 10 000 metrova dira v Zemli kitajski vcheni na porozi vidkrittya krejdyanoyi sistemi 08 10 2023 19 21PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krejdovij period angl Mizhnarodna stratigrafichna shkala 30 travnya 2014 u Wayback Machine na sajti Mizhnarodnoyi komisiyi z stratigrafiyi Krejda Rannya Piznya Berias Valanzhin Goteriv Barem Apt Alb Senoman Turon Konyak Santon Kampan Maastriht