Борис Моїсейович Котлярський (1 січня 1914, Насташка — 3 вересня 1993, Київ) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни командир 814-го артилерійського полку 274-ї стрілецької дивізії 69-ї армії 1-го Білоруського фронту.
Борис Моїсейович Котлярський | |
---|---|
Народження | 1 січня 1914 Насташка |
Смерть | 3 вересня 1993 (79 років) Київ |
Поховання | Лісове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | КПРС |
Рід військ | артилерія |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1935—1960 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Вторгнення СРСР до Польщі Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 1 січня 1914 року в селі Насташка (нині Рокитнянського району Київської області) в сім'ї службовця. Єврей. Член ВКП(б) з 1942 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював електромонтером Пролетарського паровозоремонтного заводу в Ленінграді.
У 1935 році призваний до лав Червоної Армії. У 1938 році закінчив Київське артилерійське училище. Учасник вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Був помічником начальника штабу полку, командував артилерійським дивізіоном резерву Головного Командування, артилерійською батареєю і артилерійським полком.
29 липня 1944 року 814-й артилерійський полк під командуванням підполковника Б. М. Котлярського вогнем забезпечив вихід стрілецької дивізії до річки Вісла у районі населеного пункту Гури за 10 кілометрів на південь від міста Пулави (Польща) і форсування річки підрозділами дивізії. Б. М. Котлярський організував своєчасну переправу полку на лівий берег річки і відкриття вогню по контратакуючій групі противника. 14 січня 1945 року керував вогнем полкової артилерійської групи і забезпечив прорив укріпленої смуги ворога, форсування річок Пилиця, Варта.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за успішне забезпечення форсування річок Західний Буг, Вісла і Одер підполковнику Борису Моїсейовичу Котлярському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4699).
У 1946 році закінчив Вищу офіцерську артилерійську школу, в 1952 році — Військову академію імені М. В. Фрунзе, у 1958 році — Вищі академічні курси при Військовій артилерійської командної академії. З 1960 року полковник Б. М. Котлярський — у відставці.
Жив у Києві. Помер 3 вересня 1993 року. Похований на Лісовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня, орденом Суворова 3-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983. (рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 (рос.)
Посилання
- Котлярський Борис Моїсейович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Moyisejovich Kotlyarskij 1 sichnya 1914 Nastashka 3 veresnya 1993 Kiyiv radyanskij oficer artilerist Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki Nimecko radyanskoyi vijni komandir 814 go artilerijskogo polku 274 yi strileckoyi diviziyi 69 yi armiyi 1 go Biloruskogo frontu Boris Moyisejovich KotlyarskijNarodzhennya1 sichnya 1914 1914 01 01 NastashkaSmert3 veresnya 1993 1993 09 03 79 rokiv KiyivPohovannyaLisove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnistKPRSRid vijsk artileriyaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1935 1960PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviVtorgnennya SRSR do Polshi Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 1 sichnya 1914 roku v seli Nastashka nini Rokitnyanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti v sim yi sluzhbovcya Yevrej Chlen VKP b z 1942 roku Zakinchiv sim klasiv nepovnoyi serednoyi shkoli Pracyuvav elektromonterom Proletarskogo parovozoremontnogo zavodu v Leningradi U 1935 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1938 roci zakinchiv Kiyivske artilerijske uchilishe Uchasnik vtorgnennya SRSR do Polshi v 1939 roci U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Buv pomichnikom nachalnika shtabu polku komanduvav artilerijskim divizionom rezervu Golovnogo Komanduvannya artilerijskoyu batareyeyu i artilerijskim polkom 29 lipnya 1944 roku 814 j artilerijskij polk pid komanduvannyam pidpolkovnika B M Kotlyarskogo vognem zabezpechiv vihid strileckoyi diviziyi do richki Visla u rajoni naselenogo punktu Guri za 10 kilometriv na pivden vid mista Pulavi Polsha i forsuvannya richki pidrozdilami diviziyi B M Kotlyarskij organizuvav svoyechasnu perepravu polku na livij bereg richki i vidkrittya vognyu po kontratakuyuchij grupi protivnika 14 sichnya 1945 roku keruvav vognem polkovoyi artilerijskoyi grupi i zabezpechiv proriv ukriplenoyi smugi voroga forsuvannya richok Pilicya Varta Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 lyutogo 1945 roku za uspishne zabezpechennya forsuvannya richok Zahidnij Bug Visla i Oder pidpolkovniku Borisu Moyisejovichu Kotlyarskomu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 4699 U 1946 roci zakinchiv Vishu oficersku artilerijsku shkolu v 1952 roci Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze u 1958 roci Vishi akademichni kursi pri Vijskovij artilerijskoyi komandnoyi akademiyi Z 1960 roku polkovnik B M Kotlyarskij u vidstavci Mogila Borisa Kotlyarskogo Zhiv u Kiyevi Pomer 3 veresnya 1993 roku Pohovanij na Lisovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya ordenom Suvorova 3 go stupenya ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaBoevye zvyozdy kievlyan Kiev Politizdat Ukrainy 1983 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 ros PosilannyaKotlyarskij Boris Moyisejovich Sajt Geroi strany ros