Коджон (кор. 고종, 高宗, Gojong, Kojong); ім'я при народженні Лі Хий (кор. 이희, 李㷩, I Hui, Yi Hŭi; 8 вересня 1852 — 21 січня 1919) — корейський правитель, останній, двадцять шостий, володар держави Чосон, засновник і перший імператор Кореї.
Коджон кор. 이희 | |||
| |||
---|---|---|---|
16 січня 1864 — 13 жовтня 1897 | |||
Попередник: | Чхольджон | ||
Наступник: | Проголошення Корейської імперії | ||
| |||
13 жовтня 1897 — 19 липня 1907 | |||
Попередник: | Створення держави | ||
Наступник: | Сунджон | ||
Ім'я при народженні: | кор. 이재황 кор. 고종, 高宗, 이명복(아명), 이재황(초명) | ||
Народження: | 8 вересня 1852[1] d, d, Сеул, Чосон | ||
Смерть: | 21 січня 1919[1] (66 років) Токсугун | ||
Причина смерті: | отрути | ||
Поховання: | Q108762171? | ||
Країна: | Чосон, Корейська імперія і Корея | ||
Рід: | Дім Лі | ||
Батько: | Хинсон Девонгун | ||
Мати: | d | ||
Шлюб: | Імператриця Мьонсонхванху, d, d, d, Q12586207?, d, d, d, Q6678012? і Q16178031? | ||
Діти: | d, Сунджон, d, Лі Ин і Деокгі | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Початок правління
Коли 1864 року ван Чхольджон помер, не залишивши спадкоємця, стара королева запропонувала звести на трон далекого родича Чхольджона — Лі Мьонбока, який згодом отримав храмове ім'я Коджон. Оскільки новий ван був неповнолітнім, його регентом став його батько — Лі Хаин, який увійшов в історію під своїм титулом Тевонгун (великий принц, принц-регент). Тевонгун в цілому прагнув проводити політику закриття Кореї. Під його керівництвом були здійснені репресії відносно корейських християн.
1866 року Коджон одружився з дівчиною з клану Мін, яку обрав Тевонгун. Поступово королева все більше впливала на чоловіка й на політику держави. Відносини між нею й Тевонгуном почали псуватись.
Відкриття Кореї
1875 року Японія вирішила спробувати змусити Корею відкритися зовнішньому світові. Після того, як японський флот підійшов до острова Канхва, корейська артилерія відкрила вогонь. Під час сутички двоє японців зазнали легких поранень, 35 корейців загинули, ще 16 потрапили в полон. Японці сприйняли той бій як привід укласти з Кореєю нерівноправний договір, на зразок тих, які були раніше були укладені західними країнами з самою Японією. 15 січня 1876 року японський флот під командуванням Курода Кійотака прибув до берегів Кореї. 26 лютого того ж року між Японією та Кореєю було підписано мирний договір, за яким японські судна отримали право вільного плавання в територіальних водах Кореї, та, в перспективі, відкривав два додаткових порти (крім Пусана) для торгівлі з японцями. Японці отримували право пересуватися всередині Кореї на відстань 10 лі від узбережжя. Невдовзі аналогічні договори були підписані Кореєю зі США, Італією, Росією, Німеччиною та Францією.
Повстання Імо і Державний переворот Гапсін
Ван Кочжон почав покладатись на нову армію, яка отримувала платню за свою службу. Та армія складалась із солдатів, озброєних гвинтівками. Стара армія, яка в основному була озброєна мечами, списами та старими мушкетами, зрештою повстала проти низької заробітної платні та втрати свого престижного статусу, а також за повернення Лі Хаина до влади. Однак китайські війська на чолі з китайським генералом династії Цін, Юань Шикай, невдовзі викрали Лі Хаина та відправили його до Китаю, таким чином, заважаючи його поверненню до влади. Чотири роки потому Лі Хаин повернувся до Кореї. 4 грудня 1884 року п'ять революціонерів здійснили спробу державного перевороту за допомоги невеликої армії, що була негативно налаштована проти міністра. Вони й намагались відсторонити від влади короля Кочжона та королеву Мін. Після 3-х днів переворот зазнав поразки. Деякі з його лідерів, в тому числі Кім Ок Кюн, втекли до Японії, решту було розстріляно.
