Катерина Медічі (італ. Caterina de’ Medici), або Катерина, дочка Фердинандо Медічі (італ. Caterina di Ferdinando de’ Medici; 2 травня 1593, Флоренція, Велике герцогство Тосканське — 17 квітень 1629, Сієна, Велике герцогство Тосканське) — італійська принцеса з дому Медічі, дочка Фердінандо I, великого герцога Тоскани; в шлюбі — герцогиня Мантуї і Монферрато. Правителька Сієни в 1627—1629 роках. Благодійниця.
Катерина Медічі італ. Caterina de’ Medici | |
Народження: | 2 травня 1593[1][2] Флоренція, Італія |
---|---|
Смерть: | 17 квітня 1629[2] (35 років) Сієна, Тоскана, Італія |
Причина смерті: | натуральна віспа |
Поховання: | Капела Медичі і Капела Медичі[d] |
Релігія: | католицтво |
Рід: | Медічі |
Батько: | Фердинандо I Медічі |
Мати: | Крістіна Лотаринзька |
Шлюб: | d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Катерина Медічі народилася у Флоренції 2 травня 1593 року третьою дитиною і другою дочкою в сім'ї Фердинандо I, великого герцога Тоскани, і Христини Лотаринзької, принцеси з Лотаринзького дому. По батьківській лінії доводилась онукою Козімо I, великому герцогу Тоскани, та аристократці Елеонорі Альварес де Толедо, була в родинних відносинах з королями Іспанії. По материнській лінії була онукою Карла III, герцога Лотарингії, та Клавдії Французької, принцеси дому Валуа. Прабабусею Катерини по материнській лінії була французька королева Катерина Медічі.
Принцеса отримала хорошу освіту. Рано проявила схильність до чернечого способу життя, однак з династичних міркувань була видана в шлюб. Мала довірчі відносини з матір'ю. Збереглось їх листування, яке включає 600 листів, у яких велика герцогиня-вдова підтримувала доньку після шлюбу.
Маючи в своєму розпорядженні значні кошти, великі герцоги Тосканські могли розраховувати на гідні партії для принцес з дому Медічі. Першим попросив руки Катерини принц Віктор Амадей, майбутній герцог Савої. Однак двір у Флоренції зацікавився проєктом династичного союзу Катерини з Генріхом Стюартом, принцом Уельським. Переговори з королем Яковом I про можливе весілля спадкоємця престолів Англії і Шотландії і тосканської принцеси почав брат Катерини, великий герцог Козімо II. З цією метою в 1612 році він направив до двору в Лондоні свого таємного посланника. Яків I, король Англії і Шотландії, вважав пропозицію великого герцога привабливою. Монарха, який потребував грошей, вразив розмір посагу — 600 тисяч крон, які двір у Флоренції давав за нареченою. З боку великого герцога єдиною умовою було надання Катерині, як і двору майбутньої королеви, свободи віросповідання. Таким чином, Козімо II сподівався отримати дозвіл від Папи римського Павла V на шлюб принцеси-католички з принцом-протестантом. Святим Престолом була створена комісія з 5 кардиналів, яким були доручені організаційні питання. Через деякий час посаг нареченої було збільшено до одного мільйона крон, і двір в Лондоні висловив згоду надати свободу віросповідання Катерині та членам її двору, але цього виявилося недостатньо для Святого Престолу. Тривалі переговори ускладнило втручання французької королеви Марії Медічі, яка також планувала видати за принца Уельського одну зі своїх дочок. Питання вирішилось саме, коли в листопаді 1612 принц Уельський помер від черевного тифу.
У 1616 році великому герцогу Тосканському надійшла пропозиція видати Катерину за , герцога Мантуї і Монферрато. До того, як стати герцогом, наречений з 1607 року був кардиналом, але після смерті старшого брата, який не залишив нащадків, 6 листопада 1616 року він відмовився від сану. Козімо II було відомо про таємний шлюб Фердінандо I з аристократкою Каміллою Фаа, і не дивлячись на те, що цей шлюб був визнаний недійсним, великий герцог побажав переконатися в достовірності цієї інформації. Він дав згоду на шлюб сестри і герцога тільки після того, як отримав на нього дозвіл Святого Престолу. Церемонія одруження відбулася 12 лютого 1607 року.
Катерина, не бажаючи миритися з присутністю Камілли Фаа в житті чоловіка, спочатку домоглася видалення дворянки в монастир кармеліток в Мантуї, потім у монастир кларисок у Феррарі, де 1622 року та прийняла чернечий постриг з ім'ям Катерини Камілли. Бастард від визнаного недійсним шлюбу жив при герцогському дворі. Катерина ставилася до хлопчика з любов'ю, але не дозволила чоловікові узаконити його. У самої герцогині сталося два викидні. Їх шлюб з герцогом виявився бездітним і нещасливим, хоча відносини носили спокійний характер.
Герцогиня вільно розпоряжалася особистими коштами, які витрачала на благодійність. Вона жертвувала гроші монастирям і організаціям, які надавали допомогу жінкам, які потрапили в скрутну ситуацію. Їй також подобалося забезпечувати посагом дівчат з бідних сімей.
Вдівство
29 жовтня 1626 помер Фердінандо I. Овдовівши, Катерина вирішила покинути двір в Мантуї. Їй, схильній до самотнього і спокійного життя, не подобалася придворна метушня. Крім того, перша дружина покійного герцога, Камілла Фаа, все ще мала право користуватися підписом і печаткою дому Гонзага, чим дратувала законну вдову. Тому незабаром після смерті чоловіка Катерина переїхала з герцогського палацу в монастир Святої Урсули за порадою свого духівника Фульгенціо Джемма.
Переїзд Катерини в монастир не сподобався її братові, великому герцогу, за наполяганням якого вона повернулась до двору у Флоренції. Її повернення на батьківщину затягнулось на деякий час через вирішення питання, пов'язаного з її утриманням, належним їй як герцогині-вдові. У червні 1627 року Катерина оселилася в палаццо Пітті. Бачачи, як сестру обтяжує придворне життя, великий герцог призначив її правителькою Сієни, куди вона переїхала у липні 1627 року. Радником Катерини був призначений Агостіно Чігі. Єдиною проблемою, яка піднімалася під час її правління в місті, було питання про заборону вогнепальної зброї. Але і тут остаточне рішення було залишено за великим герцогом. Сама Катерина більшу частину свого часу приділяла відвідинам місцевих жіночих монастирів в товаристві дам з шляхетних родин. Вона з великою увагою стежила за моральністю і порядком як при своєму дворі, так і в самій Сієні. Герцогиня-вдова не відмовилась від думки прийняти чернечий постриг. На замовлення Катерини архітектор П'єтро Петруччі повинен був перебудувати під монастир приватний будинок в місті, але це замовлення залишивлось невиконаним. У 1629 році, незадовго до смерті, вона приклалася до реліквії — голови своєї покровительки — святої Катерини.
Катерина Медічі померла від віспи в Сієні 12 квітня 1629 року. Урочиста панахида по герцогині-вдові відбулась в соборі, де Герардо сарацині прочитав над труною покійної заупокійну молитву. Згідно з її заповітом, вона була похована в церкві Святого Лаврентія у Флоренції.
В культурі
Збереглося кілька прижиттєвих портретів Катерини Медічі в різному віці, написаних різними художниками. Найбільш раннім зображенням герцогині є портрет 1595 року пензля Тіберіо Тіті, який зберігається в приватній колекції. На ньому вона зображена у віці 18 місяців. Портрет приблизно 1598 року пензля Крістофано Аллорі, на якому Катерина зображена з молодшим братом Франческо, портрет входить до зібрання галереї Палатіно у палаці Пітті у Флоренції. Портрет 1618 року, який приписують пензлю Тіберіо Тіті, входить до зібрання Історичного музею полювання і території на віллі Медічі в Черрето-Гвіді. В зібранні галереї Палатіно також знаходиться портрет герцогині пензля Юстуса Сустерманса, написаний в кінці 1621 року, під час перебування художника при дворі в Мантуї.
Генеалогія
Примітки
- SNAC — 2010.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Bertoni.
- Alberi, 1863, с. lxxiv.
- Dol’s Magazine.
- Biagioli, Stumpo, 2015, с. 19.
- Villani, 2009, с. 225.
- Villani, 2009, с. 226.
- Biagioli, Stumpo, 2015, с. 37.
- Vogt-Lüerssen.
- Krén, Marx.
- Chappell, 1984, с. 32.
- Vezzosi, 2007, с. 49.
- Chiarini, 1983, с. 17.
Література
- Ferdinando Medici con il principe Enrico d'Inghilterra Toscana granducale, Alberi Eug., Eleonora Medici (1591-1617) Relazioni degli Ambasciatori Veneti al Senato, італ.Firenze, 1863р, 449 ст.
- Lettere alla figlia Caterina de’ Medici Gonzaga duchessa di Mantova (1617—1629), Biagioli B., Stumpo El., італ., Firenze University Press, 2015 р., 524 ст.
- L.Cristofano Allori, 1577—1621: Firenze, Palazzo Pitti, Sala delle Nicchie, Luglio—Ottobre 1984 р., Chappell M., італ.,1984 р., 141 ст.
- Sustermans: sessant’anni alla corte dei Medici, Chiarini M., https://books.google.ru/books [ 13 жовтня 2015 у Wayback Machine.], італ., 1983 р., 135 ст.
- E’ lui il più bello: ritratti medicei nella villa-museo di Cerreto Guidi, Vezzosi P., італ., 2007 р., 68 ст.
- Villani St. Nobildonne, monache e cavaliere dell’Ordine di Santo Stefano. Modelli e strategie femminili nella vita pubblica della Toscana granducale, Atti del convegno. італ., 2009 р., 448 ст.
Посилання
- Bertoni L. . www.treccani.it. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 19.11.2017. (італ.)
- Krén Em., Marx D. . www.wga.hu. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 19.11.2017. (англ.)
- Vogt-Lüerssen M. . www.kleio.org. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 19.11.2017. (англ.)
- . www.dols.it. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 19.11.2017. (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katerina Medichi ital Caterina de Medici abo Katerina dochka Ferdinando Medichi ital Caterina di Ferdinando de Medici 2 travnya 1593 Florenciya Velike gercogstvo Toskanske 17 kviten 1629 Siyena Velike gercogstvo Toskanske italijska princesa z domu Medichi dochka Ferdinando I velikogo gercoga Toskani v shlyubi gercoginya Mantuyi i Monferrato Pravitelka Siyeni v 1627 1629 rokah Blagodijnicya Katerina Medichi ital Caterina de Medici Narodzhennya 2 travnya 1593 1593 05 02 1 2 Florenciya ItaliyaSmert 17 kvitnya 1629 1629 04 17 2 35 rokiv Siyena Toskana ItaliyaPrichina smerti naturalna vispaPohovannya Kapela Medichi i Kapela Medichi d Religiya katolictvoRid MedichiBatko Ferdinando I MedichiMati Kristina LotarinzkaShlyub d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaKaterina Medichi narodilasya u Florenciyi 2 travnya 1593 roku tretoyu ditinoyu i drugoyu dochkoyu v sim yi Ferdinando I velikogo gercoga Toskani i Hristini Lotarinzkoyi princesi z Lotarinzkogo domu Po batkivskij liniyi dovodilas onukoyu Kozimo I velikomu gercogu Toskani ta aristokratci Eleonori Alvares de Toledo bula v rodinnih vidnosinah z korolyami Ispaniyi Po materinskij liniyi bula onukoyu Karla III gercoga Lotaringiyi ta Klavdiyi Francuzkoyi princesi domu Valua Prababuseyu Katerini po materinskij liniyi bula francuzka koroleva Katerina Medichi Princesa otrimala horoshu osvitu Rano proyavila shilnist do chernechogo sposobu zhittya odnak z dinastichnih mirkuvan bula vidana v shlyub Mala dovirchi vidnosini z matir yu Zbereglos yih listuvannya yake vklyuchaye 600 listiv u yakih velika gercoginya vdova pidtrimuvala donku pislya shlyubu Mayuchi v svoyemu rozporyadzhenni znachni koshti veliki gercogi Toskanski mogli rozrahovuvati na gidni partiyi dlya princes z domu Medichi Pershim poprosiv ruki Katerini princ Viktor Amadej majbutnij gercog Savoyi Odnak dvir u Florenciyi zacikavivsya proyektom dinastichnogo soyuzu Katerini z Genrihom Styuartom princom Uelskim Peregovori z korolem Yakovom I pro mozhlive vesillya spadkoyemcya prestoliv Angliyi i Shotlandiyi i toskanskoyi princesi pochav brat Katerini velikij gercog Kozimo II Z ciyeyu metoyu v 1612 roci vin napraviv do dvoru v Londoni svogo tayemnogo poslannika Yakiv I korol Angliyi i Shotlandiyi vvazhav propoziciyu velikogo gercoga privablivoyu Monarha yakij potrebuvav groshej vraziv rozmir posagu 600 tisyach kron yaki dvir u Florenciyi davav za narechenoyu Z boku velikogo gercoga yedinoyu umovoyu bulo nadannya Katerini yak i dvoru majbutnoyi korolevi svobodi virospovidannya Takim chinom Kozimo II spodivavsya otrimati dozvil vid Papi rimskogo Pavla V na shlyub princesi katolichki z princom protestantom Svyatim Prestolom bula stvorena komisiya z 5 kardinaliv yakim buli dorucheni organizacijni pitannya Cherez deyakij chas posag narechenoyi bulo zbilsheno do odnogo miljona kron i dvir v Londoni visloviv zgodu nadati svobodu virospovidannya Katerini ta chlenam yiyi dvoru ale cogo viyavilosya nedostatno dlya Svyatogo Prestolu Trivali peregovori uskladnilo vtruchannya francuzkoyi korolevi Mariyi Medichi yaka takozh planuvala vidati za princa Uelskogo odnu zi svoyih dochok Pitannya virishilos same koli v listopadi 1612 princ Uelskij pomer vid cherevnogo tifu U 1616 roci velikomu gercogu Toskanskomu nadijshla propoziciya vidati Katerinu za gercoga Mantuyi i Monferrato Do togo yak stati gercogom narechenij z 1607 roku buv kardinalom ale pislya smerti starshogo brata yakij ne zalishiv nashadkiv 6 listopada 1616 roku vin vidmovivsya vid sanu Kozimo II bulo vidomo pro tayemnij shlyub Ferdinando I z aristokratkoyu Kamilloyu Faa i ne divlyachis na te sho cej shlyub buv viznanij nedijsnim velikij gercog pobazhav perekonatisya v dostovirnosti ciyeyi informaciyi Vin dav zgodu na shlyub sestri i gercoga tilki pislya togo yak otrimav na nogo dozvil Svyatogo Prestolu Ceremoniya odruzhennya vidbulasya 12 lyutogo 1607 roku Katerina ne bazhayuchi miritisya z prisutnistyu Kamilli Faa v zhitti cholovika spochatku domoglasya vidalennya dvoryanki v monastir karmelitok v Mantuyi potim u monastir klarisok u Ferrari de 1622 roku ta prijnyala chernechij postrig z im yam Katerini Kamilli Bastard vid viznanogo nedijsnim shlyubu zhiv pri gercogskomu dvori Katerina stavilasya do hlopchika z lyubov yu ale ne dozvolila cholovikovi uzakoniti jogo U samoyi gercogini stalosya dva vikidni Yih shlyub z gercogom viyavivsya bezditnim i neshaslivim hocha vidnosini nosili spokijnij harakter Gercoginya vilno rozporyazhalasya osobistimi koshtami yaki vitrachala na blagodijnist Vona zhertvuvala groshi monastiryam i organizaciyam yaki nadavali dopomogu zhinkam yaki potrapili v skrutnu situaciyu Yij takozh podobalosya zabezpechuvati posagom divchat z bidnih simej Vdivstvo 29 zhovtnya 1626 pomer Ferdinando I Ovdovivshi Katerina virishila pokinuti dvir v Mantuyi Yij shilnij do samotnogo i spokijnogo zhittya ne podobalasya pridvorna metushnya Krim togo persha druzhina pokijnogo gercoga Kamilla Faa vse she mala pravo koristuvatisya pidpisom i pechatkoyu domu Gonzaga chim dratuvala zakonnu vdovu Tomu nezabarom pislya smerti cholovika Katerina pereyihala z gercogskogo palacu v monastir Svyatoyi Ursuli za poradoyu svogo duhivnika Fulgencio Dzhemma Pereyizd Katerini v monastir ne spodobavsya yiyi bratovi velikomu gercogu za napolyagannyam yakogo vona povernulas do dvoru u Florenciyi Yiyi povernennya na batkivshinu zatyagnulos na deyakij chas cherez virishennya pitannya pov yazanogo z yiyi utrimannyam nalezhnim yij yak gercogini vdovi U chervni 1627 roku Katerina oselilasya v palacco Pitti Bachachi yak sestru obtyazhuye pridvorne zhittya velikij gercog priznachiv yiyi pravitelkoyu Siyeni kudi vona pereyihala u lipni 1627 roku Radnikom Katerini buv priznachenij Agostino Chigi Yedinoyu problemoyu yaka pidnimalasya pid chas yiyi pravlinnya v misti bulo pitannya pro zaboronu vognepalnoyi zbroyi Ale i tut ostatochne rishennya bulo zalisheno za velikim gercogom Sama Katerina bilshu chastinu svogo chasu pridilyala vidvidinam miscevih zhinochih monastiriv v tovaristvi dam z shlyahetnih rodin Vona z velikoyu uvagoyu stezhila za moralnistyu i poryadkom yak pri svoyemu dvori tak i v samij Siyeni Gercoginya vdova ne vidmovilas vid dumki prijnyati chernechij postrig Na zamovlennya Katerini arhitektor P yetro Petruchchi povinen buv perebuduvati pid monastir privatnij budinok v misti ale ce zamovlennya zalishivlos nevikonanim U 1629 roci nezadovgo do smerti vona priklalasya do relikviyi golovi svoyeyi pokrovitelki svyatoyi Katerini Katerina Medichi pomerla vid vispi v Siyeni 12 kvitnya 1629 roku Urochista panahida po gercogini vdovi vidbulas v sobori de Gerardo saracini prochitav nad trunoyu pokijnoyi zaupokijnu molitvu Zgidno z yiyi zapovitom vona bula pohovana v cerkvi Svyatogo Lavrentiya u Florenciyi V kulturiZbereglosya kilka prizhittyevih portretiv Katerini Medichi v riznomu vici napisanih riznimi hudozhnikami Najbilsh rannim zobrazhennyam gercogini ye portret 1595 roku penzlya Tiberio Titi yakij zberigayetsya v privatnij kolekciyi Na nomu vona zobrazhena u vici 18 misyaciv Portret priblizno 1598 roku penzlya Kristofano Allori na yakomu Katerina zobrazhena z molodshim bratom Franchesko portret vhodit do zibrannya galereyi Palatino u palaci Pitti u Florenciyi Portret 1618 roku yakij pripisuyut penzlyu Tiberio Titi vhodit do zibrannya Istorichnogo muzeyu polyuvannya i teritoriyi na villi Medichi v Cherreto Gvidi V zibranni galereyi Palatino takozh znahoditsya portret gercogini penzlya Yustusa Sustermansa napisanij v kinci 1621 roku pid chas perebuvannya hudozhnika pri dvori v Mantuyi GenealogiyaPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Bertoni Alberi 1863 s lxxiv Dol s Magazine Biagioli Stumpo 2015 s 19 Villani 2009 s 225 Villani 2009 s 226 Biagioli Stumpo 2015 s 37 Vogt Luerssen Kren Marx Chappell 1984 s 32 Vezzosi 2007 s 49 Chiarini 1983 s 17 LiteraturaFerdinando Medici con il principe Enrico d Inghilterra Toscana granducale Alberi Eug Eleonora Medici 1591 1617 Relazioni degli Ambasciatori Veneti al Senato ital Firenze 1863r 449 st Lettere alla figlia Caterina de Medici Gonzaga duchessa di Mantova 1617 1629 Biagioli B Stumpo El ital Firenze University Press 2015 r 524 st L Cristofano Allori 1577 1621 Firenze Palazzo Pitti Sala delle Nicchie Luglio Ottobre 1984 r Chappell M ital 1984 r 141 st Sustermans sessant anni alla corte dei Medici Chiarini M https books google ru books 13 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ital 1983 r 135 st E lui il piu bello ritratti medicei nella villa museo di Cerreto Guidi Vezzosi P ital 2007 r 68 st Villani St Nobildonne monache e cavaliere dell Ordine di Santo Stefano Modelli e strategie femminili nella vita pubblica della Toscana granducale Atti del convegno ital 2009 r 448 st PosilannyaBertoni L www treccani it Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 19 11 2017 ital Kren Em Marx D www wga hu Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 19 11 2017 angl Vogt Luerssen M www kleio org Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 19 11 2017 angl www dols it Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 19 11 2017 ital