Колочинська культура — археологічна культура, що існувала з середини 5 ст. до середини 7 століття н. е. на території нинішніх Чернігівщини, Сумщини, південної Білорусі (Гомельська і Могилівська області) та південно-західної Росії (Брянська і Курська області).
Колочинська культура | |
Наступник | Волинцівська культура |
---|---|
Колочинська культура у Вікісховищі |
Опис культури
Перші колочинські пам'ятки виявлено на початку XX ст. Зокрема, М. О. Макаренко 1909 p. дослідив поховання з кремацією у ребристій посудині-урні в с. Артюхівка поблизу Ромен, однак тривалий час ця знахідка вважалася унікальною.
Вперше як окрема культура виділена Е. Симоновичем після опрацювання результатів проведених у 1955-1960 роках розкопок городища Колочин (звідси назва культури) поблизу Гомеля (Білорусь). Найбільш характерні для цієї культури матеріали отримані під час розкопок могильників: Новий Бихів і Тощиця біля м. Могильов (Білорусь), Усох на Брянщині, Лебяжий, Княжий, Картамишево на Курщині (РФ), а також поселень: Великі Будки на Сумщині, Дегтярівка, Деснянка, Роїще і Олександрівка на Чернігівщині.
Згідно з результатами досліджень, колочинська культура виникла на основі київської культури і сама стала одним з компонентів формування волинцівської культури. Її носіями, можливо були угруповання ранньоісторичних слов'ян (венеди), які жили на північному сході, а можливо балтійські племена.
Пам'ятки колочинської культури розташовані переважно на невисоких терасах, інколи на схилах балок або на дюнах у заплавах річок. Головним типом жител є квадратна напівземлянка з вогнищем та центральним стовпом, що підтримував дах. Ямні та урнові трупоспалення досліджені на ґрунтових могильниках. У захороненнях, окрім посуду, є металеві прикраси та наконечники списів. Кераміка — ліпні горщики й корчаги слабопрофільованих, опуклобоких та циліндроконічних форм, диски та глиняні сковорідки. Пряслиця — сплощені біконічні, деякі з них прикрашені солярними знаками. Знаряддя — залізні ножі, серпи, рибальські гачки. Серед бронзових та срібних прикрас поширені так звані старожитності антів (великі пальчасті фібули, наременні бляшки, пряжки, шийні гривни тощо). Два великих скарби таких речей були знайдені, зокрема, в 1990-х рр. під час розкопок поселень на Десні в районі м. Трубчевськ (Брянська область Росії) та на Сеймі (притока Десни) неподалік с. Гапонове (Курська область, обидві на теренах РФ).
За підрахунками Р. Терпиловського, нині відомо близько 150 поселень та могильників Колочинської культури. Понад 30 з них розкопувались. Виявлено понад 40 жител та 400 поховань.
Джерела та література
- Р. В. Терпиловський. Колочинська культура [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 463. — .
- Р. В. Терпиловський. Колочинська культура [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Терпиловський Р. В., Шекун О. В., Олександрівка I — багатошарове ранньослов'янське поселення біля Чернігова. Чернігів, 1996.
- Макушнікаў А. А., Калочынская культура // Археалогія Беларусі: У 4 т. Т. 2. Жалезны век і ранняе сярэднявечча / Навук. рэд. В. І. Шадыра, В. С. Вяргей. — Мн.: Беларуская навука, 1999. — С. 348—359. — . (біл.)
- Сымонович Э. А., Городище Колочин I на Гомельщине. «Материалы и исследования по археологии СССР», 1963, № 108; (рос.)
- Горюнов Е. А., Ранние этапы истории славян Днепровского Левобережья. Л., 1981; (рос.)
- Гавритухин И. О., Обломский А. М., Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. М., 1996; (рос.)
- Обломский А. М., Колочинская культура // Гавритухин И. О., Обломский А. М., Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст / Ред. Г. Е. Афанасьев, И. П. Русанова. — М.: [б. и.], 1996. — С. 96—108. — ISBN 5-7312-013-7. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolochinska kultura arheologichna kultura sho isnuvala z seredini 5 st do seredini 7 stolittya n e na teritoriyi ninishnih Chernigivshini Sumshini pivdennoyi Bilorusi Gomelska i Mogilivska oblasti ta pivdenno zahidnoyi Rosiyi Bryanska i Kurska oblasti Kolochinska kultura NastupnikVolincivska kultura Kolochinska kultura u Vikishovishi Kolochinska kultura u 5 6 mu storichchyah Kolochinska kultura u 7 mu storichchiOpis kulturiPershi kolochinski pam yatki viyavleno na pochatku XX st Zokrema M O Makarenko 1909 p doslidiv pohovannya z kremaciyeyu u rebristij posudini urni v s Artyuhivka poblizu Romen odnak trivalij chas cya znahidka vvazhalasya unikalnoyu Vpershe yak okrema kultura vidilena E Simonovichem pislya opracyuvannya rezultativ provedenih u 1955 1960 rokah rozkopok gorodisha Kolochin zvidsi nazva kulturi poblizu Gomelya Bilorus Najbilsh harakterni dlya ciyeyi kulturi materiali otrimani pid chas rozkopok mogilnikiv Novij Bihiv i Toshicya bilya m Mogilov Bilorus Usoh na Bryanshini Lebyazhij Knyazhij Kartamishevo na Kurshini RF a takozh poselen Veliki Budki na Sumshini Degtyarivka Desnyanka Royishe i Oleksandrivka na Chernigivshini Zgidno z rezultatami doslidzhen kolochinska kultura vinikla na osnovi kiyivskoyi kulturi i sama stala odnim z komponentiv formuvannya volincivskoyi kulturi Yiyi nosiyami mozhlivo buli ugrupovannya rannoistorichnih slov yan venedi yaki zhili na pivnichnomu shodi a mozhlivo baltijski plemena Pam yatki kolochinskoyi kulturi roztashovani perevazhno na nevisokih terasah inkoli na shilah balok abo na dyunah u zaplavah richok Golovnim tipom zhitel ye kvadratna napivzemlyanka z vognishem ta centralnim stovpom sho pidtrimuvav dah Yamni ta urnovi trupospalennya doslidzheni na gruntovih mogilnikah U zahoronennyah okrim posudu ye metalevi prikrasi ta nakonechniki spisiv Keramika lipni gorshiki j korchagi slaboprofilovanih opuklobokih ta cilindrokonichnih form diski ta glinyani skovoridki Pryaslicya splosheni bikonichni deyaki z nih prikrasheni solyarnimi znakami Znaryaddya zalizni nozhi serpi ribalski gachki Sered bronzovih ta sribnih prikras poshireni tak zvani starozhitnosti antiv veliki palchasti fibuli naremenni blyashki pryazhki shijni grivni tosho Dva velikih skarbi takih rechej buli znajdeni zokrema v 1990 h rr pid chas rozkopok poselen na Desni v rajoni m Trubchevsk Bryanska oblast Rosiyi ta na Sejmi pritoka Desni nepodalik s Gaponove Kurska oblast obidvi na terenah RF Za pidrahunkami R Terpilovskogo nini vidomo blizko 150 poselen ta mogilnikiv Kolochinskoyi kulturi Ponad 30 z nih rozkopuvalis Viyavleno ponad 40 zhitel ta 400 pohovan Dzherela ta literaturaR V Terpilovskij Kolochinska kultura 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 463 ISBN 978 966 00 0692 8 R V Terpilovskij Kolochinska kultura 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Terpilovskij R V Shekun O V Oleksandrivka I bagatosharove rannoslov yanske poselennya bilya Chernigova Chernigiv 1996 Makushnikay A A Kalochynskaya kultura Arhealogiya Belarusi U 4 t T 2 Zhalezny vek i rannyae syarednyavechcha Navuk red V I Shadyra V S Vyargej Mn Belaruskaya navuka 1999 S 348 359 ISBN 985 08 0089 5 bil Symonovich E A Gorodishe Kolochin I na Gomelshine Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 1963 108 ros Goryunov E A Rannie etapy istorii slavyan Dneprovskogo Levoberezhya L 1981 ros Gavrituhin I O Oblomskij A M Gaponovskij klad i ego kulturno istoricheskij kontekst M 1996 ros Oblomskij A M Kolochinskaya kultura Gavrituhin I O Oblomskij A M Gaponovskij klad i ego kulturno istoricheskij kontekst Red G E Afanasev I P Rusanova M b i 1996 S 96 108 ISBN 5 7312 013 7 ros