Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колеч-Мечеть (крим. Küleç Meçit, Кулеч-Мечит) — мечеть споруджена за часів Кримського ханства з медресе, азізом Ахмеда-ефенді і тюрбе над ним в Колеч-Мечеть у долині річки Чурюк-Су. Перші письмові згадки про храмовий комплекс відносяться до XVII століття, однак його зведення, на думку дослідників, можна датувати й ранішим періодом, імовірно XV—XVI століттями. Після захоплення Криму радянською владою мечеть закрили, а на початку 1950-х років храмовий комплекс повністю знищено.
| Колеч-Мечеть | |
|---|---|
 | |
| 45°09′35″ пн. ш. 35°15′37″ сх. д. / 45.15977777780577185° пн. ш. 35.26044444447177284° сх. д.Координати: 45°09′35″ пн. ш. 35°15′37″ сх. д. / 45.15977777780577185° пн. ш. 35.26044444447177284° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |  Україна, АР Крим, Колеч-Мечеть |
| Будівельна система | Забутовка |
| Стиль | Османська архітектура |
| Належність | сунізм |
| Оригінальна назва | крим. Küleç Meçit |
  Колеч-Мечеть (мечеть) (Автономна Республіка Крим) | |
 Колеч-Мечеть у Вікісховищі | |
Як об'єкт архітектури досліджувався в 1920-ті роки експедицією під керівництвом архітектора та реставратора .
Історія
Перша згадка про мечеть у селі Колеч-Мечеть або Колайджа-Месджід, тобто «мечеть на зручному місці» (нині південно-східна околиця села Новопокровка Кіровського району Криму) міститься в працях османського мандрівника Евлії Челебі, який відвідав це татарське селище в 1666—1667 роках:
Село Коледж розташоване недалеко від фортеці Кефе. Там 200 татарських будинків, соборна мечеть із високим куполом і кам'яним мінаретом, лазня і будівлі, криті свинцем. Там є сади і виноградники, це упорядковане село. Тут жив шейх — святий Ахмед-ефенді з Коледжу, провісник і великий султан. Тепер у нього 40 тисяч мюридів із голеними вусами, він — їхній ватажок на Шляху. 40 тисяч мюридів із роду тих, що носять лахміття, живуть у Криму, це вірні закохані. На його могилі безмежні благодіяння тим, хто приходить і йде, багатіям і вбогим, вночі і вдень.Оригінальний текст (рос.)Деревня Коледж расположена недалеко от крепости Кефе. Там 200 татарских домов, соборная мечеть с высоким куполом и каменным минаретом, баня и строения, крытые свинцом. Там имеются сады и виноградники, это — благоустроенная деревня. Здесь жил шейх — святой Ахмед-эфенди из Коледжа, предсказатель и великий султан. Теперь у него 40 тысяч мюридов с бритыми усами, он — их предводитель на Пути. 40 тысяч мюридов из рода носящих рубище живут в Крыму, это верные влюблённые. На его могиле безграничны благодеяния приходящим и уходящим, богачам и нищим, ночью и днём.
Будівля проіснувала аж до 1950-х років, після чого її знесено разом із залишками будівель Колеч-Мечеті. Дослідження, зйомка, а також збереження його найцінніших архітектурних та історичних фрагментів не проводилися.
Дослідження храмового комплексу проведено наприкінці 1920-х років із подачі історика і етнографа Усеїна Боданінського, який тоді обіймав посаду директора Ханського палацу в Бахчисараї, і зумів привернути до дослідження збережених пам'яток історії і культури Кримського ханства увагу фахівців з Москви, зокрема, мистецтвознавця-реставратора . Письмові і фотографічні матеріали досліджень останнього, опубліковані 1927 року, до теперішнього часу є практично єдиним джерелом наукової інформації щодо зниклої пам'ятки кримськотатарського зодчества. У 1937-1938 роках У. Боданінського та Б. М. Засипкіна репресовано, а їхній науковий доробок практично не був відомим аж до розпаду СРСР.
Архітектура
Архітектура мечеті відповідає зразкам ранньої архітектури Кримського ханства. Основна будівля квадратна у плані, її вінчав восьмигранний барабан зі сферичним куполом на вітрилах, у давнину зі свинцевою покрівлею. Стіни були зовні складені з великих блоків якісно обтесаного каменю, з забутовкою середини стіни, загальною товщиною від 0,8 до 1 метра. В основній залі було два яруси вікон зі стрілчастими арками. Вхідний портал був заввишки на половину основної будівлі, на його кутах були виконані контрфорси. Ліворуч від вхідної групи розташовувся 12-гранний мінарет на квадратній основі заввишки до 25 метрів, увінчаний конічним куполом. Із внутрішнього оздоблення відзначено пишний різьблений міхраб із сельджуцькими мотивами. Мечеть найближча за архітектурою до мечеті Ескі-Сарай поблизу Піонерського, колишнього Джолмана, яка датується XIV—XV століттями.
Б. М. Засипкін розглядав архітектуру мечеті в контексті переклички загальномусульманських мотивів, між древніми формами і пізньою класичною спадщиною школи Сінана:
Мечеті в селищах Колеч-мечеть і Карагез є зразками провінційних відображень і продовженням поширення купольних мечетей османського типу по Криму, причому в них поряд із тими традиціями, застосованими Ходжі Сінаном, використовувалися в декораціях давніші сельджуцькі елементи і в поєднанні виявлявся дещо своєрідний місцевий відтінок кримської гілки великого і прекрасно квітучого дерева мистецтва Ісламу.Оригінальний текст (рос.)Мечети в селениях Колечь-мечеть и Карагез являются примерами провинциальных отображений и продолжением распространения купольных мечетей османского типа по Крыму, причем в них наряду с теми традициями, кои были применены Ходжи , употреблялись в декорациях более древние сельджукские элементы и в сочетании проявлялся несколько своеобразный местный оттенок крымской ветви большого и прекрасно цветущего дерева искусства Ислама.
Дюрбе-ротонда
За 650 метрів на південний схід від мечеті поряд із курганом № 2134 було розташоване тюрбе типу ротонда над, імовірно, могилою Ахмеда-ефенді, сліди фундаменту якого нині майже не збереглися, імовірно в точці 45°09′13″ пн. ш. 35°15′44″ сх. д. / 45.153740° пн. ш. 35.262107° сх. д.. Під час обстеження ділянки виявлено деяку кількість дрібних бутових каменів, фрагментів черепиці та поливної кераміки. Нині ця територія зайнята залишками мусульманського кладовища, приватними городами та орним полем.
Література
- Эвлия Челеби. Книга путешествия. Крым и сопредельные области. (Извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века). / Вступит. статья, перевод с османского языка, комментарии Е. В. Бахревского. — Историко-археологический фонд «Наследие тысячелетий» Изд. 2-е, исправл. и доп.. — Симферополь : Изд-во «ДОЛЯ», 2008. — 272 с. — 2000 екз. — .
- Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник / Под ред. Г. Н. Гржибовской. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — .
- Засыпкин Б. Н. Памятники архитектуры крымских татар : [ 18 лютого 2020] // Крым: Общественно-научный и экскурсионный журнал. — М.- Л. : Госиздат, Тип. Красный Пролетарий, 1927. — № 2 (4). — С. 113 – 168.
- Б. Н. Засыпкин (некролог) : ( )[] // Архитектурное наследство Вып. 8.. — М., 1957. — С. 189.
- Бабенко Г. А., Дюличев В. П. Шедевры мусульманской архитектуры Крыма. — Симферополь : Симферопольская городская типография, 2008. — 320 с. — .
- Гаврилов А. В. Средневековые памятники Юго-Восточного Крыма (материалы к археологической карте) : ( )[] // Сугдейский сборник. — Киев-Судак, 2008. — № III. — С. 331—384.
Посилання
![image]()
Память Крыма. Колечская мечеть на YouTube
Примітки
- Гаврилов А. В. Средневековые памятники Юго-Восточного Крыма (материалы к археологической карте) : ( )[] // Сугдейский сборник. — Киев-Судак, 2008. — № III. — С. 331—384.