Вбивство королеви Мін
1895 року королеву Мін убили японські агенти. Японський міністр у Кореї, Міура Горо, організував змову проти неї. Група японських агентів увійшла в Кьонбоккун у Сеулі, що перебував під охороною корейських військ, які були прихильниками японського уряду. Королеву було вбито в палаці. Вона спробувала протистояти японському втручанню у внутрішні справи Кореї та розглядала можливість звернення до Росії або Китаю для отримання допомоги.
Нагороди
- Великий хрест ордена Святих Маврикія і Лазаря (Італія, 1895)
- Великий хрест ордена Почесного легіону (Франція, 1895)
- Ланцюг ордена Хризантеми (Японія, 1897)
- Гранд-командор ордена Індійської імперії — GCIE (Велика Британія, 1900)
- Ланцюг ордена Подвійного дракона (Китайська імперія, 1903)
- Орден святого Станіслава 1го ступеня (Російська імперія, 1903)
Див. також
Примітки
- Encyclopædia Britannica
Література
- Лев Концевич. Архівована копія. — Москва : Східна література РАН, 2010. — 806 с. — . з джерела 13 Липня 2015
- Лев Концевич. Архівована копія. — Москва : Східна література, 2011. — 687 с. — ISBN . з джерела 23 Вересня 2015
- Ерліхман В. В.: Правителі світу
- Історія Сходу. Схід на рубежі середньовіччя і Нового часу XVI—XVIII ст. Том 3. Під редакцією Рибакова Р. Б., Алаєва Л. Б. М., 2000—696 с. —
Це незавершена стаття про особу Кореї. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kodzhon kor 고종 高宗 Gojong Kojong im ya pri narodzhenni Li Hij kor 이희 李㷩 I Hui Yi Hŭi 8 veresnya 1852 21 sichnya 1919 korejskij pravitel ostannij dvadcyat shostij volodar derzhavi Choson zasnovnik i pershij imperator Koreyi Kodzhon kor 이희 Prapor 26 j Van Chosonu 16 sichnya 1864 13 zhovtnya 1897 Poperednik Chholdzhon Nastupnik Progoloshennya Korejskoyi imperiyi Prapor 1 j Imperator Koreyi 13 zhovtnya 1897 19 lipnya 1907 Poperednik Stvorennya derzhavi Nastupnik Sundzhon Im ya pri narodzhenni kor 이재황 kor 고종 高宗 이명복 아명 이재황 초명 Narodzhennya 8 veresnya 1852 1852 09 08 1 d d Seul ChosonSmert 21 sichnya 1919 1919 01 21 1 66 rokiv ToksugunPrichina smerti otrutiPohovannya Q108762171 Krayina Choson Korejska imperiya i KoreyaRid Dim LiBatko Hinson DevongunMati dShlyub Imperatricya Monsonhvanhu d d d Q12586207 d d d Q6678012 i Q16178031 Diti d Sundzhon d Li In i Deokgi Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisPochatok pravlinnya Koli 1864 roku van Chholdzhon pomer ne zalishivshi spadkoyemcya stara koroleva zaproponuvala zvesti na tron dalekogo rodicha Chholdzhona Li Monboka yakij zgodom otrimav hramove im ya Kodzhon Oskilki novij van buv nepovnolitnim jogo regentom stav jogo batko Li Hain yakij uvijshov v istoriyu pid svoyim titulom Tevongun velikij princ princ regent Tevongun v cilomu pragnuv provoditi politiku zakrittya Koreyi Pid jogo kerivnictvom buli zdijsneni represiyi vidnosno korejskih hristiyan 1866 roku Kodzhon odruzhivsya z divchinoyu z klanu Min yaku obrav Tevongun Postupovo koroleva vse bilshe vplivala na cholovika j na politiku derzhavi Vidnosini mizh neyu j Tevongunom pochali psuvatis Vidkrittya Koreyi 1875 roku Yaponiya virishila sprobuvati zmusiti Koreyu vidkritisya zovnishnomu svitovi Pislya togo yak yaponskij flot pidijshov do ostrova Kanhva korejska artileriya vidkrila vogon Pid chas sutichki dvoye