Ке'укебан (араб. كوكبان; англ. Kawkaban) - невелике місто (за деякими даними, село) в північній частині Ємена. Місто розташоване в мухафазі Махвіт приблизно в 50 км на північний захід від столиці Ємена Санаа. Місто розташоване на вершині гір , близько 2800 метрів (в інших джерел 2605 метрів) над рівнем моря. Біля підніжжя плато, на якому розташувався Кеукебан, знаходиться місто , не плутати з Шибамом в мухафазі Хадрамаут).
Кеукебан араб. كوكبان англ. Kawkaban | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
15°30′00″ пн. ш. 43°54′00″ сх. д. / 15.50000° пн. ш. 43.90000° сх. д.Координати: 15°30′00″ пн. ш. 43°54′00″ сх. д. / 15.50000° пн. ш. 43.90000° сх. д. | ||||
Країна | Ємен Мухафаза Санаа Мудирія Манакха | |||
Адмінодиниця | Амран | |||
Населення | понад 30 000 | |||
Висота НРМ | 2800 м | |||
Офіційна мова | арабська | |||
Часовий пояс | +3 | |||
GeoNames | 73958 | |||
OSM | ↑383907 ·R (Амран) | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
[[commons:Category:Kawkaban|Кеукебан араб. كوكبان англ. Kawkaban]] у Вікісховищі |
Кеукебан є одним із значущих історичних місць Ємена, де проживали шиїтські зейдити і де відпочивали і ховалися від переслідування єменські королі. Прогулюючись по звивистих вуличках Кеукебана, можна побачити старовинні мечеті, будинки, фортечні стіни і ворота.
Свого часу місто було відоме музичною школою. Сьогодні він славиться своєю архітектурою і древнім резервуаром для води, який до цього часу використовується.
Історія
Перший зайдитській тимчасово взяв на себе управління в Санаа в 901 році, але пізніше був змушений покинути місто. В цей же час даї Ібн Хаушаб і поширювали віру Фатімідів серед гірських племен і придбали багато послідовників. Цих двох лідерів, як правило, називають Карматами, хоча вони були фактично призначені правителями Фатімідів дуатами (лідерами). Вони змогли підпорядкувати Санаа в 905 році і обмежити територію до Кеукебана. Тривалий період правитель був змушений знаходитися в регіоні Джауф, далі на північ. В XV столітті місто Кеукебан був столицею династії Бай Шараф ад-Дін (італ. bai Sharaf al-Dīn).
В 1872 році, за часів другого завоювання Ємену Османами, імам Сайид Ахмад ібн Абд ар-Рахман захищав місто від турків. Османи взяли Кеукебан після 7-мі місяців облоги.
Під час Громадянської війни 1962-1970 років республіканці міста на чолі з імамом протистояли в 1967 році, але через бомбардування з літаків вони були змушені здатися.
Населення
Населення міста перевалило за 30 000 чоловік. А в 1965 році чисельність населення становила близько 100 чоловік. Головні прізвища (династії) міста:
- Al-Hadid
- Al-Harith
- Ibn Sharaf al-Din
- Eisaa i al-Shami.
Примітки
- (рос.). Сана (Йемен) - климат, описание. 12 грудня 2012. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 1 липня 2014.
- R.B. Serjeant & R. Lewcock, San'a'; An Arabian Islamic City, London 1983, p. 56.
Це незавершена стаття з географії Ємену. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ke ukeban arab كوكبان angl Kawkaban nevelike misto za deyakimi danimi selo v pivnichnij chastini Yemena Misto roztashovane v muhafazi Mahvit priblizno v 50 km na pivnichnij zahid vid stolici Yemena Sanaa Misto roztashovane na vershini gir blizko 2800 metriv v inshih dzherel 2605 metriv nad rivnem morya Bilya pidnizhzhya plato na yakomu roztashuvavsya Keukeban znahoditsya misto ne plutati z Shibamom v muhafazi Hadramaut Keukeban arab كوكبان angl Kawkaban fizichna o ref fizichna o kod Commons ref zaliznicya s ref fizichna s roztashuvannya2 mapy2 opis roztashuvannya2 stanciya fizichna s opis roztashuvannya vidstan ref fizichna r ref avtoshlyah o ref avtoshlyah r ref zaliznicya o fizichna r remarki avtoshlyah r marksize2 ref visota rada zaliznicya s prizvisko ref avtoshlyah s zaliznicya o avtoshlyah s mapx2 avtoshlyah o Keukeban arab كوكبان angl KawkabanOsnovni dani15 30 00 pn sh 43 54 00 sh d 15 50000 pn sh 43 90000 sh d 15 50000 43 90000 Koordinati 15 30 00 pn sh 43 54 00 sh d 15 50000 pn sh 43 90000 sh d 15 50000 43 90000 Krayina Yemen Muhafaza Sanaa Mudiriya Manakha Adminodinicya AmranNaselennya ponad 30 000Visota NRM 2800 mOficijna mova arabskaChasovij poyas 3 GeoNames 73958OSM 383907 R Amran Miska vlada Mapa commons Category Kawkaban Keukeban arab كوكبان angl Kawkaban u Vikishovishi Vorota mista Keukeban Zhinka bilya vodojmi v misti Keukeban Keukeban ye odnim iz znachushih istorichnih misc Yemena de prozhivali shiyitski zejditi i de vidpochivali i hovalisya vid peresliduvannya yemenski koroli Progulyuyuchis po zvivistih vulichkah Keukebana mozhna pobachiti starovinni mecheti budinki fortechni stini i vorota Svogo chasu misto bulo vidome muzichnoyu shkoloyu Sogodni vin slavitsya svoyeyu arhitekturoyu i drevnim rezervuarom dlya vodi yakij do cogo chasu vikoristovuyetsya IstoriyaPershij zajditskij timchasovo vzyav na sebe upravlinnya v Sanaa v 901 roci ale piznishe buv zmushenij pokinuti misto V cej zhe chas dayi Ibn Haushab i poshiryuvali viru Fatimidiv sered girskih plemen i pridbali bagato poslidovnikiv Cih dvoh lideriv yak pravilo nazivayut Karmatami hocha voni buli faktichno priznacheni pravitelyami Fatimidiv duatami liderami Voni zmogli pidporyadkuvati Sanaa v 905 roci i obmezhiti teritoriyu do Keukebana Trivalij period pravitel buv zmushenij znahoditisya v regioni Dzhauf dali na pivnich V XV stolitti misto Keukeban buv stoliceyu dinastiyi Baj Sharaf ad Din ital bai Sharaf al Din V 1872 roci za chasiv drugogo zavoyuvannya Yemenu Osmanami imam Sajid Ahmad ibn Abd ar Rahman zahishav misto vid turkiv Osmani vzyali Keukeban pislya 7 mi misyaciv oblogi Pid chas Gromadyanskoyi vijni 1962 1970 rokiv respublikanci mista na choli z imamom protistoyali v 1967 roci ale cherez bombarduvannya z litakiv voni buli zmusheni zdatisya NaselennyaNaselennya mista perevalilo za 30 000 cholovik A v 1965 roci chiselnist naselennya stanovila blizko 100 cholovik Golovni prizvisha dinastiyi mista Al Hadid Al Harith Ibn Sharaf al Din Eisaa i al Shami Primitki ros Sana Jemen klimat opisanie 12 grudnya 2012 Arhiv originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 1 lipnya 2014 R B Serjeant amp R Lewcock San a An Arabian Islamic City London 1983 p 56 Portal Yemen Ce nezavershena stattya z geografiyi Yemenu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi