Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клейно́ди (нім. Kleinod — «скарб, коштовність») — відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні у XV—XVIII століттях.
Види клейнодів
Клейноди були військові (державні), січові, полкові, паланкові, сотенні, курінні тощо.
Військові (державні) клейноди належали усьому війську (державі) і вручалися обраній на відповідну військову (державну) посаду старшині.
Так само січові, полкові та інші клейноди належали тому чи іншому утворенню і вручалися обраній військовій і цивільній старшині.
По закінченні терміну клейноди передавалися новообраній старшині або зберігалися до обрання у Генеральній канцелярії, , скарбниці тощо.
Окремі клейноди:
- булава — відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі;
- бунчук — відзнака гетьмана і кошового, зберігалася у бунчужного;
- корогва — військова відзнака, зберігалася у хорунжого;
- каламар — символ влади писаря;
- печатка — військова, січова, полкова або сотенна — зберігалася у генерального чи полкового судді, а сотенна — у сотника;
- литаври — військові клейноди, що знаходилися у довбиша;
- гармати — загальновійськові клейноди, що були у віданні генерального чи полкового обозного, а на Січі — у пушкаря;
- сурми — військовий, полковий та січовий клейнод під віданням сурмача;
- пернач або шестопер — відзнака полковника полку і паланки;
- значок — заступав у будні корогву військову та полкову, відзнака сотні, куреня;
Бунчук
Козацький бунчук був зроблений з насилених один на один кінських хвостів, пофарбованих в червоний колір, зверху бунчука була сплетена з чорно-червоного волосся шапочка, з-під якої йшли такого ж кольору сплетені коси, які, в свою чергу, переплітались нижче з волоссям хвоста. Зверху на чверть ліктя вище була прикріплена позолочена латунна «галка». Гетьманський бунчук мав довжину 4 лікті, а інколи й більшу.
Бунчуки запорожців були також, але замість червоно-чорного кольору вони вживали червоно-білий.
Від 1647 р. за Богдана Хмельницького, вживав на своїх бунчуках замість чорного кольору білий і були запроваджені також менші бунчуки, які були надані наказному гетьманові, до бунчуків почали прив'язувати два срібні кутаси на срібних шнурах, які прив'язували від «галки» і вони спадали нижче довжини хвостів.
Козацькі бунчуки означали владу і перемогу над невірними.
Під час війни бунчуки ставили в таборі перед наметами старшини. Була також посада: бунчужний, в його обов'язок входило стерегти бунчуки та носити їх під час урочистостей. При генеральному бунчужному були бунчужні, які без оплати носили малі бунчуки під час урочистостей, а під час війни товариші бунчужні йшли відразу за гетьманом і могли виконувати дрібні доручення.
Генеральні бунчужні і його бунчужні товариші носили соболеві шуби з рукавами, покриті оксамитом і шовкові каптани вишиті на грудях золотом. На Запоріжжі таких спеціальних урядовців не було, бунчуки носили хорунжі.
Булава
Булави, як і бунчуки поділялися на великі і малі, на пірначі або шестопери.
Гетьманська булава мала ручку з горіхового або іншого твердого дерева на яку була посаджена голова в вигляді кулі, овалу або шестопера, вона була позолочена і оздоблена коштовним камінням, буквами та гербами. Часто на них був напис кому належала та ким дарована або цитати з Біблії. Булава Мазепи була оздоблена його гербом, булава Самойловича цифрами. Ручка на кінці була оправлена в срібло, інколи різьблена. Інколи булава була повністю лита з срібла, оздоблена перлами та коштовним камінням, такі отримав Богдан Хмельницький від Яна Казимира та турецького султана. Дорошенко отримав таку булаву від кримського хана.
Деякі гетьмани мали кілька булав і вживали їх в залежності від значення урочистості. Булаву гетьман носив в руці.
Полковники мали свою булаву пірнач або шестопер, відрізнялися вони від гетьманських меншими розмірами і шестиграною формою. Кожний полковник зобов'язаний був завжди мати з собою шестопер і носили вони його завжди за поясом.
Запорозькі отамани мали також подібні булави або шестопери, які поділялися на великі і малі, великі були срібні, а малі залізні. Пірначі мали на Запоріжжі курінні отамани та полковники.
Хоругва
Хоругви були шовкові яскравих кольорів, найчастіше червоного, з одного боку було зображення архангела чи когось зі святих, а з іншого хрест з списом та з написом, до якого полку належала корогва, ким і коли надана. Були на козацьких корогвах святі, які вважалися покровителями козацького війська, ангели, вогняні мечі.