yaponciv zaznali legkih poranen 35 korejciv zaginuli she 16 potrapili v polon Yaponci sprijnyali toj bij yak privid uklasti z Koreyeyu nerivnopravnij dogovir na zrazok tih yaki buli ranishe buli ukladeni zahidnimi krayinami z samoyu Yaponiyeyu 15 sichnya 1876 roku yaponskij flot pid komanduvannyam Kuroda Kijotaka pribuv do beregiv Koreyi 26 lyutogo togo zh roku mizh Yaponiyeyu ta Koreyeyu bulo pidpisano mirnij dogovir za yakim yaponski sudna otrimali pravo vilnogo plavannya v teritorialnih vodah Koreyi ta v perspektivi vidkrivav dva dodatkovih porti krim Pusana dlya torgivli z yaponcyami Yaponci otrimuvali pravo peresuvatisya vseredini Koreyi na vidstan 10 li vid uzberezhzhya Nevdovzi analogichni dogovori buli pidpisani Koreyeyu zi SShA Italiyeyu Rosiyeyu Nimechchinoyu ta Franciyeyu Povstannya Imo i Derzhavnij perevorot GapsinVan Kochzhon pochav pokladatis na novu armiyu yaka otrimuvala platnyu za svoyu sluzhbu Ta armiya skladalas iz soldativ ozbroyenih gvintivkami Stara armiya yaka v osnovnomu bula ozbroyena mechami spisami ta starimi mushketami zreshtoyu povstala proti nizkoyi zarobitnoyi platni ta vtrati svogo prestizhnogo statusu a takozh za povernennya Li Haina do vladi Odnak kitajski vijska na choli z kitajskim generalom dinastiyi Cin Yuan Shikaj nevdovzi vikrali Li Haina ta vidpravili jogo do Kitayu takim chinom zavazhayuchi jogo povernennyu do vladi Chotiri roki potomu Li Hain povernuvsya do Koreyi 4 grudnya 1884 roku p yat revolyucioneriv zdijsnili sprobu derzhavnogo perevorotu za dopomogi nevelikoyi armiyi sho bula negativno nalashtovana proti ministra Voni j namagalis vidstoroniti vid vladi korolya Kochzhona ta korolevu Min Pislya 3 h dniv perevorot zaznav porazki Deyaki z jogo lideriv v tomu chisli Kim Ok Kyun vtekli do Yaponiyi reshtu bulo rozstrilyano Vbivstvo korolevi Min1895 roku korolevu Min ubili yaponski agenti Yaponskij ministr u Koreyi Miura Goro organizuvav zmovu proti neyi Grupa yaponskih agentiv uvijshla v Konbokkun u Seuli sho perebuvav pid ohoronoyu korejskih vijsk yaki buli prihilnikami yaponskogo uryadu Korolevu bulo vbito v palaci Vona sprobuvala protistoyati yaponskomu vtruchannyu u vnutrishni spravi Koreyi ta rozglyadala mozhlivist zvernennya do Rosiyi abo Kitayu dlya otrimannya dopomogi NagorodiVelikij hrest ordena Svyatih Mavrikiya i Lazarya Italiya 1895 Velikij hrest ordena Pochesnogo legionu Franciya 1895 Lancyug ordena Hrizantemi Yaponiya 1897 Grand komandor ordena Indijskoyi imperiyi GCIE Velika Britaniya 1900 Lancyug ordena Podvijnogo drakona Kitajska imperiya 1903 Orden svyatogo Stanislava 1go stupenya Rosijska imperiya 1903 Div takozhDzhuliya MullokPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741LiteraturaLev Koncevich Arhivovana kopiya Moskva Shidna literatura RAN 2010 806 s ISBN 978 5 02 036350 2 z dzherela 13 Lipnya 2015 Lev Koncevich Arhivovana kopiya Moskva Shidna literatura 2011 687 s ISBN ISBN 978 5 02 036479 0 z dzherela 23 Veresnya 2015 Erlihman V V Praviteli svitu Istoriya Shodu Shid na rubezhi serednovichchya i Novogo chasu XVI XVIII st Tom 3 Pid redakciyeyu Ribakova R B Alayeva L B M 2000 696 s ISBN 5 02 018102 1 Ce nezavershena stattya pro osobu Koreyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi