Народний музей Гуцульського театру Гната Хоткевича – музей в селі Красноїлля Верховинського району Івано-Франківської області.
Народний музей Гуцульського театру Г. М. Хоткевича | |
---|---|
Тип | музей |
Присвячено | Гуцульський театр |
Назва на честь | Хоткевич Гнат Мартинович |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Країна | Україна |
Розташування | село Красноїлля |
Адреса | 78716 с. Красноїлля Верховинський район, 78716 |
Засновано | 1987 |
Директор | Володимир Сінітович |
Сайт | museum.if.ua/museums/r4/58.html |
Народний музей Гуцульського театру Гната Хоткевича у Вікісховищі |
Опис
Після подій 1905 року в Росії Гнат Хоткевич виїхав з Харкова до Галичини, спершу до Львова, а потім на Гуцульщину, до села Криворівня й села Красноїлля. Село Красноїлля було тоді важливим осередком української культури. На початку XX століття тут побувало багато літературів та діячів культури: Володимир Гнатюк, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, , Володимир Шухевич, Лесь Курбас, Станіслав Вінценз (польський поет), та інші.
В центрі села Красноїлля зберігся невеликий дерев'яний будинок (споруджений в 1906 році), в якому працював Гнат Хоткевич, про що засвідчує меморіальна дошка з написом: «В цьому будинку в 1908—1912 рр. працював з першим Гуцульським театром відомий український письменник і громадський діяч Гнат Мартинович Хоткевич». Будинок був збудований на кошти громади села, як народний дім з читальнею. Саме тут був створений перший Гуцульський театр.
У 1987 році, з нагоди 110-ти річчя з дня народження Хоткевича в будинку було відкрито музей. В грудні 2004 року музею присвоєно звання «народний».
Експозиція музею розміщена в кімнаті і залі з сценою, де проходили вистави першого Гуцульського театру. Експозиція складається з таких розділів: «Історія»; «Побут»; «Освіта і культура».
У першій кімнаті розповідається про історію села Красноїлля, перші письмові згадки про яке відносяться до 1661 року, а за дослідженням Петра Сіреджука 1649 року. У вітринах виставлено метрикальні церковні книги, списки членів товариства «Тверезості», фотографії учасників Гуцульського повстання 1920 року, а також речі побуту і домашнього вжитку.
Другий розділ присвячений першій школі, заснованій в 1827 році. Тут також зібрано документи про школи Косівського повіту, про першого вчителя Михайла Моровика.
Третій розділ присвячений зв'язку Г. Хоткевича з Гуцульщиною. В центрі експозиції — портрет Гната Хоткевича, фотографії учасників Першого Гуцульського театру. Перша вистава п'єси польського письменника П. Коженьовського «Верховинці», перекладена письменником на гуцульський діалект під назвою «Антін Ревізорчук», відбулася в будинку читальні села Красноїлля, друга у селі Жаб'є в 1910 року. Відтоді драматичний гурток було названо Гуцульським театром.
Четвертий розділ експозиції присвячений акторам першого Гуцульського театру. Представлено фотокопії листів та спогадів учасників театру, відгуки преси про виступи театру та гастрольні поїздки під орудою Гната Хоткевича, що був колишнім актором Петербурзького імператорського театру О. Ремеза.
П'ятий розділ експозиції розповідає про гуцульські вечори театру; презентує музичні твори для гри на бандурі, написані Гнатом Хоткевичем. Виставлено документи, присвячені повторному заснуванню Гуцульського театру в 1930 році під керівництвом Василя Костинюка. На стендах — фотографії родини Хоткевича, участь театру в першому фестивалі «Червона Рута» в 1989 року. Тут же виставлено матеріали до 120-річчя Леся Курбаса, який протягом 1912 року грав у гуцульському театрі.
Інші стенди розповідають про відзначення 125-річчя Г. Хоткевича в селі, обласного театрального свята у Верховині та гастрольної поїздки до Харкова. Продовжується експозиція матеріалами про гастролі в місті Перемишлі у 2005 році. З 2007 року проводиться театральний фестиваль, що був заснований до 130-річчя Г. Хоткевича. У музеї виставлено фотографію часників другого та третього покоління Гуцульського театру, відродженого в 1988 році, під керівництвом Марії Дідушко та Володимира Сінітовича, що водночас є директором музею.
До сучасного Гуцульського театру входять переважно внуки та правнуки колишніх акторів з першого і другого поколінь, які насамперед мають на меті популяризацію театральної спадщини Гната Хоткевича.
Практична інформація
Вихідні дні: понеділок, субота
Години роботи: з 10:00 до 18.15; неділя: з 10:00 до 17:00 год.
Обід: з 14:00 до 15:00 год.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
Посилання
- Народний музей Гуцульського театру Г. М. Хоткевича [ 11 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Narodnij muzej Guculskogo teatru Gnata Hotkevicha muzej v seli Krasnoyillya Verhovinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Narodnij muzej Guculskogo teatru G M HotkevichaTipmuzejPrisvyachenoGuculskij teatrNazva na chestHotkevich Gnat MartinovichStatus spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannyaselo KrasnoyillyaAdresa78716 s Krasnoyillya Verhovinskij rajon 78716Zasnovano1987DirektorVolodimir SinitovichSajtmuseum if ua museums r4 58 html Narodnij muzej Guculskogo teatru Gnata Hotkevicha u VikishovishiOpisPislya podij 1905 roku v Rosiyi Gnat Hotkevich viyihav z Harkova do Galichini spershu do Lvova a potim na Guculshinu do sela Krivorivnya j sela Krasnoyillya Selo Krasnoyillya bulo todi vazhlivim oseredkom ukrayinskoyi kulturi Na pochatku XX stolittya tut pobuvalo bagato literaturiv ta diyachiv kulturi Volodimir Gnatyuk Ivan Franko Mihajlo Kocyubinskij Volodimir Shuhevich Les Kurbas Stanislav Vincenz polskij poet ta inshi V centri sela Krasnoyillya zberigsya nevelikij derev yanij budinok sporudzhenij v 1906 roci v yakomu pracyuvav Gnat Hotkevich pro sho zasvidchuye memorialna doshka z napisom V comu budinku v 1908 1912 rr pracyuvav z pershim Guculskim teatrom vidomij ukrayinskij pismennik i gromadskij diyach Gnat Martinovich Hotkevich Budinok buv zbudovanij na koshti gromadi sela yak narodnij dim z chitalneyu Same tut buv stvorenij pershij Guculskij teatr U 1987 roci z nagodi 110 ti richchya z dnya narodzhennya Hotkevicha v budinku bulo vidkrito muzej V grudni 2004 roku muzeyu prisvoyeno zvannya narodnij Ekspoziciya muzeyu rozmishena v kimnati i zali z scenoyu de prohodili vistavi pershogo Guculskogo teatru Ekspoziciya skladayetsya z takih rozdiliv Istoriya Pobut Osvita i kultura U pershij kimnati rozpovidayetsya pro istoriyu sela Krasnoyillya pershi pismovi zgadki pro yake vidnosyatsya do 1661 roku a za doslidzhennyam Petra Siredzhuka 1649 roku U vitrinah vistavleno metrikalni cerkovni knigi spiski chleniv tovaristva Tverezosti fotografiyi uchasnikiv Guculskogo povstannya 1920 roku a takozh rechi pobutu i domashnogo vzhitku Drugij rozdil prisvyachenij pershij shkoli zasnovanij v 1827 roci Tut takozh zibrano dokumenti pro shkoli Kosivskogo povitu pro pershogo vchitelya Mihajla Morovika Tretij rozdil prisvyachenij zv yazku G Hotkevicha z Guculshinoyu V centri ekspoziciyi portret Gnata Hotkevicha fotografiyi uchasnikiv Pershogo Guculskogo teatru Persha vistava p yesi polskogo pismennika P Kozhenovskogo Verhovinci perekladena pismennikom na guculskij dialekt pid nazvoyu Antin Revizorchuk vidbulasya v budinku chitalni sela Krasnoyillya druga u seli Zhab ye v 1910 roku Vidtodi dramatichnij gurtok bulo nazvano Guculskim teatrom Chetvertij rozdil ekspoziciyi prisvyachenij aktoram pershogo Guculskogo teatru Predstavleno fotokopiyi listiv ta spogadiv uchasnikiv teatru vidguki presi pro vistupi teatru ta gastrolni poyizdki pid orudoyu Gnata Hotkevicha sho buv kolishnim aktorom Peterburzkogo imperatorskogo teatru O Remeza P yatij rozdil ekspoziciyi rozpovidaye pro guculski vechori teatru prezentuye muzichni tvori dlya gri na banduri napisani Gnatom Hotkevichem Vistavleno dokumenti prisvyacheni povtornomu zasnuvannyu Guculskogo teatru v 1930 roci pid kerivnictvom Vasilya Kostinyuka Na stendah fotografiyi rodini Hotkevicha uchast teatru v pershomu festivali Chervona Ruta v 1989 roku Tut zhe vistavleno materiali do 120 richchya Lesya Kurbasa yakij protyagom 1912 roku grav u guculskomu teatri Inshi stendi rozpovidayut pro vidznachennya 125 richchya G Hotkevicha v seli oblasnogo teatralnogo svyata u Verhovini ta gastrolnoyi poyizdki do Harkova Prodovzhuyetsya ekspoziciya materialami pro gastroli v misti Peremishli u 2005 roci Z 2007 roku provoditsya teatralnij festival sho buv zasnovanij do 130 richchya G Hotkevicha U muzeyi vistavleno fotografiyu chasnikiv drugogo ta tretogo pokolinnya Guculskogo teatru vidrodzhenogo v 1988 roci pid kerivnictvom Mariyi Didushko ta Volodimira Sinitovicha sho vodnochas ye direktorom muzeyu Do suchasnogo Guculskogo teatru vhodyat perevazhno vnuki ta pravnuki kolishnih aktoriv z pershogo i drugogo pokolin yaki nasampered mayut na meti populyarizaciyu teatralnoyi spadshini Gnata Hotkevicha Praktichna informaciyaVihidni dni ponedilok subota Godini roboti z 10 00 do 18 15 nedilya z 10 00 do 17 00 god Obid z 14 00 do 15 00 god Div takozhGuculskij teatrPrimitki Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 29 listopada 2015 PosilannyaNarodnij muzej Guculskogo teatru G M Hotkevicha 11 grudnya 2008 u Wayback Machine