Після поділу князем Рожинським козацького війська на полки і сотні, кожний полк і сотня отримали свою корогву, на яких частіше всього були герби повітів, орли, леви, мечі[].
Корогви сотень (значок) були трикутні з назвою сотні. Баторій подарував запорозькому та українському лицарству шовкові малинові корогви з срібним орлом. А війську подарував велику корогву, яка перебувала при гетьманові, корогва гетьмана називалася мала корогва. Кожному новому гетьманові польські королі, починаючи від Баторія посилали в дарунок нову корогву, останню отримав Богдан Хмельницький 16.02. 1649.
Запорожці мали свої корогви по куріннях та кожна сотня мала також свої (значок).
Гетьманська артилерія мала окремі корогви та полкові міста мали також свої корогви. Артилерія мала червону тканину з гарматою і трьома кулями, полкові міста мали зображення полкових гербів.
Корогви носили хорунжі. При генеральному військовому хорунжому завжди знаходилася кінна коменда, яка отримувала платню з каси війська та завжди знаходилася в гетьманській столиці.
Йосиф Богдан Залеський: на малинових (темно-амарантових) корогвах отаманських був срібний Архангел Михаїл, якого люд називав просто Білий ангел.
Печатки війська
Печатки знаходилася при гетьманах та отаманах, а булаву давали при обрані гетьмана.
Печатка: лицар в шапці набакир, з мушкетом на плечі, з шаблею та козацьким рогом. Печатка запорожців відрізнялася тим, що біля козака була ще зображена могила (курган) зі списом на ній, що означало прикордонну службу запорожців. Ці печаті були надані Баторієм. Крім того, кожний полк на Запоріжжі мав свою печатку.
Сурма та литаври
Сурма — старовинний дерев'яний духовий музичний інструмент; грали на ньому «сурмачі». Має східне походження (пор. сурнай, зурна). Використовувався як військовими музиками.
В українській літературі дуже часто плутають сурму з трубою. А проте це зовсім неправильно. Сурма, як бачимо, гобоєподібний інструмент, а труба — амбушурний. У ті часи, коли ці інструменти були у вжитку в Україні, відмінність між ними завжди виразно підкреслювалась.
У полковій козацькій музиці сурмачів і трубачів завжди називали окремо. В одній з українських дум сурма зветься «військовою суремкою». У цій самій думі вона має епітет «тонкая».
Примітки
- Черкаський Л. М. Українські народні музичні інструменти
Джерела та література
- О. І. Коробов. Клейноди козацькі [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 345. — .
- Jan Nepomucen Czarnowski, Ukraina i Zaporoże czyli Historya Kozaków od pojawienia się ich w dziejach, do czasu ostatecznego przyłączenia do Rossyi,1854 ., s. 32-45.
- Однороженко О. А. Козацька територіальна геральдика кінця XVI—XVIII ст. — Харків, 2009. — 415 с. — (Monumenta rutheniae heraldica; vol. 3). —
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прапори 1651 року |
- Клейноди [ 11 Березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Кукса В. В. Козацькі клейноди та їхня доля [ 2 Травня 2020 у Wayback Machine.] // Сторінки історії: збірник наукових праць. — 2010. — Вип. 31. — С. 26–37.
- Клейноди // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 650. — 1000 екз.
- Топуз // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1914. — 1000 екз.
- Корогва з гербом Мазепи, взята 1706 під Несвіжем в Михайла Микошинського
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Klejnodi Klejno di nim Kleinod skarb koshtovnist vidznaka atributi i simvoli vijskovoyi ta civilnoyi vladi j okremih vijskovih i civilnih uryadiv v Ukrayini u XV XVIII stolittyah Vidi klejnodivKlejnodi buli vijskovi derzhavni sichovi polkovi palankovi sotenni kurinni tosho Vijskovi derzhavni klejnodi nalezhali usomu vijsku derzhavi i vruchalisya obranij na vidpovidnu vijskovu derzhavnu posadu starshini Tak samo sichovi polkovi ta inshi klejnodi nalezhali tomu chi inshomu utvorennyu i vruchalisya obranij vijskovij i civilnij starshini Po zakinchenni terminu klejnodi peredavalisya novoobranij starshini abo zberigalisya do obrannya u Generalnij kancelyariyi skarbnici tosho Okremi klejnodi bulava vidznaka getmanskoyi vladi ta koshovogo otamana na Sichi bunchuk vidznaka getmana i koshovogo zberigalasya u bunchuzhnogo korogva vijskova vidznaka zberigalasya u horunzhogo kalamar simvol vladi pisarya pechatka vijskova sichova polkova abo sotenna zberigalasya u generalnogo chi polkovogo suddi a sotenna u sotnika litavri vijskovi klejnodi sho znahodilisya u dovbisha garmati zagalnovijskovi klejnodi sho buli u vidanni generalnogo chi polkovogo oboznogo a na Sichi u pushkarya surmi vijskovij polkovij ta sichovij klejnod pid vidannyam surmacha pernach abo shestoper vidznaka polkovnika polku i palanki znachok zastupav u budni korogvu vijskovu ta polkovu vidznaka sotni kurenya BunchukBunchuki ukrayinskih kozakiv Kozackij bunchuk buv zroblenij z nasilenih odin na odin kinskih hvostiv pofarbovanih v chervonij kolir zverhu bunchuka bula spletena z chorno chervonogo volossya shapochka z pid yakoyi jshli takogo zh koloru spleteni kosi yaki v svoyu chergu pereplitalis nizhche z volossyam hvosta Zverhu na chvert liktya vishe bula prikriplena pozolochena latunna galka Getmanskij bunchuk mav dovzhinu 4 likti a inkoli j bilshu Bunchuki zaporozhciv buli takozh ale zamist chervono chornogo koloru voni vzhivali chervono bilij Vid 1647 r za Bogdana Hmelnickogo vzhivav na svoyih bunchukah zamist chornogo koloru bilij i buli zaprovadzheni takozh menshi bunchuki yaki buli nadani nakaznomu getmanovi do bunchukiv pochali priv yazuvati dva sribni kutasi na sribnih shnurah yaki priv yazuvali vid galki i voni spadali nizhche dovzhini hvostiv Kozacki bunchuki oznachali vladu i peremogu nad nevirnimi Pid chas vijni bunchuki stavili v tabori pered nametami starshini Bula takozh posada bunchuzhnij v jogo obov yazok vhodilo steregti bunchuki ta nositi yih pid chas urochistostej Pri generalnomu bunchuzhnomu buli bunchuzhni yaki bez oplati nosili mali bunchuki pid chas urochistostej a pid chas vijni tovarishi bunchuzhni jshli vidrazu za getmanom i mogli vikonuvati dribni doruchennya Generalni bunchuzhni i jogo bunchuzhni tovarishi nosili sobolevi shubi z rukavami pokriti oksamitom i shovkovi kaptani vishiti na grudyah zolotom Na Zaporizhzhi takih specialnih uryadovciv ne bulo bunchuki nosili horunzhi BulavaBulavi yak i bunchuki podilyalisya na veliki i mali na pirnachi abo shestoperi Getmanska bulava mala ruchku z gorihovogo abo inshogo tverdogo dereva na yaku bula posadzhena golova v viglyadi kuli ovalu abo shestopera vona bula pozolochena i ozdoblena koshtovnim kaminnyam bukvami ta gerbami Chasto na nih buv napis komu nalezhala ta kim darovana abo citati z Bibliyi Bulava Mazepi bula ozdoblena jogo gerbom bulava Samojlovicha ciframi Ruchka na kinci bula opravlena v sriblo inkoli rizblena Inkoli bulava bula povnistyu lita z sribla ozdoblena perlami ta koshtovnim kaminnyam taki otrimav Bogdan Hmelnickij vid Yana Kazimira ta tureckogo sultana Doroshenko otrimav taku bulavu vid krimskogo hana Deyaki getmani mali kilka bulav i vzhivali yih v zalezhnosti vid znachennya urochistosti Bulavu getman nosiv v ruci Polkovniki mali svoyu bulavu pirnach abo shestoper vidriznyalisya voni vid getmanskih menshimi rozmirami i shestigranoyu formoyu Kozhnij polkovnik zobov yazanij buv zavzhdi mati z soboyu shestoper i nosili voni jogo zavzhdi za poyasom Zaporozki otamani mali takozh podibni bulavi abo shestoperi yaki podilyalisya na veliki i mali veliki buli sribni a mali zalizni Pirnachi mali na Zaporizhzhi kurinni otamani ta polkovniki Nabir z chotiroh sribnih pam yatnih monet Kozacki klejnodi vipushenij Nacionalnim bankom Ukrayini v 2021 rociHorugvaDokladnishe Kozacki prapori Horugvi buli shovkovi yaskravih koloriv najchastishe chervonogo z odnogo boku bulo zobrazhennya arhangela chi kogos zi svyatih a z inshogo hrest z spisom ta z napisom do yakogo polku nalezhala korogva kim i koli nadana Buli na kozackih korogvah svyati yaki vvazhalisya pokrovitelyami kozackogo vijska angeli vognyani mechi Pislya podilu knyazem Rozhinskim kozackogo vijska na polki i sotni kozhnij polk i sotnya otrimali svoyu korogvu na yakih chastishe vsogo buli gerbi povitiv orli levi mechi dzherelo Korogvi soten znachok buli trikutni z nazvoyu sotni Batorij podaruvav zaporozkomu ta ukrayinskomu licarstvu shovkovi malinovi korogvi z sribnim orlom A vijsku podaruvav veliku korogvu yaka perebuvala pri getmanovi korogva getmana nazivalasya mala korogva Kozhnomu novomu getmanovi polski koroli pochinayuchi vid Batoriya posilali v darunok novu korogvu ostannyu otrimav Bogdan Hmelnickij 16 02 1649 Zaporozhci mali svoyi korogvi po kurinnyah ta kozhna sotnya mala takozh svoyi znachok Getmanska artileriya mala okremi korogvi ta polkovi mista mali takozh svoyi korogvi Artileriya mala chervonu tkaninu z garmatoyu i troma kulyami polkovi mista mali zobrazhennya polkovih gerbiv Korogvi nosili horunzhi Pri generalnomu vijskovomu horunzhomu zavzhdi znahodilasya kinna komenda yaka otrimuvala platnyu z kasi vijska ta zavzhdi znahodilasya v getmanskij stolici Josif Bogdan Zaleskij na malinovih temno amarantovih korogvah otamanskih buv sribnij Arhangel Mihayil yakogo lyud nazivav prosto Bilij angel Pechatki vijskaPechatki znahodilasya pri getmanah ta otamanah a bulavu davali pri obrani getmana Pechatka licar v shapci nabakir z mushketom na plechi z shableyu ta kozackim rogom Pechatka zaporozhciv vidriznyalasya tim sho bilya kozaka bula she zobrazhena mogila kurgan zi spisom na nij sho oznachalo prikordonnu sluzhbu zaporozhciv Ci pechati buli nadani Batoriyem Krim togo kozhnij polk na Zaporizhzhi mav svoyu pechatku Surma ta litavriDokladnishe Vijskova muzika Istoriya Litavri sered klejnodiv Surma starovinnij derev yanij duhovij muzichnij instrument grali na nomu surmachi Maye shidne pohodzhennya por surnaj zurna Vikoristovuvavsya yak vijskovimi muzikami V ukrayinskij literaturi duzhe chasto plutayut surmu z truboyu A prote ce zovsim nepravilno Surma yak bachimo goboyepodibnij instrument a truba ambushurnij U ti chasi koli ci instrumenti buli u vzhitku v Ukrayini vidminnist mizh nimi zavzhdi virazno pidkreslyuvalas U polkovij kozackij muzici surmachiv i trubachiv zavzhdi nazivali okremo V odnij z ukrayinskih dum surma zvetsya vijskovoyu suremkoyu U cij samij dumi vona maye epitet tonkaya PrimitkiCherkaskij L M Ukrayinski narodni muzichni instrumentiDzherela ta literaturaO I Korobov Klejnodi kozacki 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 345 ISBN 978 966 00 0692 8 Jan Nepomucen Czarnowski Ukraina i Zaporoze czyli Historya Kozakow od pojawienia sie ich w dziejach do czasu ostatecznego przylaczenia do Rossyi 1854 s 32 45 Odnorozhenko O A Kozacka teritorialna geraldika kincya XVI XVIII st Harkiv 2009 415 s Monumenta rutheniae heraldica vol 3 ISBN 966 7409 20 1PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prapori 1651 roku Klejnodi 11 Bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kuksa V V Kozacki klejnodi ta yihnya dolya 2 Travnya 2020 u Wayback Machine Storinki istoriyi zbirnik naukovih prac 2010 Vip 31 S 26 37 Klejnodi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 650 1000 ekz Topuz Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1914 1000 ekz Korogva z gerbom Mazepi vzyata 1706 pid Nesvizhem v Mihajla Mikoshinskogo