Коліївщина український радянський фільм драма відзнятий 1931 року прем єра якого після довгих суперечок Кавалерідзе з ра

«Коліївщина» — український радянський фільм-драма відзнятий 1931 року, прем'єра якого, після довгих суперечок Кавалерідзе з радянським кермаництвом, відбулася аж через два роки 22 жовтня 1933 року в Москві. Сценарій фільму був створений Кавалерідзе на основі поеми Гайдамаки Тараса Шевченка.

Коліївщина
Коліївщина

Жанр	драма, історичний
Режисер	Іван Кавалерідзе
Продюсер	Іван Кавалерідзе
Сценарист	Іван Кавалерідзе
Оператор	Микола Топчій
Композитор	Павло Толстяков, Василь Верховинець
Художник	Милиця Симашкевич
Звукорежисер	Л. Канн
Кінокомпанія	«Українфільм»
Тривалість	80 хв (версія 1933) 67 хв (версія 1968)
Мова	українська
Країна	УРСР
Рік	1933
IMDb	ID 0025354

Попри всі ідеологічні правки російської партійної верхівки, фільм залишився надзвичайно україно-патріотичним. У ньому відчувається український дух і любов до українського народу, бо знімав цю стрічку закоханий в Україну режисер.

Займає 46-48-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Сюжет фільму

Кінострічка розповідає про події 1768 року, коли на Правобережній Україні спалахнуло народне повстання проти польського гніту. У ній зроблена спроба відобразити одну із сторінок визвольного руху в Україні — повстання Коліїв (кріпаків, ремісників і рибалок) проти свавілля феодалів і польської шляхти, яке завершилося жорстокою розправою царськими каральними експедиціями в 1768 році.

Герой фільму Семен Неживий поблукавши по чужині, повертається в рідне село, де застає страхітливу убогість і голод. Герой організовує бідноту на повстання, але його гаряча душа не бачить, що найближчі його сподвижники — представники козацьких старшин Максим Залізняк і Іван Ґонта — в своїх інтересах використовують повстання. Врешті-решт саме вони і зраджують повстанців.

Виробництво

Фільмування під-час Голодомору

Фільм Івана Кавалерідзе «Коліївщина» створювався у страшні для України часи. В Україні вирував Голодомор, радянська влада почала репресію з проукраїнськими інтелектувалами та боротьбу з коренізацією.

Акторський склад

У фільм знімалися такі як актори як:

Олександр Сердюк — Семен Неживий
Д. Шклярський — граф Потоцький
Іван Мар'яненко — Іван Ґонта
Данило Антонович — Максим Залізняк
В. Спішинський — пан Сірко
Федір Радчук — польський пан Хічевський
— Крига
Поліна Натко — Оксана, наречена Семена
Євдокія Доля — мати нареченої Оксани
Ганна Борисоглібська — Уляна, мати Семена
Яків Ліберт — збирач ренти, посесор
А. Савєльєв — російський генерал Крєчєтніков
Микола Надемський — український пан Дінисій
Северин Панківський — генерал-губернатор Умані, гнязь Младинович
Івась Твердохліб — Павло
Мар'ян Крушельницький — козачий полковник
Натан Зархи — Мошко
Олексій Харламов — старий селянин
В. Піддубний — селянин
Дмитро Кадніков — російський офіцер
— голова маєтку, єврей-шинкар

Версії 1933 та 1968 років

Стрічка «Коліївщина» задумувалася та творилася ще за умов рішучого проведення політики коренізації в УСРР, а монтувалася вже за часів боротьби з «буржуазним націоналізмом» та «правим ухилом» серед партійців. Після закінчення знімання у 1931 році, у процесі монтування всього було створено 17 перемонтованих версій фільму, й врешті решт у 1931‑му році було змонтована фінальна версія стрічки. Однак до прокату стрічка йшла ще два роки, й з'явилася у кінопрокаті України аж наприкінці Голодомору у 1933 році. Плівка версії 1933 року складалася з 8 частин та була завдовжки 2400 метрів.

До річниці подій описаних у фільмі, 1968 року на кіностудії ім. Довженка стрічку було відредаговано, перемонтовано, переформатовано й у врешті-решт відцензуровано на цілих 13 хв.: версія 1933 року була 80 хв., в той час як версія 1968 року була вже лише 67 хв.

Джерела

Алла Жукова. Георгій Жуков. . Київ: Друкарня видавництва АН УРСР. 1959. 301 стор.: С. 219
в титрах І. Гуревич
// Dovzhenko-center, 2019
Яків Яковенко. // Commons, 27 березня 2017

Посилання

Коліївщина на сайті IMDb (англ.)
Коліївщина [ 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] на сайті usfa.gov.ua
Коліївщина [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті dovzhenkocentre.org

[filmy_z_ukrad_1930_1941-1] Алла Жукова. Георгій Жуков. . Київ: Друкарня видавництва АН УРСР. 1959. 301 стор.: С. 219

[2] в титрах І. Гуревич

[3] // Dovzhenko-center, 2019

[4] Яків Яковенко. // Commons, 27 березня 2017