Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́рчула (хорв. Korčula , грец. Κορκυρα Μελαινα, лат. Corcyra Nigra, італ. Curzola Курцола) — хорватський острів в Адріатичному морі поблизу узбережжя Далмації на півдні країни.
| Корчула | |
|---|---|
| Korčula | |
 Вид на місто Корчула з заходу | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 42°56′05″ пн. ш. 16°51′12″ сх. д. / 42.93472° пн. ш. 16.85333° сх. д.Координати: 42°56′05″ пн. ш. 16°51′12″ сх. д. / 42.93472° пн. ш. 16.85333° сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Площа | 276.03 км² |
| Найвища точка | 569 м |
| Країна | |
 Хорватія | |
| Регіон | Дубровницько-Неретванська жупанія |
| (Адм. одиниця) | Дубровницько-Неретванська жупанія |
| Населення | 16 182 (2001) |
| Вебсайт | www.korcula.hr |
  Корчула Корчула (Хорватія) | |
 Корчула у Вікісховищі | |
Географія
Площа острова — 276,03 км², довжина — 46,8 км, ширина — 7,8 км, довжина берегової лінії — 181,7 км. Населення Корчули — 16 182 особи (2001). Таким чином Корчула є другим за чисельністю населення серед острів Хорватії після Крку. Найбільші населені пункти острова — міста Корчула, і Вела-Лука. Місто Корчула розміщене у північно-східній частині острова, його населення становить 3 232 особи (2001).
Корчула належить до групи південно-далматинських островів. Від півострова Пелєшаць острів відокремлений вузькою (завширшки від 900 до 3 000 метрів). На схід від острова Корчула розміщений Млєт, на захід — Вис, на північний захід — Хвар. Найвищі вершини острова — Клупца (568 метрів) і Ком (510 метрів). Клімат на Корчулі м'який, середземноморський. Середня температура в січні +9,8 °C, в липні — +26,9 °C. Більша частина острова вкрита типовими для Адріатики сосновими лісами.
Транспорт
Корчула сполучається з материковою Хорватією регулярними поромними рейсами. Пороми з'єднують містечко Домінче (7 км від м. Корчула) з містом Оребич на Пелєшаці; місто Корчулу зі Сплітом, Дубровником, островами Хвар і Млєт, а також з італійським містом Барі, місто Вела-Лука зі Сплітом і островом Ластово. Пасажирські катери курсують в Оребич від пристані в межах міста Корчула. Крім того, зі Спліта в Корчулу ходять швидкісні пасажирські катамарани.
Через весь острів пролягає автошлях, що з'єднує селище Лумбарда на східній околиці острову, місто Корчула та місто Вела-Лука на західному кінці. Друга головна автодорога прямує з міста Корчула на захід, минає низку прибережних селищ і закінчується тупиком у селищі Рачішце.
Неподалік міста Корчула є невеликий аеродром, який теоретично здатний приймати малі літаки, проте практично він не використовується.
Історія
Історія острова сягає корінням глибокої давнини. Так, на Корчулі були виявлені кургани епохи неоліту, залишки неолітичного поселення і дороги на дні Адріатичного моря поблизу острова, фінікійські поселення, залишки давньогрецької колонії. У VIII столітті на острів, як і на решту далматинського узбережжя прийшли слов'янські племена, хоча основна частина населення острову аж до пізнього середньовіччя була романомовною.
Протягом XII—XV століть Корчула багато разів переходила з рук у руки. Островом управляли місцеві слов'янські князьки, Венеційська республіка, Угорщина, Генуезька республіка, Корчула мала навіть нетривкий період незалежності, належала Рагузькій республіці, доки в 1420 році остаточно не підпала під контроль венеційців. У період незалежності на Корчулі 1214 року був виданий т. зв. Корчуланський статут — звід законів, який визначив статус острова і став одним з найстаріших з відомих у історії юридичних документів Далмації.
Згідно з місцевою традицією, саме в місті Корчула в 1254 році народився великий мандрівник Марко Поло. В 1298 році поряд із островом відбулася морська битва між флотами Генуї та Венеції, що закінчилася перемогою генуезців. Марко Поло, можливо, брав участь у цій битві на боці венеційців, був узятий у полон і відвезений до Генуї, де у в'язниці і надиктував книгу про свої подорожі.
У 1797 році Венеційська республіка була розділена між Францією та Габсбурзькою імперією. Корчула відійшла до Габсбургів, проте під час наполеонівських воєн у 1806 році острів був зайнятий французами і включений до складу французької імперії. В 1807 році Корчула була взята об'єднаними силами чорногорців і російського флоту під командуванням Д. М. Сенявіна, проте після завершення війни в 1815 році Корчула разом з далматинським узбережжям відійшла до Австрії.
В 1918—21 роках острів окупували італійці, після першої світової війни він став частиною Королівства Югославії. Під час другої світової війни острів був знову зайнятий італійцями. Вузькою Пельєшацькою протокою, як і в Середні віки, проліг державний кордон, тільки тепер не між Венецією і Дубровницькою республікою, а між Італією й Незалежною Державою Хорватія усташів. На острові активно діяв антифашистський партизанський рух і до 1943 року партизани повністю встановили контроль над Корчулою. Після нетривалого вторгнення на острів німецьких військ, у 1944 році він був повністю звільнений.
Після закінчення війни Корчула увійшов до складу Хорватії, на той час однієї з республік СФРЮ. Після розпаду останньої в 1990 році острів став частиною незалежної Хорватії.
Економіка
Основу економіки острова складає туризм, а також сільське господарство. Основними культурами, культивованими на острові, є виноград, оливки та фрукти. Як і на решті островів Далмації на Корчулі розвинене рибальство і первинна переробка риби. Острів Корчула знаменитий своїми виноробними традиціями, адже саме тут виробляються знамениті хорватські білі вина «Грк» і «Пошип».
Пам'ятки і традиції
- Вела Спіла — печера, біля міста Вела Лука, в якій знайдені численні артефакти, які датуються епохами мезоліту і неоліту.
- Старе місто Корчули — добре збережений взірець середньовічного далматинського міста з вузькими вуличками та старовинними будівлями. Центральний міський собор св. Марка (побудований 1301 р., перебудовувався аж до 1806 р.) поєднує елементи готики та ренесансу. Фортечні мури також доступні для відвідування туристами.
- «Морешка» — лицарський танець XV століття, що відтворює битву з турками і був дуже популярним по всьому Середземномор'ю, до тепер зберігся лише в місті Корчула. Репрезентуючи добро і зло, а також у алегоричний спосіб, християн і мусульман, «армії білого і чорного королів» виборюють у танці дівоче кохання. У літній період театралізоване танцювальне дійство «Морешка» влаштовують і демонструють (у першу чергу в розрахунку на туристів, як іноземних, так і внутрішніх) щотижня.
Виноски
- Центральне бюро статистики Хорватії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2012. Процитовано 1 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 1 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2010. Процитовано 1 липня 2011.
- Поселення епохи неоліту знайшли в морі біля Адріатичного узбережжя. ВІДЕО. 08.06.2023
- У Середземному морі біля узбережжя Хорватії знайшли поселення 7000 років (ВІДЕО). 08.06.2023
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 1 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 1 липня 2011.
- Dalmatia and Montenegro [ 21 вересня 2014 у Wayback Machine.] by J. Gardner Wilkinson
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 1 липня 2011.
