Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Істо́рико-краєзна́вчий музе́й культу́ри та по́буту Бойкі́вщини в селі Ці́нева — історико-краєзнавчий музейний заклад у селі Цінева Рожнятівського району Івано-Франківської області, зібрання матеріалів і предметів з природи, історії та побуту жителів Рожнятівщини.
краєзнавчий і музей етнографії
Україна
Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини у ВікісховищіЗагальна інформація
Цінівський історико-краєзнавчий музей, якому присвоєно звання народний, було відкрито в 1976 році. Він знаходиться в старовинному будинку села, який колись називали Білою школою, оскільки ця будівля милувала і захоплювала всіх своїм білим кольором. Школа збудована громадою села в 1910 році. А кошти для цього виділила фірма «Глезінгер», як компенсацію селянам за землю, яку вони віддали для прокладання залізничної дороги в Карпати. Організаторами музею були видатний фотомитець Ярослав Коваль та тодішній голова колгоспу Василь Джурин, за підтримки директора школи Романюка і голови сільської ради Марківа. Коли рознеслась по селу чутка про музей, то всі жителі села, вчителі та школярі вишукували старовинні речі щоб віддати до музею. Працівники столярного цеху обладнали під музей колишні класні кімнати, монтували вітрини та стелажі. Майстри будівельники склали із плениць куток бойківської хати, щоби відтворити в ній інтер'єр 18-19 ст., влаштували постіль, жердку, колиску, запічок, мисник та інше. Над експозицією музею уважно працювали методисти Івано-Франківського краєзнавчого музею під керівництвом директора Олександри Синиці, музеєзнавця за фахом, Заслуженого працівника культури України Петра Арсенича, тодішнього завідувача районного відділу культури Юрія Фіняка та секретаря райкому партії Івана Червака. Василь Джурин забезпечував економічну сторону, не шкодував коштів. Ярослав Коваль робив фотографії, переклад старих документів - польських, німецьких, реставрував старовинні весільні скрині та давав цікаві поради. Любомира Василечко разом з Ольгою Федоренко об'їздили майже всі села району, звідки привезли оригінальні пам'ятки старовини які зайняли гідне місце в експозиції.
Робочі дні: понеділок — п'ятниця. Години роботи: з 11:00 до 18:00 год.
Експозиція
У п'яти залах музею зібрано понад п'ять тисяч пам'яток матеріальної та духовної культури. Це документи історії та археології, нумізматичні колекції, предмети ремесла і побуту:
Зал № 1. Тут представлені предмети, ілюстративні матеріали, що знайомлять відвідувачів з історією земель Рожнятівщини з II століття до н.е. по III століття н.е. На вітринах — глиняний посуд, кам'яні сокири, шкребачки, ножі. Про історію краю яскраво розповідають розділи «Київська Русь», «Галицько-Волинське князівство», «Край під гнітом шляхетської Польщі». Цікаві матеріали про історію України містять розділи «Культура і освіта», «Економіка краю в другій половині XIX — на початку XX століття». Тут же представлено інтер'єр бойківської хати. Основним будівельним матеріалом була ялина та смерека. Хати будували з плениць, з'єднуючи по кутах "замками". Біля дверей, проти вікон містилася піч з комином, що займала майже чверть приміщення. Навпроти - мисник, прикрашений різьбою, який призначався для тарілок, горняток, дерев'яної сільнички. Збоку підвішена дерев'яна ложка та кошик для ложок. На підлозі під мисником дерев'яні коновки для води, молока та сиру. В хаті одна велика постіль. Її вкривали веретою або кількома вишитими покривалами. Жердка над постіллю служила вішалкою для щоденного одягу. Між постіллю та піччю підвішена до сволока колиска. Попід стіни - дерев'яні лавиці з дірками для кудель. На стіні біля ліжка висів образ (ікона).
Зал № 2. У цьому залі знаходяться матеріали, що розповідають про Першу світову війну, яка чорною смугою пройшла через територію району, про січових стрільців та утворення ЗУНР. Один з розділів цього залу розповідає про розвиток промисловості і сільського господарства в селі і районі в умовах шляхетської Польщі і Австрії.
Через своє природне положення Цінева була в той час центром для сусідніх сіл. Вона здавна займала провідне місце у загальному культурному розвитку, відзначалася міцними традиціями, зокрема процвітінням ремесел. Тут цікаві відомості про майстрів-умільців - кушнірів, ковалів, ткачів, шевців, боднарів та будівельників. Цінівські майстри збудували в Галичині близько 100 дерев'яних церков. Прізвища Фоми Джурина і Якова Демкова занесені до УРЕ. Під їхнім керівництвом було перенесено з села Кривки до Львова пам'ятку народної архітектури — церкву, яка перебуває зараз в експозиції музею «Шевченківський гай». У 1745 році будівничі села звели церкву Святого Михайла у рідній Ціневі. Великий інтерес викликає колекція фотографій 20—30-х років яка показує атмосферу минулого - наші давні прекрасні обряди та звичаї, національні традиції.
Зал № З. Матеріали та фотографії цього залу відтворюють документальну розповідь про відвагу і героїзм жителів Ціневи в роки Другої світової війни.
Зал № 4. В центрі уваги відвідувачів — сувеніри, подарунки музею з Канади, США, В'єтнаму, Угорщини, Чехословаччини та інших країн. Є цікаві матеріали про дружні зв'язки села з Румунією. Заключний розділ експозиції розповідає про діяльність первинної організації товариства «Україна», про культурні зв'язки з українцями за кордоном.
Зал № 5. Це — зал фауни і флори краю. В залі представлені чучела тварин і птахів, фотографії про красу природи рідного карпатського краю. Різноманітною є фауна гірської зони, де можна зустріти бурого ведмедя, оленя карпатського і козулю європейську. На цій території проживають понад 400 видів хребетних тварин, 280 - птахів і 14 - плазунів. Багато зимуючих птахів: снігурі, шишкарі ялинкові, синиці та глухарі карпатські. Родину куницевих представляють лісова куниця, тхір степовий та норка європейська. Із земноводних зустрічаються тритони, ящірки, гадюки та вужі.
Посилання
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isto riko krayezna vchij muze j kultu ri ta po butu Bojki vshini v seli Ci neva istoriko krayeznavchij muzejnij zaklad u seli Cineva Rozhnyativskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti zibrannya materialiv i predmetiv z prirodi istoriyi ta pobutu zhiteliv Rozhnyativshini Istoriko krayeznavchij muzej kulturi ta pobutu Bojkivshini48 53 42 pn sh 24 09 55 sh d 48 89524222871334302 pn sh 24 16548351163407204 sh d 48 89524222871334302 24 16548351163407204 Koordinati 48 53 42 pn sh 24 09 55 sh d 48 89524222871334302 pn sh 24 16548351163407204 sh d 48 89524222871334302 24 16548351163407204Tipistorichnij krayeznavchij i muzej etnografiyiTemaBojkivshinaKrayina UkrayinaRoztashuvannyas Cineva Rozhnyativskij r n Ivano Frankivska obl Zasnovano1976 rikFondponad 5 tis odinicIstoriko krayeznavchij muzej kulturi ta pobutu Bojkivshini Cineva Ukrayina Istoriko krayeznavchij muzej kulturi ta pobutu Bojkivshini u VikishovishiZagalna informaciyaCinivskij istoriko krayeznavchij muzej yakomu prisvoyeno zvannya narodnij bulo vidkrito v 1976 roci Vin znahoditsya v starovinnomu budinku sela yakij kolis nazivali Biloyu shkoloyu oskilki cya budivlya miluvala i zahoplyuvala vsih svoyim bilim kolorom Shkola zbudovana gromadoyu sela v 1910 roci A koshti dlya cogo vidilila firma Glezinger yak kompensaciyu selyanam za zemlyu yaku voni viddali dlya prokladannya zaliznichnoyi dorogi v Karpati Organizatorami muzeyu buli vidatnij fotomitec Yaroslav Koval ta todishnij golova kolgospu Vasil Dzhurin za pidtrimki direktora shkoli Romanyuka i golovi silskoyi radi Markiva Koli rozneslas po selu chutka pro muzej to vsi zhiteli sela vchiteli ta shkolyari vishukuvali starovinni rechi shob viddati do muzeyu Pracivniki stolyarnogo cehu obladnali pid muzej kolishni klasni kimnati montuvali vitrini ta stelazhi Majstri budivelniki sklali iz plenic kutok bojkivskoyi hati shobi vidtvoriti v nij inter yer 18 19 st vlashtuvali postil zherdku kolisku zapichok misnik ta inshe Nad ekspoziciyeyu muzeyu uvazhno pracyuvali metodisti Ivano Frankivskogo krayeznavchogo muzeyu pid kerivnictvom direktora Oleksandri Sinici muzeyeznavcya za fahom Zasluzhenogo pracivnika kulturi Ukrayini Petra Arsenicha todishnogo zaviduvacha rajonnogo viddilu kulturi Yuriya Finyaka ta sekretarya rajkomu partiyi Ivana Chervaka Vasil Dzhurin zabezpechuvav ekonomichnu storonu ne shkoduvav koshtiv Yaroslav Koval robiv fotografiyi pereklad starih dokumentiv polskih nimeckih restavruvav starovinni vesilni skrini ta davav cikavi poradi Lyubomira Vasilechko razom z Olgoyu Fedorenko ob yizdili majzhe vsi sela rajonu zvidki privezli originalni pam yatki starovini yaki zajnyali gidne misce v ekspoziciyi Robochi dni ponedilok p yatnicya Godini roboti z 11 00 do 18 00 god EkspoziciyaU p yati zalah muzeyu zibrano ponad p yat tisyach pam yatok materialnoyi ta duhovnoyi kulturi Ce dokumenti istoriyi ta arheologiyi numizmatichni kolekciyi predmeti remesla i pobutu Inter yer bojkivskoyi hati Zal 1 Tut predstavleni predmeti ilyustrativni materiali sho znajomlyat vidviduvachiv z istoriyeyu zemel Rozhnyativshini z II stolittya do n e po III stolittya n e Na vitrinah glinyanij posud kam yani sokiri shkrebachki nozhi Pro istoriyu krayu yaskravo rozpovidayut rozdili Kiyivska Rus Galicko Volinske knyazivstvo Kraj pid gnitom shlyahetskoyi Polshi Cikavi materiali pro istoriyu Ukrayini mistyat rozdili Kultura i osvita Ekonomika krayu v drugij polovini XIX na pochatku XX stolittya Tut zhe predstavleno inter yer bojkivskoyi hati Osnovnim budivelnim materialom bula yalina ta smereka Hati buduvali z plenic z yednuyuchi po kutah zamkami Bilya dverej proti vikon mistilasya pich z kominom sho zajmala majzhe chvert primishennya Navproti misnik prikrashenij rizboyu yakij priznachavsya dlya tarilok gornyatok derev yanoyi silnichki Zboku pidvishena derev yana lozhka ta koshik dlya lozhok Na pidlozi pid misnikom derev yani konovki dlya vodi moloka ta siru V hati odna velika postil Yiyi vkrivali veretoyu abo kilkoma vishitimi pokrivalami Zherdka nad postillyu sluzhila vishalkoyu dlya shodennogo odyagu Mizh postillyu ta pichchyu pidvishena do svoloka koliska Popid stini derev yani lavici z dirkami dlya kudel Na stini bilya lizhka visiv obraz ikona Tkalya Zal 2 U comu zali znahodyatsya materiali sho rozpovidayut pro Pershu svitovu vijnu yaka chornoyu smugoyu projshla cherez teritoriyu rajonu pro sichovih strilciv ta utvorennya ZUNR Odin z rozdiliv cogo zalu rozpovidaye pro rozvitok promislovosti i silskogo gospodarstva v seli i rajoni v umovah shlyahetskoyi Polshi i Avstriyi Cherez svoye prirodne polozhennya Cineva bula v toj chas centrom dlya susidnih sil Vona zdavna zajmala providne misce u zagalnomu kulturnomu rozvitku vidznachalasya micnimi tradiciyami zokrema procvitinnyam remesel Tut cikavi vidomosti pro majstriv umilciv kushniriv kovaliv tkachiv shevciv bodnariv ta budivelnikiv Cinivski majstri zbuduvali v Galichini blizko 100 derev yanih cerkov Prizvisha Fomi Dzhurina i Yakova Demkova zaneseni do URE Pid yihnim kerivnictvom bulo pereneseno z sela Krivki do Lvova pam yatku narodnoyi arhitekturi cerkvu yaka perebuvaye zaraz v ekspoziciyi muzeyu Shevchenkivskij gaj U 1745 roci budivnichi sela zveli cerkvu Svyatogo Mihajla u ridnij Cinevi Velikij interes viklikaye kolekciya fotografij 20 30 h rokiv yaka pokazuye atmosferu minulogo nashi davni prekrasni obryadi ta zvichayi nacionalni tradiciyi Zal Z Materiali ta fotografiyi cogo zalu vidtvoryuyut dokumentalnu rozpovid pro vidvagu i geroyizm zhiteliv Cinevi v roki Drugoyi svitovoyi vijni Zal 4 V centri uvagi vidviduvachiv suveniri podarunki muzeyu z Kanadi SShA V yetnamu Ugorshini Chehoslovachchini ta inshih krayin Ye cikavi materiali pro druzhni zv yazki sela z Rumuniyeyu Zaklyuchnij rozdil ekspoziciyi rozpovidaye pro diyalnist pervinnoyi organizaciyi tovaristva Ukrayina pro kulturni zv yazki z ukrayincyami za kordonom kolekciya chuchel tvarin Zal 5 Ce zal fauni i flori krayu V zali predstavleni chuchela tvarin i ptahiv fotografiyi pro krasu prirodi ridnogo karpatskogo krayu Riznomanitnoyu ye fauna girskoyi zoni de mozhna zustriti burogo vedmedya olenya karpatskogo i kozulyu yevropejsku Na cij teritoriyi prozhivayut ponad 400 vidiv hrebetnih tvarin 280 ptahiv i 14 plazuniv Bagato zimuyuchih ptahiv sniguri shishkari yalinkovi sinici ta gluhari karpatski Rodinu kunicevih predstavlyayut lisova kunicya thir stepovij ta norka yevropejska Iz zemnovodnih zustrichayutsya tritoni yashirki gadyuki ta vuzhi PosilannyaPortal Muzeyi Dzherela