Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Краєзнавство Івано-Франківщини

Краєзнавство Івано-Франківщини
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (січень 2021)
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (січень 2021)

Краєзна́вство Іва́но-Франкі́вщини — всебічне вивчення природи, населення, господарства, історії та культури Івано-Франківської області.

Історія краєзнавчого руху

Краєзнавчий рух на Івано-Франківщині був започаткований у XIX столітті громадсько-культурними діячами і вченими Галичини.

Перша половина 19 століття

Фундаторами Прикарпатського краєзнавства були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Їх справу з вивчення минувшини краю продовжили Григорій Ількевич, Антін Могильницький, Йосафат Кобринський, Микола Верщинський, Кирило Блонський, Григорій Боднар, а також Іван Франко, Володимир Гнатюк, Антін Петрушевич, Юліан Целевич, Ісидор Шараневич, Володимир Шухевич, Іван Крип'якевич та інші.

Так, одним з осередків краєзнавчого дослідження в регіоні стає «Руська трійця» у складі Івана Вагилевича, Якова Головацького, Маркіяна Шашкевича. В результаті народознавчих мандрівок Прикарпаттям і Гуцульщиною було зібрано цілу низку народних пісень, які увійшли до альманаху «Русалка Дністрова».

Значний внесок у краєзнавчі дослідження Івано-Франківщини зробив Іван Вагилевич, який записував народні пісні, проводив польові археологічні дослідження, розшукував історичні, фольклорні та етнографічні пам'ятки. Також він вивчав опришківський рух та історію виникнення давніх міст краю, зокрема, Галича, розпочав дослідження історії та архітектури середньовічного православного чоловічого монастиря в Маняві[].

Початок 20 століття

Кінець XIX — початок XX століття ознаменований в історії краєзнавчого руху Прикарпатського краю працями Івана Франка, дослідженнями Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, Михайла Павлика, Луки Гарматія.

Низку краєзнавчих праць написав щодо різних періодів Галичини, зокрема, Галича, Михайло Грушевський. Особливо цікавий період краєзнавчих досліджень у часи ЗУНРу позначений діяльністю Крип'якевича, Томашевського, Кордуби.

Друга половина 20 століття

На Прикарпатті друга половина двадцятого століття відзначена діяльністю історика Юліана Целевича, котрий дослідив історію Скиту Манявського, та професора Володимира Грабовецького.

Важливою подією в краєзнавчому житті Івано-Франківської області стало видання «Історії міст і сіл України. Івано-Франківська область», до колективу авторів якого входили Петро Арсенич, Іван Васюта, В. Гараць, Микола Кучеров, Ярослав Мельничук, Лариса Правдива, Олександра Синиця, Олексій Сьома, Петро Федорчак, Микола Хвостін, Адольф Ясінський.

Спілка краєзнавців України

У 1989 році за ініціативи Михайла Паньківа була створена робоча група і розроблений проект статуту краєзнавчого товариства ім. І. Франка. Тоді ж була створена Всеукраїнська Спілка краєзнавців. Статут обласної організації був затверджений на установчих зборах 17 травня 1991 року. Одночасно головою обласної організації було обрано професора Володимира Грабовецького, який очолював організацію впродовж п'яти років. На сьогодні він є почесним головою організації.

З 1996 року керівником обласної організації краєзнавців став заслужений працівник культури України Богдан Гаврилів. Незважаючи на фінансову кризу видавались нові дослідження з історії краю, створювались музеї, відкривались пам'ятники борцям за незалежність України. Були утворені осередки краєзнавців в Коломиї, Галичі, Снятині, Калуші, Долині, Богородчанах, у Надвірній. З 2009 року головою обласної організації НСКУ є Косило Михайло Юрійович, заслужений працівник освіти України.

Налагоджено співпрацю з багатьма громадськими організаціями. в тому числі з Українським товариством охорони пам'яток історії та культури, «Меморіалом», «Просвітою», Науковим товариством імені Шевченка, Клубом української інтелігенції ім. Б. Лепкого, а також з державними музеями, бібліотеками, установами та організаціями.

Разом з краєзнавчим відділом обласної наукової бібліотеки ім. І. Франка, видаються краєзнавчі бібліографічних покажчики та покажчиків до ювілеїв провідних краєзнавців регіону. У 1998 році до 100-річчя з дня народження опублікований ювілейний збірник «Краєзнавець Олександр Феданко», а в 2000 році видання «Історик, краєзнавець Ярослав Мельничук (1930–1986)», «Лауреати обласної премії імені Івана Вагилевича», «Лауреати премії імені академіка Івана Крип'якевича» (2005 р.) тощо. Кількість окремих публікацій краєзнавчих видань під егідою обласної Спілки краєзнавців досягає 200 книг.

Сьогодні організація нараховує 104 краєзнавці. Серед них 3 академіки, 8 професорів, докторів наук, 10 доцентів, кандидатів наук, 20 науковців і викладачів, 14 заслужених працівників різних галузей. Понад 30 є лауреатами обласних та міських премій з різних галузей знань.

Наукові конференції та відзнаки

У 1997 році проведено ІІІ Прикарпатську історико-краєзнавчу конференцію в м. Івано-Франківську з публікацією збірника доповідей і повідомлень, а в наступні роки матеріали IV і V Прикарпатських конференцій були опубліковані в журналі «Краєзнавець Прикарпаття».

У 1998–2009 роках краєзнавці області брали участь у низці міжнародних та регіональних конференцій, присвячених 1100-річчю стародавнього Галича, 800-річчю Галицько-Волинського князівства, 300-річчю народження народного героя України Олекси Довбуша, 750-річчю коронації Данила Галицького, 100-річним ювілеям від дня народження Романа Шухевича, Степана Бандери, 850-річчя заснування м. Снятина та ін.

До 20-річчя утворення обласної організації Національної Спілки краєзнавців України було проведено ХІІ Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу конференцію на тему «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи».

Також існує обласна премія у галузі краєзнавства імені Володимира Теодоровича Полєка.

Краєзнавство на Івано-Франківщині сьогодні

Окрім Національної спілки краєзнавців значним центром дослідження історії регіону є , де працює 28 дослідників краю, членів Національної Спілки краєзнавців України.

Протягом останніх років було здійснено низку наукових проектів, в результаті яких було підготоване до друку «Літописів та хронологічних довідників» з історії Прикарпаття, а також міст і сіл Івано-Франківщини. У 1997 році вперше надруковано «Історія Прикарпаття в бібліографії» (850 позицій), «Некрополі Прикарпаття». Також було підготовлено до друку й низку інших видань, в тому числі «ЗУНР в пам'ятках історії та культури» (1998), «Вшанування пам'яті Олекси Довбуша на Прикарпатті» (1999).

У 2000-роках за участю краєзнавців підготовлено історико-культурологічне видання «Прикарпаття. Спадщина віків» (2006) та ілюстровану історію ЗУНР (2008) тощо. А під керівництвом професора Марчука В. В. здійснено видання монографії «Покуття».

Наприкінці 2009 року член НСКУ Дмитро Іванович Мохорук презентував 7-томне видання «Історія с. Топорівці» Городенківського району[]. Г. Карась, Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів видали енциклопедичний довідник «Івано-Франківськ».

Краєзнавці Івано-Франвщини співпрацюють з державними та громадськими музеями області.

Значним центром Краєзнавства в Івано-Франківській області є Коломия, де працює близько десятка активних краєзнавців (І. Монолатій, М. Васильчук, В. Лаппо, М. Савчук, В. Ковтун та ін.).

Обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді

Обласна організація НСКУ співпрацює з Івано-Франківським обласним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді. Так, учні шкіл Прикарпаття беруть участь в акції «Моя земля — земля моїх батьків», яка покликана для збереження і примноження традицій, звичаїв і обрядів українського народу[]. У навчальних закладах Івано-Франківської області налагоджена робота експедицій «Історія міст і сіл України» та «Моя Батьківщина — Україна»[], обласної експедиції «Люби і знай свій рідний край»[], в яких взяло участь понад 58500 школярів[].

З 2003 році видається регіональний науково-методичний альманах «Краєзнавець Прикарпаття», а з 2010 року — бібліотека журналу «Краєзнавець Прикарпаття», де публікуються матеріали про відомі постаті Прикарпаття.

Краєзнавчі музеї Івано-Франківщини

Див. також

Джерела

  • Сайт Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України [ 4 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  • Про значення історико-краєзнавчих досліджень в статті І.Франка "Галицьке краєзнавство [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Івано-Франківський краєзнавчий музей [ 25 червня 2012 у Wayback Machine.]
  • Краєзнавців Прикарпаття нагородили премією Володимира Полєка[недоступне посилання з липня 2019]
  • Відбувся ювілейний пленум спілки краєзнавців Прикарпаття
Ця стаття недостатньо . Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti sichen 2021 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2021 Krayezna vstvo Iva no Franki vshini vsebichne vivchennya prirodi naselennya gospodarstva istoriyi ta kulturi Ivano Frankivskoyi oblasti Istoriya krayeznavchogo ruhuKrayeznavchij ruh na Ivano Frankivshini buv zapochatkovanij u XIX stolitti gromadsko kulturnimi diyachami i vchenimi Galichini Persha polovina 19 stolittya Fundatorami Prikarpatskogo krayeznavstva buli Markiyan Shashkevich Ivan Vagilevich Yakiv Golovackij Yih spravu z vivchennya minuvshini krayu prodovzhili Grigorij Ilkevich Antin Mogilnickij Josafat Kobrinskij Mikola Vershinskij Kirilo Blonskij Grigorij Bodnar a takozh Ivan Franko Volodimir Gnatyuk Antin Petrushevich Yulian Celevich Isidor Sharanevich Volodimir Shuhevich Ivan Krip yakevich ta inshi Tak odnim z oseredkiv krayeznavchogo doslidzhennya v regioni staye Ruska trijcya u skladi Ivana Vagilevicha Yakova Golovackogo Markiyana Shashkevicha V rezultati narodoznavchih mandrivok Prikarpattyam i Guculshinoyu bulo zibrano cilu nizku narodnih pisen yaki uvijshli do almanahu Rusalka Dnistrova Znachnij vnesok u krayeznavchi doslidzhennya Ivano Frankivshini zrobiv Ivan Vagilevich yakij zapisuvav narodni pisni provodiv polovi arheologichni doslidzhennya rozshukuvav istorichni folklorni ta etnografichni pam yatki Takozh vin vivchav oprishkivskij ruh ta istoriyu viniknennya davnih mist krayu zokrema Galicha rozpochav doslidzhennya istoriyi ta arhitekturi serednovichnogo pravoslavnogo cholovichogo monastirya v Manyavi dzherelo Pochatok 20 stolittya Kinec XIX pochatok XX stolittya oznamenovanij v istoriyi krayeznavchogo ruhu Prikarpatskogo krayu pracyami Ivana Franka doslidzhennyami Volodimira Gnatyuka Volodimira Shuhevicha Mihajla Pavlika Luki Garmatiya Nizku krayeznavchih prac napisav shodo riznih periodiv Galichini zokrema Galicha Mihajlo Grushevskij Osoblivo cikavij period krayeznavchih doslidzhen u chasi ZUNRu poznachenij diyalnistyu Krip yakevicha Tomashevskogo Kordubi Druga polovina 20 stolittya Na Prikarpatti druga polovina dvadcyatogo stolittya vidznachena diyalnistyu istorika Yuliana Celevicha kotrij doslidiv istoriyu Skitu Manyavskogo ta profesora Volodimira Graboveckogo Vazhlivoyu podiyeyu v krayeznavchomu zhitti Ivano Frankivskoyi oblasti stalo vidannya Istoriyi mist i sil Ukrayini Ivano Frankivska oblast do kolektivu avtoriv yakogo vhodili Petro Arsenich Ivan Vasyuta V Garac Mikola Kucherov Yaroslav Melnichuk Larisa Pravdiva Oleksandra Sinicya Oleksij Soma Petro Fedorchak Mikola Hvostin Adolf Yasinskij Spilka krayeznavciv UkrayiniU 1989 roci za iniciativi Mihajla Pankiva bula stvorena robocha grupa i rozroblenij proekt statutu krayeznavchogo tovaristva im I Franka Todi zh bula stvorena Vseukrayinska Spilka krayeznavciv Statut oblasnoyi organizaciyi buv zatverdzhenij na ustanovchih zborah 17 travnya 1991 roku Odnochasno golovoyu oblasnoyi organizaciyi bulo obrano profesora Volodimira Graboveckogo yakij ocholyuvav organizaciyu vprodovzh p yati rokiv Na sogodni vin ye pochesnim golovoyu organizaciyi Z 1996 roku kerivnikom oblasnoyi organizaciyi krayeznavciv stav zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Bogdan Gavriliv Nezvazhayuchi na finansovu krizu vidavalis novi doslidzhennya z istoriyi krayu stvoryuvalis muzeyi vidkrivalis pam yatniki borcyam za nezalezhnist Ukrayini Buli utvoreni oseredki krayeznavciv v Kolomiyi Galichi Snyatini Kalushi Dolini Bogorodchanah u Nadvirnij Z 2009 roku golovoyu oblasnoyi organizaciyi NSKU ye Kosilo Mihajlo Yurijovich zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Nalagodzheno spivpracyu z bagatma gromadskimi organizaciyami v tomu chisli z Ukrayinskim tovaristvom ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Memorialom Prosvitoyu Naukovim tovaristvom imeni Shevchenka Klubom ukrayinskoyi inteligenciyi im B Lepkogo a takozh z derzhavnimi muzeyami bibliotekami ustanovami ta organizaciyami Razom z krayeznavchim viddilom oblasnoyi naukovoyi biblioteki im I Franka vidayutsya krayeznavchi bibliografichnih pokazhchiki ta pokazhchikiv do yuvileyiv providnih krayeznavciv regionu U 1998 roci do 100 richchya z dnya narodzhennya opublikovanij yuvilejnij zbirnik Krayeznavec Oleksandr Fedanko a v 2000 roci vidannya Istorik krayeznavec Yaroslav Melnichuk 1930 1986 Laureati oblasnoyi premiyi imeni Ivana Vagilevicha Laureati premiyi imeni akademika Ivana Krip yakevicha 2005 r tosho Kilkist okremih publikacij krayeznavchih vidan pid egidoyu oblasnoyi Spilki krayeznavciv dosyagaye 200 knig Sogodni organizaciya narahovuye 104 krayeznavci Sered nih 3 akademiki 8 profesoriv doktoriv nauk 10 docentiv kandidativ nauk 20 naukovciv i vikladachiv 14 zasluzhenih pracivnikiv riznih galuzej Ponad 30 ye laureatami oblasnih ta miskih premij z riznih galuzej znan Naukovi konferenciyi ta vidznakiU 1997 roci provedeno III Prikarpatsku istoriko krayeznavchu konferenciyu v m Ivano Frankivsku z publikaciyeyu zbirnika dopovidej i povidomlen a v nastupni roki materiali IV i V Prikarpatskih konferencij buli opublikovani v zhurnali Krayeznavec Prikarpattya U 1998 2009 rokah krayeznavci oblasti brali uchast u nizci mizhnarodnih ta regionalnih konferencij prisvyachenih 1100 richchyu starodavnogo Galicha 800 richchyu Galicko Volinskogo knyazivstva 300 richchyu narodzhennya narodnogo geroya Ukrayini Oleksi Dovbusha 750 richchyu koronaciyi Danila Galickogo 100 richnim yuvileyam vid dnya narodzhennya Romana Shuhevicha Stepana Banderi 850 richchya zasnuvannya m Snyatina ta in Do 20 richchya utvorennya oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi Spilki krayeznavciv Ukrayini bulo provedeno HII Vseukrayinsku naukovu istoriko krayeznavchu konferenciyu na temu Osvityanske krayeznavstvo dosvid problemi perspektivi Takozh isnuye oblasna premiya u galuzi krayeznavstva imeni Volodimira Teodorovicha Polyeka Krayeznavstvo na Ivano Frankivshini sogodniOkrim Nacionalnoyi spilki krayeznavciv znachnim centrom doslidzhennya istoriyi regionu ye de pracyuye 28 doslidnikiv krayu chleniv Nacionalnoyi Spilki krayeznavciv Ukrayini Protyagom ostannih rokiv bulo zdijsneno nizku naukovih proektiv v rezultati yakih bulo pidgotovane do druku Litopisiv ta hronologichnih dovidnikiv z istoriyi Prikarpattya a takozh mist i sil Ivano Frankivshini U 1997 roci vpershe nadrukovano Istoriya Prikarpattya v bibliografiyi 850 pozicij Nekropoli Prikarpattya Takozh bulo pidgotovleno do druku j nizku inshih vidan v tomu chisli ZUNR v pam yatkah istoriyi ta kulturi 1998 Vshanuvannya pam yati Oleksi Dovbusha na Prikarpatti 1999 U 2000 rokah za uchastyu krayeznavciv pidgotovleno istoriko kulturologichne vidannya Prikarpattya Spadshina vikiv 2006 ta ilyustrovanu istoriyu ZUNR 2008 tosho A pid kerivnictvom profesora Marchuka V V zdijsneno vidannya monografiyi Pokuttya Naprikinci 2009 roku chlen NSKU Dmitro Ivanovich Mohoruk prezentuvav 7 tomne vidannya Istoriya s Toporivci Gorodenkivskogo rajonu dzherelo G Karas R Dida M Golovatij B Gavriliv vidali enciklopedichnij dovidnik Ivano Frankivsk Krayeznavci Ivano Franvshini spivpracyuyut z derzhavnimi ta gromadskimi muzeyami oblasti Znachnim centrom Krayeznavstva v Ivano Frankivskij oblasti ye Kolomiya de pracyuye blizko desyatka aktivnih krayeznavciv I Monolatij M Vasilchuk V Lappo M Savchuk V Kovtun ta in Oblasnij centr turizmu i krayeznavstva uchnivskoyi molodi Oblasna organizaciya NSKU spivpracyuye z Ivano Frankivskim oblasnim centrom turizmu i krayeznavstva uchnivskoyi molodi Tak uchni shkil Prikarpattya berut uchast v akciyi Moya zemlya zemlya moyih batkiv yaka poklikana dlya zberezhennya i primnozhennya tradicij zvichayiv i obryadiv ukrayinskogo narodu dzherelo U navchalnih zakladah Ivano Frankivskoyi oblasti nalagodzhena robota ekspedicij Istoriya mist i sil Ukrayini ta Moya Batkivshina Ukrayina dzherelo oblasnoyi ekspediciyi Lyubi i znaj svij ridnij kraj dzherelo v yakih vzyalo uchast ponad 58500 shkolyariv dzherelo Z 2003 roci vidayetsya regionalnij naukovo metodichnij almanah Krayeznavec Prikarpattya a z 2010 roku biblioteka zhurnalu Krayeznavec Prikarpattya de publikuyutsya materiali pro vidomi postati Prikarpattya Krayeznavchi muzeyi Ivano FrankivshiniIvano Frankivskij krayeznavchij muzej vidkritij v 1940 r i jogo viddili literaturno memorialnij muzej Ivana Franka Krivorivnya stvorenij v 1953 r stvorenij u 2002 r zasnovana v 1978 r literaturno memorialnij muzej Lesya Martovicha s Torgovicya Gorodenkivskogo rajonu vidkritij v 1971 r zasnovanij v 1986 r stvorenij u 2001 r stvorenij v 2004 r Istoriko krayeznavchij muzej Kosmach Istoriko krayeznavchij muzej kulturi ta pobutu Bojkivshini Cineva Istoriko memorialnij muzej Stepana Banderi Muzeyi Bogorodchanskogo rajonu Dolinskij krayeznavchij muzej Tetyani i Omelyana Antonovichiv Bojkivshina stvorenij v 1998 r vidkritij v 2003 r Literaturnij muzej imeni Miroslava Irchana Literaturno memorialnij muzej Marka Cheremshini Muzej Ivana Franka v seli Lolin Muzej istoriyi davnogo Galicha Muzej istoriyi mista Bolehova imeni Romana Skvoriya Muzej istoriyi mista Tismenici imeni Stepana Gavrilyuka Muzej vizvolnih zmagan Galickogo rajonu Muzej Dovbusha Kosmach Muzej Marijki Pidgiryanki Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Prikarpattya Muzej Nataliyi Kobrinskoyi Muzej oselya rodini Ivana Franka Narodnij muzej Guculskogo teatru Gnata Hotkevicha Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo Muzej Pisanka Muzeyi Rogatinskogo rajonu Rogatinskij hudozhno krayeznavchij muzej Rusivskij literaturno memorialnij muzej Vasilya Stefanika Ugrinivskij muzej Cerkva Svyatogo Duha Rogatin Div takozhKrayeznavstvo v UkrayiniDzherelaSajt Ivano Frankivskoyi oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini 4 kvitnya 2014 u Wayback Machine Pro znachennya istoriko krayeznavchih doslidzhen v statti I Franka Galicke krayeznavstvo 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ivano Frankivskij krayeznavchij muzej 25 chervnya 2012 u Wayback Machine Krayeznavciv Prikarpattya nagorodili premiyeyu Volodimira Polyeka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vidbuvsya yuvilejnij plenum spilki krayeznavciv Prikarpattya Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti

Дата публікації:
Топ