Джерела та посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корчула |
- Офіційний вебсайт острову [ 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Загальна інформація [ 28 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Інформаційна вебсторінка про острів [ 24 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Путівник островом Корчула [ 1 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko rchula horv Korcula grec Korkyra Melaina lat Corcyra Nigra ital Curzola Kurcola horvatskij ostriv v Adriatichnomu mori poblizu uzberezhzhya Dalmaciyi na pivdni krayini KorchulaKorculaVid na misto Korchula z zahoduKartaGeografiya42 56 05 pn sh 16 51 12 sh d 42 93472 pn sh 16 85333 sh d 42 93472 16 85333 Koordinati 42 56 05 pn sh 16 51 12 sh d 42 93472 pn sh 16 85333 sh d 42 93472 16 85333Misceroztashuvannya Adriatichne moreAkvatoriya Adriatichne morePlosha 276 03 km Najvisha tochka 569 mKrayina HorvatiyaRegion Dubrovnicko Neretvanska zhupaniyaAdm odinicya Dubrovnicko Neretvanska zhupaniyaNaselennya 16 182 2001 Vebsajt www korcula hrKorchulaKorchula Horvatiya Korchula u VikishovishiGeografiyaPlosha ostrova 276 03 km dovzhina 46 8 km shirina 7 8 km dovzhina beregovoyi liniyi 181 7 km Naselennya Korchuli 16 182 osobi 2001 Takim chinom Korchula ye drugim za chiselnistyu naselennya sered ostriv Horvatiyi pislya Krku Najbilshi naseleni punkti ostrova mista Korchula i Vela Luka Misto Korchula rozmishene u pivnichno shidnij chastini ostrova jogo naselennya stanovit 3 232 osobi 2001 Korchula nalezhit do grupi pivdenno dalmatinskih ostroviv Vid pivostrova Pelyeshac ostriv vidokremlenij vuzkoyu zavshirshki vid 900 do 3 000 metriv Na shid vid ostrova Korchula rozmishenij Mlyet na zahid Vis na pivnichnij zahid Hvar Najvishi vershini ostrova Klupca 568 metriv i Kom 510 metriv Klimat na Korchuli m yakij seredzemnomorskij Serednya temperatura v sichni 9 8 C v lipni 26 9 C Bilsha chastina ostrova vkrita tipovimi dlya Adriatiki sosnovimi lisami TransportDoroga mizh Korchuloyu i Dominche Korchula spoluchayetsya z materikovoyu Horvatiyeyu regulyarnimi poromnimi rejsami Poromi z yednuyut mistechko Dominche 7 km vid m Korchula z mistom Orebich na Pelyeshaci misto Korchulu zi Splitom Dubrovnikom ostrovami Hvar i Mlyet a takozh z italijskim mistom Bari misto Vela Luka zi Splitom i ostrovom Lastovo Pasazhirski kateri kursuyut v Orebich vid pristani v mezhah mista Korchula Krim togo zi Splita v Korchulu hodyat shvidkisni pasazhirski katamarani Cherez ves ostriv prolyagaye avtoshlyah sho z yednuye selishe Lumbarda na shidnij okolici ostrovu misto Korchula ta misto Vela Luka na zahidnomu kinci Druga golovna avtodoroga pryamuye z mista Korchula na zahid minaye nizku priberezhnih selish i zakinchuyetsya tupikom u selishi Rachishce Nepodalik mista Korchula ye nevelikij aerodrom yakij teoretichno zdatnij prijmati mali litaki prote praktichno vin ne vikoristovuyetsya IstoriyaIstoriya ostrova syagaye korinnyam glibokoyi davnini Tak na Korchuli buli viyavleni kurgani epohi neolitu zalishki neolitichnogo poselennya i dorogi na dni Adriatichnogo morya poblizu ostrova finikijski poselennya zalishki davnogreckoyi koloniyi U VIII stolitti na ostriv yak i na reshtu dalmatinskogo uzberezhzhya prijshli slov yanski plemena hocha osnovna chastina naselennya ostrovu azh do piznogo serednovichchya bula romanomovnoyu Stare misto Korchuli Vid z morya Protyagom XII XV stolit Korchula bagato raziv perehodila z ruk u ruki Ostrovom upravlyali miscevi slov yanski knyazki Venecijska respublika Ugorshina Genuezka respublika Korchula mala navit netrivkij period nezalezhnosti nalezhala Raguzkij respublici doki v 1420 roci ostatochno ne pidpala pid kontrol venecijciv U period nezalezhnosti na Korchuli 1214 roku buv vidanij t zv Korchulanskij statut zvid zakoniv yakij viznachiv status ostrova i stav odnim z najstarishih z vidomih u istoriyi yuridichnih dokumentiv Dalmaciyi Zgidno z miscevoyu tradiciyeyu same v misti Korchula v 1254 roci narodivsya velikij mandrivnik Marko Polo V 1298 roci