Костянтин (Дьяков)

Митрополит Костянтин (у миру — Костянтин Григорович Дьяков, 19 травня 1864, Стара Водолага — 10 листопада 1937, Київ) — український релігійний діяч. Єпископ Православної Церкви; з 1934 року митрополит Київський, екзарх України.

Костянтин
Костянтин Григорович Дьяков
Народився	19 травня 1864(1864-05-19) Стара Водолага
Помер	10 листопада 1937(1937-11-10) (73 роки) Київ
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна	СРСР
Діяльність	священник
Alma mater	Харківська духовна семінарія
Суспільний стан	духовенство
Посада	митрополит і єпископ
Конфесія	православ'я
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дьяков.

Жертва сталінського терору.

19 жовтня 1993 року Ухвалою синоду УПЦ МП Костянтина зараховано до лику святих, пам'ять його відбувається 1 червня.

Біографія

Народився 19 травня 1864 в селі Старій Водолазі Харківської губернії в родині священика. Духовну освіту отримав в Харківській семінарії, після закінчення якої, прийнявши священний сан, 23 жовтня 1891 року виведений в сан ієрея соборної церкви міста Чугуєва. В 1897 році переведений в Харків священником Христо-Різдвяної церкви, стає законовчителем харківських середніх навчальних закладів. Отримує титул протоієрея.

У 1923 році був арештований, хоча офіційних звинувачень йому пред'явлено не було і через два місяці його було звільнено. У 1924 році він приймає чернецтво з ім'ям Костянтин.

Зліва направо: єпископи Павло Кратіров, Костянтин (Дьяков), Борис (Шипулін), Євгеній Зьорнов, Онуфрій (Гагалюк), Дамаскін Цедрик, . Харків 1927 рік

8 вересня 1924 року Святійшим патріархом Тихоном був висвячений в єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії. Паралельно керував Харківською єпархією. В 1926 був заарештований, перебував у в'язниці три тижні.

Могила Митрополита Костянтина

18 травня 1927 року владика стає членом Тимчасового Патріаршого Священного Синоду при заступнику патріаршого місцеблюстителя митрополита Сергія (Старогородського).

12 листопада 1927 року возведений у сан архієпископа і призначений архієпископом Харківським і Охтирським, а з 1929 року тимчасово займає Дніпропетровську кафедру.

18 травня 1929 року призначений тимчасово виконувачем обов'язків Екзарха України.

З 18 травня 1932 року — митрополит.

З 26 червня 1934 року — митрополит Київський

У 1935 році рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви митрополит Костянтин (Дьяков) був призначений Екзархом України.

16 вересня 1937 року владику Костянтина посадили до Лук'янівської в'язниці. В обвинувальній довідці навпроти прізвища Дьяков значиться: «… активний член антирадянської фашистської контрреволюційної організації церковників-тихоновців».

10 листопада 1937 року загинув під час допиту. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №45-ІІ), де відбувалися масові таємні поховання розстріляних у Києво-Лук'янівській в'язниці НКВС.

19 жовтня 1993 канонізований Ухвалою синоду УПЦ МП.

Джерела

• mitropolit.kiev.ua [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Никодим (Руснак). Сборник служб и акафистов — Харьков: Прапор, 1996. — 336 с.
• Митрофан (Божко), архім. Документи 1929 року про призначення архієпископа Костянтина (Дьякова) тимчасово виконуючим обов’язки Патріаршого Екзарха України // Церковно-історичний збірник Волинської духовної семінарії. — Випуск 4. — Харків: Укр-Паблішер, 2023. — С.148–156.