Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ромуальд (Роміель) Ілліч Кобецький (пол. Romuald Kobecki; 3 грудня 1823, Троки, Литовсько-Віленська губернія, Російська імперія — пом. 6 квітня 1911, Троки, Віленська губернія, Російська імперія) — другий трокський караїмський гахам, надвірний радник, професор Новогрудської гімназії.
| Кобецький Ромуальд Ілліч | |
| Альма-матер: | Рішельєвський ліцей |
|---|---|
| Народження: | 3 грудня 1823 Тракай, Віленська губернія, Російська імперія |
| Смерть: | 6 квітня 1911 (87 років) Тракай, Віленська губернія, Російська імперія |
| Похований: | Тракай |
| Нагороди: | |
 | |
Життєпис
Караїмський рід Кобецького походить з Посволля. В кінці XVIII століття в Посволлі та його околицях спалахнула епідемія чуми, яка забрала багато життів тамтешньої караїмської громади. Одним з тих, що вижили був прадід Ромуальда Кобецький, який з єдиним сином переїхав у Троки.
Ромуальд Кобецький народився 3 грудня 1823 року в Троках. Навчався в караїмському мідраші, після закінчення якого вступив у 1-шу Віленську гімназію. Після отримання 1848 року атестата зрілості, через брак коштів для подальшого навчання змушений був викладати на дому в родині землевласників Богдановичів на Вітебщині. Тільки в 1850 році отримав змогу продовжити перерване навчання. Це були важкі часи в Росії, після європейської революції 1848 року були видані постанови, які ускладнювали вступ до університету. Але в лікарських відділеннях обмежень за кількістю студентів не було. У той час свого розквіту досяг Одеський Рішельєвський ліцей, на який не поширювалася квота. Тому Ромуальд Кобецький разом зі своїм колегою по гімназії та найкращим другом Станіславом Колковським виїхав з Вільно до Одеси. У 1850 році вступив на Камеральний Відділ, в програму якого входили природні, історичні, економічні науки та іноземні мови. Закінчив Ліцей Кобецький 1853 року з відзнакою, й, окрім цього, Сенатом Ліцею нагороджений золотою медаллю за наукову працю на задану тему з політичної економіки: «Значення Новоросійського краю в торгівлі зерном». Після повернення додому, Ромуальд не зміг розпочати свою педагогічну діяльність, тому що протягом двох років змушений був чекати отримання диплому. став першим з караїмів, який закінчив вищий навчальний заклад. Потрібно було очікувати появи спеціального Царського Указу, який би підтвердив повні права караїмів без жодних обмежень. І тільки в 1857 році Кобецький отримав запрошення в Новогрудок, де викладав в Шляхетському Інституті французьку мову, в гімназії природну історію, а по проходженню спеціального іспиту — польську мову.
У 1863 році Ромуальд Кобецький отримав відставку й того ж дня скоротили в Мозирі його друга Станіслава Колковського. Найближчим часом і гімназія в Новогрудку була закрита.
Після відставки Віленська Опікунська Рада високо оцінила педагогічні досягнення та великі знання Ромуальда Кобецького. Йому неодноразово пропонували зайняти посаду вчителя, якщо тільки він виїде з Росії, але Ромуальд вважав за краще залишитися в країні і тільки завдяки відносно ліберальним настроям у фінансовій адміністрації отримав посаду старшого помічника наглядача в 3-му Ковенськом окружному акцизному управлінні. Протягом тривалого періоду часу Ромуальд Кобецький залишався єдиним в губернії серед співробітників вище вказаної служби, хто мав університетський диплом.
У 1894 році Р. І. Кобецький вийшов на пенсію. Акцизним інспектором працював в наступних містах Ковенщини: Сяди, Тельши, Шавли, Шадов, Кейдани, Відзи, Ракишки. Кобецький був шанованою людиною в польському суспільстві, як правило, землевласницьким, з яким, як власник заводу, мав постійний контакт.
Протягом всього свого життя підтримував близькі стосунки зі своїми співвітчизниками, цікавився усіма їхніми справами, часто відвідував Троки. Кобецький зіграв головну роль в житті не тільки польських караїмів, але і в Криму, як той, хто своїм прикладом вивів одноплемінників на новий шлях, шлях приєднання до європейської культури.
У 1902 році, після смерті Б. Каплановського, на прохання караїмів зайняв посаду Трокського гахама. На вище вказаній посаді Кобецького зайнявся організацією караїмських шкіл.
Помер 6 квітня 1911 й був похований на старовинному караїмською кладовищі в Троках.
Сім'я
Батько — Ілля Йосипович Кобецького, також мав дітей: Амалію, Батшева, Йосипа, Юліана, Ананія, Іполита-Ісаака.
Дружина — Сосоніт Лаврецька. Діти:
- Йосип (Йосип-Ромуальд) Ромуальдович Кобецький (1861, Троки - 1917, Київ) — гірничий інженер, професор прикладної геології в Києві.
- Беата Ромуальдівна Кобецька (1863-1941), була одружена з двоюрідним братом Еммануїлом Йосиповичем Кобецького (1863-1927), в міжвоєнний час колишнього віце-головою Віленської окружний контрольної палати.
- Еміль Ромуальдович Кобецький (1868-1943) — в 1889 році закінчив 1-шу Віленську гімназію, служив начальником 3-го відділу II департаменту Верховної контрольної палати Польщі. Похований у Варшаві на мусульманському кавказькому кладовищі (надгробок не зберігся).
Примітки
- Kizilov, 2015, с. 82.
- Памятная книжка Виленской губернии на 1904 г. — Вильна : Тип. А. Г. Сыркина, 1904. — С. 244
- Окончившие курс Виленской 1-й гимназии. 1837-1903 / Серебряков М. В. // Петербургский Генеалогический Портал. — Дата звернення: 07.11.2018.
- Ельяшевич, 1993, с. 103.
- Прохоров Д. А. Караимские общины Северо-Западного края Российской империи (ХІХ – начало ХХ вв.) // Цайтшрифт: журнал по изучению еврейской истории, демографии и экономики, литературы, языка и этнографии. — Минск; Вильнюс, 2014. — Т. 9 (4). — С. 46.
- Ревизская сказка Тысяча восемь сот пятьдесят восьмого года Апреля первого дня Виленской Губернии уездного города Трок о состоящих мужского и женского пола душах общества мещан Караимов // Официальный сайт московского караимского общества. — Дата звернення: 15.12.2017.
- Mariola Abkowicz. Na tropach dziejów rodziny. Hazzan Ananiasz Abkowicz i jego potomkowie // Awazymyz : pismo Historyczno-Społeczno-Kulturalne Karaimów. — Wrocław, 2014. — T. 25, nr 3 (44) (wrzesień). — S. 7. — ISSN 1733-7585.
- Ельяшевич, 1993, с. 101.
- Dubińska Z. Zachowane w pamięci // Awazymyz. — Wrocław : Bitik, 2009. — № 1 (22). — С. 5. — ISSN 1733-7585.
- М. М. Бесхмельніцина. Кобецький Йосип Ромуальдович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / НАН України, Наукове товариство ім. Шевченка, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. — К., 2001—…. — .
Коментарі
- У Б. С. Ельяшевича по-батькові помилково — Йосипович
Посилання
- Ельяшевич Б. С. Часть II. Караимский биографический словарь (от конца XVIII в. до 1960 г.) // Караимы / под ред. М. Н. Губогло, А. И. Кузнецова, Л. И. Миссоновой, Ю. Б. Симченко, В. А. Тишкова. — М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 1993. — 238 с. — («Народы и культуры») — 250 прим.
- H. S. Szapszał. Ś. P. Hachan Romuald Kobecki (Z powodu 25-lecia jego zgonu) // Myśl Karaimska. — Wilno, 1935-1936. — Т. 11, № 11. — С. 80—84.
- Kizilov M. The Sons of Scripture : The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century. — Berlin; Warsaw : De Gruyter Open, 2015. — P. 527. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Romuald Romiel Illich Kobeckij pol Romuald Kobecki 3 grudnya 1823 Troki Litovsko Vilenska guberniya Rosijska imperiya pom 6 kvitnya 1911 Troki Vilenska guberniya Rosijska imperiya drugij trokskij karayimskij gaham nadvirnij radnik profesor Novogrudskoyi gimnaziyi Kobeckij Romuald Illich Alma mater Rishelyevskij licej Narodzhennya 3 grudnya 1823 1823 12 03 Trakaj Vilenska guberniya Rosijska imperiya Smert 6 kvitnya 1911 1911 04 06 87 rokiv Trakaj Vilenska guberniya Rosijska imperiya Pohovanij Trakaj Nagorodi ZhittyepisKarayimskij rid Kobeckogo pohodit z Posvollya V kinci XVIII stolittya v Posvolli ta jogo okolicyah spalahnula epidemiya chumi yaka zabrala bagato zhittiv tamteshnoyi karayimskoyi gromadi Odnim z tih sho vizhili buv pradid Romualda Kobeckij yakij z yedinim sinom pereyihav u Troki Romuald Kobeckij narodivsya 3 grudnya 1823 roku v Trokah Navchavsya v karayimskomu midrashi pislya zakinchennya yakogo vstupiv u 1 shu Vilensku gimnaziyu Pislya otrimannya 1848 roku atestata zrilosti cherez brak koshtiv dlya podalshogo navchannya zmushenij buv vikladati na domu v rodini zemlevlasnikiv Bogdanovichiv na Vitebshini Tilki v 1850 roci otrimav zmogu prodovzhiti perervane navchannya Ce buli vazhki chasi v Rosiyi pislya yevropejskoyi revolyuciyi 1848 roku buli vidani postanovi yaki uskladnyuvali vstup do universitetu Ale v likarskih viddilennyah obmezhen za kilkistyu studentiv ne bulo U toj chas svogo rozkvitu dosyag Odeskij Rishelyevskij licej na yakij ne poshiryuvalasya kvota Tomu Romuald Kobeckij razom zi svoyim kolegoyu po gimnaziyi ta najkrashim drugom Stanislavom Kolkovskim viyihav z Vilno do Odesi U 1850 roci vstupiv na Kameralnij Viddil v programu yakogo vhodili prirodni istorichni ekonomichni nauki ta inozemni movi Zakinchiv Licej Kobeckij 1853 roku z vidznakoyu j okrim cogo Senatom Liceyu nagorodzhenij zolotoyu medallyu za naukovu pracyu na zadanu temu z politichnoyi ekonomiki Znachennya Novorosijskogo krayu v torgivli zernom Pislya povernennya dodomu Romuald ne zmig rozpochati svoyu pedagogichnu diyalnist tomu sho protyagom dvoh rokiv zmushenij buv chekati otrimannya diplomu stav pershim z karayimiv yakij zakinchiv vishij navchalnij zaklad Potribno bulo ochikuvati poyavi specialnogo Carskogo Ukazu yakij bi pidtverdiv povni prava karayimiv bez zhodnih obmezhen I tilki v 1857 roci Kobeckij otrimav zaproshennya v Novogrudok de vikladav v Shlyahetskomu Instituti francuzku movu v gimnaziyi prirodnu istoriyu a po prohodzhennyu specialnogo ispitu polsku movu U 1863 roci Romuald Kobeckij otrimav vidstavku j togo zh dnya skorotili v Moziri jogo druga Stanislava Kolkovskogo Najblizhchim chasom i gimnaziya v Novogrudku bula zakrita Pislya vidstavki Vilenska Opikunska Rada visoko ocinila pedagogichni dosyagnennya ta veliki znannya Romualda Kobeckogo Jomu neodnorazovo proponuvali zajnyati posadu vchitelya yaksho tilki vin viyide z Rosiyi ale Romuald vvazhav za krashe zalishitisya v krayini i tilki zavdyaki vidnosno liberalnim nastroyam u finansovij administraciyi otrimav posadu starshogo pomichnika naglyadacha v 3 mu Kovenskom okruzhnomu akciznomu upravlinni Protyagom trivalogo periodu chasu Romuald Kobeckij zalishavsya yedinim v guberniyi sered spivrobitnikiv vishe vkazanoyi sluzhbi hto mav universitetskij diplom U 1894 roci R I Kobeckij vijshov na pensiyu Akciznim inspektorom pracyuvav v nastupnih mistah Kovenshini Syadi Telshi Shavli Shadov Kejdani Vidzi Rakishki Kobeckij buv shanovanoyu lyudinoyu v polskomu suspilstvi yak pravilo zemlevlasnickim z yakim yak vlasnik zavodu mav postijnij kontakt Protyagom vsogo svogo zhittya pidtrimuvav blizki stosunki zi svoyimi spivvitchiznikami cikavivsya usima yihnimi spravami chasto vidviduvav Troki Kobeckij zigrav golovnu rol v zhitti ne tilki polskih karayimiv ale i v Krimu yak toj hto svoyim prikladom viviv odnopleminnikiv na novij shlyah shlyah priyednannya do yevropejskoyi kulturi U 1902 roci pislya smerti B Kaplanovskogo na prohannya karayimiv zajnyav posadu Trokskogo gahama Na vishe vkazanij posadi Kobeckogo zajnyavsya organizaciyeyu karayimskih shkil Pomer 6 kvitnya 1911 j buv pohovanij na starovinnomu karayimskoyu kladovishi v Trokah Sim yaBatko Illya Josipovich Kobeckogo takozh mav ditej Amaliyu Batsheva Josipa Yuliana Ananiya Ipolita Isaaka Druzhina Sosonit Lavrecka Diti Josip Josip Romuald Romualdovich Kobeckij 1861 Troki 1917 Kiyiv girnichij inzhener profesor prikladnoyi geologiyi v Kiyevi Beata Romualdivna Kobecka 1863 1941 bula odruzhena z dvoyuridnim bratom Emmanuyilom Josipovichem Kobeckogo 1863 1927 v mizhvoyennij chas kolishnogo vice golovoyu Vilenskoyi okruzhnij kontrolnoyi palati Emil Romualdovich Kobeckij 1868 1943 v 1889 roci zakinchiv 1 shu Vilensku gimnaziyu sluzhiv nachalnikom 3 go viddilu II departamentu Verhovnoyi kontrolnoyi palati Polshi Pohovanij u Varshavi na musulmanskomu kavkazkomu kladovishi nadgrobok ne zberigsya PrimitkiKizilov 2015 s 82 Pamyatnaya knizhka Vilenskoj gubernii na 1904 g Vilna Tip A G Syrkina 1904 S 244 Okonchivshie kurs Vilenskoj 1 j gimnazii 1837 1903 Serebryakov M V Peterburgskij Genealogicheskij Portal Data zvernennya 07 11 2018 Elyashevich 1993 s 103 Prohorov D A Karaimskie obshiny Severo Zapadnogo kraya Rossijskoj imperii HIH nachalo HH vv Cajtshrift zhurnal po izucheniyu evrejskoj istorii demografii i ekonomiki literatury yazyka i etnografii Minsk Vilnyus 2014 T 9 4 S 46 Revizskaya skazka Tysyacha vosem sot pyatdesyat vosmogo goda Aprelya pervogo dnya Vilenskoj Gubernii uezdnogo goroda Trok o sostoyashih muzhskogo i zhenskogo pola dushah obshestva meshan Karaimov Oficialnyj sajt moskovskogo karaimskogo obshestva Data zvernennya 15 12 2017 Mariola Abkowicz Na tropach dziejow rodziny Hazzan Ananiasz Abkowicz i jego potomkowie Awazymyz pismo Historyczno Spoleczno Kulturalne Karaimow Wroclaw 2014 T 25 nr 3 44 wrzesien S 7 ISSN 1733 7585 Elyashevich 1993 s 101 Dubinska Z Zachowane w pamieci Awazymyz Wroclaw Bitik 2009 1 22 S 5 ISSN 1733 7585 M M Beshmelnicina Kobeckij Josip Romualdovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini u 30 t NAN Ukrayini Naukove tovaristvo im Shevchenka Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini K 2001 ISBN 944 02 3354 X Komentari U B S Elyashevicha po batkovi pomilkovo JosipovichPosilannyaElyashevich B S Chast II Karaimskij biograficheskij slovar ot konca XVIII v do 1960 g Karaimy pod red M N Guboglo A I Kuznecova L I Missonovoj Yu B Simchenko V A Tishkova M Institut etnologii i antropologii RAN 1993 238 s Narody i kultury 250 prim H S Szapszal S P Hachan Romuald Kobecki Z powodu 25 lecia jego zgonu Mysl Karaimska Wilno 1935 1936 T 11 11 S 80 84 Kizilov M The Sons of Scripture The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century Berlin Warsaw De Gruyter Open 2015 P 527 ISBN 978 3 11 042525 3