Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юхим Захарович Копелян рос Ефи м Заха рович Копеля н 30 березня 12 квітня 1912 19120412 пом 6 березня 1975 радянський бі

Копелян Єфим Захарович

Копелян Єфим Захарович

Юхим Захарович Копелян (рос. Ефи́м Заха́рович Копеля́н; 30 березня (12 квітня) 1912(19120412) — пом. 6 березня 1975) — радянський білоруський та російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1957). Народний артист РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1973), лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1976 — посмертно).

Юхим Копелян
image
Ім'я при народженніЮхим Залманович Копелян
Народився30 березня (12 квітня) 1912(1912-04-12)
Речиця, Мінська губернія image Російська імперія
Помер6 березня 1975(1975-03-06) (62 роки)
Ленінград, РСФСР image СРСР
  • інфаркт міокарда
    • ПохованняЛітераторські мостки
    Громадянствоimage Російська імперія
    image СРСР
    Діяльністьактор, актор озвучування
    Alma materСанкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
    ЗакладВДТ імені Товстоногова
    Роки діяльності1932 — 1975
    ДружинаЛюдмила Макарова (1921—2014), Народна артистка СРСР (1977)
    ДітиКирило Юхимович Копелян (1948—2005, актор)
    Брати / сестриd
    IMDbnm0465748
    Автографimage
    Нагороди та премії
    image image image image image image
    image image image image
    image Юхим Копелян у Вікісховищі

    Життєпис

    Юхим Копелян народився 1912 р. в Речиці (нині — Гомельська область, Білорусь) у єврейській родині лісозаготівельників. У його батька, бракера з лісозаготівлі Залмана Давидовича Копеляна (1874—1956), уродженця Катеринослава, та матері, Маші Мордухівни Копелян (уродженої Френкель, 1878—1954), родом з Речиці було ще п'ять синів. Батьки уклали шлюб 3 серпня 1899 року у Носовичах Гомельського повіту Могилівської губернии. Діду по материнській лінії, лісопромисловцю та одному з найзаможніших людей Речиці Мордуху Хацкелевичу Френкелю, належав лісопильний завод, який постачав деревину для мостів військового відомства. Один зі старших братів, Ісак Залманович Копелян, став відомим художником, двоє загинули на фронті в роки Другої світової війни: Абрам (1902—1945) — під Ленінградом, Євген (1908—1945) — у Польщі. Також були брати Михайло (1900—1984) та Григорій (1914—1936).

    У 1912—1929 роках жив у Речиці на вулиці Карла Маркса, будинок 25. 1928 року закінчив Речицьку трудову школу. У 1928—1929 роках працював художником при Речицькому кінотеатрі. У 1929 році приїхав до Ленінграда і деякий час працював токарем на заводі «Червоний Путиловець», а потім вступив до Інституту пролетарського образотворчого мистецтва (нині Інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Є. Ріпина) на архітектурний факультет, де раніше навчалися його два брата.

    Закінчив студію при Ленінградському Великому драматичному Театрі (1935), де потім працював.

    Під час німецько-радянської війни (1941—1943 рр.) служив у фронтовому Театрі народного ополчення.

    Один з провідних акторів Великого драматичного театру в Ленінграді. Як режисер поставив кілька вистав.

    Дебютував в кінематографі в картині  (1932). Зіграв близько дев'яноста ролей в кіно, телефільмах і фільмах-спектаклях. Знявся в ряді українських кінострічок.

    Працював на дубляжі і озвучуванні фільмів: «Ніхто не хотів умирати» (1966), «Женя, Женечка і „катюша“» (1967), «Снігуронька» (1968), «Мертвий сезон» (1968), «Початок» (1970), «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, голос за кадром) та ін.

    Пішов з життя від інфаркту 6 березня 1975 року в Ленінграді. Похований на в Ленінграді.

    Вибрана фільмографія

    1. 1932:
    2. 1941: «Боксери» (Кандахчан)
    3. 1949: «Олександр Попов» (маркіз Солярій)
    4. 1952: «Джамбул» (А. І. Мікоян)
    5. 1955: «Овід» (начальник погранпоста)
    6. 1956: «Старий Хотабич» (буровий майстер Джафар Алі Мухамедов)
    7. 1956: «Шукачі» (Смородін)
    8. 1956: «Пролог» (Георгій Гапон)
    9. 1957: «Ходіння по муках» (козачий єсаул)
    10. 1957: «Балтійська слава»
    11. 1958: «Кочубей» (Серго Орджонікідзе)
    12. 1958: «У дні Жовтня» (Л. Д. Троцький)
    13. 1958: «Містер Ікс» (шанувальник Теодори)
    14. 1959: «Достігаєв та інші» (Мокроусов, поліцейський)
    15. 1961: «Найперші» (Рубен Григорович)
    16. 1962: «713-й просить посадку» (комівояжер-фармацевт)
    17. 1963: «Усе залишається людям» (Філімонов)
    18. 1963:
    19. 1964: «До побачення, хлопчики»
    20. 1965: «Аварія» (Григорій Іванович)
    21. 1965: «Часе, вперед!» (Налбандов)
    22. 1965: («Як вас тепер називати?») (Кольвіц)
    23. 1965: «На одній планеті» (іспанський посол)
    24. 1965: «Двадцять шість бакинських комісарів» (генерал Бахчаров)
    25. 1965: «Страх і відчай у Третій імперії» (Карл, знайомий подружжя Клімбч)
    26. 1965: «Залп «Аврори»» (Лев Троцький і полковник Радомислов)
    27. 1966: «Невловимі месники» (отаман Бурнаш)
    28. 1967: «Бабине царство» (Каспар, фашистський комендант)
    29. 1967: «Микола Бауман» (Сава Морозов)
    30. 1967: «Софія Перовська» (Михайло Таріелович Лоріс-Меліков)
    31. 1968: «Помилка резидента» (Сергєєв)
    32. 1968: «Нові пригоди невловимих» (отаман Бурнаш)
    33. 1968: «Інтервенція» (Филіп, кримінальний авторитет)
    34. 1968: «Крах» (Менжинський)
    35. 1968: «Гроза над Білою» (Ханжін)
    36. 1969: «Її ім'я — Весна» (Тураханов)
    37. 1969: «Злочин і покарання» (Аркадій Іванович Свидригайлов)
    38. 1970: «Доля резидента» (Сергєєв)
    39. 1970: «Чайка» (Дорн)
    40. 1971: «Даурія» (Єлисей Петрович Каргін)
    41. 1971: «Корона Російської імперії, або Знову невловимі» (отаман Бурнаш)
    42. 1971: «Єгор Буличов та інші» (Василь Достігаєв, компаньйон)
    43. 1972: «Хроніка ночі» (Луїс)
    44. 1972: «Свеаборг» (Олексій Дмитрович Нотара)
    45. 1972: «Гросмейстер» (Павло Максимович, вчитель)
    46. 1973: «Вічний поклик» (телесеріал; Михайло Лукич Кафтанов)
    47. 1973: «Крах інженера Гаріна» (Гастон Леклер)
    48. 1973: «Відкрита книга» (Максимов)
    49. 1973: «Виконуючий обов'язки» (Ашот Іванович Бадалян, архітектор)
    50. 1974: «Солом'яний капелюшок» (месьє Бопертюї)
    51. 1974: «Повість про людське серце» (Микола Миколайович Бурцев, ректор)
    52. 1975: «Останній день зими» (Маврин)
    53. 1975: «Ольга Сергіївна» (Дубровський, директор інституту) та ін.
    54. 1975: «Ярослав Домбровський» (князь Бебутов)
    image
    2012

    Грав в українських фільмах:

    1. 1941: "Танкер «Дербент» (Рульовий)
    2. 1962: «Мовчать тільки статуї» (Сміт)
    3. 1962: «У мертвій петлі» (Анатра)
    4. 1964: «Сон» (Прехтель)
    5. 1967: «Особлива думка» (Ключарьов)
    6. 1969: «Небезпечні гастролі» (Іван Бобруйський-Думбадзе)
    7. 1970: «Мир хатам, війна палацам» (Гервасій Драгомирецький)
    8. 1972: «Схованка біля Червоних каменів» (Джафар)
    9. 1973: «Стара фортеця» (1—3 с.; Комісар Сергушин)

    Дублювання фільмів

    1. 1960: «Дівчина Тянь-Шаня» (голос)
    2. 1963: «Хроніка одного дня» (Римша)
    3. 1964: «Буря над Азією» (Кафланбек)
    4. 1964: «Державний злочинець» (Чернишов / Утєхін)
    5. 1965: «Ніхто не хотів помирати» («святий» Юозапас)
    6. 1966: «Женя, Женечка і «Катюша»» (командир дивізіону)
    7. 1968: «Мертвий сезон» (Сміт, шеф поліції Даргейта)
    8. 1968: «Снігуронька» (Мураш)
    9. 1969: «Адам і Хева» (текст від автора)
    10. 1969: «Директор» (Магараєв)
    11. 1969: «Посол Радянського Союзу» (міністр закордонних справ королівства)
    12. 1970: «Місія в Кабулі» (текст від автора)
    13. 1970: «Початок» (П'єр Кошон)
    14. 1972: «У чорних пісках» (Шамурад-хан)
    15. 1972: «Фламінго, рожевий птах» (голова комітету Теймур Мухтаров)
    16. 1973: «Таємниця забутої переправи» (Абдурахман-хан)

    Література

    • Актеры советского кино. Вып. 6-й. Л., 1970;
    • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.209;
    • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.369;
    • Иллюстрированный Энциклопедический словарь М., 2000. — С.622;
    • Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.184.

    Посилання

    • Юхим Копелян на сайті «Кіно-Театр.ру» [ 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
    1. Залман Давидович Копелян (1874) у евакуаційних списках (1942) Архівовано січень 4, 2023 на сайті Wayback Machine.: Під час війни був евакуйований з дружиною з Речиці до Нижнього Тагілу
    2. Маша Мордухівна Копелян (1878) у евакуаційних списках (1942, Нижній Тагіл). оригіналу за 4 січня 2023. Процитовано 4 січня 2023.
    3. . Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
    4. . Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 грудня 2012.
    5. Метричні й матримониальні записи доступні на сайті єврейської генеалогії JewishGen.org нью-йоркського [en]. Згідно з записом про одруження, родина батька була з Катеринославля, матері — з Речиці. Ім'я матері вказано як «Мася Мордуховна Фрейнкель», 1878 року народження; датою народження Залмана Давидовича Копеляна вказан 1873 рік.
    6. Влад Макаревич «Ефиму „Закадровичу“ — 100». оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
    7. Данные архива с сайта «Память народа»(рос.).

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Yuhim Zaharovich Kopelyan ros Efi m Zaha rovich Kopelya n 30 bereznya 12 kvitnya 1912 19120412 pom 6 bereznya 1975 radyanskij biloruskij ta rosijskij aktor teatru i kino Zasluzhenij artist RRFSR 1957 Narodnij artist RRFSR 1965 Narodnij artist SRSR 1973 laureat Derzhavnoyi premiyi RRFSR im brativ Vasilyevih 1976 posmertno Yuhim KopelyanIm ya pri narodzhenniYuhim Zalmanovich KopelyanNarodivsya30 bereznya 12 kvitnya 1912 1912 04 12 Rechicya Minska guberniya Rosijska imperiyaPomer6 bereznya 1975 1975 03 06 62 roki Leningrad RSFSR SRSR infarkt miokardaPohovannyaLiteratorski mostkiGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnistaktor aktor ozvuchuvannyaAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij akademichnij institut zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni Illi RyepinaZakladVDT imeni TovstonogovaRoki diyalnosti1932 1975DruzhinaLyudmila Makarova 1921 2014 Narodna artistka SRSR 1977 DitiKirilo Yuhimovich Kopelyan 1948 2005 aktor Brati sestridIMDbnm0465748AvtografNagorodi ta premiyi Yuhim Kopelyan u VikishovishiZhittyepisYuhim Kopelyan narodivsya 1912 r v Rechici nini Gomelska oblast Bilorus u yevrejskij rodini lisozagotivelnikiv U jogo batka brakera z lisozagotivli Zalmana Davidovicha Kopelyana 1874 1956 urodzhencya Katerinoslava ta materi Mashi Morduhivni Kopelyan urodzhenoyi Frenkel 1878 1954 rodom z Rechici bulo she p yat siniv Batki uklali shlyub 3 serpnya 1899 roku u Nosovichah Gomelskogo povitu Mogilivskoyi gubernii Didu po materinskij liniyi lisopromislovcyu ta odnomu z najzamozhnishih lyudej Rechici Morduhu Hackelevichu Frenkelyu nalezhav lisopilnij zavod yakij postachav derevinu dlya mostiv vijskovogo vidomstva Odin zi starshih brativ Isak Zalmanovich Kopelyan stav vidomim hudozhnikom dvoye zaginuli na fronti v roki Drugoyi svitovoyi vijni Abram 1902 1945 pid Leningradom Yevgen 1908 1945 u Polshi Takozh buli brati Mihajlo 1900 1984 ta Grigorij 1914 1936 U 1912 1929 rokah zhiv u Rechici na vulici Karla Marksa budinok 25 1928 roku zakinchiv Rechicku trudovu shkolu U 1928 1929 rokah pracyuvav hudozhnikom pri Rechickomu kinoteatri U 1929 roci priyihav do Leningrada i deyakij chas pracyuvav tokarem na zavodi Chervonij Putilovec a potim vstupiv do Institutu proletarskogo obrazotvorchogo mistectva nini Institutu zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni I Ye Ripina na arhitekturnij fakultet de ranishe navchalisya jogo dva brata Zakinchiv studiyu pri Leningradskomu Velikomu dramatichnomu Teatri 1935 de potim pracyuvav Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1943 rr sluzhiv u frontovomu Teatri narodnogo opolchennya Odin z providnih aktoriv Velikogo dramatichnogo teatru v Leningradi Yak rezhiser postaviv kilka vistav Debyutuvav v kinematografi v kartini 1932 Zigrav blizko dev yanosta rolej v kino telefilmah i filmah spektaklyah Znyavsya v ryadi ukrayinskih kinostrichok Pracyuvav na dublyazhi i ozvuchuvanni filmiv Nihto ne hotiv umirati 1966 Zhenya Zhenechka i katyusha 1967 Sniguronka 1968 Mertvij sezon 1968 Pochatok 1970 Simnadcyat mittyevostej vesni 1973 golos za kadrom ta in Pishov z zhittya vid infarktu 6 bereznya 1975 roku v Leningradi Pohovanij na v Leningradi Vibrana filmografiya1932 1941 Bokseri Kandahchan 1949 Oleksandr Popov markiz Solyarij 1952 Dzhambul A I Mikoyan 1955 Ovid nachalnik pogranposta 1956 Starij Hotabich burovij majster Dzhafar Ali Muhamedov 1956 Shukachi Smorodin 1956 Prolog Georgij Gapon 1957 Hodinnya po mukah kozachij yesaul 1957 Baltijska slava 1958 Kochubej Sergo Ordzhonikidze 1958 U dni Zhovtnya L D Trockij 1958 Mister Iks shanuvalnik Teodori 1959 Dostigayev ta inshi Mokrousov policejskij 1961 Najpershi Ruben Grigorovich 1962 713 j prosit posadku komivoyazher farmacevt 1963 Use zalishayetsya lyudyam Filimonov 1963 1964 Do pobachennya hlopchiki 1965 Avariya Grigorij Ivanovich 1965 Chase vpered Nalbandov 1965 Yak vas teper nazivati Kolvic 1965 Na odnij planeti ispanskij posol 1965 Dvadcyat shist bakinskih komisariv general Bahcharov 1965 Strah i vidchaj u Tretij imperiyi Karl znajomij podruzhzhya Klimbch 1965 Zalp Avrori Lev Trockij i polkovnik Radomislov 1966 Nevlovimi mesniki otaman Burnash 1967 Babine carstvo Kaspar fashistskij komendant 1967 Mikola Bauman Sava Morozov 1967 Sofiya Perovska Mihajlo Tarielovich Loris Melikov 1968 Pomilka rezidenta Sergyeyev 1968 Novi prigodi nevlovimih otaman Burnash 1968 Intervenciya Filip kriminalnij avtoritet 1968 Krah Menzhinskij 1968 Groza nad Biloyu Hanzhin 1969 Yiyi im ya Vesna Turahanov 1969 Zlochin i pokarannya Arkadij Ivanovich Svidrigajlov 1970 Dolya rezidenta Sergyeyev 1970 Chajka Dorn 1971 Dauriya Yelisej Petrovich Kargin 1971 Korona Rosijskoyi imperiyi abo Znovu nevlovimi otaman Burnash 1971 Yegor Bulichov ta inshi Vasil Dostigayev kompanjon 1972 Hronika nochi Luyis 1972 Sveaborg Oleksij Dmitrovich Notara 1972 Grosmejster Pavlo Maksimovich vchitel 1973 Vichnij poklik teleserial Mihajlo Lukich Kaftanov 1973 Krah inzhenera Garina Gaston Lekler 1973 Vidkrita kniga Maksimov 1973 Vikonuyuchij obov yazki Ashot Ivanovich Badalyan arhitektor 1974 Solom yanij kapelyushok mesye Bopertyuyi 1974 Povist pro lyudske serce Mikola Mikolajovich Burcev rektor 1975 Ostannij den zimi Mavrin 1975 Olga Sergiyivna Dubrovskij direktor institutu ta in 1975 Yaroslav Dombrovskij knyaz Bebutov 2012 Grav v ukrayinskih filmah 1941 Tanker Derbent Rulovij 1962 Movchat tilki statuyi Smit 1962 U mertvij petli Anatra 1964 Son Prehtel 1967 Osobliva dumka Klyucharov 1969 Nebezpechni gastroli Ivan Bobrujskij Dumbadze 1970 Mir hatam vijna palacam Gervasij Dragomireckij 1972 Shovanka bilya Chervonih kameniv Dzhafar 1973 Stara fortecya 1 3 s Komisar Sergushin Dublyuvannya filmiv1960 Divchina Tyan Shanya golos 1963 Hronika odnogo dnya Rimsha 1964 Burya nad Aziyeyu Kaflanbek 1964 Derzhavnij zlochinec Chernishov Utyehin 1965 Nihto ne hotiv pomirati svyatij Yuozapas 1966 Zhenya Zhenechka i Katyusha komandir divizionu 1968 Mertvij sezon Smit shef policiyi Dargejta 1968 Sniguronka Murash 1969 Adam i Heva tekst vid avtora 1969 Direktor Magarayev 1969 Posol Radyanskogo Soyuzu ministr zakordonnih sprav korolivstva 1970 Misiya v Kabuli tekst vid avtora 1970 Pochatok P yer Koshon 1972 U chornih piskah Shamurad han 1972 Flamingo rozhevij ptah golova komitetu Tejmur Muhtarov 1973 Tayemnicya zabutoyi perepravi Abdurahman han LiteraturaAktery sovetskogo kino Vyp 6 j L 1970 Kino Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 209 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 369 Illyustrirovannyj Enciklopedicheskij slovar M 2000 S 622 Teatr Znciklopediya M 2002 S 184 PosilannyaYuhim Kopelyan na sajti Kino Teatr ru 7 kvitnya 2013 u Wayback Machine ros Zalman Davidovich Kopelyan 1874 u evakuacijnih spiskah 1942 Arhivovano sichen 4 2023 na sajti Wayback Machine Pid chas vijni buv evakujovanij z druzhinoyu z Rechici do Nizhnogo Tagilu Masha Morduhivna Kopelyan 1878 u evakuacijnih spiskah 1942 Nizhnij Tagil originalu za 4 sichnya 2023 Procitovano 4 sichnya 2023 Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 22 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 9 grudnya 2012 Metrichni j matrimonialni zapisi dostupni na sajti yevrejskoyi genealogiyi JewishGen org nyu jorkskogo en Zgidno z zapisom pro odruzhennya rodina batka bula z Katerinoslavlya materi z Rechici Im ya materi vkazano yak Masya Morduhovna Frejnkel 1878 roku narodzhennya datoyu narodzhennya Zalmana Davidovicha Kopelyana vkazan 1873 rik Vlad Makarevich Efimu Zakadrovichu 100 originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 22 lyutogo 2013 Dannye arhiva s sajta Pamyat naroda ros

    Дата публікації:
    Топ