- Эвлия Челеби. Книга путешествия. Крым и сопредельные области. (Извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века). / Вступит. статья, перевод с османского языка, комментарии Е. В. Бахревского. — Историко-археологический фонд «Наследие тысячелетий» Изд. 2-е, исправл. и доп.. — Симферополь : Изд-во «ДОЛЯ», 2008. — 272 с. — 2000 екз. — .
- Засыпкин Б. Н. Памятники архитектуры крымских татар : [ 18 лютого 2020] // Крым: Общественно-научный и экскурсионный журнал. — М.- Л. : Госиздат, Тип. Красный Пролетарий, 1927. — № 2 (4). — С. 113 – 168.
- В. Ф. Козлов (12 Февраля 2014). . Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- Б. Н. Засыпкин (некролог) : ( )[] // Архитектурное наследство Вып. 8.. — Москва, 1957. — С. 189.
- Бабенко Г. А., Дюличев В. П. Шедевры мусульманской архитектуры Крыма. — Симферополь : Симферопольская городская типография, 2008. — 320 с. — .
- Крикун Е. В. Памятники крымскотатарской архитектуры (XIII-XX вв.). — Симферополь : Крымучпедгиз, 1998. — 112 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolech Mechet krim Kulec Mecit Kulech Mechit mechet sporudzhena za chasiv Krimskogo hanstva z medrese azizom Ahmeda efendi i tyurbe nad nim v Kolech Mechet u dolini richki Churyuk Su Pershi pismovi zgadki pro hramovij kompleks vidnosyatsya do XVII stolittya odnak jogo zvedennya na dumku doslidnikiv mozhna datuvati j ranishim periodom imovirno XV XVI stolittyami Pislya zahoplennya Krimu radyanskoyu vladoyu mechet zakrili a na pochatku 1950 h rokiv hramovij kompleks povnistyu znisheno Kolech Mechet45 09 35 pn sh 35 15 37 sh d 45 15977777780577185 pn sh 35 26044444447177284 sh d 45 15977777780577185 35 26044444447177284 Koordinati 45 09 35 pn sh 35 15 37 sh d 45 15977777780577185 pn sh 35 26044444447177284 sh d 45 15977777780577185 35 26044444447177284Tip sporudimechetRoztashuvannya Ukrayina AR Krim Kolech MechetBudivelna sistemaZabutovkaStilOsmanska arhitekturaNalezhnistsunizmOriginalna nazvakrim Kulec MecitKolech Mechet mechet Avtonomna Respublika Krim Kolech Mechet u Vikishovishi Yak ob yekt arhitekturi doslidzhuvavsya v 1920 ti roki ekspediciyeyu pid kerivnictvom arhitektora ta restavratora IstoriyaPersha zgadka pro mechet u seli Kolech Mechet abo Kolajdzha Mesdzhid tobto mechet na zruchnomu misci nini pivdenno shidna okolicya sela Novopokrovka Kirovskogo rajonu Krimu mistitsya v pracyah osmanskogo mandrivnika Evliyi Chelebi yakij vidvidav ce tatarske selishe v 1666 1667 rokah Selo Koledzh roztashovane nedaleko vid forteci Kefe Tam 200 tatarskih budinkiv soborna mechet iz visokim kupolom i kam yanim minaretom laznya i budivli kriti svincem Tam ye sadi i vinogradniki ce uporyadkovane selo Tut zhiv shejh svyatij Ahmed efendi z Koledzhu provisnik i velikij sultan Teper u nogo 40 tisyach myuridiv iz golenimi vusami vin yihnij vatazhok na Shlyahu 40 tisyach myuridiv iz rodu tih sho nosyat lahmittya zhivut u Krimu ce virni zakohani Na jogo mogili bezmezhni blagodiyannya tim hto prihodit i jde bagatiyam i vbogim vnochi i vden Originalnij tekst ros Derevnya Koledzh raspolozhena nedaleko ot kreposti Kefe Tam 200 tatarskih domov sobornaya mechet s vysokim kupolom i kamennym minaretom banya i stroeniya krytye svincom Tam imeyutsya sady i vinogradniki eto blagoustroennaya derevnya Zdes zhil shejh svyatoj Ahmed efendi iz Koledzha predskazatel i velikij sultan Teper u nego 40 tysyach myuridov s britymi usami on ih predvoditel na Puti 40 tysyach myuridov iz roda nosyashih rubishe zhivut v Krymu eto vernye vlyublyonnye Na ego mogile bezgranichny blagodeyaniya prihodyashim i uhodyashim bogacham i nishim nochyu i dnyom Kompleks Kolech Mecheti na karti znachok iz pivmisyacem Vin buv roztashovanij trohi na shid vid odnojmennogo sela v dolini Churyuk Su Pivnichnishe prohodit starodavnij shlyah sho z yednuye centralnij Krim iz Tamanskimi perepravami Karta Beteva i Oberga Vijskovo topografichne depo 1842 r Budivlya proisnuvala azh do 1950 h rokiv pislya chogo yiyi zneseno razom iz zalishkami budivel Kolech Mecheti Doslidzhennya zjomka a takozh zberezhennya jogo najcinnishih arhitekturnih ta istorichnih fragmentiv ne provodilisya 1920 rik Doslidzhennya hramovogo kompleksu provedeno naprikinci 1920 h rokiv iz podachi istorika i etnografa Useyina Bodaninskogo yakij todi obijmav posadu direktora Hanskogo palacu v Bahchisarayi i zumiv privernuti do doslidzhennya zberezhenih pam yatok istoriyi i kulturi Krimskogo hanstva uvagu fahivciv z Moskvi zokrema mistectvoznavcya restavratora Pismovi i fotografichni materiali doslidzhen ostannogo opublikovani 1927 roku do teperishnogo chasu ye praktichno yedinim dzherelom naukovoyi informaciyi shodo znikloyi pam yatki krimskotatarskogo zodchestva U 1937 1938 rokah U Bodaninskogo ta B M Zasipkina represovano a yihnij naukovij dorobok praktichno ne buv vidomim azh do rozpadu SRSR Arhitektura1927 rik Arhitektura mecheti vidpovidaye zrazkam rannoyi arhitekturi Krimskogo hanstva Osnovna budivlya kvadratna u plani yiyi vinchav vosmigrannij baraban zi sferichnim kupolom na vitrilah u davninu zi svincevoyu pokrivleyu Stini buli zovni skladeni z velikih blokiv yakisno obtesanogo kamenyu z zabutovkoyu seredini stini zagalnoyu tovshinoyu vid 0 8 do 1 metra V osnovnij zali bulo dva yarusi vikon zi strilchastimi arkami Vhidnij portal buv zavvishki na polovinu osnovnoyi budivli na jogo kutah buli vikonani kontrforsi Livoruch vid vhidnoyi grupi roztashovuvsya 12 grannij minaret na kvadratnij osnovi zavvishki do 25 metriv uvinchanij konichnim kupolom Iz vnutrishnogo ozdoblennya vidznacheno pishnij rizblenij mihrab iz seldzhuckimi motivami Mechet najblizhcha za arhitekturoyu do mecheti Eski Saraj poblizu Pionerskogo kolishnogo Dzholmana yaka datuyetsya XIV XV stolittyami B M Zasipkin rozglyadav arhitekturu mecheti v konteksti pereklichki zagalnomusulmanskih motiviv mizh drevnimi formami i piznoyu klasichnoyu spadshinoyu shkoli Sinana Mecheti v selishah Kolech mechet i Karagez ye zrazkami provincijnih vidobrazhen i prodovzhennyam poshirennya kupolnih mechetej osmanskogo tipu po Krimu prichomu v nih poryad iz timi tradiciyami zastosovanimi Hodzhi Sinanom vikoristovuvalisya v dekoraciyah davnishi seldzhucki elementi i v poyednanni viyavlyavsya desho svoyeridnij miscevij vidtinok krimskoyi gilki velikogo i prekrasno kvituchogo dereva mistectva Islamu Originalnij tekst ros Mecheti v seleniyah Kolech mechet i Karagez yavlyayutsya primerami provincialnyh otobrazhenij i prodolzheniem rasprostraneniya kupolnyh mechetej osmanskogo tipa po Krymu prichem v nih naryadu s temi tradiciyami koi byli primeneny Hodzhi upotreblyalis v dekoraciyah bolee drevnie seldzhukskie elementy i v sochetanii proyavlyalsya neskolko svoeobraznyj mestnyj ottenok krymskoj vetvi bolshogo i prekrasno cvetushego dereva iskusstva Islama Dyurbe rotondaDyurbe bilya Kolech Mecheti 1927 rik Za 650 metriv na pivdennij shid vid mecheti poryad iz kurganom 2134 bulo roztashovane tyurbe tipu rotonda nad imovirno mogiloyu Ahmeda efendi slidi fundamentu yakogo nini majzhe ne zbereglisya imovirno v tochci 45 09 13 pn sh 35 15 44 sh d 45 153740 pn sh 35 262107 sh d 45 153740 35 262107 Pid chas obstezhennya dilyanki viyavleno deyaku kilkist dribnih butovih kameniv fragmentiv cherepici ta polivnoyi keramiki Nini cya teritoriya zajnyata zalishkami musulmanskogo kladovisha privatnimi gorodami ta ornim polem LiteraturaEvliya Chelebi Kniga puteshestviya Krym i sopredelnye oblasti Izvlecheniya iz sochineniya tureckogo puteshestvennika XVII veka Vstupit statya perevod s osmanskogo yazyka kommentarii E V Bahrevskogo Istoriko arheologicheskij fond Nasledie tysyacheletij Izd 2 e ispravl i dop Simferopol Izd vo DOLYa 2008 272 s 2000 ekz ISBN 978 966 366 159 9 Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Spravochnik Pod red G N Grzhibovskoj Simferopol Tavriya Plyus 1999 464 s ISBN 966 7503 22 4 Zasypkin B N Pamyatniki arhitektury krymskih tatar 18 lyutogo 2020 Krym Obshestvenno nauchnyj i ekskursionnyj zhurnal M L Gosizdat Tip Krasnyj Proletarij 1927 2 4 S 113 168 B N Zasypkin nekrolog Arhitekturnoe nasledstvo Vyp 8 M 1957 S 189 Babenko G A Dyulichev V P Shedevry musulmanskoj arhitektury Kryma Simferopol Simferopolskaya gorodskaya tipografiya 2008 320 s ISBN 978 966 2913 83 5 Gavrilov A V Srednevekovye pamyatniki Yugo Vostochnogo Kryma materialy k arheologicheskoj karte Sugdejskij sbornik Kiev Sudak 2008 III S 331 384 Posilannya Pamyat Kryma Kolechskaya mechet na YouTubePrimitkiGavrilov A V Srednevekovye pamyatniki Yugo Vostochnogo Kryma materialy k arheologicheskoj karte Sugdejskij sbornik Kiev Sudak 2008 III S 331 384 Evliya Chelebi Kniga puteshestviya Krym i sopredelnye oblasti Izvlecheniya iz sochineniya tureckogo puteshestvennika XVII veka Vstupit statya perevod s osmanskogo yazyka kommentarii E V Bahrevskogo Istoriko arheologicheskij fond Nasledie tysyacheletij Izd 2 e ispravl i dop Simferopol Izd vo DOLYa 2008 272 s 2000 ekz ISBN 978 966 366 159 9 Zasypkin B N Pamyatniki arhitektury krymskih tatar 18 lyutogo 2020 Krym Obshestvenno nauchnyj i ekskursionnyj zhurnal M L Gosizdat Tip Krasnyj Proletarij 1927 2 4 S 113 168 V F Kozlov 12 Fevralya 2014 Arhiv originalu za 11 chervnya 2020 Procitovano 26 travnya 2020 B N Zasypkin nekrolog Arhitekturnoe nasledstvo Vyp 8 Moskva 1957 S 189 Babenko G A Dyulichev V P Shedevry musulmanskoj arhitektury Kryma Simferopol Simferopolskaya gorodskaya tipografiya 2008 320 s ISBN 978 966 2913 83 5 Krikun E V Pamyatniki krymskotatarskoj arhitektury XIII XX vv Simferopol Krymuchpedgiz 1998 112 s