poryad iz ostrovom vidbulasya morska bitva mizh flotami Genuyi ta Veneciyi sho zakinchilasya peremogoyu genuezciv Marko Polo mozhlivo brav uchast u cij bitvi na boci venecijciv buv uzyatij u polon i vidvezenij do Genuyi de u v yaznici i nadiktuvav knigu pro svoyi podorozhi Korchula Misce narodzhennya Marko Polo U 1797 roci Venecijska respublika bula rozdilena mizh Franciyeyu ta Gabsburzkoyu imperiyeyu Korchula vidijshla do Gabsburgiv prote pid chas napoleonivskih voyen u 1806 roci ostriv buv zajnyatij francuzami i vklyuchenij do skladu francuzkoyi imperiyi V 1807 roci Korchula bula vzyata ob yednanimi silami chornogorciv i rosijskogo flotu pid komanduvannyam D M Senyavina prote pislya zavershennya vijni v 1815 roci Korchula razom z dalmatinskim uzberezhzhyam vidijshla do Avstriyi V 1918 21 rokah ostriv okupuvali italijci pislya pershoyi svitovoyi vijni vin stav chastinoyu Korolivstva Yugoslaviyi Pid chas drugoyi svitovoyi vijni ostriv buv znovu zajnyatij italijcyami Vuzkoyu Pelyeshackoyu protokoyu yak i v Seredni viki prolig derzhavnij kordon tilki teper ne mizh Veneciyeyu i Dubrovnickoyu respublikoyu a mizh Italiyeyu j Nezalezhnoyu Derzhavoyu Horvatiya ustashiv Na ostrovi aktivno diyav antifashistskij partizanskij ruh i do 1943 roku partizani povnistyu vstanovili kontrol nad Korchuloyu Pislya netrivalogo vtorgnennya na ostriv nimeckih vijsk u 1944 roci vin buv povnistyu zvilnenij Pislya zakinchennya vijni Korchula uvijshov do skladu Horvatiyi na toj chas odniyeyi z respublik SFRYu Pislya rozpadu ostannoyi v 1990 roci ostriv stav chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi EkonomikaOsnovu ekonomiki ostrova skladaye turizm a takozh silske gospodarstvo Osnovnimi kulturami kultivovanimi na ostrovi ye vinograd olivki ta frukti Yak i na reshti ostroviv Dalmaciyi na Korchuli rozvinene ribalstvo i pervinna pererobka ribi Ostriv Korchula znamenitij svoyimi vinorobnimi tradiciyami adzhe same tut viroblyayutsya znameniti horvatski bili vina Grk i Poship Pam yatki i tradiciyiFortechni muri mista Korchula Tanec Moreshka Vela Spila pechera bilya mista Vela Luka v yakij znajdeni chislenni artefakti yaki datuyutsya epohami mezolitu i neolitu Stare misto Korchuli dobre zberezhenij vzirec serednovichnogo dalmatinskogo mista z vuzkimi vulichkami ta starovinnimi budivlyami Centralnij miskij sobor sv Marka pobudovanij 1301 r perebudovuvavsya azh do 1806 r poyednuye elementi gotiki ta renesansu Fortechni muri takozh dostupni dlya vidviduvannya turistami Moreshka licarskij tanec XV stolittya sho vidtvoryuye bitvu z turkami i buv duzhe populyarnim po vsomu Seredzemnomor yu do teper zberigsya lishe v misti Korchula Reprezentuyuchi dobro i zlo a takozh u alegorichnij sposib hristiyan i musulman armiyi bilogo i chornogo koroliv viboryuyut u tanci divoche kohannya U litnij period teatralizovane tancyuvalne dijstvo Moreshka vlashtovuyut i demonstruyut u pershu chergu v rozrahunku na turistiv yak inozemnih tak i vnutrishnih shotizhnya VinoskiCentralne byuro statistiki Horvatiyi PDF Arhiv originalu PDF za 4 chervnya 2012 Procitovano 1 lipnya 2011 Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 1 lipnya 2011 Arhiv originalu za 23 grudnya 2010 Procitovano 1 lipnya 2011 Poselennya epohi neolitu znajshli v mori bilya Adriatichnogo uzberezhzhya VIDEO 08 06 2023 U Seredzemnomu mori bilya uzberezhzhya Horvatiyi znajshli poselennya 7000 rokiv VIDEO 08 06 2023 Arhiv originalu za 30 listopada 2010 Procitovano 1 lipnya 2011 Arhiv originalu za 16 bereznya 2013 Procitovano 1 lipnya 2011 Dalmatia and Montenegro 21 veresnya 2014 u Wayback Machine by J Gardner Wilkinson Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 1 lipnya 2011 Dzherela ta posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korchula Oficijnij vebsajt ostrovu 31 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Zagalna informaciya 28 chervnya 2011 u Wayback Machine Informacijna vebstorinka pro ostriv 24 sichnya 2012 u Wayback Machine Putivnik ostrovom Korchula 1 lipnya 2011 u Wayback Machine