Кліщелі пол Kleszczele біл Кляшчэлі місто у східній Польщі у Гайнівському повіті Підляського воєводства біля кордону з Б

Кліщелі (пол. Kleszczele, біл. Кляшчэлі) — місто у східній Польщі, у Гайнівському повіті Підляського воєводства, біля кордону з Білоруссю. Центр гміни Кліщелі.

Кліщелі
Kleszczele

Герб

Основні дані

52°34′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 52.567° пн. ш. 23.317° сх. д.Координати: 52°34′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 52.567° пн. ш. 23.317° сх. д.

Країна

Польща

Регіон

Підляське воєводство

Столиця для

Кліщелівський район (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця)

Засновано

XV століття

1523, 1993

46,71 км²

1410

30 (2008) осіб/км²

Водойма

Нурець

Телефонний код

(48) 85 ?

Часовий пояс

і

Номери автомобілів

BHA

GeoNames

769092

OSM

↑3094091 ·R (Ґміна Кліщелі)

SIMC

0031727

Поштові індекси

17-250

Міська влада

Вебсайт

kleszczele.pl

Мапа

Кліщелі

Кліщелі (Польща)

Кліщелі у Вікісховищі

Історія

Відповідно до виданого у 1523 році документу великого князя литовського Сигізмунда I відомо, що він наказав заснувати місто Кліщелі на землі Більського повіту віленському воєводі Миколі Радзивіллу. Непорозуміння між воєводою і міщанами, проте, стали причиною обезлюднення нового міста, тому Сигізмунд наказав знову посприяти заснуванню міста, яке отримало хелмінське міське право. У 1560-х роках здійснений поділ землі на волоки. Кліщелі тоді мали 150 волок землі (включно з 4 волоками церковних земель). Як передмістя визначено села Добривода, Трубянка (сьогодні не існує), Нурець (сьогодні село Черемха), Косна і Бабичі (сьогодні село Кузава). Міщани займались насамперед хліборобством і ремеслом на потреби міста і довколишніх сіл. У 1569 році Кліщельці були передані Короні Королівства Польського.

Під час шведського «потопу» 1655—1656 років Кліщелі були зруйновані — під час люстрації в місті було виявлено лише 13 домів. Після відбудови Кліщелі стали насамперед рільничим поселенням, хоча певна частина мешканців займалась ремісництвом, торгівлею хмелем, а у XVIII століття є згадки також про скляну гуту.

У 1795 році, після третього поділу Польщі, місто було анексоване Королівством Пруссія. Але вже в 1807 році воно потрапило під владу Російської імперії, під якою перебувало до 1915 року. У 1919 році Кліщеле знову увійшло до складу Польщі.

В місті мешкали та були поховані вояки УНР. Тут на православному цвинтарі знаходться могили Андрія Німого (1900–1972), хорунжого Армії УНР, після війни суспільно-культурного діяча; Олександра Щербаня (1898–1984), воїна УНР, театрального діяча, директора кінотеатру у Більську-Підляському; Василя Харченка (1900–1983) та Олекси Волошина (1896–1958).

У 1950 році поселення втратило міські права. З 1922 (1962?) року в місті діяв театральний колектив, який ставив п'єси українських авторів. У 1966 році колектив здобув перше місце на загальнопольському огляді українських колективів у Перемишлі. У 1956 році заснований кліщелівськии гурток УСКТ, який організував також український хор. У 1966 році почалося вивчення української мови у місцевій початковій школі. Діяльність гуртка УСКТ (єдиного тоді на Північному Підляшші) зустрілася, однак, з ворожим ставленням адміністративного апарату, як і діючого за його підтримки Білоруського Суспільно-Культурного Товариства. У 1968 році навчання українською мовою було скасоване, а діяльність самого гуртка призупинена на початку 1970-х років. Його діяльність була відновлена у 1985 році.

У 1974 р. в тодішньому с. Кліщелі поховано українського громадського діяча Михайла Калиняка.

У 1993 році Кліщелям були повернуті міські права. У 1993 році за ініціативи доктора Миколи Рощенка у православній церкві Кліщель була проведена одна з перших на Підляшші панахид за жертвами Голодомору. Сьогодні Союз українців Підляшшя організовує в місті щорічні огляди ліричних та весільних пісень.

Демографія

Перші точні статистичні дані про Кліщелі датуються кінцем XVIII століття, коли місто належало Пруссії. Подальші переписи відбувалися за російської влади. У місті на той час було 279 домів при 20 вулицях та мешкало 1888 осіб, з них 58 — євреїв. Промислові підприємства — 1 цегельня, 7 водяних млинів, 12 горілчаних броварів. Мешкало 86 ремісників, за громадським порядком слідкував магістратський працівник і 6 поліціянтів. Однак здебільшого жителі міста займалися рільництвом.

У 1878 році у місті нараховувалося 1750 осіб (807 православних, 518 католиків, 435 євреїв). Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року:

Мова	Осіб	Відсоток
українська	1087	54,00 %
єврейська	710	35,27 %
російська	114	5,66 %
польська	91	4,52 %
німецька	11	0,55 %
Разом	2013	100 %

У 1900 році населення становило 1980 осіб. Кліщелі у той час майже не розвивалися — як демографічно, так і економічно. Населення у 1931 році складало 2053 особи — 889 православних, 518 католиків і 645 євреїв.

За переписом 1921 року у місті проживало 911 поляків (62,7 %), 349 білорусів (24,0 %), 147 євреїв (10,1 %), 45 росіян (3,0 %). Всього в містечку проживало 1452 особи.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	676	113	470	93
Жінки	724	114	378	232
Разом	1400	227	848	325

Релігія

У XVI столітті згадується церква Святого Миколи і Святого Юрія в Кліщелях. У 1544 році королева Бона заснувала у місті католицький костел.

При парафії Святого Миколи існувала церковна школа, яку закінчив славіст Михайло Бобровський. Свій високий, як на той час, рівень школа ця завдячувала насамперед настоятелю Антону Сосноському (1774—1852), який, крім душпастирської роботи, займався також дослідженням історії свого міста та регіону. У 1820 роках в кліщелівській школі діти (80 осіб), крім релігії й письма по-слов'янськи та по-польські, вивчали також основи арифметики і здобували практичні знання із сільського господарства. Завдяки ініціативі отця Сосновського школи були організовані також й у навколішних скарбових селах — Дашах, Добриводі, Кузаві, Суховольцяхі, Черемсі, у яких навчалися всього 78 хлопців і 30 дівчат. Вчителі були із селян і оплачували їх жителі згаданих сіл.

Сьогодні у Кліщелях діє лише одна православна парафія з мурованою церквою Успення Пресвятої Богородиці. Збереглася дерев'яна дзвіниця Миколівської церкви, відремонтована і перероблена на каплицю.

Відомі люди

Народилися

Микола Рощенко (нар. 27 жовтня 1942) — доктор, науковий працівник Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, підляський український історик, філолог, громадський діяч.

Пов'язані з Кліщелями

Андрій Німий (1900, с. Масівці — 1972) — козак Армії УНР, організатор Українського Суспільно-культурного товариства в Кліщелях у 1950-1970-х роках. Жив і був похований у селі.
Михайло Калиняк д. екон. Наук, педагог і юрист, дослідник історії України, довголітній збирач підляського фольклору, активний дія української меншості у Польщі, член варшавського гуртка УСКТ, співробітник «Нашого слова». Помер 13 грудня 1974 р. За власним бажанням похований в Кліщелях.

Галерея

Православна церква Святого Юрія
Залізнична станція
Школа
Костел Святого Сигізмунда
Дзвіниця костелу Святого Сигізмунда
Пасіка перед Кліщелями

Примітки

Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
Гаврилюк Ю. Кліщелі // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 5) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1996. — № 3 (25) (травень-червень). — С. 34. з джерела 5 листопада 2018.
Парнікоза, Іван. Кліщелі м-ко. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 09.08.2020.
Григорій Купріянович. . Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2019.
Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 22 листопада 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (рос.)
Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku : mieszkania, ludność, stosunki zawodowe : województwo białostockie. 1927. Процитовано 28 березня 2024.
GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Людмила Лабович (2016 IV 25). З «Над Бугом і Нарвою». www.przegladprawoslawny.pl. Sami o Sobie. Процитовано 21 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Григорій Купріянович. (pl-PL) . Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 21 грудня 2019.

Література

Кліщелі, Підляшшя, Україна : ювілейний збірник на пошану доктора Миколи Рощенка у 75-річчя від дня народженя / за редакцією Григорія Купріяновича та Романа Висоцького. — Кліщелі, 2017. — 401 с. — .
Mikołaj Roszczenko, Kleszczele, Związek Ukraińców Podlasia, Bielsk Podlaski — Kleszczele 2002.
Kleszczele // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 135. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кліщелі

Офіційний сайт влади міста та гміни Кліщелі [ 5 листопада 2018 у Wayback Machine.] (пол.)

[1] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[ЕСУ-2] Гаврилюк Ю. Кліщелі // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

[Гаврилюк_1996-3] Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 5) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1996. — № 3 (25) (травень-червень). — С. 34. з джерела 5 листопада 2018.

[:0-4] Парнікоза, Іван. Кліщелі м-ко. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 09.08.2020.

[Купріянович-5] Григорій Купріянович. . Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2019.

[мова_1897-6] Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 22 листопада 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (рос.)

[7] Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku : mieszkania, ludność, stosunki zawodowe : województwo białostockie. 1927. Процитовано 28 березня 2024.

[nsp-8] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[age-9] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

[Sami_o_Sobie-10] Людмила Лабович (2016 IV 25). З «Над Бугом і Нарвою». www.przegladprawoslawny.pl. Sami o Sobie. Процитовано 21 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[Микола_Рощенко-11] Григорій Купріянович. (pl-PL) . Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 21 грудня 2019.